Державний аудит - Дікань Л. В. - Тема 3. Класифікація державного аудиту
3.1. Фінансовий аудит
Стандартами аудиту INTOSAI визначено" що державний аудит складається з двох основних видів - фінансового аудиту відповідності/правильності (regularity audit) та аудиту ефективності (performance audit)1.
Відповідно до цього поділу, державний аудит, що здійснюється в Україні, можна класифікувати так (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Класифікація державного аудиту в Україні
Одним з видів державного аудиту, як бачимо на рис. 3.1. є фінансовий аудит.
Фінансовий аудит - це дослідження фінансової звітності, систем внутрішнього контролю і аудиту та окремих трансакцій у підконтрольних організаціях. Його сутність полягає у встановленні порушень та розбіжностей між фактичними даними та законодавчими нормами. Він проводиться на щорічній регулярній основі у чітко визначеному колі підконтрольних організацій1.
Метою фінансового аудиту є оцінювання достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Фінансовий аудит, або аудит фінансової та господарської діяльності, поділяється:
1) на аудит фінансових систем та/або операцій з метою оцінювання їх відповідності чинним законодавчим та нормативним актам;
2) підтвердження змісту та порядку подання фінансової звітності державними відомствами, що включає перевірку і оцінювання фінансової документації та фінансової звітності, у разі необхідності - підготовку висновків про фінансові звіти;
3) аудит правомірності та доцільності адміністративних рішень, що приймаються організацією - об'єктом перевірки;
4) аналіз звітності з будь-яких питань, що стосуються аудиту або є його наслідком і мають бути висвітлені.
Отже, аудит фінансово-господарської діяльності, про який ідеться, містить елементи аудиту фінансової звітності та аудиту відповідності законодавству.
Аудит фінансової звітності виконується для визначення того, чи узгоджується фінансова звітність (тобто інформація, що перевіряється та піддається кількісному оцінюванню) з певними критеріями та чи відображає вона реальний фінансовий стан.
Аудит відповідності повинен визначити, чи дотримується установа тих конкретних правил, регулятивів, законів тощо, які впливають на результати її діяльності або фінансові звіти.
3.2. Аудит ефективності
Аудит ефективності (операційний аудит) - це перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінки економічності та результативності.
Аудит ефективності (performance audit) має також іншу назву - "аудит цінності за гроші" (value-for-money audit). Філософія та методологія аудиту ефективності пояснюється у стандартах державного аудиту INTOSAI (1992) та посібнику INTOSAI з аудиту ефективності (2004)1.
У ході аудиту ефективності здійснюється перевірка ефективності використання людських, фінансових та інших ресурсів; систем інформації, оцінка результатів та їх моніторинг, аналіз заходів, ужитих для усунення виявлених недоліків.
Аудит ефективності порівняно з традиційним фінансовим аудитом включає нові цілі та завдання і значно розширює предмет державного фінансового контролю.
Цілі аудиту ефективності:
1) аналіз та оцінювання ефективності використання коштів державних і обласних регіональних бюджетів та інших державних ресурсів;
2) розробка обгрунтованих рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів, а також оптимізації діяльності органів виконавчої влади.
Основними завданнями аудиту ефективності є:
- аналіз доцільності виділення бюджетоотримувачу бюджетних коштів та інших ресурсів;
- аналіз і оцінювання економічності ефективного використання бюджетних коштів та інших ресурсів;
- аналіз і оцінювання повноти досягнення цілей, на які виділені бюджетні кошти та інші ресурси;
- оцінювання повноти й своєчасності використання бюджетних коштів та інших ресурсів;
- виявлення й оцінювання збитків, завданих державі при неефективному використанні бюджетних коштів та інших ресурсів;
- причинно-наслідковий аналіз неефективного використання бюджетних коштів та інших ресурсів;
- розробка рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів та інших ресурсів;
- оцінювання наслідків реалізації рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів та інших ресурсів.
Предметом аудиту ефективності є:
- напрями діяльності та виконання функцій державного (регіонального) органу державної влади чи бюджетоотримувача;
- кошти державного (регіонального) бюджету, які виділяються на вирішення державних (регіональних) завдань і цільових програм;
- державна власність, природні та інші ресурси;
- організація виконання бюджетного процесу;
- окремі найважливіші питання управління державними ресурсами;
- міжнародні і міжбюджетні угоди та відносини. Об'єктами аудиту ефективності на державному рівні є:
- державні органи виконавчої влади;
- одержувачі бюджетних коштів;
- організації, що використовують державну власність, природні та інші державні ресурси;
- організації, які мають надані державним законом податкові, митні та інші пільги;
- адміністрації суб'єктів держави в частині використання коштів державного бюджету, власності і природних ресурсів;
- державні позабюджетні фонди. На регіональному рівні об'єктами є:
- адміністрації областей (регіонів) України;
- регіональні виконавчі органи;
- одержувачі коштів регіонального бюджету;
- організації, що використовують кошти регіонального бюджету, власність держави або мають податкові пільги чи інші пільги виплат, установлені регіональним законодавством;
- адміністрації муніципальних утворень, що використовують власність і кошти регіонального бюджету.
Предметом аудиту ефективності зумовлюються види аудиту ефективності.
В основі аудиту ефективності лежить теорія "трьох Е" ("З Е"), тобто тих основних елементів, які характеризують стан управління публічними ресурсами:
1) економічність (economy) - ощадливість, бережливість, ступінь мінімізації витрат з огляду на якість продукту ("витрачати менше");
2) ефективність (effectiveness) - продуктивність, ступінь корисності споживання ресурсів для створення продукту ("витрачати ефективно");
3) результативність (efficiency) дієвість, успішність, рівень досягнення мети ("витрачати мудро").
При цьому результативність характеризує досягнення поставлених цілей, а економічність - ресурси, які використовуються для досягнення цих цілей.
Аудит економічності спрямований на оцінювання:
1) придбання, захисту та використання установою своїх ресурсів;
2) причин непродуктивної або неекономічної роботи;
3) дотримання установою законів і правил.
Аудит результативності, або цільових програм, включає визначення:
1) ступеня досягнення бажаних результатів або отримання прибутку, що визначається чинним законодавством або уповноваженим органом;
2) ефективності організацій, функціонування;
3) дотримання законів і правил щодо цієї програми1.
Загалом метою аудиту ефективності є вдосконалення управління та звітності в державному секторі шляхом ефективного дослідження.
Аудит ефективності суттєво відрізняється від фінансового аудиту. Разом з тим на практиці ці два типи можуть частково перетинатися. У цьому випадку тип аудиту буде залежати від його цілей1.
Отже, усі аудиторські перевірки мають конкретну мету, що стосується одного виду або чітко окресленої групи видів діяльності, програм чи установ, які є об'єктом аудиту.
Аудит ефективності передбачає здійснення перевірок, які різняться предметами, об'єктами, визначеними цілями і завданнями. Визначають такі види перевірок.
Перша група - це перевірки ефективності, пов'язані з виконанням державних функцій, а саме використання:
- державних коштів на виконання державних функцій, реалізацію цілей соціально-економічної політики держави (наприклад, перевірка ефективності використання коштів Державного бюджету на оборону, освіту тощо);
- державних коштів міністерствами, відомствами або бюджетними установами в ході виконання своїх функцій та соціально-економічних задач;
- державних коштів в окремих сферах або видах діяльності, які здійснюються комплексно міністерствами, відомствами або бюджетними установами.
Друга група - це перевірки бюджетних програм, в реалізації яких бере участь декілька міністерств, відомств, бюджетних установ, організацій (державні цільові програми, бюджетні програми).
Для забезпечення високої результативності, дієвості та економічності виконання бюджетного процесу аудит ефективності, у свою чергу, має дотримуватися таких принципів:
- науковості (застосування наукових методів аналізу діяльності об'єкта аудиту і синтезу рекомендацій щодо вдосконалення його функцій, організації і методів управління);
- системності (аналізу всіх можливих факторів і зв'язків у діяльності об'єкта аудиту);
- об'єктивності (усунення всіх суб'єктивних оцінок і пріоритетів);
- незалежності (захищеності від силових і матеріальних впливів будь-яких органів і посадових осіб);
- гласності (доведення результатів аудиту ефективності після відповідного його провадження до керівних органів і громадськості).
В Україні нова редакція Стандартів з аудиту, прийнята згідно з принципами стандартів INTOSAI, також передбачає здійснення аудиту законності і правильності та аудиту результативності (в Україні - аудит ефективності)1.
Схожі статті
-
Державний аудит - Дікань Л. В. - Тема 2. Сутність та організаційно-правові засади державного аудиту
2.1. Необхідність, місце та значення державного аудиту за сучасних умов Обов'язковою умовою успішного функціонування фінансової системи будь-якої...
-
2.1. Необхідність, місце та значення державного аудиту за сучасних умов Обов'язковою умовою успішного функціонування фінансової системи будь-якої...
-
Державний аудит - Дікань Л. В. - 1.3. Організація державного аудиту в інших країнах
У деяких країнах світу державному фінансовому контролю належить провідне місце серед систем фінансового контролю, що зумовлюється роллю держави в...
-
Державний аудит - Дікань Л. В. - 2.2. Визначення поняття "державний аудит"
Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим порушенням, забезпечення ефективного...
-
На ринку аудиторських послуг необхідність регламентації дій та взаємодії незалежних аудиторів з клієнтами виражається у виданні правил (стандартів)...
-
Здійснення державного аудиту в Україні забезпечує низка нормативно-правових актів (табл. 2.2). Слід зазначити, що крім нормативних актів, які...
-
Державний аудит - Дікань Л. В. - Передмова
Економічні процеси будь-якої держави зумовлюють необхідність забезпечення ефективного управління фінансовою системою. При цьому однією з найважливіших...
-
Державний аудит - Дікань Л. В. - 1.1. Основні історичні віхи становлення державного аудиту
Тема 1. Історія виникнення та розвитку державного аудиту 1.1. Основні історичні віхи становлення державного аудиту Грунтуючись на історіографічних...
-
Державний аудит - Дікань Л. В. - Тема 1. Історія виникнення та розвитку державного аудиту
Тема 1. Історія виникнення та розвитку державного аудиту 1.1. Основні історичні віхи становлення державного аудиту Грунтуючись на історіографічних...
-
Історію державного аудиту в Україні доречно розглядати з моменту становлення державного фінансового контролю. Історія державного фінансового контролю...
-
Державний аудит - Дікань Л. В. - Модуль 1. Теоретичні та організаційні засади державного аудиту
Тема 1. Історія виникнення та розвитку державного аудиту 1.1. Основні історичні віхи становлення державного аудиту Грунтуючись на історіографічних...
-
Державний аудит - Дікань Л. В. - INTOSAI
INTOSAI INTOSAI - - це міжнародна організація вищих контрольних органів (далі - ВКО), що діє під егідою Організації Об'єднаних Націй або її...
-
Державний аудит - Дікань Л. В. - EUROSАІ
INTOSAI INTOSAI - - це міжнародна організація вищих контрольних органів (далі - ВКО), що діє під егідою Організації Об'єднаних Націй або її...
-
Державний аудит - Дікань Л. В. - 1.4. Міжнародні організації контрольних органів (INTOSAI, EUROSAI)
INTOSAI INTOSAI - - це міжнародна організація вищих контрольних органів (далі - ВКО), що діє під егідою Організації Об'єднаних Націй або її...
-
Аудит - Немченко В. В. - Тема 2. Теоретичні засади державного аудиту
Тема 2. Теоретичні засади державного аудиту 2.1. Сутність державного аудиту. 2.2. Суб'єкти державного аудиту. 2.3. Стандарти державного аудиту. 2.3.1....
-
3.1. Мета, основні завдання та складові державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання. 3.1.1. Загальні положення. 3.1.2. Планування державного...
-
Аудит - Немченко В. В. - 2.1. Сутність державного аудиту
Тема 2. Теоретичні засади державного аудиту 2.1. Сутність державного аудиту. 2.2. Суб'єкти державного аудиту. 2.3. Стандарти державного аудиту. 2.3.1....
-
Аудит - Немченко В. В. - Частина 2. Теоретико-методологічні засади державного фінансового аудиту
Тема 2. Теоретичні засади державного аудиту 2.1. Сутність державного аудиту. 2.2. Суб'єкти державного аудиту. 2.3. Стандарти державного аудиту. 2.3.1....
-
3.1. Мета, основні завдання та складові державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання. 3.1.1. Загальні положення. 3.1.2. Планування державного...
-
Аудит - Утенкова К. О. - 4. Класифікація аудиту
Аудит як вид діяльності має свій предмет, метод, за допомогою якого вивчає предмет, та об'єкт. Предметом аудиту є стан економічних, організаційних,...
-
На етапі підготовки до аудиту попередньо вивчаються особливості діяльності суб'єкта господарювання напередодні проведення виїзних аудиторських процедур,...
-
Аудит - Утенкова К. О. - Тема 1. Сутність, предмет, метод і об'єкти аудиту
Ринкові відносини, що склались у реформованому аграрному секторі України, обумовили потребу удосконалення національної системи фінансово-економічного...
-
Підготовка програми проведення аудиту передбачає : > уточнення інформації, зібраної на першому етапі аудиту; > проведення аналізу фінансово-господарської...
-
Аудит - Немченко В. В. - 2.2. Суб'єкти державного аудиту
Головними суб'єктами державного аудиту є Рахункова палата та Контрольно-ревізійне управління України. Інші органи державної влади: Державне казначейство...
-
Основи аудиту - Ільіна С. Б. - 1.3. Класифікація аудиту
Отже, перш ніж перейти до визначення класифікації аудиту, потрібно детально з'ясувати, що є її предметом. Спираючись на міжнародний досвід, американський...
-
Аудит: організація і методика - Огійчук М. Ф. - 1.1. Суть, мета організації та функції аудиту
1.1. Суть, мета організації та функції аудиту Становлення капіталізму і концентрація виробничих сил у Європі та Америці призвели до поглиблення ринкових...
-
Аудит: організація і методика - Огійчук М. Ф. - РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ І ПРЕДМЕТ АУДИТУ
1.1. Суть, мета організації та функції аудиту Становлення капіталізму і концентрація виробничих сил у Європі та Америці призвели до поглиблення ринкових...
-
Аудит - Немченко В. В. - 2.3.1. Принципи державного аудиту
Загальна основа системи стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) була розроблена на базі Лімської та Токійської...
-
Аудит - Рядська В. В. - 1.2.2.2. Класифікація зовнішнього аудиту
Визначення поняття завдань з надання впевненості говорить про те, що під час їх виконання аудитор може здійснювати такі дії: 1) оцінювати предмет...
-
Аудит - Рядська В. В. - 1.2.2. Види завдань з надання впевненості. Класифікація видів аудиту
Визначення поняття завдань з надання впевненості говорить про те, що під час їх виконання аудитор може здійснювати такі дії: 1) оцінювати предмет...
Державний аудит - Дікань Л. В. - Тема 3. Класифікація державного аудиту