Теорія держави і права - Ведєрніков Ю. А. - 2.11. Форма державно-територіального устрою та її різновиди

Форма державно-територіального устрою показує;

- з яких частин складається внутрішня структура держави;

- яке становище цих частин і які взаємозв'язки їх органів;

- як будуються відносини між центральними і місцевими державними органами;

- в якій державній формі виражаються інтереси кожної нації, яка проживає на території країни.

За формою державно-територіального устрою, тобто способом розподілу території на частини та порядком співвідношення влади між ними і державою в цілому, вирізняють держави прості (унітарні) та складні.

Унітарна держава - це проста єдина держава, складовими якої є адміністративно-територіальні одиниці, які не володіють суверенними правами (Україна, Болгарія, Польща, Франція, Італія, Швеція та ін.).

Унітарна держава характеризується такими основними ознаками:

- до складу не входять державні утворення, що наділені ознаками суверенітету, адміністративно-територіальні одиниці (область, район та ін.) не можуть мати якої-не-будь політичної самостійності;

- єдина конституція та єдина система законодавства;

- єдина система вищих органів державної влади - глава держави, уряд, парламент, юрисдикція яких поширюється на територію всієї країни;

- єдине громадянство та єдина державна символіка;

- єдина судова система;

- у міжнародні відносини вступає лише держава. Деякі унітарні держави мають автономні утворення

(Грузія, Іспанія, Італія, Україна та ін.). Такі держави називають децентралізованими унітарними державами з елементами федералізму. У них місцеві органи обираються населенням автономії та мають право самостійно вирішувати більшість питань місцевого життя. Автономії мають внутрішнє самоврядування, як правило, у сфері адміністративної діяльності, вони володіють певною самостійністю Й у сфері законодавства (у порядку делегованих повноважень з боку центрального законодавчого органу).

Складними державами вважають федерацію, конфедерацію, імперію та співдружність.

Федерація - це складна союзна держава, складовими якої є державні утворення, що володіють суверенними правами (США, Росія, Канада та ін.).

Основні ознаки федерації:

- єдина територія складається з територій - суб'єктів федерації, що мають власний адміністративно-територіальний поділ;

- наявність конституції і системи законодавства в цілому та в кожного з її суб'єктів;

- наявність федерального двопалатного парламенту й парламентів суб'єктів федерації, федерального уряду і самостійних органів управління суб'єктів федерації;

- наявність громадянства як усієї федерації, так і її суб'єктів; у деяких федераціях допускається подвійне громадянство (ФРН);

- можливість суб'єктів федерації мати власну правову та судову системи (США);

- наявність загальнофедерал ьної податкової та грошової системи;

- суб'єкти федерації не володіють суверенітетом і не є суб'єктами міжнародного права, проте в договірних міжнародних відносинах можуть виступати як федерація в цілому, так і кожний її суб'єкт.

Класифікуються федерації за різними ознаками:

1) за способом утворення:

- договірні;

- конституційні (Індія);

- договірно-конституційні (США, ФРН, Росія та ін.);

2) за способом взаємовідносин федерації та її суб'єктів:

- на основі союзу (США);

- на основі автономії (Бельгія, Індія та ін.);

3) за способом розподілення та здійснення владних повноважень:

- централізовані (Індія, Мексика);

- відносно централізовані (США, ФРН);

4) за принципом поєднання національного й територіального підходів:

- територіальний підхід (США);

- національний підхід (у чистому вигляді не існує);

- поєднання цих підходів (Росія).

Конфедерація - це тимчасовий союз суверенних держав, які об'єдналися для досягнення певної мети та які спільно здійснюють деякі напрямки державної діяльності при збереженні в інших питаннях повної самостійності і незалежності (через такий етап пройшли США, Нідерланди, Швейцарія, остання конфедерація - Сенегамбія, 1981-1989 pp.).

Цей союз характеризується такими ознаками:

- відсутність загальної для всієї конфедерації єдиної території і державних кордонів;

- відсутність загальних законодавчих органів і системи управління;

- відсутність загальних для всієї конфедерації конституції, системи законодавства, громадянства, судової та фінансової систем;

- відсутність суверенітету конфедерації, збереження суверенітету і міжнародно-правового статусу її членів;

- наявність загального конфедеративного органу, який складається з делегатів суверенних держав;

- рішення загальних конфедеративних органів приймається за принципом консенсусу: у випадку незгоди з ним членів конфедерації таке рішення не є обов'язковим і не тягне за собою яких-небудь санкцій (це право нуліфікації);

- наявність права виходу зі складу конфедерації у кожного з її суб'єктів.

Конфедерації мають нестійкий, перехідний характер: вони або розпадаються, або перетворюються на федерацію.

Імперії - це такі складні й великі держави, які об'єднують інші держави, народи внаслідок завоювань, колонізації, що складаються з головної держави (метрополії) та колоній. Історії відомі такі імперії, як Римська, Австро-Угорська, Російська, Османська тощо.

Основною ознакою імперій є те, що вони тримаються на державному примусі з боку метрополії.

Співдружність є особливою формою державного устрою, яку визначають як організовано оформлене об'єднання держав, що виступають асоційованими учасниками при збереженні ними повного суверенітету та незалежності (СНД, Британська Співдружність Націй, Європейська Співдружність у Західній Європі).

Можна визначити такі її ознаки:

- в основу її створення покладені міждержавний договір, статут, декларація, угоди та інші юридичні акти;

- цілі об'єднання держав можуть бути різними: економічні, культурні та ін.;

- члени співдружності володіють повним суверенітетом та незалежністю, оскільки це не держава і не державне утворення;

- вона здійснює свою діяльність через загальні координаційні органи (рада глав держав або глав урядів, міжпарламентська асамблея та ін.), рішення яких мають рекомендаційний характер;

- відносини між державами у співдружності будуються на основі норм і принципів міжнародного права;

- держави мають право виходу зі співдружності. Таке об'єднання держав має перехідний характер: або

Розвиток йде у напрямку створення конфедерації чи навіть федерації, або, навпаки, може привести до дезінтеграції.

Схожі статті




Теорія держави і права - Ведєрніков Ю. А. - 2.11. Форма державно-територіального устрою та її різновиди

Предыдущая | Следующая