Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 7.4.2. Надходження іноземних інвестицій до Румунії

7.4.1. Законодавче регулювання іноземних інвестицій

Надходження іноземних інвестицій у Румунії регулюється Законом 1991 р. про іноземні інвестиції, якщо інше не передбачено міжнародними угодами або конвенціями, до яких Румунія приєдналась. Іноземна фізична або юридична особа може інвестувати у нові румунські компанії (як у компанії з повністю іноземним капіталом, так і на паях з юридичними та фізичними особами Румунії), купувати акції та облігації наявних компаній та укладати угоди про концесії або угоди оренди з державними компаніями. Закон забезпечує загальноприйнятий захист іноземних інвестицій, враховуючи повну компенсацію в разі націоналізації, навіть якщо вона здійснюється в інтересах суспільства.

Іноземні інвестори можуть брати участь в економічній діяльності Румунії одним із таких способів: шляхом створення нової комерційної компанії, підрозділу або відділення, повністю іноземного володіння або на партнерських засадах із румунською фізичною чи юридичною особою; шляхом участі в збільшенні капіталу наявної компанії або в придбанні акцій та інших цінних паперів такої компанії; шляхом придбання концесії, або укладення угоди на здійснення тієї чи іншої діяльності, або управління тими чи іншими процесами; шляхом придбання прав власності на нерухомість, включаючи землю, за допомогою створення румунської компанії; шляхом придбання промислових або інтелектуальних прав власності; шляхом укладення угоди про розробку або розподіл продукції у сфері використання природних ресурсів.

Іноземні інвестиції мають бути зареєстровані і їх створення має бути погоджене з Румунським агентством розвитку (PAP), яке розглядає дані про фінансовий стан інвестора, напрями інвестицій, юридичну форму їх здійснення, розміри капіталу, що інвестується. Румунське агентство розвитку може запросити інформацію у центральних та місцевих органів влади, а також у державних компаній, що працюють у галузі, в яку інвестується капітал. Заявка на іноземні інвестиції вважається схваленою, якщо інвестора не було повідомлено про її відхилення. Рішення Румунського агентства розвитку щодо заявок не підлягає оскарженню.

Іноземні інвестиції можуть спрямовуватися у будь-яку галузь економіки Румунії за умови, що не будуть загрожувати національній безпеці та інтересам оборони, громадському порядку, здоров'ю громадян і не порушуватимуть принципу громадської доброчинності, тому вони заборонені в оборонній промисловості й медицині. Іноземні інвестори можуть набувати права власності на будівлі фабрик та інше нерухоме майно, але не можуть безпосередньо володіти землею або житловими будинками. Проте румунські компанії з участю переважно іноземного капіталу можуть володіти землею, якщо вона є внеском румунських партнерів на час існування спільного підприємства.

Інвестори мають право брати участь в управлінні своїми інвестиціями, але єдиним засобом для цього є лише наймання іноземних менеджерів та експертів. До того ж, як зазначалось раніше, більшість членів адміністративної ради та аудиторів комерційних компаній мають бути громадянами Румунії.

З уведенням уніфікованого курсу обміну валюти весь прибуток і капітальний дохід після вирахування податків можна репатріювати, сплативши додатково податок на прибутки, які репатріюються в обсязі 10 %. Компанії з участю іноземного капіталу, як і всі інші румунські компанії, повинні здійснювати операції, конвертувати валютні надходження за поставки товарів на експорт у національну грошову одиницю. Іноземні інвестори на тривалий час звільняються від сплати податків і мита на товари, що є капітальними внесками у натуральній формі, а також від мита на імпортовану сировину. Залежно від виду діяльності компанія також не сплачує податок на прибуток від 2 до б років, а для інвестиції, які стимулюють зростання експорту, створюють нові робочі місця або розвивають нові технології, можливе застосування інших значних податкових знижок.

7.4.2. Надходження іноземних інвестицій до Румунії

Наприкінці березня 1992 р. у Румунії було 10 394 комерційні компанії з участю іноземного капіталу, а їх загальний зареєстрований іноземний капітал становив 323,1 млн дол. США. Кількість таких компаній постійно зростає: з 1589 компаній у 1990 р. (коли створення таких спільних підприємств регулював прийнятий у 1972 р. Декрет) до 1608 - в середньому щоквартально у 1991 р. У першому кварталі 1991 р. з'явилось ще 2372 компанії (Закон № 35 1991 р. про іноземні інвестиції передбачав сприятливіші умови для іноземних інвестицій).

Зазначимо, що середні суми інвестицій в одну компанію значно зменшились: у 1990 р. вони становили 70,74 тис. дол. США, а вже у 1991 р. зменшились до 24,24 тис. дол. США, у 1992 р. - до 22,93 тис. дол. США. Це пояснюється тим, що за першої хвилі іноземних інвестицій у 1990 р. та на початку 1991 р. спільні підприємства створювались переважно державними компаніями та іноземними інвесторами, що також були великими компаніями. З прийняттям у середині 1991 р. Закону про іноземні інвестиції інвестувати почали також і менші іноземні фірми та приватні особи.

Понад половина загального обсягу таких коштів на початку 90-х років XX ст. - це частка лише 0,4 % компаній з участю іноземного капіталу. І навпаки, 94,57 % таких компаній - це частка великої кількості дрібних вкладів, але це становило лише 17,71 % загальної суми інвестицій.

До основних іноземних компаній, які на початку 90-х років XX ст. інвестували значний капітал, належали "Phoceene de Metallurgie and Bouygues", "Asea Brown-Boveri", "Coca-Cola", "Colgate-Palmolive", "Shell", "Alkatel", "Cimente Francaie".

Схожі статті




Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 7.4.2. Надходження іноземних інвестицій до Румунії

Предыдущая | Следующая