Українське народознавство - Лозко Г. С - ВЧЕННЯ ПРО СОТВОРЕННЯ СВІТУ
Як і кожна етнічна релігія. Віра наших Пращурів мала вчення про Сотворення Світу, що відбулося невідомо коли, тому й не намагаймося встановити його точну дату. Почнімо з писанки...
Сьогодні Великодня писанка відома у всьому світі як етнокультурний символ України. Але не всім відомо, що донедавна християнська церква суворо боролася проти Великодніх писанок, крашанок і короваїв. Заборонивши їх ще в X столітті після насильницького впровадження чужої віри, попи впродовж майже семисот років накладали покарання на українських селян, які щороку з настанням весняного рівнодення, коли літнє світло перемагає зимову темряву, відправляли обряд причастя до космічного Воскресіння Світла.
Про крашанки й писанки писав християнський чернець Іван Вишенський, який у тяжкий для України час втік до греків на гору Афон, аби звідти посилати своїм землякам повчання: "пироги і яйця надгробні всюди ліквідуйте" (1599 рік). Чому ж народ так вперто справляв цей Звичай, навіть уже забувши значення писанки? Адже попи доклали чимало зусиль для того, щоб аж у кінці XVIII - на початку XIX ст. народ повірив, що яйце є символом воскресіння юдея Ієшуа (Ісуса Хрпстоса). Для тих, хто не знає, скажемо, що в давній Іудеї ніколи не було звичаю писати писанки чи красити крашанки, тим більше - пекти пухкі Великодні короваї. Кочовий скотарський народ не знав хліборобства. Чому ж українці досі пишуть писанки й споживають крашанки? Нині ми сказали б, що це генетична пам'ять. Родова (саме так перекладається грецьке генетична) пам'ять, яка існує у підсвідомості українців, дає їм змогу, навіть будучи насильно охрнщеними, виконувати тон Предківський Звичай давньої віри: поминати своїх покійних родичів крашанками - символом їхнього (а не Ісусового) воскресіння.
Завдяки Велесовій Книзі ми знаємо, що душа покійного йде до Лук Сварожих (в небесний Рай), де "перебуде якийсь час і отримає нове тіло". Тоді Сварог посилає цю душу знов на Землю для втілення в українських немовлятах. Таким чином, воскресіння означає кругообіг душ через три світи: людський (Ява), покійних Пращурів (Нава), Божественний (Права). Отже, споживання Великодніх крашанок - магічний обряд викликання цих душ до життя! У Велесовій Книзі знаходимо пояснення істинного значення Великодньої писанки. Цьому присвячена вся перша дошка: "Се бо Дажбог створив нам яйце, яке є світ-зоря, що нам сяє. І в тій безодні повісив Дажбог землю нашу, аби тая удержана була. Так це душі Пращурів суть і ті світять нам зорями од Іру". Ось наша рідна Веда про Сотворення Світу.
Саме наш рідний Дажбог сотворив яйце - універсальний зародок всього живого на Землі й у Всесвіті, і сама Земля наша нагадує Великодню писанку. Тоді Дажбог повісив Землю-писанку в безмежному Всесвіті й влаштував так, щоб вона була "удержана". А тримають її Душі Пращурів наших (духовна сила, енергія), які світять нам зорями з Вирію - Раю, тобто країни Предків. Духовна сила Пращурів підтримується нашою пам'яттю, молитвами Рідної Віри. Коли ж народ забуває про свій зв'язок поколінь, тоді відбувається непоправне - зникає Рід (народ, нація).
Тому Волхви нагадують і застерігають: "Це душі Пращурів наших од Іру дивляться на нас і там від жалю плачуть, і дорікають нам, що не берегли ми Прави, Нави і Яви, не берегли Богів, а ще й глузували. Це істинно, що недостойні бути Дажбожими Внуками!"8 (дошка 1). Отже, ще задовго до Коперника наші Пращури знали, що Земля не стоїть на трьох слонах, а крутиться в космічній "безодні", і що вона не плоска, а кругла, як яйце. Знали вони й про ту силу, яка "удержує" цей космічний рух, тобто правує (керує) Всесвітом. Цю силу вони називали Прав, або Права.
Саме закони Права нагадує автор першої дошки Велесової Книги своїм сучасникам, а заразом і нам, своїм нащадкам, він дорікає за те, що стали соромитись свого рідного віровчення: "Даремно забули доблесні наші старі часи, бо куди йдемо - не відаєм. А так, озираємось назад і речемо: невже ми усталилися Наву, Праву, Яву знати і навколишнє відати й думати?" Космогонічні колядки українців поглиблюють і доповнюють наші знання про Сотворення Світу. Співані на Різдвяному славленні пісні є найпершою урочистою частиною обряду, коли гурт колядників, первісно Волхвів (служителів культу) виспівував святе Вчення про Сотворення Світу. Серед безмежного космічного моря росте Дерево Світу (явір, клен, дуб), на якому сидять голуби (символи Різдва, творці-деміур-ги) і "радоньку радять, як Світ сновати". З моря дістають матеріал для створення Неба, Сонця, Місяця й Зірок. Різдвяний птах (сокіл, голуб, орел) - символ духовної сили Отця Сварога, тобто його Святий Дух.
Ці образні порівняння, незважаючи на свою високу поетичність, водночас ані трохи не розходяться із науковими знаннями про Сотворення Світу з первісного хаосу (безмежного моря), з якого духовна потужність Бога-Творця (птах) дістає на поверхню усі елементи космічного ладу (Землю, Місяць, Зірки). Друга колядка розповідає про Сотворения Землі: сокіл пірнає у воду, щоб дістати "троє насіння": перше насіння - чорна землиця, друге насіння - яра пшениця, третє насіння - зелена травиця... Символіка зрозуміла: насіння є тим універсальним зародком життя, з якого, знову ж таки завдяки силі Божественного бажання, з'являються на світ землиця, пшениця і травиця. Ці колядки в Україні побутують і нині.
Та існує чимало священних текстів, які вже перекручено втручанням чужовір'я. Однак їх можна очистити, знаючи Рідне Віровчення. Так відтворена картина Божественної Братчини, що відбувається на Небі. Боги сідають за стіл, головує Сварог-Отець. Боги помічають, що серед них нема Святого Різдва. Сварог посилає свого сина Перуна, аби той приніс Святе Різдво. Перун спускається на землю й зустрічає сиве голуб'я, у якого з рота полум'я іде, з очей іскри скачуть. Зустрічаються дві вогненні стихії. Перун "лякається", не впізнавши Різдвяного птаха, бо вогненний птах Сонця сильніший навіть від вогненної блискавки Перуна. Сварог дорікає Перунові за те, що не приніс Святого Різдва: "Ото ж і було Свя-теє Різдво. Було б його на руки взяти, сюди принести, на стіл покласти, зрадувалися 6 усі свята, що перед ними Святеє Різдво сіло... Ой устаньмо, та й помолімося, Святому Різдву поклонімося!" Міф про Перуна не суперечить науці - це довели експерименти фізиків ще в 1953 р.
Збільшення дня після зимового сонцестояння символізує Сотворения Світу (світла) і супроводжується співом священних текстів. Дванадцять (інколи тринадцять) Різдвяних страв на столі є жертвопринесенням усім місяцям року, тобто Богам-Сварожичам, покровителям дванадцяти або тринадцяти свят Кола Сварожого. Урочисте внесення Д і духа (житнього снопа) є головним обрядом на честь Святого Духа наших Пращурів, які тримають нашу Землю своєю духовною силою. Тому й споживання Куті (пшеничної каші) символізує вічність нашого Роду і є магією родючості.
Схожі статті
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Велес (Волос)
Це один із найстаріших богів, що вважається богом достатку. Християнин-літописець називає велеса "скотьїм богом", тобто опікуном домашніх тварин. а якщо...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Дажбог
Сонячний Бог, якому поклонявся весь слов'янський світ, має прозоре для народного розуміння ім'я: даждь - "дай" і Бог - близьке до "багатство", тобто...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - ЕТНІЧНІ СКЛАДНИКИ УКРАЇНСЬКОГО ХАРАКТЕРУ
Перш ніж розглянути вплив на формування українського характеру різних етносів, що впродовж тисячоліть мешкали або просто проходили землями України,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Світовид
Світовид (Святовит, Свентовит) - Бог неба, небесного світла, найвищої святості20. Можливо, тотожний давньоруським Роду. Диву, Білобогу, близький до...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Леля
Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першо-початків життя Лелі (Води, жіночості) і Леля-Полеля (Вогню,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Лель
Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першо-початків життя Лелі (Води, жіночості) і Леля-Полеля (Вогню,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Ладина родина. Лада
Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першо-початків життя Лелі (Води, жіночості) і Леля-Полеля (Вогню,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Род і Рожаниці
Род і Рожаниці. Творцем Всесвіту, Богом над Богами усі слов'яни завжди вважали Рода. За уявленнями наших Предків, він живе у Сварзі - найвищому небі,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - РІДНІ УКРАЇНСЬКІ БОГИ
Род і Рожаниці. Творцем Всесвіту, Богом над Богами усі слов'яни завжди вважали Рода. За уявленнями наших Предків, він живе у Сварзі - найвищому небі,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Купайло (Купала)
Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першо-початків життя Лелі (Води, жіночості) і Леля-Полеля (Вогню,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Ладо (ДідЛадо)
Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першо-початків життя Лелі (Води, жіночості) і Леля-Полеля (Вогню,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - УКРАЇНА
Хто і коли вперше назвав її цим ім'ям? І чому впродовж кількох століть російський імперський центр всіляко намагався стерти з пам'яті народу цю святу для...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - КІММЕРІЙСЬКО-СКІФО-САРМАТСЬКА ДОБА
На межі III-II тисячоліття до н. ч. Трипільська культура занепадає, припиняється життя на багатьох трипільських поселеннях. Віктор Петров припускає, що...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - РУСЬ
О. Знойко наводить легенду, згідно з якою в III ст. н. ч. разом з русами проти флоту данів виступали кгуни (гуни). Зазнавши поразки в морському бою, флот...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Дана
Єдина представниця жіночих Божеств у пантеоні князя Володимира Мокоша (інші варіанти імені - Макош, Мокша) пов'язана з жіночою сферою діяльності у...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Мокоша
Єдина представниця жіночих Божеств у пантеоні князя Володимира Мокоша (інші варіанти імені - Макош, Мокша) пов'язана з жіночою сферою діяльності у...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - СЛОБОЖАНЩИНА
До Слобідської України входять східні області: південь Сумської, Харківська, Луганська, Донецька, а також східні райони Полтавщини і північ...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - "ХВОРОБИ" НАЦІОНАЛЬНОЇ ПСИХІКИ
Д. Сікейрос писав: "Національне минуле служить нам ніби для перевірки того, хто ми є, і для того, щоб знати, чим ми станемо в майбутньому... Треба...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - РОЛЬ АНТРОПОЛОГІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ ЕТНОГЕНЕЗУ
РОЛЬ АНТРОПОЛОГІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ ЕТНОГЕНЕЗУ Кожний народ має три основні корені своєї величезної безписемної історії - антропологічний, лінгвістичний,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - УКРАЇНСЬКА МОВА В КИЇВСЬКІЙ РУСІ
Історія кожної мови вивчається у нерозривному зв'язку з історією народу, який є її носієм і творцем. Отже, і періодизація української літературної мови...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Ярило
Бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр - означає ярий, нестримний, збуджений, сильний, завзятий, пристрасний,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - КОРОТКА ІСТОРІЯ ЗНАХІДКИ ВЕЛЕСОВОЇ КНИГИ
Нині фольклором прийнято вважати колективну усну поетичну - творчість, хоча не виключено, що первісно вона мала своїх авторів. Термін фольклор походить...
-
Нині фольклором прийнято вважати колективну усну поетичну - творчість, хоча не виключено, що первісно вона мала своїх авторів. Термін фольклор походить...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Чорт
У зв'язку з фактичним двовір'ям Предків не зовсім чітким є поняття "Нечистої Сили", оскільки з прийняттям офіційної християнської віри всі давні Боги й...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Русалки
Це первісно Діви-Богині природи: рік, озер, джерел, рослин, лісів, полів тощо. Уявляються вони у вигляді гарних дівчат із довгими розпущеними косами,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Доля-Стріча
Іноді літописного Симаргла ототожнюють із Семиярилом (від сім і яр - дослівно "сешприсграсний"). Найбільша сила Сонця виявляється у середині літа, коли...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Семиярило
Іноді літописного Симаргла ототожнюють із Семиярилом (від сім і яр - дослівно "сешприсграсний"). Найбільша сила Сонця виявляється у середині літа, коли...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - Троян (Триглав)
Бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр - означає ярий, нестримний, збуджений, сильний, завзятий, пристрасний,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - 2. АНТРОПОЛОГІЧНІ ТИПИ УКРАЇЦІВ
РОЛЬ АНТРОПОЛОГІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ ЕТНОГЕНЕЗУ Кожний народ має три основні корені своєї величезної безписемної історії - антропологічний, лінгвістичний,...
-
Українське народознавство - Лозко Г. С - ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ
Найбільшим надбанням кожного народу є його духовна культура. Саме його власна, а не завезена поневолювачем, не нав'язана імперським центром, не...
Українське народознавство - Лозко Г. С - ВЧЕННЯ ПРО СОТВОРЕННЯ СВІТУ