Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 7.10. Сакральне ядро моностилістичної культури
Використання категорій моностилістичної культури при описі соціокультурної системи може призвести до парадоксальних на перший погляд висновків. Наприклад, у СРСР для обгрунтування планової, чи, як говорять на Заході, центральнопланованої економіки, крім розуміння чисто економічної раціональності служила логіка моностилістичної культури. Категорії ієрархії, тотальності, телеології, упорядкованості відбивалися і реалізовувалися в організації планової економіки як культурного феномену. При цьому культурні фактори (логіка моностилістичної культури) практично завжди і скрізь виявлялися більш сильними та більш ефективними, ніж розуміння господарської, економічної доцільності. Дуже яскрава ілюстрація даного твердження - систематичні переслідування (навіть у досить ліберальні часи) господарників, шо, керуючись розуміннями вигоди (причому не для себе особисто, а для підприємства), йшли на порушення деяких нормативних актів, що логічно випливають з категорій моностилістичної культури. Наприклад, їхні дії суперечили принципу чи то тотальності планування, чи то ієрархічності економічних рішень, чи то якому-небудь іншому принципу. Результатом цього був суд за економічні злочини. Але насправді "злочини" мали культурний характер; їх швидше можна назвати провинами проти духу моностилізму.
Оскільки логіка моностилістичної культури в міру перебігу часу входила в усе більш глибокий конфлікт з економічною раціональністю й оскільки пріоритет завжди віддавався першій, радянська економіка, зрештою, впала жертвою радянської культури, а не навпаки, як це зазвичай вважається.
Ще більш яскраво, ніж в економші, логіка моностилістичної культури реалізується в політичній сфері. Категорії моностилістичної культури були прямо і безпосередньо втілені в організації політичної системи Радянського Союзу та відігравали визначальну роль у практичній політиці, у поточних політичних інтерпретаціях.
Те ж можна сказати буквально про будь-яку сферу соціального життя в колишньому Радянському Союзі. З цього погляду політичні, економічні, правові та інші категорії, що регулювали й організовували діяльність у всіх цих сферах, можна розглядати як субкатегорії "глобальних" категорій моностилістичної культури. У такому випадку останні є ключем до розуміння специфіки соціальних і культурних процесів, що відбувалися в Радянському Союзі.
Можна констатувати парадоксальну ситуацію: украй раціоналізована, наскрізь бюрократизована система, технократична, до того ж усюди і завжди декларувала свій "науковий характер, постійно впадала у кричущий антираціоналізм, шо призвів у результаті до підриву її власних раціональних основ
Як це могло відбутися? Розглянемо далі ряд принципів, на яких грунтувалося політичне управління в СРСР і які можна трактувати як субкатегорії стосовно глобальних категорій моностилістичної культури. Саме вони і визначали саморуйнівний характер діяльності системи в цілому.
Перший з них - закон гармонійного поєднання загальних і приватних інтересів при соціалізмі. Вважалося, шо заходи, здійснювані в інтересах суспільства (яке, як правило, ототожнювалося з державою), автоматично ведуть до задоволення інтересів будь-якої складової його групи, у результаті - кожного з індивідів. Другий-закон неухильного підвищення добробуту громадян соціалістичного суспільства. Стверджувалося, що це об'єктивний закон, дія якого є автоматичною і непереборною, тому навіть підвищення цін могло трактуватися і трактувалося як акція, спрямована на підвищення добробуту громадян (наприклад, підвищення цін на одну групу товарів давало можливість або знизити ціни на іншу групу товарів, або надати пільги якійсь соціальній групі, у результаті чого на основі закону гармонійності виходило так, що краще було тим, хто платив більше). Третій - закон непогрішності вищих рівнів управління, що діють на основі об'єктивних законів, реалізуючи неминуче, навіть усупереч, сприятливий для суспільства хід історичного розвитку. Представлені закони не просто об'єктивні, але об'єктивно оптимістичні. У цілому вони базувалися на поширеному, але, по суті, вульгаризованому уявленні про переваги соціалізму, відповідно до якого будь-який соціальний захід в умовах соціалістичної системи прогресивний і приносить користь суспільству та кожному його члену, тимчасом як подібний захід у капіталістичних країнах реакційний і веде до найважчих наслідків для трудящих.
Цей набір управлінських принципів, фактично похідних від таких категорій моностилістичної культури, як тотальність, телеологія, ієрархія (у радянській ідеології можна знайти принципи, що випливають і з інших важливих категорій), фактично відкривав перед практиками управління можливості необмеженого і довільного втручання в хід соціальних та навіть природних процесів. Єдиним обмеженням могла бути недостача природних і людських ресурсів, але комуністам дісталася багата країна, а практика дій вождів з "людським фактором" подесятеряла можливості системи. У результаті нічим не обмежене управління, що спиралося на "об'єктивно оптимістичні" уявлення про закони розвитку, ставало адміністративною сваволею, призводило до марнотратної витрати ресурсів, а якщо це не досягало необхідного ефекту, то застосовувалося насильство, яке підтверджує ті самі уявлення, на яких ця сваволя грунтувалася.
Усе це дозволяє зробити висновок про природу практичної ідеології, на якій тривалий час грунтувалася управлінська діяльність у радянському суспільстві. В її основі лежать два принципи, зовні суперечливих, аза суттю тісно взаємозалежних і доповнюючих один одного: перший з них - технократичний принцип повільності, що створює ілюзію легкості й безмежних можливостей перетворюючої діяльності; другий - сакральний принцип органічності, що дозволяє, завдяки визнанню "об'єктивних переваг", обгрунтовувати справедливість і доцільність будь-якої діяльності незалежно від того, які соціальні наслідки вона спричиняє.
Схожі статті
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 7.9. Категорії моностилістичної культури
Для характеристики феномену моностилізму знову звернемося до ідеї репрезентативної культури. Згадавши визначення, дане Тенбруком, приходимо до висновку,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 7.8. Що таке моностилізм
Для характеристики феномену моностилізму знову звернемося до ідеї репрезентативної культури. Згадавши визначення, дане Тенбруком, приходимо до висновку,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.4. Людина - семіотична істота
Поведінка тварин цілком визначається тими ситуаціями-подіями, з якими вони зіштовхуються (у випадку небезпеки тварина біжить, якщо хоче їсти, шукає їжу...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.2. Репрезентативна культура
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 3.3. Культура як "диференційована єдність"
Чітке уявлення про "диференційовану єдність культури" як про відкриту і багатомірну систему дозволяє осмислити різноголосі культури одного часу як...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.1 О. Конт як основоположник соціології
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.3. Загальна характеристика культури
Ні культура не може існувати поза людиною, ні людина - поза культурою. Проте у теоретичному аналізі вони повинні бути охарактеризовані як самостійні і...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.1. Характеристики понять "особистість" та "індивід"
Незважаючи на величезну кількість різних характеристик і визначень понять "особистість" та "індивід" для наших цілей можна вказати на кілька головних,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.8. Сучасна символізація
Що ми маємо на увазі, говорячи, наприклад, так: у ритуалах ініціації "пеніс символізує Пітона, Змію-Веселку або Змію-Блискавку"? Що означає тут слово...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.7. Що таке символ?
Що ми маємо на увазі, говорячи, наприклад, так: у ритуалах ініціації "пеніс символізує Пітона, Змію-Веселку або Змію-Блискавку"? Що означає тут слово...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.4. Дюркгейм про релігію і ритуали
Єдина спроба проаналізувати різноманітні функції ритуалів як єдине системно організоване ціле належить Е. Дюркгейму. У своїй інтерпретації ритуалу...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.7. Насильство як засіб домінування і панування
Питанням насильства вжитті людей присвячено багато праць, вони є предметом заклопотаності політиків, зачіпають життєві інтереси мільйонів людей в усьому...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.6.1. Людина сексуальна. Сексуальна культура
3. Фрейд відзначав, що "як в окремої людини, так і в розвитку всього людства тільки любов як культурний фактор діяв у розумінні повороту від егоїзму до...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Вступ
Гуманітарна освіта в наші дні повинна бути максимально широкою, такою, щоби її можна було використовувати яку науковій і педагогічній роботі, так і в...
-
Аж до середини XX ст. "конструкція" особистості працювала цілком успішно. Але, починаючи з цього періоду чи ще раніш, різко міняються умови, назріває...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 6.12. Консервативне рішення?
Міжнародний інформаційний порядок (МІП) є елементом глобалістського проекту. Як виявляється із самої назви, він містить у собі всі процеси міжкультурних...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 6.11. Парадокс світового інформаційного порядку
Міжнародний інформаційний порядок (МІП) є елементом глобалістського проекту. Як виявляється із самої назви, він містить у собі всі процеси міжкультурних...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 6.8. Конкретна свобода
Консервативні теоретики свободи, що відчули, де знаходиться слабке місце ліберальних побудов, зосередилися насамперед на критиці ідеї рівності. А....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 6.6. Структура ідеологій
Якщо ж проаналізувати новітній розвиток уявлень про власність, характерних для лівих політичних рухів (особливо уявлень про земельну власність), можна...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 6.5. Земля як власність
Якщо ж проаналізувати новітній розвиток уявлень про власність, характерних для лівих політичних рухів (особливо уявлень про земельну власність), можна...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.10. Міф як жттєва реальність
Вище ритуал обговорювався як елемент релігійного культу. Це пояснюється тим, що ритуал в основному - предмет занять культурантрополопв, що вивчають...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 2.10. Рефлексія поняття "особистість" у роботах І. Канта
Новий час - це період не тільки подальшого виштовхування на задній план християнської релігії й експансії раціоналізму "в особі" точних (природничих)...
-
Термін "життєве середовище" охоплює такі окремі середовища, як природне і виробниче, середовище щоденних пересувань, відпочинку і домашнє середовище. Усі...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 5.5. Типи і функції ритуалів
Дюркгеймівська класифікація ритуалів-мабуть, найсистематичніша й найобгрунтованіша. Але і вона не містить у собі всього різноманіття типів ритуалів....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 3.4. Багатомірність саморефлексії культури
Феномен культури серед інших явищ громадського життя відрізняється особливою універсальністю й у той же час багатозначністю. Культура, яка свідомо чи...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 4.7.1. Політика: ідеологія і практика
Прагнення до домінування одних людей і груп над іншими характерне насамперед для політичної й економічної сфер життя. У політиці це боротьба за владу, в...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.13. Кінцеві ділянки значень
Засновник соціальної феноменології А. Шюц саме в предметно-тілесній закріпленості бачив "переваги" повсякденності в порівнянні з іншими сферами людського...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.14. Механізм повсякденної типізації
Засновник соціальної феноменології А. Шюц саме в предметно-тілесній закріпленості бачив "переваги" повсякденності в порівнянні з іншими сферами людського...
-
Як відомо, передісторія сучасної людини налічує близько 6 млн. років. Можні стверджувати, що протягом цих мільйонів років людина "виходила" із тваринного...
-
Як відомо, передісторія сучасної людини налічує близько 6 млн. років. Можні стверджувати, що протягом цих мільйонів років людина "виходила" із тваринного...
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 7.10. Сакральне ядро моностилістичної культури