Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 5.2. Функції інформаційної діяльності та вимоги до інформаційного забезпечення економічного аналізу
Інформаційна діяльність зводиться до виконання таких основних функцій:
- вирішення програмно-методологічних питань;
- одержання інформації;
- використання інформації;
- поширення інформації;
- зберігання інформації;
- вилучення із обігу та знищення даних.
Вирішення програмно-методологічних питань полягає в постановці завдань інформаційної діяльності в частині методології і практики. Це стосується розробки програми названої діяльності, зокрема формулювання мети, завдань, складання плану інформаційного забезпечення, визначення інформаційних джерел, методів і способів збирання, обробки, використання інформації тощо.
Одержання інформації - це набуття, придбання, нагромадження відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами чи державою.
Використання інформації - це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.
Поширення інформації - обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
Зберігання інформації - це забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв.
Вилучення із обороту та знищення даних - це ліквідація використаної і непотрібної в подальшому інформації.
Перелічені функції доповнюють одна одну і в такому складі утворюють замкнутий технологічний процес виробництва інформації (рис. 5.3).
Інформаційні функції виконуються вручну або шляхом їх автоматизації та автоматизації в режимі розподілу часу або загальному режимі, централізовано чи децентралізовано.
При одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації у всіх сферах життя і діяльності суспільства й держави виникають інформаційні відносини. Вони базуються на принципах, визначених і закріплених у Законі України "Про інформацію":
- гарантованість права на інформацію;
- відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;
- об'єктивність, вірогідність інформації;
- повнота і точність інформації;
- законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Рис. 5.3. Функції інформаційної діяльності
Ефективність економічного аналізу залежить від якості інформаційного забезпечення. Тому до економічної інформації висувається низка вимог. Згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, вказаним вище Законом України "Про інформацію" до якості інформації висуваються такі вимоги: корисність, доречність, достовірність та надійність, зрозумілість, співставність і стабільність (рис. 5.4).
Корисність (англ. usefulness), є основною вимогою до якості інформації, що означає можливість використання її для прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Для дотримання цієї вимоги необхідно, щоб інформація була доречною, достовірною (надійною), зрозумілою і зіставною.
Доступність і зрозумілість (англ. simplicity, accessibility ) інформації означає, що вона має бути доступною для сприйняття різними групами користувачів, аналітиків, бути однозначною, чіткою і без зайвої деталізації.
Отже, дотримання цих вимог передбачає подання інформації у зрозумілій формі, щоб користувач зміг застосувати її для прийняття рішення, не боячись допустити помилку. Для цього необхідно, щоб форми подання, наприклад, звітності як основного джерела інформації чітко відображали сутність питань. Доступність інформації потребує безплатного її надання шляхом цілеспрямованого поширення її серед відомих фірм та користувачів.
Рис. 5.4. Вимоги до якості інформації
Зіставність і стабільність (англ. comparability, consistency) інформації - запорука проведення ефективного економічного аналізу і прийняття обгрунтованих рішень. При цьому зіставність означає можливість порівняння даних за об'єктами, різними джерелами, обсягом, у часі (за декількома періодами) і у просторі (з іншими підприємствами, регіонами, країнами).
Зіставність інформації у часі досягається насамперед за рахунок стабільності методик розрахунку й аналізу, які застосовуються. Наприклад, дотримання вимог зіставності інформації дає змогу порівняти показники звітності підприємства з даними інших підприємств, що у свою чергу вимагає використання однакового понятійного апарату, одиниць виміру, методики обробки даних, строків звітності, відповідності стандартам звітності та міжнародної комерційної практики.
Доречність (англ. relevance) інформації полягає в її здатності впливати на прийняття рішень користувачів, допомагаючи їм оцінювати отримані результати та прогнозувати майбутні події. Інформація вважається доречною, якщо вона своєчасна, суттєва і має цінність для складання прогнозів та оцінювання результатів на базі звітних показників минулих років і поточного періоду.
Своєчасність (англ. timeliness) інформації - це тримання та подання інформації без затримки у чітко встановлені строки. Отже, своєчасність інформації означає уміння задовольнити інтереси її користувачів у потрібний момент або до певного строку.
Суттєвість (англ. materiality) інформації - важлива умова забезпечення її доречності. Суттєвість означає значимість інформації у відпрацюванні і прийнятті відповідних рішень.
Цінність (англ. value) інформації означає можливість використання її для оцінки результатів (англ. feedback value) діяльності та прогнозування (англ. predictive value) тенденцій перспективного розвитку підприємства.
Достовірність, або надійність, (англ. reliability) інформації полягає в її високій якості, об'єктивному відображенні господарської діяльності, відсутності суттєвих помилок або пристрасних оцінок. Для цього інформація має бути правдивою, забезпечувати можливість перевірки і нейтральність, в ній має переважати економічний зміст над юридичною формою.
Правдивість (англ. faithfulness) є основною вимогою до економічної інформації. Вона означає, що інформація має об'єктивно та повною мірою відображати сутність предмета чи явища, процесів, які вивчаються.
Переважання економічного змісту над формою (англ. substance over form) означає відображення інформації з позиції економічної сутності операції, а не її юридичної форми, яка може передбачати інше трактування. Прикладом застосування цієї вимоги, який найчастіше використовується, є передача основних засобів на умовах довгострокового фінансового лізингу. При цьому право власності на засоби залишається у лізингодавця (юридична форма), а самі основні засоби відображаються у складі активів лізингоодержувача (економічний зміст), бо всі вигоди від їх використання споживаються орендодавцем.
Можливість перевірки (англ. verifiability) передбачає, що оцінка інформації, проведена різними експертами, повинна привести до однакових результатів.
Нейтральність (англ. neutrality) інформації характеризується її безпристрасністю щодо різних груп користувачів, вона не націлена на отримання завчасно заданого результату.
Конфіденційність (англ. confidentiality) інформації - це надання користувачам тільки тієї інформації, яка не завдасть шкоди підприємству з боку конкурентів. Для цього має бути налагоджений строгий контроль за розповсюдженням інформації серед зовнішніх користувачів, а також за змістом і характером звітної інформації.
Без дотримання викладених вище вимог виникає нестача високоякісної інформації, що унеможливлює отримання повної картини про предмет, а також об'єктивної оцінки ситуації, яка аналізується. У свою чергу це перешкоджає прийняттю правильного рішення. Тим часом слід пам'ятати і про те, що надмірна кількість інформації спричиняє її більшу трудомісткість зведення, обробки, аналізу, узагальнення, а також може призвести до неточних висновків.
Схожі статті
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 5.1. Сутність інформації та інформаційної діяльності
5.1. Сутність інформації та інформаційної діяльності. 5.2. Функції інформаційної діяльності та вимоги до інформаційного забезпечення економічного...
-
5.1. Сутність інформації та інформаційної діяльності. 5.2. Функції інформаційної діяльності та вимоги до інформаційного забезпечення економічного...
-
4.1. Основні вимоги до організації економічного аналізу. 4.2. Етапи проведення економічного аналізу. 4.3. Організація аналітичної роботи на підприємстві....
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.2. Етапи проведення економічного аналізу
Економічний аналіз як комплексний і системний процес включає три послідовні організаційні етапи: підготовчий, виконавчий і заключний. Кожен з цих етапів...
-
Період XVI-XVIII ст. ознаменувався великими змінами в найрозвиненіших країнах світу. Відбулися великі географічні відкриття й утворилися колоніальні...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.5.2. Оформлення результатів економічного аналізу
4.5.1. Підготовка вихідних даних для економічного аналізу Важливим етапом організації економічного аналізу є підготовка інформаційних матеріалів для...
-
4.5.1. Підготовка вихідних даних для економічного аналізу Важливим етапом організації економічного аналізу є підготовка інформаційних матеріалів для...
-
4.5.1. Підготовка вихідних даних для економічного аналізу Важливим етапом організації економічного аналізу є підготовка інформаційних матеріалів для...
-
Економічний аналіз, як і будь-яка інша наука, має свій об'єкт, предмет і користувачів. Взагалі під об'єктом розуміють предмети і явища, які...
-
Економічний аналіз відіграє важливу роль в економічному розвитку. Він виступає провідною з'єднувальною ланкою між бухгалтерським обліком і прийняттям...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.3.2. Функції аналітичної служби
4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства У сучасних умовах аналітична (планово-аналітична) служба - найбільш гнучкий і динамічний підрозділ...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
4.1. Основні вимоги до організації економічного аналізу. 4.2. Етапи проведення економічного аналізу. 4.3. Організація аналітичної роботи на підприємстві....
-
За зародженням економічного аналізу можна простежити, починаючи з найдавніших часів. Період неоліту (нового кам'яного віку) характеризувався усталенням...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - Розділ 3. ПРИНЦИПИ ТА ВИДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
3.1. Принципи економічного аналізу. 3.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація. 3.3. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і...
-
Економічний аналіз як самостійна наука у процесі свого розвитку розділився на окремі види. Вони розрізняються за видом діяльності, об'єктом, предметом,...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 3.1. Принципи економічного аналізу
3.1. Принципи економічного аналізу. 3.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація. 3.3. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і...
-
В Україні, як і в інших державах, економічний аналіз розвивався паралельно з документуванням та обліком. На думку дослідників, на території сучасної...
-
Економічний аналіз є самостійною наукою і навчальною дисципліною. Разом з тим він тісно пов'язаний з іншими науками і дисциплінами, насамперед...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства
4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства У сучасних умовах аналітична (планово-аналітична) служба - найбільш гнучкий і динамічний підрозділ...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.3. Організація аналітичної роботи на підприємстві
4.3.1. Мета, завдання аналітичної служби підприємства У сучасних умовах аналітична (планово-аналітична) служба - найбільш гнучкий і динамічний підрозділ...
-
Українські вчені-економісти відіграли значну роль у розвитку теорії, методології та практики економічного аналізу. При цьому дещо суперечним є визначення...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 1.2. Економічний аналіз у добу Середньовіччя
Характерними рисами господарства Середньовіччя були: приватна власність насамперед на землю у формі феода - умовно-службового спадкового надання, яке й...
-
З переходом економіки України на ринкові засади, реформуванням усіх сфер господарювання, роздержавленням, приватизацією, розвитком різних форм власності,...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - ВСТУП
З переходом економіки України на ринкові засади, реформуванням усіх сфер господарювання, роздержавленням, приватизацією, розвитком різних форм власності,...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 2.3. Мета і завдання економічного аналізу
Основною метою економічного аналізу є пошук резервів підвищення ефективності суспільного господарства і розробка заходів щодо їх реалізації. Досягнення...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 2.1. Поняття про економічний аналіз
2.1. Поняття про економічний аналіз. 2.2. Об'єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу. 2.3. Мета і завдання економічного аналізу. 2.4....
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.4. Планування аналітичної роботи
Планування є однією з найважливіших умов ефективного аналітичного дослідження. Планування аналітичної роботи - це розробка та корегування плану, що...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.3.4. Виконавці економічного аналізу
Аналітична служба повинна створюватися на кожному підприємстві, яке додержується сучасних стандартів корпоративного управління. Проте чисельність її та...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 4.3.3. Чисельність і склад аналітичної служби
Аналітична служба повинна створюватися на кожному підприємстві, яке додержується сучасних стандартів корпоративного управління. Проте чисельність її та...
-
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - Розділ 2. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
2.1. Поняття про економічний аналіз. 2.2. Об'єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу. 2.3. Мета і завдання економічного аналізу. 2.4....
Теорія економічного аналізу - Купалова Г. І. - 5.2. Функції інформаційної діяльності та вимоги до інформаційного забезпечення економічного аналізу