Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Тема 1.3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
План
1.3.1. Функціональні стилі української мови та сфери їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.
1.3.2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.
1.3.3. Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності
Теоретичний блок
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично.
Б. Антонечко-Давидович
1.3.1.Функціональні стилі сучасної української літературної мови та сфери їх застосування. основні ознаки функціональних стилів
Слово "стиль" багатозначне, походить воно від латинського stilus, stylus - гостра паличка для письма, манера письма. Нині є понад 100 дефініцій стилю, що зумовлено специфікою аспекту розгляду цього поняття і різноманітністю ключових слів (спосіб, комунікація, підсистема, поведінка, стереотип тощо).
Мовний стиль - це "усвідомлена суспільством підсистема в системі загальнонародної мови, закріплена за тими чи іншими ситуаціями спілкування, яка історично склалася й характеризується набором засобів вираження і певним принципом їхнього відбору"28.
Мовленнєвий і функціональний стиль розуміємо як сукупність прийомів відбору та сполучень мовленнєвих засобів, функціонально зумовлених змістом, метою та обставинами спілкування.
В українській літературній мові вирізняють такі функціональні стилі: художній, офіційно-діловий, публіцистичний, науковий, розмовний, конфесійний та епістолярний. Кожний зі стилів має свої характерні ознаки й реалізується у властивих йому жанрах.
8. Мацько Л. У. Кравець Л. В. Культура української фахової мови: Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр "Академія", 2007.-С. 40-183.
9. Мацько Л. У. Стиль як основне поняття стилістики. // Українське мовознавство.-К., 1990.
10. Пилинський М. М. Мовна норма і стиль. - К.: Наукова думка, 1976.-288 с.
11. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови : Підручник. - 3-є вид., перероб. та доповн.- Тернопіль, 2000.-248 с.
12. Радзієвська Т. В. Текст як засіб комунікації. - К.: Інс-т української мови, 1995.
13. Шевчук С. В. Ділове мовлення : Модульний курс: Підручник / 4-те вид.- К.: Арій, 2009.- С. 12-17.
14. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення : Підручник / 5-те вид. доп. і перероб.-К.: Арій, 2009.-С. 8-13.
15. Шевчук С. В. Російсько-український словник ділового мовлення = Русско-украинский словарь деловой речи. / 3-е вид., перероб. і доп.-К.: Арій, 2010.-488 с.
Жанр - це різновид текстів певного стилю, що різняться насамперед метою мовлення, сферою спілкування та іншими ознаками.
Художній стиль - це мова художньої літератури, "особливий спосіб мислення, створення мовної картини світу"29.
Основне призначення стилю - різнобічний вплив на думки і почуття людей за допомоги художніх образів.
Головними ознаками художнього стилю є емоційність, образність, експресивність. На лексичному рівні в ньому вживається все словникове багатство української мови: слова з найрізноманітнішим лексичним значенням, різні за походженням. Художньо-літературне мовлення багате на епітети, метафори, порівняння, повтори, перифрази, антитези, гіперболи та інші зображувальні засоби. З певною художньою метою можуть уживатися діалектна та професійна лексика, фразеологізми.
Художній стиль послуговується різними типами речень за будовою, метою висловлювання, за відношенням змісту речення до дійсності.
Художній стиль реалізується в таких жанрах: трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, оповідання, поема, вірш, байка, епіграма.
Взірець художнього стилю:
Втіхо моя, пісне українська! Мов дотик зачарованої історії, ти зміцнюєш свої сили, кріпиш почування, викликаєш жадобу життя, що таке огидне і безталанне іншої доби! Велика, незрівнянна, певно, твоя сила, коли ти зачудувала Європу, перейшла нетрі Азії, прийнялася в Америці, а може, ще й по інших сторонах світу. Нехай що знають, те й галасують проти твого краю і народу питомого, твої найлютіші вороги не втечуть від казкових чарів твоєї мелодії, а Забувши про всякі силоміцтва, самі пристають до хору шво/х співаків-виконавців. І лунаєш ти серед Європи на славу рідної країни (П. Грабовський).
Науковий стиль - функціональний різновид літературної мови, що обслуговує сферу і потреби науки.
Основне призначення стилю - повідомлення про результати наукових досліджень, систематизація знань.
Головними ознаками наукового стилю є широке використання науково-термінологічної лексики, слів з абстрактним значенням та іншомовного походження. Показовим є членування тексту на розділи.
Підрозділи, параграфи, введення формул, таблиць, діаграм. Лексичні, текстові одиниці репрезентують точність, логічність, узагальненість, аргументацію висловлених положень.
Розрізняють власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний підстилі наукового стилю.
Власне науковий репрезентується такими жанрами, як дисертація, монографія, наукова стаття, доповідь, дипломна, магістерська, курсова робота тощо.
Науково-популярному підстилю властива доступність викладу наукової інформації, розрахованої на нефахівців.
Науково-навчальний підстиль реалізується в підручниках, посібниках для учнів шкіл та студентів вищих навчальних закладів, слухачів мережі просвітницьких установ.
Науковий стиль реалізується в таких жанрах: дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія, виступи на наукових конференціях, дискусії, доповіді на наукові теми.
Взірець власне наукового стилю: Мовна конвергенція - тактичний вияв комунікативної стратегії урівноваження статусу співрозмовників як пристосування адресанта до адресата, що передбачає уподібнення мовлення одного до мовлення другого з метою досягнення комунікативної кооперації. Наприклад, спілкування з дитиною на підставі коду дитячого мовлення, перехід на сленг чи жаргон, спілкуючись з людиною, що використовує їх.
У комунікативній лінгвістиці мовна конвергенція розглядається як стратегія перемикання кодів (анг. codeswitchinq), тобто перехід адресанта на мовленнєвий регістр адресата (Селіванова О. Сучасна лінгвістика: ТермінолОгічна енциклопедія)._
Офіційно-діловий стиль - це мова ділових паперів, що використовуються в офіційному спілкуванні між державами, установами, приватною особою і установою і регулюють їх ділові взаємини.
Основне призначення стилю - регулювання офіційно-ділових стосунків.
Головні ознаки офіційно-ділового стилю: наявність реквізитів, що мають певну черговість, однозначність формулювань, точність, послідовність викладу фактів, гранична чіткість висловлювання, наявність усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінчень документів, широке вживання конструкцій (у зв 'язку з, відповідно до, з метою, згідно з). Лексика стилю здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні. Залежно від того, яку саме галузь суспільного життя обслуговує офіційно-діловий стиль, він може містити суспільно-політичну, професійно-виробничу, науково-термінологічну лексику. Синтаксис стилю характеризується вживанням речень різної будови з прямим порядком слів; запроваджується поділ тексту на пункти, підпункти. Виокремлюють такі його функціональні підстилі:
O законодавчий (закони, укази, постанови, статути);
O дипломатичний (міжнародні угоди, конвенції, комюніке (повідомлення), звернення (ноти), протоколи, меморандуми, заяви, ультиматуми);
O адміністративно-канцелярський (накази, інструкції, розпорядження, заяви, характеристики, довідки, службові листи тощо).
Офіційно-діловий стиль реалізується в таких текстах: закон, кодекс, устав, наказ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист, список, перелік, накладна тощо, а також виступи на зборах, наради, прес-конференції, бесіди з діловими партнерами.
Взірець офіційно-ділового стилю: Конституція України. Стаття № 24
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання або іншими ознаками.
Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, зокрема надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Публіцистичний стиль - це функціональний різновид літературної мови, яким послуговуються в засобах масової інформації (газетах, часописах, пропагандистських виданнях).
Основне призначення стилю - обговорення, відстоювання і пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, формування відповідної громадської думки, сприяння суспільному розвитку.
Головні ознаки публіцистичного стилю: популярний, чіткий виклад, орієнтований на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації, використання суспільно політичної лексики: Державність, громадянин, поступ, єдність, національна ідея, актуальність тощо. Типовими є емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, повтори, фразеологічні одиниці, що зумовлюють емоційний вплив слова. Тон мовлення пристрасний, оцінний.
Публіцистичний стиль реалізується в таких жанрах: виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія, репортаж.
Взірець публіцистичного стилю: Третє тисячоліття
Поколінню, що переступає рубіж третього тисячоліття, випала щаслива нагода, хай умоглядно, але все ж відчути себе причетним до таких грандіозних історичних перетворень, як зміна епох.
Звісно, наївно і безпідставно чекати від віку, що настає, якихось несподіваних механічних нововведень, покликаних до невпізнанності змінити життя, чи тішити себе надією на раптовий наплив незбагненних добрих див. Мова про інше: волею долі, свідомо чи несвідомо, нам дано відчути саму атмосферу цього незвичного часу. Реальність складається таким чином, що мимохіть заполонює свідомість уявленнями масштабними - від прадавнини до неозорого майбутнього... (Ігор Шаров)
Конфесійний стиль - стильовий різновид української мови, що обслуговує релігійні потреби суспільства.
Основне призначення стилю - вплив на душевні переживання людини.
Головні ознаки стилю: вживання слів для найменування бога та явищ потойбічного світу (Божий Син, Святки Дух, Спаситель, Царство Боже, рай, вічне життя, сатана тощо), стосунків людини до Бога (молитися, воскресіння, заповіді, покаяння, грішні, праведні), мова багата на епітети, порівняння, метафори, слова з переносним значенням. Для підкреслення урочистості використовуються речення із зворотним порядком слів, поширені повтори слів.
Конфесійний стиль репрезентується в таких жанрах: Біблія, житія, апокрифи, проповіді, послання, молитви, тлумачення Святого Письма.
Взірець конфесійного стилю: Молитва Гэсподня
Отче наш, що ecu на небесах,
Нехай святиться ім'я Твоє;
Нехай прийде Царство Твоє;
Нехай буде воля Твоя,
Як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні;
І прости нам провини наші,
Як і ми прощаємо винуватцям нашим;
І не введи нас у спокусу,
Але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє Царство, і сила,
І слава, Отця, і Сина,
І Святого Духа, нині, і
Повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Розмовний стиль обслуговує офіційне й неофіційне спілкування людей, їх побутові потреби.
Основне призначення стилю - обмін інформацією, думками, враженнями, прохання чи на подання допомоги, виховний вплив.
Головні ознаки розмовного стилю: широке використання побутової лексики, фразеологізмів, емоційно забарвлених і просторічних слів, звертань, вставних слів і словосполучень, неповних речень. Для розмовно-побутового мовлення характерне порушення літературних норм: уживання русизмів, вульгаризмів, жаргонізмів, неправильна вимова слів.
Розмовний стиль має "істотно виявлений різновид - розмовно-професійний, тобто мова, якою спілкуються не в побуті, а у виробничій, освітній та інших сферах"30.
Взірець розмовного стилю:
Професор запитує у студента:
- Чому ви так хвилюєтеся? Боїтеся моїх запитань?
- Та ні, професоре, я боюся своїх відповідей.
Епістолярний стиль - це стиль приватного листування.
Основне призначення стилю - поінформувати адресата про щось, викликати в нього певні почуття, які б відповідали емоційній настроєності автора.
Головні ознаки епістолярного стилю: широке використання форм ввічливості - звертань у формі кличного відмінка, наявність початкової, прикінцевої та прощальної фраз, стереотипних словесних формул висловлення побажання, вітання, співчуття; невимушеність у доборі лексичних одиниць.
До епістолярного стилю зараховують не тільки листи видатних письменників, громадських і культурних діячів, учених, а й щоденники, записки, мемуари.
Взірець епістолярного стилю:
До Василя Стефаника 28 жовтня 1902 р.
Високоповажний добродію!
Ніяк не можу погодитися з думкою, що у збірнику на честь Куліша не буде Вашої хоч би й маленької новелки! Терпеливо чекав я два місяці обіцяного оповідання, та вже й третій місяць минув, а від Вас як немає нічого, так немає. І ось пишу знову. Прошу й благаю: дозвольте нам бачити Вас дорогим гостем у нашому альманахові...
Не менш бажав би я познайомитися з Вами особисто та побесідувати про спільні й дорогі нам справи.
З високим поважанням Ваш щирий М. Коцюбинський.
Систему функціональних стилів, їхні стильові домінанти, сукупність мовних засобів, властивих кожному зі стилів, а також масиви текстів, об'єднаних жанром, досліджує функціональна стилістика.
Схожі статті
-
Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик. Вона містить три...
-
План 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення. 1.2.3. Комунікативна професіограма...
-
Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик. Вона містить три...
-
Мова є однією з найістотніших ознак нації і реально існує як мовна діяльність членів відповідної етнічної спільноти. Хто якою мовою думає, той до того...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Синоніми
Лексичні норми регламентують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: "Словник української мови" в 11-ти томах (1971-1980 рр), "Новий...
-
План 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення. 1.2.3. Комунікативна професіограма...
-
План 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення. 1.2.3. Комунікативна професіограма...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Лексичні норми
Лексичні норми регламентують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: "Словник української мови" в 11-ти томах (1971-1980 рр), "Новий...
-
Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових...
-
"Оволодіння основами будь-якої професії розпочинається із засвоєння певної суми загальних і професійних знань, а також оволодіння основними способами...
-
Функціонування української літературної мови залежить від стану мовної політики в державі, освіті, культурних традицій народу. Мовна політика - це...
-
Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових...
-
1.2.5.1. Поняття етикету Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - 1.2.5.1. Поняття етикету
1.2.5.1. Поняття етикету Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - 1.2.5. Мовний етикет
1.2.5.1. Поняття етикету Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при...
-
Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - ПЕРЕДМОВА
Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових...
-
Користуючись мовою в своєму повсякденному житті, люди залежно від потреби вдаються до різних мовних засобів. Відповідь на практичному занятті...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Граматичні норми
Граматичні норми визначають правильне вживання граматичних форм слів та усталену побудову речень, словосполучень. Морфологічні норми "передбачають...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Вимова звукосполук
1. Дзвінкі приголосні [б], [д], [г], [ж], [з], [дж], [дз] в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко: [народ] - народ; [наказ] -...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Акцентуаційні норми
Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями: 1. Голосні [і] та...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Вимова слів іншомовного походження
Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями: 1. Голосні [і] та...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Пароніми
Щоб мовлення було нормативним, важливо розрізняти між собою пароніми. Пароніми - це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Вимова приголосних звуків
1. Дзвінкі приголосні [б], [д], [г], [ж], [з], [дж], [дз] в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко: [народ] - народ; [наказ] -...
-
Під час виконання професійних обов'язків безліч разів повторюються стандартні, стереотипні спілкувальні ситуації, що мають етикетний характер....
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Вимова голосних звуків
У професійному мовленні треба дотримуватися загальноприйнятих мовних норм, стандартів, певних взірців, адже унормованість - головна ознака літературної...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - 1.1.4. Мовні норми
У професійному мовленні треба дотримуватися загальноприйнятих мовних норм, стандартів, певних взірців, адже унормованість - головна ознака літературної...
-
Українська літературна мова як форма загальнонародної національної мови, відшліфована майстрами слова, характеризується наявністю сталих норм, які...
-
Українське ділове мовлення - Шевчук С. В. - 4. СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
У своєму повсякденному житті люди залежно від потреби вдаються до різних мовних засобів. Відповідь на занятті відрізняється від виступу на зборах. Коли...
-
Ділова українська мова - Горбул О. Д. - 1.2. Стилі сучасної української літературної мови
Стиль (з лат. В Шов) У мові - це проблема мовного вживання; це система мовних засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером...
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Тема 1.3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні