Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Вимова звукосполук
1. Дзвінкі приголосні [б], [д], [г], [ж], [з], [дж], [дз] в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко:
[народ] - народ; [наказ] - наказ; [чи°мдуж] - чимдуж; [надто] - надто; [дбв'ідка] - довідка.
Примітка. З усіх дзвінких приголосних тільки глотковий звук [г] вимовляєтеся як [х]: [лехко] - легко; [нїхт'і]- нігті; [вбхко] - вогко.
2. Глухі приголосні [п], [т], [к], [ш], [с], [ч], [ц] перед дзвінкими у межах слова вимовляються дзвінко:
[прбз'ба] - орфографічно Просьба; [вогзал] - вокзал; [бород'ба] - боротьба.
3. Оглушуються прийменник і префікс з - перед глухими приголосними:
[с тобойу] - орфографічно з Тобою; [сказати] - Сказати.
4. Префікси роз-, без - через - можуть вимовлятися дзвінко й глухо (залежно від темпу мовлення):
[розписка] і [росписка] - Розписка; [беИЗпомиСЛковиї] і [беИСпомиСЛк6виї] - безпомилковий.
5. Губні [б], [п], [в], [м], [ф], шиплячі [ж], [ч], [ш] (крім подовжених) та задньоязикові [г], [к], [х] в кінці слова та складу вимовляються твердо:
[с'ім] - сім; [велиСЧ] - велич; [пише"ш] - пишеш; [позичте] - позичте; [с'м'іх] - сміх.
Лише перед [і] ці приголосні вимовляються як напівм'які: [в'італ'ниї] - вітальний; [бЧограф'ійа] - біографія; [ш'ісУ] - шість;
[х'ід]-дг/д;
[к'ілограм] - кілограм. Подовжені шиплячі вимовляються як напівм'які: [роздор'іж': а] - Роздоріжжя; [р'іч': У]-річчю.
6. В українській мові слід розрізняти звуки [г] і [г]. Приголосний звук [г] вимовляється у власне українських словах, а також зукраїні-зованих словах іншомовного походження. Найповніший реєстр слів з літерою г, що позначає задньоязиковий зімкнений дзвінкий звук [г], подано в "Українському орфографічному словнику", яким варто послуговуватися, оскільки звук г вживається не лише відповідно до норми, а й на власний розсуд мовців. Подаємо найбільш уживані слова:
Газда гречний грунтозахисний
Газдувати гречність грунтознавство
Ганок гречно грунтообробний
Грати грунт грунтуватися
Гатунок грунтовий гудзик
Грунтдво-кліматйчний грасувати (розчищати)
7. Буквосполучення дж, дз можуть позначати один звук і вимовляються як африкати [дз], [дж]:
[дзвониСК] - орфографічно Дзвоник;
[присуджувати] - присуджувати;
[в'ідр'адже"н|: а] - Відрядження;
[нагороджеИН': а] - Нагородження. Роздільна вимова цих звуків [д]-[з], [д]-[ж] є порушенням орфоепічних норм. Як два окремі звуки вони вимовляються тоді, коли належать до різних частин слова, наприклад до префікса і кореня:
[в'ід-зи"вати] - орфографічно Відзивати;
[п'ід-з'в'ітниї] - підзвітний;
[п' ід-же"ну] - піджену.
8. Передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] перед наступними м'якими приголосними та перед [і] вимовляються м'яко:
[маїбут'н'е] - орфографічне Майбутнє; [п' іс'н'а] - пісня; [гбрд'іс'т'] - Гордість.
Вимова звукосполук
Відповідно до закономірностей сполучуваності звуків у мовленні деякі орфоепічні норми випливають з асимілятивних змін у групах приголосних:
А) - ться вимовляється як [ц':а]:
[лиССтуйец':а] - орфографічне Листується; [учац'.а] - учаться; [гн'івайуц':а] - Гніваються; [обуриСЦ':а] - Обуриться;
Б) - шся вимовляється як |с':а]:
[з'в'ітуйес^а] - звішуєшся; [в'ітайес':а] - вітаєшся; [розписуйес':а] - розписуєшся;
В) - жся вимовляється як [з'с'а]:
[зваз'с'а] - зважся; [не"ур'із'с, А] - не вріжся;
Г) - чся вимовляється як [ц': а]:
[не"мороц':а] - не морочся; г) - жці вимовляється як [з'ц'і]:
[кри^ор'із'ц'і] - криворіжці; [запор'із'ц'і] - запоріжці.
Д) - сши вимовляється як |ш:и]:
[прігй'шки] - принісши.
Е) - зш вимовляється як [ш:]:
[бе"ш:уму] - без шуму. є)-зч вимовляється як |шч):
[ш чбго] - з чого.
Ж) - здж вимовляється як [ждж]:
[ждже"р"ла] - з джерела.
З) - шці вимовляється як [с'ц'і]:
[на дбс'ц'і] - на дошці.
И) - здці вимовляється як [з'ц'і]:
[у пойіз'ц'і] - у поїздці. Групи приголосних, що з'являються у словах унаслідок словотворення, спрощуються:
Проїзд + н (ий) -> [пройізниї] - Проїзний; контраст + н (ий) -> [контрасниСЇ] - контрастний; баласт + н (ий) -> [баласниСЇ] - Баластний.
Отже, написання окремих слів не відповідає вимові: [іігіснад'ц'ат'] - шістнадцять; [ш*іс:6т] - шістсот; [ш'іздес'ат] - шістдесят; [преИЗиСДен'с'киСЇ] - Президентський; [агенство] - агентство; [інте"л, Іген'с'киї] - інтелігентський.
Увага! Орфоепічна компетенція
У словах [пеИСтлйвиЕЇ], [хвастливий], [виЕПускниї] спрощення не відбувається у вимові й не передасться на письмі. Також ніколи не спрощується звукосполучення [здр], [спр], [стр]: [здружйтиЕС'а] - здружитися; [здрй^ниВЦ'а] - Здравниця; [сприЕЇм£ти] - Сприймати; [спрац'уватиВС'а] - Спрацюватися; [страїкувати*] - страйкувати; [страховиї] - страховий.
Схожі статті
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Вимова приголосних звуків
1. Дзвінкі приголосні [б], [д], [г], [ж], [з], [дж], [дз] в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко: [народ] - народ; [наказ] -...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Вимова голосних звуків
У професійному мовленні треба дотримуватися загальноприйнятих мовних норм, стандартів, певних взірців, адже унормованість - головна ознака літературної...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - 1.1.4. Мовні норми
У професійному мовленні треба дотримуватися загальноприйнятих мовних норм, стандартів, певних взірців, адже унормованість - головна ознака літературної...
-
Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик. Вона містить три...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Синоніми
Лексичні норми регламентують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: "Словник української мови" в 11-ти томах (1971-1980 рр), "Новий...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Лексичні норми
Лексичні норми регламентують правила слововживання. їх фіксують насамперед словники: "Словник української мови" в 11-ти томах (1971-1980 рр), "Новий...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Акцентуаційні норми
Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями: 1. Голосні [і] та...
-
Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик. Вона містить три...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Вимова слів іншомовного походження
Іншомовні слова в українській мові фонетично й граматично адаптуються, проте деякі з них характеризуються орфоепічними особливостями: 1. Голосні [і] та...
-
План 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення. 1.2.3. Комунікативна професіограма...
-
План 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення. 1.2.3. Комунікативна професіограма...
-
План 1.2.1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. 1.2.2. Комунікативні ознаки культури мовлення. 1.2.3. Комунікативна професіограма...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Граматичні норми
Граматичні норми визначають правильне вживання граматичних форм слів та усталену побудову речень, словосполучень. Морфологічні норми "передбачають...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Пароніми
Щоб мовлення було нормативним, важливо розрізняти між собою пароніми. Пароніми - це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові...
-
Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових...
-
Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових...
-
1.2.5.1. Поняття етикету Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - 1.2.5.1. Поняття етикету
1.2.5.1. Поняття етикету Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - 1.2.5. Мовний етикет
1.2.5.1. Поняття етикету Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при...
-
Функціонування української літературної мови залежить від стану мовної політики в державі, освіті, культурних традицій народу. Мовна політика - це...
-
Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових...
-
"Оволодіння основами будь-якої професії розпочинається із засвоєння певної суми загальних і професійних знань, а також оволодіння основними способами...
-
Мова є однією з найістотніших ознак нації і реально існує як мовна діяльність членів відповідної етнічної спільноти. Хто якою мовою думає, той до того...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - ПЕРЕДМОВА
Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових...
-
Ділове мовлення для державних службовців - Шевчук С. В. - ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
Послуговуючись офіційно-діловим стилем, треба дотримуватися загальноприйнятих мовних норм, стандартів, певних взірців, адже унормованість - головна...
-
Ділове мовлення для державних службовців - Шевчук С. В. - ВИМОВА ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
Послуговуючись офіційно-діловим стилем, треба дотримуватися загальноприйнятих мовних норм, стандартів, певних взірців, адже унормованість - головна...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 11. ВЖИВАНИЯ АПОСТРОФА
Найуживанішим графічним знаком для позначення на письмі м'яких приголосних звуків є знак м'якшення (ь). Це - єдина літера української абетки, що...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 21. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
1. Складні сполучники, утворені від інших частин мови, пишуться разом: адже, зате, начебто, отож, ніж, аніж, якщо, якби, мовбито, немовби, наче, начеб,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 20. ПРАВОПИС ЧАСТОК
1. Складні сполучники, утворені від інших частин мови, пишуться разом: адже, зате, начебто, отож, ніж, аніж, якщо, якби, мовбито, немовби, наче, начеб,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 19. ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
1. Складні сполучники, утворені від інших частин мови, пишуться разом: адже, зате, начебто, отож, ніж, аніж, якщо, якби, мовбито, немовби, наче, начеб,...
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - Вимова звукосполук