Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - ШУЛЬГІН Олександр Якович

Український державний і політичний діяч, історик, політолог

Народився ЗО липня 1880 р. на Полтавщині. По материнській лінії походив із сім'ї вченого-історика. Закінчивши з медаллю Першу київську гімназію, продовжив навчання на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету (1910-1915). Водночас був заступником голови Київського земляцтва, одним із керівників організованого тут С. Єфремовим Товариства українських поступовців.

Після Лютневої революції 1917 р. О. Шульгін повернувся до Києва, де одразу поринув у вир національно-визвольної боротьби. З кінця березня 1917 р. - член ЦК Спілки українських автономістів-федералістів, входить до складу Центральної ради, пізніше - до Малої ради. З липня 1917 р. О. Шульгіна обирають Генеральним секретарем міжнаціональних (згодом міжнародних) справ. У найскладніший період діяльності Центральної ради йому вдалося досягти певних успіхів у дипломатичних зносинах з країнами Антанти - насамперед домогтися визнання ними незалежної УНР.

За Гетьманщини О. Шульгін був співробітником Міністерства закордонних справ, а з липня 1918 р. - послом Української держави в Болгарії. Упродовж 1919 - початку 1920 рр. у складі делегації УНР брав участь у роботі Паризької мирної конференції; восени 1920 р. очолював делегацію УНР на першій асамблеї Ліги Націй у Женеві. Відтоді і до 1939 р. він репрезентував державний центр УНР в екзилі перед різними організаціями Ліги Націй.

У 1923-1927 рр. О. Шульгін жив і працював у Празі, пізніше в Парижі, викладав історію і філософію в Українському вільному університеті і Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова. У 1926-1936, 1939-1940,1945-1946 рр. був міністром закордонних справ УНР в екзилі.

Після 1946 р. О. Шульгін займається історичною наукою. Йому належать монографії, статті, підручники, зокрема "Політика. Державне будівництво України і міжнародні справи" (1918), "Нариси з новітньої історії Європи" (1925), "Уваги до історії розвитку ранішнього капіталізму" (1928), "Без території. Ідеологія та чин уряду УНР на чужині" (1934) та ін.

Помер 4 березня 1960 р. у Марселі (Франція).

Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - ШУЛЬГІН Олександр Якович

Предыдущая | Следующая