Державний аудит - Дікань Л. В. - 5.1. Сутність та принципи організації державного аудиту

5.1. Сутність та принципи організації державного аудиту

Державний аудит, який передбачає аналіз та дослідження діяльності суб'єктів щодо законного та ефективного використання державних коштів, можна зарахувати до інтелектуальної діяльності.

Організацією державного аудиту займається орган, уповноважений на здійснення державного аудиту.

Перш ніж розкривати сам процес організації державного аудиту, доцільно визначити його понятійний апарат.

В результаті аналізу спеціальної літератури, можна дійти висновків, що немає визначення такого поняття, як організація державного аудиту.

Організація - це сукупність процесів або дій, спрямованих на об'єднання елементів або частин в цілу життєздатну стійку систему.

Сучасний економічний словник визначає, що термін "організація" (в перекладі з французької - "надаю гармонічного вигляду"), це:

1) будова, структура системи;

2) складова процесу управління, сутність якого - координація дій окремих елементів системи, набуття відповідності функціонування її частин2.

М. Т. Білуха стверджує, що "організація, як смислове визначення, передбачає впорядкованість, взаємодію окремих елементів, що знаходяться у функціональній залежності.

Визначення характеризують загальне поняття "організація" і враховують такі ключові слова, як система, будова системи, структура системи, елементи системи; тому, на думку автора, організацією державного аудиту є система (комплекс) заходів, спрямованих на функціонування та координацію дій взаємопов'язаних та взаємозалежних окремих частин (елементів) системи з метою оцінювання законного й ефективного використання державних чи комунальних коштів та майна.

До частин (елементів) системи організації державного аудиту належать:

- суб'єкти державного аудиту - державні аудитори, які мають певні повноваження на здійснення державного аудиту і відповідають певним вимогам (які буде розглянуто далі);

- учасники державного аудиту - окремі особи або їх групи, які в тій чи іншій мірі беруть участь у здійсненні державного аудиту (наприклад, розпорядники бюджетних коштів);

- аудиторські дії - будь-які дії суб'єкта аудиторської діяльності, спрямовані на виконання програми державного аудиту;

- аудиторські операції - сукупність взаємозв'язаних аудиторських дій, спрямованих на досягнення цілей державного аудиту;

- засоби державного аудиту - інформаційно-законодавча база, яка забезпечує досягнення необхідного результату при проведенні державного аудиту;

- способи державного аудиту - це конкретні шляхи досягнення наміченого результату державного аудиту за допомогою наявних засобів, зумовлених завданнями державного аудиту. Вони можуть бути гласні і негласні, базуватися на наукових, професійних знаннях;

- результат аудиторських дій - висновок державного аудитора, складений в результаті застосування суб'єктами державного аудиту комплексу способів і засобів державного аудиту.

Таким чином, наявність усіх перерахованих елементів і їх раціональна організація сприятиме успішному досягненню результатів державного аудиту.

Результативність та ефективність організації державного аудиту значною мірою залежить від дотримання певних принципів, на яких вона грунтується. Принципи організації державного аудиту, що здійснюється органами ДКРС України, зображені на рис. 5.1.

принципи організації державного аудиту, що здійснюється дкрс україни

Рис. 5.1. Принципи організації державного аудиту, що здійснюється ДКРС України

Спеціалізація полягає в розподілі праці державних аудиторів для виконання різних процедур. Наприклад, в контрольно-ревізійному управлінні є спеціалізовані відділи контролю діяльності в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, капітального будівництва і т. ін. Спеціалізація може конкретизуватися за об'єктами контролю - основний і оборотний капітал, операції менеджменту і маркетингу, фінансовий стан суб'єкта господарювання тощо.

Кооперація полягає в об'єднанні зусиль працівників спеціалізованих відділів з метою всебічного дослідження об'єкта державного аудиту.

Пропорційність полягає в дотриманні правильного співвідношення інформаційного забезпечення контрольно-ревізійних відділів бухгалтерією і обчислювальною технікою з метою забезпечення пропорційності надходження економічної інформації для використання державними аудиторами під час перевірки операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями і т. ін.

Особливо необхідна пропорційність в організації державного аудиту в умовах використання обчислювальної техніки тощо.

Паралельність у процесі державного аудиту забезпечує одночасне паралельне виконання аудиторських процедур для перевірки різних за змістом господарських операцій, які здійснюються об'єктом перевірки.

Прямоточність дає можливість раціонально організувати інформаційні потоки між учасниками аудиторського процесу, не повторювати аудиторські процедури різними виконавцями.

Ритмічність процесу державного аудиту забезпечується рівномірним виконанням контрольних процедур, що передбачає правильну організацію роботи всіх виконавців (членів аудиторської групи). Для цього складають графіки, за кожним аудитором закріплюють різні розділи перевірки.

Перераховані принципи дають змогу організувати процес державного аудиту так, щоб повною мірою ефективно розкрити всі питання аудиторської перевірки.

Однак дієва організація державного аудиту неможлива без знання державними аудиторами своїх завдань, обов'язків та повноважень. Державний аудитор виконує такі завдання, обов'язки та повноваження:

- здійснює державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм (аудит ефективності) або діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (аудит діяльності);

- здійснює підготовку до проведення аудиту діяльності, а саме: аналізує нормативно-правові документи, які регулюють діяльність підконтрольної установи, вивчає її фінансовий стан, мережу розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, бере участь у підготовці програми проведення аудиту діяльності або самостійно готує її проект;

- проводить аудит діяльності особисто або бере участь чи очолює групу державних аудиторів;

- реєструє аудиторський звіт та оформляє матеріали за закінченими аудитами діяльності згідно з порядком, установленим у ДКРС;

- бере участь в узагальненні результатів аудитів діяльності;

- за дорученням керівництва управління (відділу, сектору) готує матеріали аудиту діяльності для подання відповідному органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - правоохоронному органу;

- здійснює контроль за виконанням рекомендацій (пропозицій), наданих за результатами здійснених аудитів діяльності;

- бере участь у складанні звітності про роботу управління (відділу, сектору) за встановленими формами;

- у межах своєї компетенції співпрацює з іншими структурними підрозділами ГоловКРУ (регіонального КРУ), здійснює обмін інформацією, необхідною для своєчасного та якісного виконання покладених на нього функцій;

- бере участь в організації роботи з підвищення кваліфікації працівників управління (відділу, сектору) згідно із затвердженим планом, а також систематично підвищує особистий професійний рівень шляхом самоосвіти;

- здійснює роботу з документами відповідно до чинного законодавства;

- при виконанні покладених завдань та обов'язків забезпечує: захист державних, службових та комерційних таємниць відповідно до законодавства; дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку; законодавства з питань державної служби та боротьби з корупцією.

Таким чином, чітке визначення завдань, обов'язків та повноважень державного аудитора гарантує якісну організацію та здійснення державного аудиту.

Схожі статті




Державний аудит - Дікань Л. В. - 5.1. Сутність та принципи організації державного аудиту

Предыдущая | Следующая