Фінансовий облік у банках - Табачук Г. П. - 4.2. Облік безготівкових розрахунків

Та частина платіжного обороту, що проводиться на рахунках у банках, а не готівкою, називається безготівковим платіжним оборотом. Зміст і мета безготівкового платіжного обороту - оплата без використання готівкових коштів. Платник і одержувач коштів використовують поточні рахунки. Операція може бути проведена як в одному банку, так і між різними кредитними установами.

Безготівкові розрахунки в Україні врегульовано Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок переведення грошей у межах України, а також установлює відповідальність суб'єктів переказу. Загальні вимоги щодо функціонування в Україні систем міжбанківських розрахунків, внутрішньобанківських платіжних систем та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті визначає Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті (затверджено Постановою № 320 НБУ від 16.08.2006 року). Облік та порядок здійснення безготівкових розрахунків регламентує Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджено Постановою № 22 НБУ від 21.01.2004 року).

Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному варіанті.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів:

► меморіальний ордер;

► платіжне доручення;

► платіжна вимога-доручення;

► платіжна вимога;

► розрахунковий чек;

► акредитив.

Використання векселів та спеціальних платіжних засобів, зокрема платіжних карток (у тому числі корпоративних платіжних карток), регулюється законодавством України, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

Найбільшу питому вагу в розрахунках має платіжне доручення.

Платіжне доручення - це письмове розпорядження платника банкові, що його обслуговує, про списання з його рахунку зазначеної суми на рахунок одержувача коштів.

Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується. Платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, якщо його сума не перевищує суму, що є на рахунку платника. Якщо немає/недостатньо коштів на рахунку платника, то банк приймає від нього платіжні доручення, якщо порядок їх приймання та виконання передбачено договором між банком та платником. В іншому разі платіжне доручення повертається клієнтові. Якщо йдеться про перерахування в межах одного банку, то суму прийнятого банком до виконання доручення списують у дебет рахунку платника і зараховують у кредит рахунку одержувача:

Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок платника)

Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок одержувача).

Якщо рахунок відкрито в іншому банку, то операції проводять у порядку міжбанківських розрахунків у день подання платіжного доручення.

► У банку платника

Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок платника)

Кт 1200 Коррахунок банку платника

► У банку одержувача

Дт 1200 Коррахунок банку одержувача

Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок одержувача).

Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) до покупця (платника) сплатити вартість поставленої продукції, наданих послуг; нижня частина - доручення платника своєму банку про перерахунок зі свого рахунку суми одержувачеві. Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.

Верхню частину вимоги-доручення оформляє отримувач коштів і передає безпосередньо платникові не менше ніж у двох примірниках. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину (від руки чи із застосуванням технічних засобів - незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує. Сума, яку платник погоджується сплатити отримувачеві та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати отримувачеві і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення. Платіжна вимога-доручення повертається без виконання, якщо сума, що зазначена платником, перевищує суму, що є на його рахунку. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем. Причини не-оплати платником вимоги-доручення з'ясовуються безпосередньо між платником та отримувачем коштів без втручання банку.

Облік розрахунків із використанням платіжної вимоги-доручення аналогічний до обліку за розрахунків платіжними дорученнями.

За розрахунків чеками, акредитивами передбачається списання коштів з рахунку клієнта і тимчасове їх депонування на окремий рахунок четвертого рівня "Кошти в розрахунках", який є в кожній із груп рахунків, де обліковують кошти клієнтів:

2602 П Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання

2622 П Кошти в розрахунках фізичних осіб

Призначення рахунків: Облік коштів у розрахунках кошти до настання дати валютування, акредитиви, розрахункові чеки, розрахунки за разовими заліками, кошти, отримані як грошове покриття, тощо). Режим роботи рахунків за акредитивами, розрахунковими чеками та разовими заліками визначається нормативно-правовими актами Національного банку України та згідно з Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів, опублікованими Міжнародною торговою палатою.

За кредитом Рахунків проводиться надходження коштів, призначених для забезпечення розрахунків.

За дебетом Рахунків проводяться суми списання коштів за призначенням.

В аналітичному обліку за цими рахунками відкривають окремі аналітичні рахунки за кожним видом розрахунків. Наприклад, після ключового розряду вводиться код виду розрахунків (один знак):

► чеками 1

► акредитивами 2

Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), який веде його рахунок, сплатити чекодержателеві зазначену в чеку суму коштів.

Чеки виготовляють на замовлення банку Банкнотно-монетний двір Національного банку України чи інше спеціалізоване підприємство на спеціальному папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог. Чеки брошурують у розрахункові чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів.

Для гарантованої оплати чеків чекодавець депонує кошти на окремому рахунку 2602 П "Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання (СГ)" у банку-емітенті. Для цього разом із заявою про видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок "Розрахунки чеками".

Строк дії чекової книжки - один рік. Строк дії невикористаної чекової книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки, засвідчуючи її підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.

Чекова книжка може видаватися для розрахунків з будь-яким конкретним постачальником або з різними постачальниками. Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).

Основні бухгалтерські проведення за розрахунків із розрахунковими чеками такі:

1. На підставі платіжного доручення депонування коштів для розрахунків чеками

Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання

Кт 2602 Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання

2. Видача банком-емітентом чекової книжки

Дт 9910 Контррахунок

Кт 9821 Бланки суворого обліку

3. Списання з поточного рахунку плати за видачу розрахункової чекової книжки

Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок постачальника)

Кт 6100 Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування банків

4. Розрахунок за чеком, коли платник і одержувач мають обслуговування в одній установі банку

Дт 2602 Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання

Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок постачальника).

Якщо чекодержателя і чекодавця обслуговують різні банки, то сума, вказана в чеку, не буде зарахована на рахунок чекодержателя до її надходження від банку чекодавця. В банку чекодержателя чек обліковується як прийнятий і надісланий на інкасо на позабалансових рахунках:

983 Документи і цінності, прийняті та відіслані на інкасо

9830 А Документи і цінності, прийняті на інкасо

Призначення рахунку: Облік цінностей, прийнятих на інкасо від клієнтів або банків. Цінності обліковують за номінальною вартістю або в умовній оцінці.

За дебетом Рахунку проводять суми прийнятих на інкасо цінностей.

За кредитом Рахунку списують надіслані або повернені цінності.

9831 А Документи і цінності, відіслані на інкасо

Призначення рахунку: Облік надісланих цінностей і документів,

Що були прийняті на інкасо.

За дебетом Рахунку проводять цінності і документи, надіслані на інкасо з одночасним їх списанням з рахунку 9830, на якому вони обліковуються.

За кредитом Рахунку списують надіслані на інкасо цінності і документи після отримання інкасованої суми або після повернення їх через відмову банку-платника.

Акредитив - це форма розрахунків, за якої банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний: 1) виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги; 2) надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються в договорі між юридичною особою, на користь якої виставлено акредитив (бенефіціаром), і платником, який звернувся в банк, що його обслуговує, для відкриття акредитива (заявником акредитива).

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

► покритий - акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюють кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюють на аналітичному рахунку "Розрахунки за акредитивами" балансового рахунку 2602 "Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання";

► непокритий - акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акредитив є безвідкличним. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом). Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед бенефіціаром.

Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Безвідкличний акредитив, що підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.

Безвідкличний акредитив - це зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента і дотримані строки й умови акредитива.

Прийняту до виконання заяву про відкриття акредитива банк-емітент враховує на позабалансовому рахунку 9802 А "Акредитиви до виконання", за дебетом якого проводять суми акредитивів до оплати, а за кредитом - суми оплачених або не використаних акредитивів. Суму акредитивів у день списання перераховується в банк бенефіціа-ра. В суму платежу включається плата за виконання акредитива:

1) Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (заявника акредитива)

Кт 1200 Коррахунок банку платника.

2) Дт 9802 Акредитиви до виконання

Кт Контррахунок.

Банк бенефіціара відкриває акредитив і зараховує кошти (депонує) на окремому особовому рахунку балансового рахунку 2602 "Кошти в розрахунках суб'єктів господарювання":

Дт 1200 Коррахунок банку бенефіціара

Кт 2602 Кошти в розрахунках СГ

Кт 6110 Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів.

Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку, здійснюється з рахунку 2602 "Кошти в розрахунках СГ". Списання коштів з цього рахунку виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива. Перший примірник реєстру залишається в документах дня виконуючого банку, другий примірник видається бенефіціару з необхідними відмітками банку.

Дт 2602 Кошти в розрахунках СГ

Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (бенефіціара).

У банк-емітент надсилається третій і четвертий примірники реєстру. На підставі третього примірника списують кошти з позабалансового рахунку 9802, а четвертий примірник видається заявникові акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом. У день закінчення строку дії акредитива, у кінці операційного дня виконуючий банк списує кошти акредитива з рахунку 2602, де вони обліковуються, та повертає банкові-емітентові. Після отримання коштів банк-емітент зараховує суму акредитива на поточний рахунок заявника акредитива та списує відповідну суму з позабалансового рахунку 9802 "Акредитиви до виконання".



Схожі статті




Фінансовий облік у банках - Табачук Г. П. - 4.2. Облік безготівкових розрахунків

Предыдущая | Следующая