Державний аудит - Дікань Л. В. - 3.1. Фінансовий аудит

3.1. Фінансовий аудит

Стандартами аудиту INTOSAI визначено" що державний аудит складається з двох основних видів - фінансового аудиту відповідності/правильності (regularity audit) та аудиту ефективності (performance audit)1.

Відповідно до цього поділу, державний аудит, що здійснюється в Україні, можна класифікувати так (рис. 3.1).

класифікація державного аудиту в україні

Рис. 3.1. Класифікація державного аудиту в Україні

Одним з видів державного аудиту, як бачимо на рис. 3.1. є фінансовий аудит.

Фінансовий аудит - це дослідження фінансової звітності, систем внутрішнього контролю і аудиту та окремих трансакцій у підконтрольних організаціях. Його сутність полягає у встановленні порушень та розбіжностей між фактичними даними та законодавчими нормами. Він проводиться на щорічній регулярній основі у чітко визначеному колі підконтрольних організацій1.

Метою фінансового аудиту є оцінювання достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Фінансовий аудит, або аудит фінансової та господарської діяльності, поділяється:

1) на аудит фінансових систем та/або операцій з метою оцінювання їх відповідності чинним законодавчим та нормативним актам;

2) підтвердження змісту та порядку подання фінансової звітності державними відомствами, що включає перевірку і оцінювання фінансової документації та фінансової звітності, у разі необхідності - підготовку висновків про фінансові звіти;

3) аудит правомірності та доцільності адміністративних рішень, що приймаються організацією - об'єктом перевірки;

4) аналіз звітності з будь-яких питань, що стосуються аудиту або є його наслідком і мають бути висвітлені.

Отже, аудит фінансово-господарської діяльності, про який ідеться, містить елементи аудиту фінансової звітності та аудиту відповідності законодавству.

Аудит фінансової звітності виконується для визначення того, чи узгоджується фінансова звітність (тобто інформація, що перевіряється та піддається кількісному оцінюванню) з певними критеріями та чи відображає вона реальний фінансовий стан.

Аудит відповідності повинен визначити, чи дотримується установа тих конкретних правил, регулятивів, законів тощо, які впливають на результати її діяльності або фінансові звіти.

3.2. Аудит ефективності

Аудит ефективності (операційний аудит) - це перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінки економічності та результативності.

Аудит ефективності (performance audit) має також іншу назву - "аудит цінності за гроші" (value-for-money audit). Філософія та методологія аудиту ефективності пояснюється у стандартах державного аудиту INTOSAI (1992) та посібнику INTOSAI з аудиту ефективності (2004)1.

У ході аудиту ефективності здійснюється перевірка ефективності використання людських, фінансових та інших ресурсів; систем інформації, оцінка результатів та їх моніторинг, аналіз заходів, ужитих для усунення виявлених недоліків.

Аудит ефективності порівняно з традиційним фінансовим аудитом включає нові цілі та завдання і значно розширює предмет державного фінансового контролю.

Цілі аудиту ефективності:

1) аналіз та оцінювання ефективності використання коштів державних і обласних регіональних бюджетів та інших державних ресурсів;

2) розробка обгрунтованих рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів, а також оптимізації діяльності органів виконавчої влади.

Основними завданнями аудиту ефективності є:

- аналіз доцільності виділення бюджетоотримувачу бюджетних коштів та інших ресурсів;

- аналіз і оцінювання економічності ефективного використання бюджетних коштів та інших ресурсів;

- аналіз і оцінювання повноти досягнення цілей, на які виділені бюджетні кошти та інші ресурси;

- оцінювання повноти й своєчасності використання бюджетних коштів та інших ресурсів;

- виявлення й оцінювання збитків, завданих державі при неефективному використанні бюджетних коштів та інших ресурсів;

- причинно-наслідковий аналіз неефективного використання бюджетних коштів та інших ресурсів;

- розробка рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів та інших ресурсів;

- оцінювання наслідків реалізації рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів та інших ресурсів.

Предметом аудиту ефективності є:

- напрями діяльності та виконання функцій державного (регіонального) органу державної влади чи бюджетоотримувача;

- кошти державного (регіонального) бюджету, які виділяються на вирішення державних (регіональних) завдань і цільових програм;

- державна власність, природні та інші ресурси;

- організація виконання бюджетного процесу;

- окремі найважливіші питання управління державними ресурсами;

- міжнародні і міжбюджетні угоди та відносини. Об'єктами аудиту ефективності на державному рівні є:

- державні органи виконавчої влади;

- одержувачі бюджетних коштів;

- організації, що використовують державну власність, природні та інші державні ресурси;

- організації, які мають надані державним законом податкові, митні та інші пільги;

- адміністрації суб'єктів держави в частині використання коштів державного бюджету, власності і природних ресурсів;

- державні позабюджетні фонди. На регіональному рівні об'єктами є:

- адміністрації областей (регіонів) України;

- регіональні виконавчі органи;

- одержувачі коштів регіонального бюджету;

- організації, що використовують кошти регіонального бюджету, власність держави або мають податкові пільги чи інші пільги виплат, установлені регіональним законодавством;

- адміністрації муніципальних утворень, що використовують власність і кошти регіонального бюджету.

Предметом аудиту ефективності зумовлюються види аудиту ефективності.

В основі аудиту ефективності лежить теорія "трьох Е" ("З Е"), тобто тих основних елементів, які характеризують стан управління публічними ресурсами:

1) економічність (economy) - ощадливість, бережливість, ступінь мінімізації витрат з огляду на якість продукту ("витрачати менше");

2) ефективність (effectiveness) - продуктивність, ступінь корисності споживання ресурсів для створення продукту ("витрачати ефективно");

3) результативність (efficiency) дієвість, успішність, рівень досягнення мети ("витрачати мудро").

При цьому результативність характеризує досягнення поставлених цілей, а економічність - ресурси, які використовуються для досягнення цих цілей.

Аудит економічності спрямований на оцінювання:

1) придбання, захисту та використання установою своїх ресурсів;

2) причин непродуктивної або неекономічної роботи;

3) дотримання установою законів і правил.

Аудит результативності, або цільових програм, включає визначення:

1) ступеня досягнення бажаних результатів або отримання прибутку, що визначається чинним законодавством або уповноваженим органом;

2) ефективності організацій, функціонування;

3) дотримання законів і правил щодо цієї програми1.

Загалом метою аудиту ефективності є вдосконалення управління та звітності в державному секторі шляхом ефективного дослідження.

Аудит ефективності суттєво відрізняється від фінансового аудиту. Разом з тим на практиці ці два типи можуть частково перетинатися. У цьому випадку тип аудиту буде залежати від його цілей1.

Отже, усі аудиторські перевірки мають конкретну мету, що стосується одного виду або чітко окресленої групи видів діяльності, програм чи установ, які є об'єктом аудиту.

Аудит ефективності передбачає здійснення перевірок, які різняться предметами, об'єктами, визначеними цілями і завданнями. Визначають такі види перевірок.

Перша група - це перевірки ефективності, пов'язані з виконанням державних функцій, а саме використання:

- державних коштів на виконання державних функцій, реалізацію цілей соціально-економічної політики держави (наприклад, перевірка ефективності використання коштів Державного бюджету на оборону, освіту тощо);

- державних коштів міністерствами, відомствами або бюджетними установами в ході виконання своїх функцій та соціально-економічних задач;

- державних коштів в окремих сферах або видах діяльності, які здійснюються комплексно міністерствами, відомствами або бюджетними установами.

Друга група - це перевірки бюджетних програм, в реалізації яких бере участь декілька міністерств, відомств, бюджетних установ, організацій (державні цільові програми, бюджетні програми).

Для забезпечення високої результативності, дієвості та економічності виконання бюджетного процесу аудит ефективності, у свою чергу, має дотримуватися таких принципів:

- науковості (застосування наукових методів аналізу діяльності об'єкта аудиту і синтезу рекомендацій щодо вдосконалення його функцій, організації і методів управління);

- системності (аналізу всіх можливих факторів і зв'язків у діяльності об'єкта аудиту);

- об'єктивності (усунення всіх суб'єктивних оцінок і пріоритетів);

- незалежності (захищеності від силових і матеріальних впливів будь-яких органів і посадових осіб);

- гласності (доведення результатів аудиту ефективності після відповідного його провадження до керівних органів і громадськості).

В Україні нова редакція Стандартів з аудиту, прийнята згідно з принципами стандартів INTOSAI, також передбачає здійснення аудиту законності і правильності та аудиту результативності (в Україні - аудит ефективності)1.

Схожі статті




Державний аудит - Дікань Л. В. - 3.1. Фінансовий аудит

Предыдущая | Следующая