Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 9.5. Ландшафтна структура
В теперішній час у фізичній географії міцно утвердилося уявлення про складну територіальну диференціацію земної поверхні, яка є однією з важливих особливостей географічної оболонки. Вона проявляється у великій різноманітності стійких поєднань природних комплексів, які зустрічаються в межах географічних зон. Такі ділянки отримали назву природно-територіальних комплексів, або ландшафтів.
Слово "ландшафт" запозичене з німецької мови і дослівно перекладається як "пейзаж", "краєвид". У цьому розумінні його часто вживають художники, журналісти. Але географічний ландшафт і пейзаж - поняття не тотожні. В географії цей термін найчастіше означає велику за площею ділянку поверхні Землі, яка має однорідну геологічну будову, однотипний рельєф і однаковий клімат. Ландшафт є основною одиницею фізико-географічного поділу природи земної поверхні.
Компонентами ландшафтів є гірські породи, вода, лід, сніг, грунт, повітряні маси, рослини і тварини. Вони утворюють його ярусну структуру. Внутрішньо ландшафтні зв'язки між компонентами здійснюються шляхом обміну речовиною та енергією. Кожний компонент природи має свою будову, властивості, швидкість реакції на вплив процесів, зумовлених променевою сонячною енергією та внутрішньою енергією Землі.
Будь-який ландшафт має свою індивідуальну морфологічну структуру, яка не повторюється в інших ландшафтах. Під структурою ландшафту розуміють склад його упорядкованих морфологічних частин - фацій, урочищ і місцевостей, які взаємопов'язані між собою і утворюють характерний вид (вигляд, фізіономію, обличчя) ландшафту. Принципова відмінність природного ландшафту від морфологічних частин полягає в тому, що перший утворений під впливом ендогенних сил, а другий - екзогенних.
Теорія морфологічної структури ландшафтів була розроблена М. А. Солнцевим - одним з основоположників сучасного ландшафтознавства. Він вперше запропонував виділяти фації та урочища. Кожна з цих одиниць має свої характерні ознаки, за якими вони можуть бути розпізнані.
Фація є найменшою і найпростішою одиницею фізико-географічного поділу земної поверхні. Саме в межах фації проявляється однорідність природних умов, оскільки на всьому її протязі панує однаковий клімат, одні й ті самі осадові відклади, поширені схожі форми рельєфу, на яких розвинулися одна грунтова відмінність і певне рослинне угруповання. Ці природні комплекси утворюються в межах одного елементу мезорельєфу або окремої форми мікрорельєфу. Для прикладу розглянемо яр. У його межах виділяють декілька фацій: схили північної експозиції (верхня частина схилу, його підніжжя), схили південної експозиції, фації днища яру. Подібні групи фацій, які розташовані на одному елементі рельєфу (схили яру, зсувні схили долин, складні днища улоговин та ін.) і утворюють генетично пов'язаний комплекс, часто об'єднують і виділяють під назвою підурочища.
Урочищами називають більш складні природно-територіальні комплекси, які утворені різними фаціями або під-урочищами, але котрі тісно пов'язані між собою. Урочища формуються на однорідній літогенній основі мезоформ рельєфу на однакових поверхневих відкладах. Для урочищ характерна спільна для всього комплексу загальна спрямованість основних природних процесів; стоку, міграції хімічних елементів, денудації або акумуляції тощо. Прикладом урочища може бути заболочена котловина з верховим болотом, моренний горб, яр, заплава ріки, борова тераса, межиріччя тощо.
Найбільшою за площею структурною частиною географічного ландшафту є місцевість. Вона являє собою поєднання спільних за походженням типів урочищ, сформованих на макроформі рельєфу. Звичайно виділення їх у межах ландшафту пов'язане з літогенними особливостями геологічної будови; відмінностями в розчленуванні рельєфу, мезоклімату та ін.
Багато сучасних ландшафтів зазнали значних змін під впливом господарської діяльності людини. їх прийнято називати антропогенними ландшафтами. У таких ландшафтах змінилися кругообіги енергії, вологи, мінеральної та органічної речовини, видовий склад рослин і тварин, а також зовнішній вигляд. Характерними елементами антропогенних ландшафтів є господарські угіддя, населені пункти, промислові споруди, шляхи. Розрізняють змінені, порушені і перетворені антропогенні ландшафти. У зміненому ландшафті діяльність людей позначилася на окремих компонентах, зокрема біоті. Ландшафт, що зазнав інтенсивного нераціонального господарського впливу (знищення лісів, розорювання стрімких схилів, суцільна забудова тощо) називають порушеним. У перетвореному ландшафті природні компоненти і зв'язки між ними змінено цілеспрямовано (наприклад, внаслідок здійснення системи меліоративних або природоохоронних заходів). Серед останніх розрізняють культурні і штучні ландшафти. Перші з них свідомо змінені людиною для задоволення своїх потреб (сади, плантації, лісопосадки), другі - фактично створені людиною (терикони, кар'єри, рекультивовані землі, греблі, водосховища, міста та ін.).
Внаслідок постійного зростання інтенсивності використання природних ресурсів площа антропогенних ландшафтів у всьому світі постійно збільшується. У зв'язку з цим дуже актуальним завданням сучасної географії е глибоке пізнання особливостей будови різних ландшафтів Землі, охорона їх неповторної природи. Вивчення впливу господарської діяльності на навколишнє середовище має важливе значення для збереження наявних, у тому числі унікальних природно-територіальних комплексів, а також для покращення екологічного стану окремих регіонів планети і географічної оболонки в цілому.
Контрольні запитання і завдання
1. Які причини зумовлюють зональність природи на земній поверхні?
2. Які основні одиниці структурного поділу географічної оболонки? За якими ознаками вони виокремлюються?
3. Які основні кліматичні пояси розміщені в Північній півкулі Землі?
4. Які перехідні кліматичні пояси розміщені в Північній півкулі Землі?
5. Чому географічні пояси поділяють на сектори?
6. Як впливають холодні течії на формування клімату та природних зон узбережжя материків? Наведіть приклади.
7. Покажіть взаємозв'язки різних компонентів природного комплексу Землі.
8. Які фактори визначають відмінності клімату в однакових кліматичних поясах Північної і Південної півкуль Землі?
9. Які чинники визначають розподіл на земній поверхні географічних зон?
10. Поясніть, чому природні зони суходолу Південної півкулі більше зволожені, ніж у Північній півкулі.
11. Розкрийте основні закономірності зміни природних угруповань при русі з півночі на південь.
12. У чому причина нерівномірного розподілу рослинного і тваринного світів у океані?
13. Що таке азональність?
14. Які фактори викликають висотну поясність?
15. У яких фізико-географічних зонах знаходиться територія України?
16. Що називається природно-територіальним комплексом? Як його ще називають?
17. Які чинники визначають різноманітні типи ландшафтів та їх структуру?
18. Як утворюються антропогенні ландшафти?
19. Як класифікують ландшафти за ступенем антропогенних змін?
20. Наведіть приклади найсуттєвіших видів антропогенних порушень природних ландшафтів на території України.
21. Побудуйте ландшафтний профіль за вибором: а) Українських Карпат; б) Кримського півострова; в) рівнинної території України. Завдання студенти отримують індивідуально за вказаними викладачем меридіанами або паралелями.
Схожі статті
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 9.1. Поясно-зональні і азональні структури
9.1. Поясно-зональні і азональні структури Географічна оболонка як величезна планетарна цілісна природна система має дуже складну структуру. Основними її...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - Глава 9. СТРУКТУРА ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ
9.1. Поясно-зональні і азональні структури Географічна оболонка як величезна планетарна цілісна природна система має дуже складну структуру. Основними її...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 2.2. Географічна оболонка Землі
Основним об'єктом вивчення сучасної фізичної географи є географічна оболонка Землі - комплексна природна система, в якій межують, стикаються, проникають...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 4.2. Гравітаційне поле Землі
Навколо Землі існує поле тяжіння, зумовлене її масою. Це поле називається гравітаційним. Сила тяжіння притаманна як малим, так і великим тілам. Чим...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 5.11. Гіпсографічна крива
Наочне уявлення про вертикальне розчленування рельєфу Землі та про співвідношення площ різних ступенів висот і глибин дає гіпсографічна крива. її будують...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 4.3. Земний магнетизм
Навколо Землі існує поле тяжіння, зумовлене її масою. Це поле називається гравітаційним. Сила тяжіння притаманна як малим, так і великим тілам. Чим...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 1.4. Формування галузей географічної науки
Знання про Землю стали значно поглиблюватися, коли до складу експедицій, які відправлялися в далекі землі, почали включати компетентних учених. Одним з...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 1.3. Епоха Великих географічних відкриттів
У XV ст. вчені вже були переконані, що Земля - це куля, а деякі з них стверджували, що нема на ній такого місця, куди б не могла проникнути людина. На...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - Глава 2. ЩО І ЯК ВИВЧАЄ СУЧАСНА ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ
2.1. Система географічної науки Географія - наука, що зародилася в сиву давнину. Уже багато століть вона описує природу, населення і господарство різних...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 1.5. Географія на сучасному етапі
Якісно новий етап у розвитку географії настав у другій половині XX ст. Уже на самому його початку, в 1953 p., альпіністи англійської експедиції здійснили...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 4.1. Форма і розміри планети
4.1. Форма і розміри планети Розуміння того, що Земля - куля, окремі вчені мали ще дві з половиною тисячі років тому. Так, Піфагор (VI ст. до н. е.)...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - Глава 4. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗЕМЛЮ
4.1. Форма і розміри планети Розуміння того, що Земля - куля, окремі вчені мали ще дві з половиною тисячі років тому. Так, Піфагор (VI ст. до н. е.)...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 3.5. Поняття про географічний простір
Земля - не ізольована в космосі планета. Найбільше вона пов'язана з близько розташованими до неї тілами Сонячної системи - Сонцем і Місяцем. Гравітаційні...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 2.4. Завдання сучасної фізичної географії
Протягом багатьох століть географи займалися переважно описом природи нашої планети, її окремих регіонів. Поступово поряд з описом стали з'являтися...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 7.10. Льодовики
Льодовики - це величезні маси природного рухомого льоду, які утворюються внаслідок нагромадження, ущільнення і перекристалізації багаторічних твердих...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 6.7. Загальна циркуляція атмосфери
Під загальною циркуляцією атмосфери розуміють сукупність основних видів повітряних рухів у нижній атмосфері, внаслідок яких здійснюється обмін великих...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 6.5. Температура повітря
Майже все тепло атмосфера, як і земна поверхня, одержує від Сонця. До інших джерел нагрівання належить тепло, що надходить з надр Землі, але воно...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 6.4. Тепловий баланс Землі
Майже все тепло атмосфера, як і земна поверхня, одержує від Сонця. До інших джерел нагрівання належить тепло, що надходить з надр Землі, але воно...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 1.1. Зародження географії в давньому світі
1.1. Зародження географії в давньому світі Назва "географія" походить від грецьких слів ge - Земля і grapho - писати. Першим використав її в науковій...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 5.9. Форми земної поверхні
Співвідношення суші і моря протягом геологічної історії Землі постійно змінювалося. Нині з 510 млн км2 поверхні планети океанами зайнято 361 млн км2 (71...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 5.8. Сучасні особливості розподілу суші і моря
Співвідношення суші і моря протягом геологічної історії Землі постійно змінювалося. Нині з 510 млн км2 поверхні планети океанами зайнято 361 млн км2 (71...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 4.7. Рух Землі і календар
Основною одиницею вимірювання коротких відрізків часу є доба, яка визначається середньою тривалістю обертання Землі навколо осі. Для більших інтервалів...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 2.1. Система географічної науки
2.1. Система географічної науки Географія - наука, що зародилася в сиву давнину. Уже багато століть вона описує природу, населення і господарство різних...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - Глава 1. ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ ТА ДОСЛІДЖЕНЬ
1.1. Зародження географії в давньому світі Назва "географія" походить від грецьких слів ge - Земля і grapho - писати. Першим використав її в науковій...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 6.10. Циклони та антициклони
Вихрові рухи дуже характерні для атмосфери. Серед багатьох безперервно виникаючих і згасаючих вихорів особливо виділяються своїми грандіозними розмірами...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 9.2. Особливості географічних поясів і зон суші
Кожен географічний пояс і кожна зона суші мають свою неповторну природу. Нижче подаємо короткий опис найбільш характерних особливостей їх компонентів....
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 2.3. Методи фізичної географії
Фізична географія використовує у своїх дослідженнях різноманітні методи: експедиційний, стаціонарний, порівняльно-описовий, експериментальний,...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 4.6. Річний рух Землі та його наслідки
Земля рухається навколо Сонця за орбітою, яка мало відрізняється від кола. Ексцентриситет земної орбіти становить 0,017, середній радіус - 149,6 млн км....
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 8.6. Вуглець у біосфері
Надзвичайно велика роль у біосфері належить вуглецю та його сполукам. Саме вони є основою життєдіяльності автотрофних організмів, які володіють...
-
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 8.5. Грунти та їх роль у біосфері
Грунтом називають тонкий поверхневий пухкий шар земної кори, що утворився внаслідок тривалої взаємодії рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів,...
Загальне землезнавство - Олійник Я. Б. - 9.5. Ландшафтна структура