Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 6.3. Державна політика щодо державної таємниці та її охорона
Державну політику щодо державної таємниці як складову засад внутрішньої та зовнішньої політики визначає Верховна Рада України. Компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у сфері державної таємниці полягає у виконанні таких функцій.
Президент України - видає укази та розпорядження з питань охорони державної таємниці відповідно до його повноважень.
Рада національної безпеки і оборони України - координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері охорони державної таємниці.
Кабінет Міністрів України спрямовує та координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади щодо забезпечення здійснення державної політики у сфері охорони державної таємниці.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування - здійснюють державну політику у сфері охорони державної таємниці в межах своїх повноважень, передбачених законом.
Спеціальним уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.
Забезпечення охорони державної таємниці в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, діяльність яких пов'язана з державною таємницею, покладається на їх керівників.
Для охорони державної таємниці впроваджуються:
- єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації;
- дозвільний порядок провадження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, пов'язаної з державною таємницею;
- обмеження оприлюднення, передачі іншій державі або поширення іншим шляхом секретної інформації;
- обмеження щодо перебування та діяльності в Україні іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, їх доступу до державної таємниці, а також розташування і переміщення об'єктів та технічних засобів, що їм належать;
- особливості здійснення органами державної влади їх функцій щодо органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана з державною таємницею;
- режим секретності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що проводять діяльність, пов'язану з державною таємницею;
- спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці;
- технічний та криптографічний захисти секретної інформації.
Під криптографічним захистом секретної інформації слід розуміти вид захисту, що реалізується шляхом перетворення інформації з використанням спеціальних даних (ключових даних) з метою приховування (або відновлення) змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо.
Технічний захист секретної інформації - це вид захисту, спрямований на забезпечення інженерно-технічними заходами конфіденційності, цілісності та унеможливлення блокування інформації.
Технічний і криптографічний захисти секретної інформації здійснюються в порядку, встановленому Президентом України.
Кабінет Міністрів України встановлює єдині вимоги до виготовлення, обліку, користування, зберігання, схоронності, передачі та транспортування матеріальних носіїв секретної інформації.
В органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що проводять діяльність, пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи.
Допуск громадян до державної таємниці. Залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці:
- форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно";
- форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "цілком таємно" та "таємно";
- форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "таємно".
При цьому встановлені чіткі строки дії допусків:
- для форми 1 - 5 років;
- для форми 2 - 10 років;
- для форми 3 - 15 років.
Допуск до державної таємниці із ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.
В окремих випадках, які визначаються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, за погодженням із Службою безпеки України громадянам України віком від 16 років може надаватися допуск до державної таємниці із ступенями секретності "цілком таємно" та "таємно", а віком від 17 років - також до державної таємниці із ступенем секретності "особливої важливості".
Якщо потреба громадянина у відомостях, що становлять державну таємницю, не пов'язана з місцем роботи, служби або
Навчання, допуск може надаватися за місцем провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
Надання допуску передбачає:
- визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією;
- перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці;
- взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена;
- одержання в письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці;
- ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
Рішення про допуск громадянина до державної таємниці приймається не пізніше п'яти днів після надходження до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації висновків за матеріалами його перевірки у зв'язку з допуском до державної таємниці.
Відмова у наданні допуску до державної таємниці. Допуск до державної таємниці не надається у разі:
1) відсутності у громадянина обгрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією;
2) сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи осіб без певного громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України, або участі громадянина в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому законом;
3) відмови громадянина взяти на себе письмове зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена, а також за відсутності його письмової згоди на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з допуском до державної таємниці;
4) наявності у громадянина психічних захворювань, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України і Службою безпеки України.
У наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі:
1) повідомлення громадянина під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе;
2) постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на виїзд для постійного проживання за кордоном;
3) невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.
Доступ громадян до державної таємниці. Доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності чи навчання.
Рішення про надання доступу до конкретної секретної інформації та її матеріальних носіїв приймають у формі наказу або письмового розпорядження керівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, в яких виконуються роботи, пов'язані з державною таємницею, або зберігаються матеріальні носії секретної інформації.
Обов'язки громадянина щодо збереження державної таємниці. Громадянин, якому надано доступ до державної таємниці, зобов'язаний:
- не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
- не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом;
- не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України;
- виконувати вимоги режиму секретності;
- повідомляти посадових осіб, які надали йому допуск до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також про свій виїзд з України;
- додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.
Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці у порядку, встановленому законодавством, і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більше як на п'ять років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
Не обмежується виїзд у держави, з якими Україна має міжнародні договори, що передбачають такий виїзд і згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
На громадянина також поширюється обмеження свободи інформаційної діяльності, насамперед щодо оприлюднення секретної інформації.
Обмеження на оприлюднення секретної інформації. Під час підготовки матеріалів для опублікування, поширення у пресі та інших засобах масової інформації або переміщення їх через державний кордон органи державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни з метою охорони секретної інформації зобов'язані керуватися Законом України "Про інформацію", Законом України "Про державну таємницю" та іншими нормативно-правовими актами про державну таємницю.
Контроль за додержанням законодавства про державну таємницю з метою запобігання її поширенню у пресі та інших засобах масової інформації здійснює центральний орган виконавчої влади з питань інформаційної політики.
Схожі статті
-
6.1. Поділ та характеристика інформації за режимом доступу. 6.2. Віднесення інформації до державної таємниці. 6.3. Державна політика щодо державної...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - Розділ 6. ІНФОРМАЦІЯ, ВІДНЕСЕНА ДО ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ
6.1. Поділ та характеристика інформації за режимом доступу. 6.2. Віднесення інформації до державної таємниці. 6.3. Державна політика щодо державної...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 6.2. Віднесення інформації до державної таємниці
Порядок віднесення інформації до державної таємниці визначений Законом України "Про державну таємницю". Згідно зі ст. 8 цього Закону до державної...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.2. Етапи проведення економічного аналізу
Економічний аналіз як комплексний і системний процес включає три послідовні організаційні етапи: підготовчий, виконавчий і заключний. Кожен з цих етапів...
-
Економічний аналіз, як і будь-яка інша наука, має свій об'єкт, предмет і користувачів. Взагалі під об'єктом розуміють предмети і явища, які...
-
Економічний аналіз є самостійною наукою і навчальною дисципліною. Разом з тим він тісно пов'язаний з іншими науками і дисциплінами, насамперед...
-
В Україні, як і в інших державах, економічний аналіз розвивався паралельно з документуванням та обліком. На думку дослідників, на території сучасної...
-
З переходом до ринкової економіки у більшості підприємств та організацій у зв'язку з підвищенням ролі економічних методів управління, необхідністю...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 5.3. Класифікація інформації
Залежно від поставлених мети і завдань впливу на об'єкт управління, інформація поділяється на різні види і класифікується за такими ознаками, як: -...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 5.1. Сутність інформації та інформаційної діяльності
5.1. Сутність інформації та інформаційної діяльності. 5.2. Функції інформаційної діяльності та вимоги до інформаційного забезпечення економічного...
-
5.1. Сутність інформації та інформаційної діяльності. 5.2. Функції інформаційної діяльності та вимоги до інформаційного забезпечення економічного...
-
Період XVI-XVIII ст. ознаменувався великими змінами в найрозвиненіших країнах світу. Відбулися великі географічні відкриття й утворилися колоніальні...
-
З переходом економіки України на ринкові засади, реформуванням усіх сфер господарювання, роздержавленням, приватизацією, розвитком різних форм власності,...
-
Економічний аналіз як самостійна наука у процесі свого розвитку розділився на окремі види. Вони розрізняються за видом діяльності, об'єктом, предметом,...
-
За зародженням економічного аналізу можна простежити, починаючи з найдавніших часів. Період неоліту (нового кам'яного віку) характеризувався усталенням...
-
Інформаційна діяльність зводиться до виконання таких основних функцій: - вирішення програмно-методологічних питань; - одержання інформації; -...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - ВСТУП
З переходом економіки України на ринкові засади, реформуванням усіх сфер господарювання, роздержавленням, приватизацією, розвитком різних форм власності,...
-
Українські вчені-економісти відіграли значну роль у розвитку теорії, методології та практики економічного аналізу. При цьому дещо суперечним є визначення...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.5.2. Оформлення результатів економічного аналізу
4.5.1. Підготовка вихідних даних для економічного аналізу Важливим етапом організації економічного аналізу є підготовка інформаційних матеріалів для...
-
4.5.1. Підготовка вихідних даних для економічного аналізу Важливим етапом організації економічного аналізу є підготовка інформаційних матеріалів для...
-
4.5.1. Підготовка вихідних даних для економічного аналізу Важливим етапом організації економічного аналізу є підготовка інформаційних матеріалів для...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.3.2. Функції аналітичної служби
4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства У сучасних умовах аналітична (планово-аналітична) служба - найбільш гнучкий і динамічний підрозділ...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства
4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства У сучасних умовах аналітична (планово-аналітична) служба - найбільш гнучкий і динамічний підрозділ...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.3. Організація аналітичної роботи на підприємстві
4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства У сучасних умовах аналітична (планово-аналітична) служба - найбільш гнучкий і динамічний підрозділ...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 3.1. Принципи економічного аналізу
3.1. Принципи економічного аналізу. 3.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація. 3.3. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і...
-
4.1. Основні вимоги до організації економічного аналізу. 4.2. Етапи проведення економічного аналізу. 4.3. Організація аналітичної роботи на підприємстві....
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
4.1. Основні вимоги до організації економічного аналізу. 4.2. Етапи проведення економічного аналізу. 4.3. Організація аналітичної роботи на підприємстві....
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - Розділ 3. ПРИНЦИПИ ТА ВИДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
3.1. Принципи економічного аналізу. 3.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація. 3.3. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 1.2. Економічний аналіз у добу Середньовіччя
Характерними рисами господарства Середньовіччя були: приватна власність насамперед на землю у формі феода - умовно-службового спадкового надання, яке й...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 2.3. Мета і завдання економічного аналізу
Основною метою економічного аналізу є пошук резервів підвищення ефективності суспільного господарства і розробка заходів щодо їх реалізації. Досягнення...
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 6.3. Державна політика щодо державної таємниці та її охорона