Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 2.3.2. Шляхи вирішення проблем фінансового забезпечення суб'єктів Федерації

Основними цілями розвитку міжбюджетних відносин є:

1) підвищення рівня життя, забезпечення соціальної захищеності та рівного доступу населення до суспільних послуг і соціальних гарантій на всій території країни;

2) забезпечення стійкого економічного розвитку за оптимального використання ресурсного і податкового потенціалів кожного з регіонів і країни в цілому;

3) зміцнення державного устрою і територіальної цілісності країни, запобігання відцентровим тенденціям і конфліктам між владою різних рівнів з приводу розподілу і використання ресурсів національної бюджетної системи на користь реалізації довготермінової стратегії територіального розвитку Росії.

Для максимального досягнення цих цілей взагалі та здійснення ефективної регіональної економічної політики зокрема у міжбюджетних відносинах мають якнайповніше реалізовуватись такі принципи, регламентовані Бюджетним кодексом РФ:

1) рівність бюджетних прав суб'єктів Федерації і муніципальних утворень;

2) рівність усіх бюджетів РФ у взаємовідносин із федеральним бюджетом, рівність місцевих бюджетів у взаємовідносинах із бюджетами суб'єктів Федерації;

3) розподіл і закріплення витрат бюджетів за певними рівнями бюджетної системи;

4) розмежування на постійній основі та розподіл за тимчасовими нормативами регулюючих доходів за рівнями бюджетної системи;

Б) вирівнювання рівнів мінімальної бюджетної забезпеченості суб'єктів Федерації і муніципальних утворень;

6) відвертість, об'єктивність і прозорість усіх процедур і критеріїв відбору регіонів у рамках розподілу безвідплатної допомоги бюджетам інших рівнів.

Так, Бюджетним кодексом РФ регламентовано, що за рахунок коштів федерального бюджету, бюджетів суб'єктів Федерації і місцевих бюджетів спільно фінансуються такі функціональні види витрат:

1) державна підтримка галузей промисловості (за винятком атомної енергетики), будівництва і будівельної індустрії, сільського і лісового господарства, автомобільного транспорту, зв'язку і дорожнього господарства, метрополітену;

2) науково-дослідні та проектно-дослідницькі роботи, що забезпечують науково-технічний прогрес;

3) розвиток ринкової інфраструктури;

4) забезпечення охорони навколишнього природного середовища охорони і відтворення природних ресурсів, забезпечення гідрометеорологічної діяльності, попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій і стихійних лих міжрегіонального масштабу.

На рівні місцевого самоврядування міжбюджетні відносини мають сприяти здійсненню комплексу заходів, спрямованих на реалізацію регіональної економічної політики муніципального рівня, насамперед таких:

- реалізація цільових програм, що приймаються органами місцевого самоврядування;

- формування муніципальної власності;

- організація і розвиток закладів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, засобів масової інформації, муніципальної власності та житлово-комунального господарства;

- муніципальне дорожнє будівництво й організація транспортного обслуговування населення та установ, що перебувають у муніципальній власності;

- охорона унікальних об'єктів природного середовища, муніципальних утворень, що знаходяться на їх території.

Останніми роками зберігається значна диференціація за рівнями соціально-економічного становища регіонів. Відмінності між суб'єктами РФ з найвищою і найнижчою величинами найважливіших показників у 2003 р., розраховані за даними російських органів статистики, становили (разів):

- обсяг виробництва ВРП надушу населення - 28,4;

- обсяг виробництва промислової продукції на душу населення - 138,0;

- середні грошові доходи на одну особу (на місяць) - 12,1;

- обсяг бюджетних витрат на душу населення - 4,0;

- обіг роздрібної торгівлі надушу населення - 26,0;

- обсяг інвестицій у основний капітал на душу населення - 16,5.

Досить критичною в цьому плані є ситуація в республіках Північного Кавказу. Всі сім автономій дуже залежать від центру, їхні бюджети більш ніж на половину фінансуються з Москви, а в Інгушетії і Дагестані цей показник становить аж 90 %. Рівень життя в цих республіках критично низький. За даними Міністерства економіки Дагестану, наприклад, більш як 60 % населення має грошові прибутки, нижчі за прожитковий мінімум, а рівень безробіття у шість разів вищий за середній по Росії. Безпосередній стосунок до загострення обстановки на Північному Кавказі мають такі взаємозалежні явища, як тіньова економіка та корумповане чиновництво, які в умовах регіону набули етнокланового забарвлення. Тіньова економіка в регіоні сягнула великих масштабів і межує з криміналом. Головні галузі тіньового обігу включають: неліцензійне виробництво і продаж нафтопродуктів (Чечня, Інгушетія, Дагестан); неофіційну кустарну переробку морепродуктів (Дагестан); неліцензійне виробництво винних і коньячних фальсифікатів, а також масове нелегальне виробництво та збут горілки (Дагестан, Північна Осетія); контрабанду продовольства з Дагестану в Азербайджан; необлікований експорт через Новоросійський порт (Краснодарський край).

Окремі фрагменти групування регіонів РФ за результатами комплексної оцінки за даними базового року представлені в табл. 2.5. Результати аналізу комплексної оцінки соціально-економічного розвитку суб'єктів федерації стали основою для розробки і затвердження Федеральної цільової програми "Скорочення відмінностей у соціально-економічному розвитку регіонів Російської Федерації (2002-2010 роки і до 2015 року)", затвердженої ухвалою уряду РФ від 11 жовтня 2001 р. № 1717. Вирішення цього важливого державного завдання в рамках прийнятої програми з переважною орієнтацією міжбюджетних відносин на соціальні потреби, на думку багатьох вчених РФ, є безперспективним. Як вважають експерти, найскладнішим, але необхідним є завдання вдосконалення міжбюджетних відносин у

Таблиця 2.5. Фрагменти груп регіонів Російської Федерації на базі комплексної оцінки їх соціально-економічного розвитку в 2000 р.

Окремі показники, що входять до 12 найважливіших

Суб'єкти Російської Федерації

ВРП на особу, тис. руб.

Фінансова забезпеченість на одну особу, тис. руб.

Співвідношення середнього доходу на одну особу і середнього прожиткового мінімуму на одну особу, рази

Обсяг інвестицій в основний капітал на одну особу

Комплексна оцінка

1

2

3

4

5

6

Середньоросійське значення

41,9

20,4

2,1

7,9

0

Регіони з рівнем розвитку, вищим за середній (25 регіонів)

М. Москва

77,6

35,0

6,4

17,6

29,3

Самарська область

54,0

19,3

2,5

6,4

11,6

Республіка Татарстан

69,4

22,4

2,3

11,3

11,5

Тюменська область

42,4

15,8

2,3

8,41

3,7

Регіони з середнім рівнем розвитку (18 регіонів)

Ростовська область

32,3

18,4

2,2

4,6

-1,3

Хабаровський край

45,5

20,8

1,9

6,7

-2,5

Кемеровська область

32,7

13,8

2,1

5,5

-7,2

Нижньогородська область

27,5

11,3

1,3

4,0

-8,8

Регіони з рівнем розвитку, нижчим за середній (16 регіонів)

Саратовська область

30,2

14,6

1,6

4,4

-11,1

Ставропольський край

28,5

10,2

1,5

5,6

-12,5

Псковська область

23,6

14,4

1,4

2,7

-15,9

Волгоградська область

24,3

15,2

1,2

4,14

-17,9

Регіони з низьким рівнем розвитку (22 регіони)

Брянська область

23,6

13,1

1,5

2,1

-20,2

Омська область

20,6

8,3

1,1

2,2

-24,6

Республіка Мордовія

19,9

9,3

1,0

2,9

-25,7

Івановська область

12,6

9,3

0,7

1,7

-26,8 .....

Регіони з украй низьким рівнем розвитку (7 регіонів)

Республіка Дагестан

13,6

9,4

1,2

1,6

-41,8

Республіка Інгушетія

6,6

8,0

0,6

2,3

-46,5

Республіка Тува

9,9

9,3

0,9

0,9

-47,5

Агинський Бурятський автономний округ

6,7

1,9

0,5

1,0

-49,9

Плані активізації регіональної економічної політики, що забезпечує зростання економічного потенціалу регіонів Росії та розширення їх бази оподаткування. Це дасть змогу успішніше вирішити завдання скорочення відмінностей у рівнях соціальної забезпеченості населення, а головне - створення її економічної бази і зниження податкового навантаження на реальний сектор економіки.

У перспективі очікуються істотні зміни в структурі податкових доходів консолідованого бюджету РФ за рівнями бюджетної системи, пов'язані з змінами повноважень, функцій і зобов'язань органів влади державного управління і місцевого самоврядування. За експертною оцінкою, в середньо - і довготерміновій перспективі очікуються різні зміни співвідношення в розподілі доходів (табл. 2.6).

Таблиця 2.6. Співвідношення у розподілі доходів

Доходи бюджету

Дані затвердженого бюджету

Експертні оцінки

2004 р.

2010 р.

2015 р.

Консолідований бюджет, всього %

100

100

100

Зокрема:

Федеральний бюджет

59,7

56-54

52-50

Бюджети суб'єктів Російської Федерації

40,3

44-46

48-50

З них:

Місцеві бюджети

12,5

18-20

21-23

Збільшення частки місцевих бюджетів у бюджетах суб'єктів Федерації визначається зростанням навантаження на ці бюджети у зв'язку з процесом передачі у відання місцевих органів влади об'єктів соціальної сфери, покладання на них зобов'язань з різних соціальних виплат населенню.

В аспекті вдосконалення організаційного механізму фінансової забезпеченості ФЦП територіального розвитку необхідно, на думку деяких експертів, значно підвищити роль таких важливих державних механізмів бюджетної системи, як Фонд регіонального розвитку і бюджет розвитку. Останніми роками з Фонду регіонального розвитку переважно фінансуються окремі інвестиційні проекти, що включаються до інвестиційних програм федерального бюджету або бюджетів суб'єктів Федерації на так званій "конкурсній основі". Вони практично не пов'язані з виробничою і технологічною взаємодією в рамках реалізованих цільових програм.

Малоефективним виявився механізм Бюджету розвитку, регламентований ст. 67 БК РФ (серпень 1998 р.), Федеральним законом "Про Бюджет розвитку Російської Федерації" (листопад 1998 р.) і ухвалою уряду РФ "Про оперативне управління Бюджетом розвитку Російської Федерації" від 3 квітня 1999 р. № 378. Його не сформували в 1999 бюджетному році в структурі федерального бюджету, і він був виключений з федерального бюджету 2000 р.

Спроба уряду РФ у 2001-2005 рр. удосконалити діючий механізм федеральної адресної інвестиційної підтримки регіонів і розподілу Федерального фонду регіонального розвитку шляхом скорочення кількості затверджуваних ФЦП регіонального розвитку (переважно за рахунок об'єднання більшості програм за окремими суб'єктами Федерації в ряд укрупнених програм) мала на меті концентрацію фінансових ресурсів. Результатом такого вдосконалення стало затвердження у федеральному бюджеті на 2005 р. тільки дев'яти ФЦП.

Кількість учасників ФЦП у 2005 р. збільшилася до 71 суб'єкта Федерації замість 40 у 2001 р., майже половина (32) з яких стали учасниками реалізації знеособленої програми "Скорочення відмінностей у соціально-економічному розвитку регіонів Російської Федерації (2002-2010 роки і до 2015 року)". На її реалізацію у федеральному бюджеті 2005 р. було передбачено 2504 млн руб., що значно менше, ніж на ФЦП "Соціально-економічний розвиток Республіки Татарстан до 2006 року" - 3212,7 млн руб.

Схожі статті




Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 2.3.2. Шляхи вирішення проблем фінансового забезпечення суб'єктів Федерації

Предыдущая | Следующая