Регіональна економіка - Манів З. О. - Водні ресурси

Стратегія гармонійного розвитку виробництва та водоохоронних заходів має сприяти задоволенню потреб у продукції і послугах, екологічній безпеці людини та водних екосистем, Цього можна досягти при ефективному розвитку техніки і технологій виробництва, застосуванні передових методів очищення стічних вод, реалізації заходів щодо запобігання аваріям і удосконалення системи управління й моніторингу. З цією метою потрібно сформувати ефективну організаційно-правову систему функціонування збалансованих водних об'єктів, здійснити зонування територій та вдосконалити методи контролю й оцінки стану водних об'єктів і антропогенного впливу на них. Має бути запроваджене платне водоспоживання з урахуванням складу і властивостей стічних вод. На їх основі розроблені нормативи якості природних вод для різних водоспоживачів.

Разом із структурною і технологічною перебудовою промисловості у першу чергу в паливно-енергетичному комплексі, чорній металургії та хімічній промисловості необхідно запровадити високоефективні системи очищення стічних вод, системи оборотного та повторного водокористування, ефективні системи очищення викидів у атмосферу, системи захисту від шкідливого впливу поверхневого стоку. Для цього потрібно розробити і впровадити новітні технології очищення поверхневого стоку, промислових і господарсько-побутових стічних вод на основі застосування модульно-ланцюгової системи поступового відбору та утилізації важких металів і хіміко-токсичних речовин з кінцевим доочищенням на загальноміських чи районних очисних спорудах.

Використання водних ресурсів має спрямовуватись на забезпечення здоров'я населення та створення збалансованого водно-ресурсного потенціалу для потреб сільського, комунального та рибного господарства, промисловості, енергетики, транспорту тощо.

Корисні копалини

На території України розвідано близько 8 тис. родовищ, майже 90 видів корисних копалин, з яких 20 мають важливе економічне значення. Серед них: нафта, газ, залізні, марганцеві, титанові, уранові руди, вугілля, сірка, ртуть, каолін, графіт, вогнетривкі глини, питні мінеральні води та ін. їх ефективне використання в розвитку народного господарства країни має винятково важливе значення.

Державна програма охорони, раціонального використання та відновлення надр передбачає:

Збалансоване видобування та перероблення мінерально-сировинних ресурсів і забезпечення потреб промисловості, енергетики, сільського господарства, будівництва, транспорту тощо;

Забезпечення максимального резервування покладів корисних копалин;

Рекультивацію земель від відходів та відпрацьованих підземних виробіток і відкритих кар'єрів;

Мінімізацію використання надр для захоронення відходів у зв'язку з практичною відсутністю закритих геологічних структур.

Мінерально-сировинна база України займає 0,5 % суші і переробляє 5 % світового обсягу мінеральної сировини. Розвиток мінерально-сировинного комплексу передбачається здійснювати за такими основними напрямами:

Розширення мінерально-сировинної бази діючих підприємств, що використовують власну сировину (нафту, природний газ, вугілля, чорні метали, титанову сировину, уран, нерудні та будівельні матеріали);

Максимальне використання техногенних родовищ корисних копалин;

Створення національно) мінерально - сировинної бази для діючих підприємств, які використовують імпортну сировину (мідь, цинк, свинець, олово, вольфрам, молібден, ніобій, тантал, фосфорити тощо) та мінерально-сировинної бази нових, нетрадиційних для України корисних копалин (лантаноїди, ітрій, скандій, золото, алмази, платиноїди) для забезпечення потреб авіаційної та космічної промисловості, приладобудування, електроніки, радіотехніки та інших галузей промисловості;

Геологічне вивчення й оцінка мінерально-сировинної бази Світового океану, зокрема в межах акваторій Чорного й Азовського морів.

Схожі статті




Регіональна економіка - Манів З. О. - Водні ресурси

Предыдущая | Следующая