Диференціальна психологія - Палій А. А. - 2.4. Типологічний підхід до характеру особистості
Типології (класифікації) є загальнонауковим методом пізнання світу. У межах психології типологічний підхід припускає розуміння особистості як цілісного утворення, що не зводиться до комбінації окремих рис. Узагальнення здійснюють на основі групування досліджуваних. Якщо в групі людей стабільно спостерігається поєднання певних ознак, його розглядають як "типове" - симптомокомплекс. Кожну людину, якій ці ознаки властиві, починають зараховувати до певної групи. Характеристикою людини при цьому слугує назва відповідного типу (наприклад, істероїд), а зміст типу розкривають через опис типового, усередненого представника. Найвідомішими є типологічні описи особистості Юнга, Леонгарда та інших психологів, переважно орієнтовані на практичні потреби.
Типології - економний метод пізнання, здатний забезпечити зрозумілий результат, однак їх недоліком є нехтування особливим, індивідуальним у кожній людині, адже все те, що не стосується симптомокомплексу, залишається за межами розгляду. За такого підходу в особистості виокремлюють типове, але, цілком можливо, не найістотніше.
Класифікації (типології) поділяють на емпіричні і теоретичні (наукові).
Емпіричні типології грунтуються На спостереженнях дослідників, наділених інтуїцією, здатністю виокремлювати істотні ознаки, наявні в основі кожного типу. Ознаки можуть бути як однорідними, так і різнорідними: наприклад, особливості будови тіла, обміну речовин і темпераменту. Статистично, як правило, емпіричні типології не перевіряли.
Наукова класифікація Повинна відповідати таким вимогам:
1) її класи мають вичерпувати всю безліч об'єктів, які класифікують. Наприклад, для класифікації характерів недостатньо ознаки "нервовість": спокійні люди не потраплять до жодного класу, оскільки поняття "нервовість" може бути застосоване тільки до неспокійних, неврівноважених людей;
2) кожний об'єкт може потрапити лише в один клас. Наприклад, якщо потрібно поділити всіх людей на психічно хворих і здорових, наперед треба домовитися про те, куди зарахувати проміжні типи (невротиків, людей у межовому стані), інакше вони можуть потрапити в обидва класи;
3) кожний новий підрозділ об'єктів у класифікації слід виокремлювати на основі лише однієї ознаки. Наприклад, спочатку поділяти людей за віком, а потім - за станом здоров'я, але не за обома ознаками відразу. Невиконання теж призводить до плутанини.
У диференціальній психології розмежовують поняття первинна класифікація і типологія. Первинна класифікація - перелік явищ, що характеризуються загальною видовою ознакою. Наприклад, класифікація емоцій, видів уваги або пам'яті, ознак агресивності тощо. Тобто класифікація у диференціальній психології є первинним способом поділу ознак на групи без виокремлення структурних підстав або, як виняток, за наявністю слабоструктурованої підстави.
Типологія - виокремлення типів, ідентифікація сукупностей (кластерів) ознак, що становлять сутність цих типів, на чіткій основі. У сучасних наукових типологіях, як правило, представлений один кластер (симптомокомплекс) ознак, які залежно від ступеня вираже-ності кожного з них, характеру зв'язку між ними і стійкості "зчеплення" ("злитості") утворюють остаточний перелік типів.
Науковим підгрунтям для розроблення типологічної проблематики в психології можна вважати роботи І. Павлова і дослідників його школи, присвячені вивченню типологічних властивостей нервової системи (типів вищої нервової діяльності) у тварин і людини.
Основні дослідження типології у диференціальній психології розгорталися за аналітичним і синтетичним підходами. Аналітичний підхід Грунтується на аналізі кількісних характеристик певних властивостей (вага, зріст, гострота зору, чутливість, пластичність, швидкість запам'ятовування тощо). Синтетичний підхід пов'язаний із групуванням суб'єктів за типами на основі однієї або кількох класифікаційних ознак - будови тіла, темпераментальної організації тощо - аж до типів особистості.
При дослідженні особистості і характеру з точки зору типологічного підходу необхідно зважати на такі обставини:
А) використовуючи поняття "тип", потрібно розрізняти контексти, залежно від яких тип може позначати як певні комплекси властивостей, так і характерний зразок, картину поведінки;
Б) розвиваючи вчення про властивості нервової системи як базові характеристики, що є основою типології, не слід вважати, що всі часткові психологічні типології в експериментальній і концептуальній основі повинні спиратися на аналіз цих властивостей, які не можуть бути першопричиною всього різноманіття змісту психічної діяльності.
Співвідношення фізіологічних і психологічних структур у типології людини - важливий предмет дослідження диференціальної психології.
Найтісніше пов'язаний з розробленням типологічної тематики Номотетичний підхід у психологи, Покликаний виявляти універсальні риси і патерни системи взаємопов'язаних психологічних ознак, властиві всім людям. Його має доповнювати ідіографічний аспект вивчення індивідуальності (який не можна протиставляти номотетичному), зосереджений на аналізі неповторної і унікальної внутрішньої структури суб'єкта.
Схожі статті
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Характер у структурі індивідуальності
Представники деяких психологічних напрямів не визнають поняття "характер", а з більшості зарубіжних довідкових видань і досліджень його вилучили....
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 2.3. Диференціація характеру
Представники деяких психологічних напрямів не визнають поняття "характер", а з більшості зарубіжних довідкових видань і досліджень його вилучили....
-
У широкому сенсі характером називають цілісну сукупність, яка позначає приховану за різними проявами людського Я природу особистості. Теофраст, який...
-
Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Предмет і завдання диференціальної психології
Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності...
-
Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації
Кожна людина час від часу перебуває у стані тривожності, якому властиве переживання реальних і уявних небезпек. За реальної небезпеки тривожність...
-
Диференціальна психологія вивчає індивідуальні особливості особистості, спираючись на їх зумовленість формальними і змістовими властивостями. До...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Я-система базових (генералізованих) орієнтацій
У широкому сенсі характером називають цілісну сукупність, яка позначає приховану за різними проявами людського Я природу особистості. Теофраст, який...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 2. Формальні і змістові властивості індивідуальності
Диференціальна психологія вивчає індивідуальні особливості особистості, спираючись на їх зумовленість формальними і змістовими властивостями. До...
-
У вивченні індивідуальних відмінностей між людьми історично окреслилося два підходи. Змістово-смисловий підхід, представлений у диференціальній...
-
Поняття "індивід" і "особистість" формально-логічно рівнозначні і належать до одного класу об'єктів, хоча кожне з них розкриває різні ознаки суб'єкта....
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Психологічні теорії темпераменту
Австрійсько-німецький психолог Отто Гросс (1877-1920) одним із перших почав вивчати відмінності способів реагування людей на певні подразники. При...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Особистість - психологічний носій соціальних властивостей
Поняття "індивід" і "особистість" формально-логічно рівнозначні і належать до одного класу об'єктів, хоча кожне з них розкриває різні ознаки суб'єкта....
-
Теорія диференціальної психології, не заперечуючи внеску середовища і спадковості у формування і прояв індивідуальних відмінностей психіки, намагається...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Спеціальна теорія індивідуальності
У вивченні індивідуальних відмінностей між людьми історично окреслилося два підходи. Змістово-смисловий підхід, представлений у диференціальній...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Психогенетичні методи
Диференціальна психологія застосовує методи зі споріднених сфер знання, однією з яких є психогенетика (грец. psycho - душа і genos - рід, походження) -...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Методи теоретичного аналізу
Предметом вивчення психології є індивідуальний внутрішній світ, закономірності його зародження, становлення, розвитку, реалізації та згасання. Як...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Нейроандрогенетична теорія Л. Елліса
Наука про інстинктивні основи поведінки - порівняльна етологія (грец. ethos - характер) - вивчає особливості та закономірності, властивості неспорідненим...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Етологія статі
Наука про інстинктивні основи поведінки - порівняльна етологія (грец. ethos - характер) - вивчає особливості та закономірності, властивості неспорідненим...
-
Предметом вивчення психології є індивідуальний внутрішній світ, закономірності його зародження, становлення, розвитку, реалізації та згасання. Як...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Зародження науки про індивідуальні відмінності
Психологія, як і решта наукових дисциплін, у процесі становлення і розвитку подолала три етапи: донаукового знання, природничо-наукового пізнання і...
-
Під впливом антропологів, які звернули увагу на відмінності у будові тіла, і психіатрів, що дослідили індивідуальні відмінності в схильності до психічних...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Індивід як формально-динамічна. характеристика особистості
У біологічному сенсі людина є живою тілесною істотою. Найближчим до цього визначення є поняття "організм", яке охоплює анатомо-морфологічну структуру,...
-
І. Павлов разом із загальними типами (темпераментом), властивими людині і тваринам, розрізняв спеціальні типи, характерні тільки для людини, оскільки...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Спеціальні типи вищої нервової діяльності за І. Павловим
І. Павлов разом із загальними типами (темпераментом), властивими людині і тваринам, розрізняв спеціальні типи, характерні тільки для людини, оскільки...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Конституційна типологія особистостей В. Шелдона
В основу своєї класифікації Вільям Шелдон (1899- 1977) поклав переважання в людському організмі однієї з тканин ембріона: ендодерми, з якої утворюються...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Теорії про вплив середовища і спадковості
Визначення джерел індивідуальних варіацій психічного - основна проблема диференціальної психології. Індивідуальні відмінності породжені численними і...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 1.3. Вплив середовища і спадковості на людину
Визначення джерел індивідуальних варіацій психічного - основна проблема диференціальної психології. Індивідуальні відмінності породжені численними і...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Історичні методи
Історичні методи використовують переважно для вивчення видатних осіб, особливостей середовища і спадковості, які стали імпульсами для їх духовного...
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 2.4. Типологічний підхід до характеру особистості