Регіональна економіка - Качан Є. П. - 10.5. Членство України в СОТ, його переваги та недоліки

10 квітня 2008 р. Верховна Рада ратифікувала угоду про вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ). Членство в СОТ означає взаємні зобов'язання країн-учасниць щодо використання пільгових митних ставок та незастосування тих санкцій, від яких потерпають українські експортери. Крім того, статус члена СОТ є позитивним чинником для всебічного розвитку торговельних відносин з окремими країнами світу та угрупованнями держав. І навпаки - налагодження сприятливого режиму взаємовигідних економічних відносин з провідними агентами світової торгівлі е

Таблиця 10.4. Динаміка зовнішньої торгівлі України послугами, млн дол. США [11]

динаміка зовнішньої торгівлі україни послугами, млн дол. сша

динаміка зовнішньої торгівлі україни послугами, млн дол. сша

динаміка зовнішньої торгівлі україни послугами, млн дол. сша

Чинником інтеграції країни до системи СОТ. Зокрема, велике значення для України мало рішення ЄС в 2000 р. частково визнати за нею статус країни з ринковою економікою та не застосовувати щодо неї ті антидемпінгові процедури, які можуть бути правомірними стосовно держави без такого статусу.

Вступ до СОТ має для України низку позитивних моментів: відкриття для українських товарів певних ринків, придбання деяких нових технологій, можливість порівняно просто вирішувати конфлікти у сфері зовнішньої торгівлі товарами і послугами. З іншого боку, вступ до цієї організації може спричинити ряд серйозних загроз, пов'язаних насамперед з істотним зниженням або повним скасуванням митних бар'єрів, що призведе до здешевлення імпортних товарів, зробить їх доступнішими для населення і разом з тим поставить більшість українських товаровиробників на межу розорення або спричинить їх пряме розорення. І взагалі, наповнення українського ринку товарами і продукцією сільськогосподарського виробництва призведе до занепаду певних галузей.

Вступ до СОТ є вигідний насамперед високорозвинутим країнам, виробники яких одержують доступ на нові ринки для своєї високотехнологічної продукції. Але ця продукція і технології не завжди є найновішими, а тому менш розвинуті країни змусять спеціалізуватися на видобуванні та первинній обробці сировини, складанні машин та приладів з імпортних компонентів, виробництві найбільш трудомістких деталей і комплектуючих. Вступ України до СОТ вірогідно не сприятиме ліквідації її технологічної відсталості, однак може спричинити новий виток "шокової терапії" в економіці, що призведе до банкрутства багатьох підприємств, зростання безробіття і падіння доходів населення.

Вступ до СОТ може мати негативний вплив на фінансово-банкову систему. Згідно із статутом СОТ, зарубіжні банки, зокрема транснаціональні банки, мають право створювати у будь-якій країні прямі філії, що здійснюють свою діяльність на основі законодавства тих країн, в яких розташовані їх партнери. Вони мають можливість використовувати такі конкурентні переваги, як оснащення найновішою обчислювальною технікою, висококваліфікований персонал, повна адаптація до міжнародної системи обліку та величезний досвід роботи, значна фінансова підтримка материнських банків. Усе це дозволить їм надавати кредити ва кращих пільгових умовах і витіснити з ринку українські банки. Ці банки зможуть взяти під свій контроль і страховий бізнес, який приносить великі прибутки.

10.6. Міжнародні фінансово-кредитні відносини України

Міжнародний фінансовий ринок становить особливу форму організації руху коштів за допомогою ринку цінних паперів та ринку позичкових капіталів. У фінансовому регулюванні зовнішньоекономічних відносин велику роль відіграють валютні фонди, які створюються для підтримки рівня держави у міжнародних відносинах і зміцнення національної валюти.

Міжнародний фінансовий ринок функціонує у вигляді ринків цінних паперів та позичкового капіталу. Структура міжнародного фінансового ринку включає як банківські заклади, страхові компанії, так і фондові біржі. А складовими, які найбільш популярні в сучасних умовах, є інвестиційні фонди, фінансово-промислові групи і приватні пенсійні фонди.

Міжнародні фінансово-кредитні відносини охоплюють систему відносин, пов'язаних з рухом позичкового капіталу на світових фінансовому та кредитному ринках між країнами на умовах повернення, терміну повернення та відшкодування відсотків. Вони також тісно пов'язані зі світовим валютним ринком, основними функціями якого є:

- здійснення зовнішньоторговельних операцій;

- регулювання валютних курсів; валютний кліринг;

- страхування (хеджування) валютних ринків;

- отримання прибутків на різниці валютних курсів.

Валютний кліринг - це угода між урядами країн про обов'язковий залік взаємних міжнародних вимог і зобов'язань. Валютний кліринг зумовлений великими масштабами міжнародної торгівлі. Експорт товарів і послуг спричиняє продаж національної валюти для купівлі іноземної. Отже, здійснення міжнародних розрахунків переходить в площину міждержавних відносин.

Валюта клірингу може бути будь-якою. Інколи застосовуються дві валюти або міжнародні одиниці. Курс української гривні найбільше прив'язаний до долара США, хоча пізніше почало використовуватись і євро - грошова одиниця Європейського Союзу.

Зараз широкого розмаху набули клірингові послуги, коли постачальник продукції може рефінансуватися в інших фірм, що тимчасово надають вільні кошти на існуючих в країні умовах кредитування. У першу чергу такі кредити доступні партнерам з кооперації.

Україна вступила у фінансово-кредитні відносини з приводу зовнішніх позик та виплат відповідних боргових зобов'язань з багатьма суб'єктами - як з країнами, так і міжнародними фінансовими організаціями, приватними позичальниками, об'єднаннями кредиторів. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема Міжнародним валютним фондом, Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку, ЄС, з окремими країнами-донорами допомогло запровадити програми фінансової стабілізації і залучити в економіку країни пільгові кредити. Співпраця із переліченими організаціями і країнами стала для України принципово новою формою фінансово-економічних відносин, яка вимагала створення відповідної нормативно-правової бази, запровадження жорсткої дисципліни щодо виконання зобов'язань, визначених укладеними міжнародними договорами.

З моменту вступу в 1992 р. України до Світового банку нашою державою було укладено з ним угоди про надання позики для втілення 17 проектів на суму понад 2,5 млрд дол. США. Крім того, за останній період в Україні здійснювалася реалізація 12 інвестиційних проектів, у рамках яких Світовий банк надав позики на суму понад 800 млн дол. СІЛА.

Важливу роль у розвитку української економіки відіграє Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Головним напрямом співпраці з цією установою було сприяння розвиткові приватного сектору, зокрема шляхом залучення фінансових ресурсів до підприємств малого і середнього бізнесу, до розвитку приватної банківської справи, інфраструктури, насамперед енергетичної і телекомунікаційної. Так, за допомогою кредитної лінії щодо підтримання малого та середнього бізнесу Світовий банк через українські комерційні банки надав підприємствам малого бізнесу кредити на суму 121 млн дол. ЄБРР бере також участь у підготовці до приватизації значної кількості підприємств у сфері енергетики і телекомунікацій. Так, для передприватизаційної підготовки "Укртелекому" Світовим банком було виділено 100 млн євро. Ще одним пріоритетом співпраці з ЄБРР для України стало технологічне оновлення теплоенергетики, підвищення ефективності захисту довкілля на ТЕС. У країні реалізуються проекти модернізації Старобешівської ТЕС та фінансування Української енергозберігаючої сервісної компанії, яка виступає координатором проектів енергозбереження.

За попередні роки Україною було укладено угоди щодо фінансового та кредитного співробітництва з такими провідними країнами світу, як Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, США, Японія та Швейцарія. За цей період було оформлено кредити на суму понад 2,5 млрд дол. США. Основними напрямами, за якими спрямовувались ці кредити, стали агропромисловий комплекс, охорона здоров'я і медична промисловість, металургія, транспорт, легка промисловість, енергетика, машинобудування, хімічна промисловість.

Але співробітництво з міжнародними фінансовими установами та кредиторами в умовах фінансової кризи веде до утворення зовнішнього боргу. Проблема зовнішнього боргу стає постійним супутнім явищем економічного розвитку України із самого моменту здобуття нею державної незалежності, і тому проблема виплат за зовнішньою заборгованістю стає помітним навантаженням на фінансову систему країни. За даними деяких урядових джерел зовнішній борг України сягає 40 млрд дол. СІЛА. Зважаючи на це, може відбутися своєрідний перехід кількості в якість: сумарний обсяг позики може перевищити здатність країни його обслуговувати та повертати. А останнє вже об'єктивно переводить економічні відносини з нею в принципово іншу площину.

Схожі статті




Регіональна економіка - Качан Є. П. - 10.5. Членство України в СОТ, його переваги та недоліки

Предыдущая | Следующая