Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 3.7. Фінанси домогосподарств

Реальні загальні споживчі витрати в 1990-1999 рр. становили: 1990 р. - 100 %; 1991 - 93,4; 1992 - 84,0; 1993 - 82,1; 1994 - 72,1; 1996 - 65,3; 1996 - 67,4; 1997 - 73,8; 1998 - 81,2; 1999 р. - 84,6 %. До 2000 р. співвідношення між 10 % найбідніших і 10 % найбагатших громадян у Білорусії становило 1 : 4, тоді як в Росії - 1:13. На запитання: "Чи змінилось ваше життя і життя вашої сім'ї після 1994 р.?" половина опитаних у середині 2001 р. білорусів відповіла, що життя стало гіршим. Дві третини населення вважає головними проблемами рівня життя соціальну незахищеність, бідність та злиденність. В наступні роки ситуація трохи покращилася.

За офіційними даними, Білорусія активно здійснює широкомасштабну соціальну політику, спрямовану на підвищення добробуту. Так, у кінці 2004 р. середня заробітна плата сягала 195 дол. за місяць, а 2005 р. - 250 дол. США, пенсія - близько 100 дол. Водночас незалежні експерти звертають увагу на те, щодо уваги треба брати і рівень інфляції, який у Білорусії в 2001-2004 рр. був досить високий, хоча в 2005 р. ситуація почала покращуватися. За даними Статистичного комітету СНД за підсумками шести місяців 2005 р. інфляція у Білорусі становила 4 %, тобто була нижчою, ніж у Росії і в Україні (8 і 6,4 % відповідно).

Чітко діє система соціального захисту постраждалих усіх категорій. Найбільше соціальними пільгами користуються особи, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, а таких у республіці нині 10 000 осіб, зокрема і діти. З 200 млн дол., наданих 2004 р. з республіканського бюджету на подолання наслідків цієї катастрофи, стаття витрат на компенсації і пільги постраждалим від неї найзначніша - близько 50 %.

Незважаючи на економічні труднощі, білоруська держава виділяє значні кошти на соціальну підтримку. Відповідно до Закону про соціальний захист громадян, які постраждали від катастрофи на Чорнобильській АЕС, щорічно 250 тис. осіб, із яких 242 тис. дітей, мають безплатне санаторно-курортне лікування й оздоровлення. Пріоритет тут надають дітям, які проживають у зонах обов'язкового відселення і з правом на відселення. Створено і розвиваються психологічні служби, призначення яких - поліпшення настрою кожної дитини, зняття стресового стану, формування і зміцнення віри в успіх проведеного санаторно-курортного лікування й оздоровлення. Соціальна підтримка - безплатне харчування дітей, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях, а його одержують сьогодні близько 300 тис. школярів, учнів професійно-технічних училищ і технікумів, - на думку більшості населення, найвідчутніша з боку держави. У середині 2005 р., згідно з офіційною статистикою, середня заробітна плата становила 200 дол. США. Це вище ніж в Україні, але в 1,5 раза менше ніж у Росії. Разом з тим, у Білорусії існує значне розшарування за середнім заробітком. Так, частина зайнятих на промислових підприємствах заробляє тільки 35-40 дол. США при оплаті за двокімнатну квартиру 50 дол. США. На середину 2005 р., за різними оцінками, нараховувалося 4-6 % дуже заможних людей, тоді, як близько 20 % сімей перебувало за межею бідності.

У 2005 р., за офіційними даними, Білорусь стала схожа на суспільство тотального споживання. Раніше білоруси традиційно зберігали 17-20 % своїх доходів, а цього року цей показник опустився нижче 4 %. Гасло "витрачай сьогодні - завтра буде добре" став девізом "розігрітої" білоруської економіки. Стан споживання в Білорусі в 2005 р. дуже нагадував тріумфування росіян у 1997 р. і першій половині 1998 р., коли більшості вже здавалося, що Росія назавжди "обдурила бізнес-цикл", що заощадження не потрібні, зате патріотично і вигідно споживати якомога більше. Крижаний душ дефолту у серпні 1998 р. наочно продемонстрував, що закони економіки так само непорушні, як закони фізики або хімії. Білоруська банківська система може, як вважають експерти, повторити "трюк" своїх східних сусідів. За 10 місяців 2005 р. грошові доходи населення становили 30,3 трлн - на 28,3 % більше, ніж за аналогічний період 2004 р. - при зростанні цін за цей період на 10,8 %. На покупку товарів і оплату послуг білоруси витрачали 25,1 трлн, на оплату податків надійшло 3,8трлн (12,7 %), на накопичення заощаджень у внесках і цінні папери - 1,2 трлн (тільки 3,8 %). Порівняно з 2004 р. на накопичення заощаджень у внесках і цінних паперах, покупку валюти білоруси витратили 17,4 % від загальної суми витрат. За 11 місяців 2003 р. заощадження становили 18,3 %, а за 10 місяців 2002 р. люди взагалі відклали 21,1 % доходу. На додаток до грошових доходів люди набагато охочіше брали споживчі кредити. Обсяги споживчого кредитування за 11 місяців 2005 р. збільшилися майже на 80% і становили 1,17 трлн.

У торговельній мережі (без ринків, кіосків тощо) найбільш зросли обсяги продажу на внутрішнього ринку бавовняних тканин - серед 10 товарних позицій, що динамічно зростали у 2005 р., - одяг, трикотажні вироби, білизна і взуття.

Друга важлива позиція для домашніх господарств - продукти харчування і алкоголь. За 10 місяців 2005 р. придбано лікеро-горілчаних виробів у фізичному вираженні на 26,7 % більше. Значним попитом користувалися рибні консерви (приріст -27,3 %), сир (19,2 %) і яйця (15,3 %). За ці місяці куплено 136,2 тис. т м'яса і птиці, 130,6 тис. т ковбас і копченостей і 6334 тис. т цільно-молочної продукції. За цими позиціями відзначений більш ніж 10-відсотковий приріст обсягів продажу. У 2005 р. різко зменшився попит на напої (зменшилися обсяги продажу на 51 %), плодово-ягідні вина (на 42,2 %). Зате горілки продавалося більше. У торговельній мережі зменшилися обсяги продажу макаронних виробів, круп, муки, солі, маргарину і оселедців: на ринках дешевше і вибір більший. З товарів тривалого користування споживацького буму вистачило тільки на холодильники (зростання фізичних покупок на 19,3%); телевізорами громадяни, схоже, переситилися: за 10 місяців їх було куплено на 13,1 % менше ніж за аналогічний період 2004 р. (303,9 тис. штук). Відбувся провал з радіоприймачами (обсяги продажу зменшилися на 15,6 %) і велосипедами (14,7 %). Зате почали більше їздити на власних авто і витрачати на житло: бензину продано 474 тис. т (на 15,7 % більше), будівельних матеріалів на 286,4 млрд руб. (зростання 13,8 %).

За 10 місяців 2005 р. обсяг роздрібного товарообігу в торговельній мережі становив 10,7 трлн руб., з яких білоруських товарів 8,66 трлн (80,6 %). За експертною оцінкою, частка продажу білоруських товарів у роздрібному товарообігу через всі канали реалізації, включаючи ринки, за три квартали 2005 р. становила 70,4 %: за продовольчими товарами - 80,5 %, за непродовольчими - 59 %.

Роздрібний товарообіг країни на 63-65 % складається з обігу торговельних організацій і на 35-37 % - з обігу ринків. Оскільки в 2005 р. стагнації ринків не відбулося, велику частку доходів білоруси залишали саме там. Це стосується передусім будівельних матеріалів, побутової хімії і одягу.

Мода на споживання у Білорусії - одна з основних економічних характеристик 2005 р. А думати про те, що рано або пізно нескінченна щедрість Росії зійде нанівець, як і мріяти про чудове перевтілення білоруських підприємств, які почнуть виробляти конкурентну на зовнішніх ринках продукцію, в 2005 р. було немодно.

Тарифи на комунальні послуги для населення встановлювала Рада міністрів Республіки Білорусь. Причому платежі громадян становили 50 % суми, необхідної для компенсації затрат комунальних підприємств. Іншу частину відшкодовувала держава. Для середньостатистичної сім'ї з трьох осіб вартість 50 % комунальних послуг становила на початку 2005 р. 90 тис. руб. (майже 45 дол. США). Значні кошти виділялися з обласних бюджетів на ремонт житла. Так, 2004 р. у Гомельській області у 1,5 раза зросли обсяги фінансування капітального ремонту житла. З бюджету області на це було виділено 16,7 млрд рублів (7,7 млн дол. США). В результаті вдалося капітально відремонтувати 74,5 тис. кв. м житла (майже 1500 квартир). Крім того, на модернізацію ліфтового господарства виділили майже 0,5 млн дол. США.

За даними соціологічних опитувань, проведених у грудні 2005 р. групою професора Манаєва, відмінність білорусів від своїх сусідів полягає у тому, що вони не стільки хочуть економічної свободи, скільки соціальної рівності. Уряд і президент О. Лукашенко в основному забезпечують цю рівність за допомогою фінансової системи, значною мірою зберігаючи систему соціального захисту радянського типу, де розрив у доходах 10 % багатих і 10 % бідних громадян не перевищував 7:1. Тому значна частина населення підтримує О. Лукашенка, передусім сільське населення, 30 % всього населення Білорусі. Опитування показало, що в 2005 р. близько 80 % громадян Білорусії так чи інакше зіштовхувалися з проблемами матеріально-побутового характеру. Серед них най відчутніші - низький рівень життя, дорожнеча, зростання цін. Вельми непокоять білорусів проблеми з житлом, низький рівень комунального обслуговування та зростання комунальних тарифів, кризи та спад виробництва на тих підприємствах, де вони працюють. Серед інших проблем кожен четвертий відзначив неякісне та дороге медичне обслуговування, а кожен сьомий - безробіття. Половині опитаних їхні доходи дають змогу нормально харчуватися (38,4 % - ледь дозволяють); 48 % - заробітку достатньо, щоб купувати одяг і взуття, а 80 % не можуть робити зазначені покупки - меблі, машину, квартиру. 55 % опитаних вважають, що рівень життя в Польщі перевищує білоруський, 42 % впевнені, що краще жити в Латвії. 40 % вважають, що рівень життя кращий у Литві. А ось український рівень життя 55 % опитаних оцінили як нижчий ніж білоруський. Кожен третій опитаний виявив бажання емігрувати, якби мав таку можливість, серед молоді до тридцяти років таких респондентів - майже 50 %.

За словами експертів, "робітники на великих білоруських держпідприємствах, особливо не напружуючись, отримують 350-400 дол., що за занижених тарифів на житлово-комунальні послуги дає їм змогу жити досить фривольно". Зростання утриманства стало настільки помітним, що навіть О. Лукашенко заговорив про те, що треба починати боротьбу з бюрократією. Тому з 1 січня 2007 р. припиняється дотування державою великих підприємств, а вивільнені кошти направляються на підтримку малого і середнього бізнесу.

Схожі статті




Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 3.7. Фінанси домогосподарств

Предыдущая | Следующая