Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - СТЕЦЕНКО Кирило Григорович

Український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, священик

Народився 24 травня 1882 р. в с. Квітки на Черкащині в родині маляра-самоука. З дитинства співав у сільському церковному хорі, де навчався музичної грамоти у дяка П. Старшевського. У 1892 р. вступив до київської Софійської духовної школи, а в 1895 р. був призначений диригентом учнівського хору. Освіту продовжив у Київській духовній семінарії (1897-1903). Музичну освіту здобув у Києві в музичній школі Російського музичного товариства та Музично-драматичній школі М. Лисенка (1904-1907). Брав уроки композиції у Г. Любомирського, був помічником регента І. Аполлонова у хорі Михайлівського Золотоверхого монастиря, виховувався на творах М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя, І. Лаврівського, М. Львова, С. Давидова, П. Чайковського та ін.

З 1902 р. керував семінарським хором. По закінченні семінарії працював учителем у Київській церковно-вчительській школі. В 1907 р. за революційну діяльність висланий з Києва. 1907- 1911 рр. викладав спів у школах в Александрівсько-Грушевському (нині м. Шахти Ростовської області), у Білій Церкві.

Писав хорові твори, деякі з них виконувались 1908 р. студентським хором Київського університету. З 1910 р. викладав церковний спів у Тиврівському духовному училищі.

У 1912 р. прийняв сан священика і оселився в с. Голово-Русаві Ямпільського повіту (нині с. Олександрівка Томашпільського району Вінницької області), У цей час відбувалися творчі зустрічі з М. Леонтовичем. 1907 р. - працював у Вінниці, а потім у Києві вчителем семінарії. В наступні роки виступав у концертах української хорової музики в Києві, Харкові, Лубнах, Кам'янці-Подільському та інших містах.

Брав активну участь в організації музичного життя і музичної освіти в Києві, організував кобзарську школу. Працював у музичному відділі Міністерства освіти, з 1919 р. керував музично-хоровою секцією музичного відділу "Дніпросоюз" (Київ). Був ініціатором та організатором мандрівних хорових капел, з однією з них концертував на Поділлі. Дбав про покращення справ з фотодруку та бібліотечної справи.

Вчителював у Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, був одним з організаторів Всеукраїнського музичного товариства ім. М. Леонтовича. З грудня 1920 р. проживав у с. Веприк.

Для його творчості характерні багатство української народної пісенності, ліризм, яскрава емоційність.

Твори: опери "Кармалюк" (не завершена), "Іфігенія в Тавриді" (1922), дитячі опери "Лисичка, Котик і Півник" (1910), "Івасик-Телесик" (1911); музика до вистав "Сватання на Гончарівці" (1909), "Про що тирса шелестіла" (1916), "Гайдамаки" (1919- 1921); хори - "Бурлака", "Рано-вранці новобранці" (1904), "Прометей", "Сон", "Хмари", "Знов весна", "Свобода, рівність і любов", "Над нами ніч", "То була тихая ніч", "Усе життя"; кантати "Шевченкові", "Єднаймося", "У неділеньку святую", сатирична пісня-сцена "Цар Горох", понад 50 акапельних обробок колядок і щедрівок (1907-1910); солоспіви, церковні твори: три літургії, "Панахида", "Всеношная"; аранжування старовинних розспівів; музикознавчі статі та рецензії.

К. Стеценко - організатор і учасник багатьох шевченківських концертів.

Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - СТЕЦЕНКО Кирило Григорович

Предыдущая | Следующая