Приватне життя і поліція - Римаренко Ю. І. - 9.13. Юрисдикція Страсбургського суду із захисту прав людини

В наведеній таблиці надається, без зайвих подробиць, загальний огляд прецедентного права Страсбурзького суду з прав людини, в якому право на повагу до особистого життя складається з наступних аспектів:

O Реєстрація та ідентифікація особи

O Медичні обстеження

O Особисте сексуальне життя, у тому числі гомосексуалізм та аборти

O Зміна власного імені.

Як і право на повагу до житла, право на повагу до особистого життя передбачає визначення

O по-перше, втручання у здійснення даного права,

O по-друге, чи виправдане таке втручання.

Згідно з Конвенцією судові органи покликані визначати, чи можна вважати таке втручання виправданим.

Законодавство щодо захисту даних прагне винайти баланс між потребою суспільства у зборі інформації про своїх мешканців та індивідуальними інтересами осіб, які знають, що інформацію збирають саме про них. Такі закони мають враховувати чинні нормативно-правові акти, що регулюють право на повагу до особистого життя та відповідний захист.

9.14. Судові методи. Справа "Ротару проти Румунії"

Наступні два судових вироки від 2000 та 2003 р. підпадають під межі встановленого завдання та вважаються найбільш придатними для детального опису з метою вивчення деяких методів, що застосовуються судовими органами Європейського Союзу.

У справі "Ротару проти Румунії" вирок суду № 2834/95 від 4 травня 2000 р. (заява № 28341/95) Європейський суд з прав людини повторює, що зберігання інформації про приватне життя особи у секретному реєстрі та розголошення такої інформації відбувається в рамках ст. 8 § 1 Конвенції про захист прав людини, яка застосовується у даному випадку. (У відповідності до думки судді Бонелло, що співпадає з позицією більшості складу суду, право на приватність також у певній мірі захищає публічні дані), (сі) Повага до особистого життя також певною мірою охоплює право на налагодження та розвиток стосунків з іншими людьми, що в принципі включає в себе діяльність професійного або ділового характеру, (е) Більш того, публічна інформація може підпадати під межі особистого життя, якщо вона систематично збирається та зберігається у файлах органами влади, особливо, якщо така інформація стосується далекого минулого (в даному випадку: частково недостовірна формація про життя заявника, зокрема про його навчання, політичну діяльність та судимості, частина якої була зібрана більше п'ятдесяти років тому, зашкодили репутації заявника).

(і) Як зберігання, так і використання такої інформації у поєднанні з відмовою в її спростуванні, становлять втручання в положення ст. 8 § 1. Ці принципи залишаються дійсними і по відношенню до інформації, яка зберігалася та використовувалася до набуття чинності цією Конвенцією, якщо зберігання такої інформації не припинилося після вищезгаданої дати.

(п) Навіть, якщо розвідувальні служби можуть на законних підставах існувати в демократичному суспільстві, повноваження щодо таємного спостереження за громадянами припускаються згідно з положеннями цієї Конвенції лише тою мірою, яка необхідна для забезпечення охорони демократичних інститутів.

(і) Виправдання такого втручання (у відповідності до Статті 8) означає, що втручання здійснювалося "згідно з законом", переслідувало законні цілі, як передбачено § 2, та, більш того, було необхідним у демократичному суспільстві для досягнення цих цілей. Вислів "згідно з законом" вимагає не лише наявності відповідної правової бази для скоєння такого втручання у національному законодавстві, а й має на увазі якість такого законодавства, тобто його доступність для учасників процесу та передбачуваність наслідків його застосування, наприклад, шляхом визначення способу, в який можна отримати докази (підтвердження), та надання відповідному органу повноважень щодо збору, зберігання або оприлюднення інформації про приватне життя особи.

Передбачуваність вимагає формулювання правила з достатньою точністю для того, щоб будь-яка особа - в разі необхідності, за допомогою відповідних консультацій - могла відповідно регулювати свою поведінку.

Фраза "згідно з законодавством" містить посилання не лише на національне законодавство. При цьому також мається на увазі якість "законодавства", тобто його сумісність з правовою нормою. Під цим розуміється наявність заходів правового захисту в національному законодавстві від свавільного втручання з боку органів державної влади. Особливо якщо повноваження виконавчих органів влади виконуються секретно, ризик такого свавілля стає очевидним. Оскільки практичне впровадження заходів секретного спостереження за спілкуванням не є відкритим для вивчення окремими особами або широкою громадськістю, це суперечило б правовим нормам, якби обсяг свободи дій, що надається виконавчим органам влади, виражався як необмежена влада. Закон має вичерпно ясно встановлювати обсяг такої свободи дій, наданої компетентному органу, та спосіб її застосування з урахуванням законних цілей такого заходу з метою надання окремим особам адекватного захисту від свавільного втручання.

"Якість" вищезазначених правових норм підлягає ретельному вивченню, зокрема з огляду на визначення того, чи з достатньою точністю в національному законодавстві представлені обставини, за яких компетентний орган може зберігати та використовувати інформацію стосовно приватного життя особи.

Національне законодавство має встановити обмеження щодо здійснення таких повноважень, наприклад шляхом визначення:

O виду інформації, яка може записуватись;

O категорії осіб, щодо яких можуть застосовуватися такі заходи спостереження, як збір та зберігання інформації; ,

O обставин, за яких можуть вживатися такі заходи, або процедура, яку необхідно виконати;

O обмежень щодо віку інформації, що зберігається, або періоду, впродовж якого вона може зберігатися;

O вичерпних деталізованих положень стосовно осіб, які мають доступ до файлів з інформацією;

O характер файлів;

O процедуру, якої необхідно дотримуватися, або використання інформації, отриманої в такий спосіб;

O визначення з достатньою точністю підстав для надання відповідним органам влади повноважень санкціонувати втручання, необхідні для відвернення та протидії загрозі для національної безпеки;

O адекватний та ефективний захист від зловживань, оскільки система таємного спостереження, створена для захисту національної безпеки, може спричинити виникнення ризику підриву або навіть руйнування демократії під приводом її захисту. Такий захист має встановлюватися законом, який застосовується для нагляду за діяльністю відповідних служб. Процедури нагляду мають цілком відповідати цінностям демократичного суспільства, особливо принципу верховенства закону. Такі процедури мають бути ефективними, що означає, що вони, як правило, виконуються судовими органами, принаймні, як останній засіб, оскільки судовий контроль забезпечує найкращі гарантії незалежності, неупередженості та належного виконання таких процедур.

O із достатньою ясністю обсяг та спосіб відповідної свободи дій, якою наділяються органи державної влади.

Схожі статті




Приватне життя і поліція - Римаренко Ю. І. - 9.13. Юрисдикція Страсбургського суду із захисту прав людини

Предыдущая | Следующая