Управління персоналом - Виноградський М. Д. - 1.2. Відзнаки управління персоналом і управління людськими ресурсами

У сучасній ринковій економіці розвинутих країн світу широко розповсюджені такі: людські ресурси, трудові ресурси, персонал і поняття управління людськими ресурсами, управління трудовими ресурсами, управління персоналом.

Досвідчені менеджери добре розуміють, що для того, щоб розвиватися, мати успіх у конкуруючому середовищі і забезпечити успішний розвиток фірми, вони повинні оптимізувати віддачу від вкладень капіталу не тільки у матеріальні та фінансові ресурси, а й у людські. Вони знають, що тільки люди дозволяють фірмі жити і виживати. Навіть найбільш капіталомісткі, добре сконструйовані фірми вимагають людей, які б приводили їх у рух. Люди обмежують або збільшують силу і слабкість фірми. Поточні зміни в оточуючому середовищі часто пов' язані зі змінами у сфері персоналу, таких як освіта, ставлення до роботи тощо.

Всі ресурси оцінюються у грошовому вираженні, а людська праця потребує додаткових критеріїв оцінювання. Необхідна така оцінка людських ресурсів, яка б поєднала цінність грошей і людські активи підприємства.

Без людей немає підприємства. Без необхідних спеціалістів жодне підприємство не зможе досягти своїх цілей і вижити. Тому люди на підприємстві мають визначену вартість.

Великі зрушення у кадровій роботі викликало впровадження нових технологій у менеджменті на основі системного підходу у вирішенні управлінських завдань. Нові технології кадрового менеджменту отримали назву "управління людськими ресурсами", яке потім увійшло в систему стратегічного менеджменту, а функція управління персоналом стала контролюватись вищими посадовими особами організації.

Характерні особливості управління персоналом і управління людськими ресурсами показані у табл. 1.

Таблиця 1.1

ВІДЗНАКИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ І УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ

Управління персоналом

Управління людськими ресурсами

1. Зорієнтовано на потреби персоналу

1. Зорієнтована на потреби самої організації в робочій силі

2. Розглядає діючий кадровий потенціал організації

2. Розглядає персонал з точки зору наявних та нових робочих місць в організації

3. Пасивна стратегічна кадрова політика заснована на традиційних моделях управління персоналом

3. Активна стратегічна політика управління людськими ресурсами

4. Кадрову політику організації здійснює служба управління персоналом

4. Кадрову політику здійснює служба персоналу і лінійні менеджери організації. Створюється інтегрована система кадрового менеджменту для ефективної реалізації кадрової політики

5. Система кадрового менеджменту зорієнтована на колективні цінності організації

5. Система кадрового менеджменту зорієнтована на індивідуальну роботу з персоналом

Закінчення табл. 1.1

Управління персоналом

Управління людськими ресурсами

6. Економія витрат на відтворення робочої сили. Незацікавленість у довгострокових інвестиціях у людський капітал

6. Спрямована на довгострокові інвестиції у людський капітал, що забезпечує постійний професійний ріст кадрів, покращення умов праці

7. Увага кадрового менеджменту зосереджена на рядових працівниках

7. Увага кадрового менеджменту зосереджується на управлінському апараті, компетентності менеджерів та спеціалістів

8. Передбачає бюрократичну та соціальну організаційну культуру з переважно індивідуальною відповідальністю працівників за виконану роботу

8. Передбачає сильну адаптивну організаційну культуру, стимулюючу атмосферу взаємної відповідальності найманого працівника і роботодавця, прагнення всіх працівників організації зробити її конкурентоспроможною

Управління людськими ресурсами є ефективним, якщо в організації дотримуються таких умов:

1. Здійснюється індивідуальне планування кар'єри, підготовка та перепідготовка персоналу, стимулювання професійного росту та ротації кадрів;

2. Використовуються гнучкі системи організації робіт, автономні робочі групи;

3. Система оплати праці побудована на принципах врахування індивідуального вкладу та рівня професійної компетенції працівників;

4. Використовується високий рівень участі працівників і робочих груп у розробці та прийнятті управлінських рішень;

5. Здійснюється практика делегування повноважень підлеглим.

Схожі статті




Управління персоналом - Виноградський М. Д. - 1.2. Відзнаки управління персоналом і управління людськими ресурсами

Предыдущая | Следующая