Політичні системи світу - Кириченко В. М. - 2.3. Типологія держав
Під типологією держав слід розуміти поділ усіх держав, що існували й існують, на такі групи, які дадуть змогу розкрити їхню соціальну сутність. Поділ держав на типи покликаний допомогти з' ясувати, чиї інтереси виражали чи виражають держави, об'єднані в даний тип.
Тип держави - це сукупність держав, які мають спільні загальні ознаки і відображають відповідний рівень їхнього розвитку на певному історичному етапі.
Сучасна наука розглядає два підходи до типології держави: цивілізаційний і формаційний.
1) цивілізаційний підхід Покладає в основу типової класифікації держав поняття "цивілізація", що включає соціально-економічні умови життя суспільства, етнічні і релігійні основи, ступень гармонії природи і людини, рівень її свободи - економічної, політичної, соціальної і духовної. Прихильники цього підходу (Г. Кельзен, М. Коркунов, А. Дж. Тойнбі) співвідносять державу насамперед із духовно-моральними та культурними факторами суспільного розвитку. Виходячи із ступеня духовності народу, культури, ідеології, національного характеру, менталітету, географічного середовища, вони поділяють цивілізації на первинні та вторинні
До Первинних цивілізацій, Яким притаманна командно-адміністративна організація державної влади, віднесені: давньосхідна (Єгипет, Персія, Шумери, Вавилон, Бірма), еллінська (Спарта, Афіни), римська, середньовічна цивілізації.
До Вторинних цивілізацій, Які характеризуються передусім правовою організацією державної влади, віднесені: західноєвропейська, східноєвропейська, північноамериканська, латиноамериканська цивілізації (сучасні держави Західної та Східної Європи, Північної та Латинської Америки).
Цивілізаційний підхід безумовно збагачує уявлення про особливості державності окремих країн, дозволяє бачити у державі не лише інструмент політичного панування одних верст населення над іншими, але й найважливіший фактор духовно-культурного розвитку суспільства. Проте суттєвим недоліком такого підходу є недооцінка соціально-економічних факторів, звеличування культурного елемента, відсутність визначення історичних закономірностей розвитку держав, зміни одного типу держави іншим.
2) формаційний підхід Оснований на економічних факторах, таких, як стан розвитку виробничих відносин, спосіб виробництва, які зрештою визначають певний історичний тип держави. Відповідно до марксистських положень, що становлять теоретичну основу цього підходу, класова сутність держави, у кінцевому підсумку, визначається економічним фактором, а сама держава є лише надбудовою над економічним базисом, за формою і змістом зумовлена економічним ладом суспільства. За марксистською формаційною теорією підставою типології держави є суспільно-економічні формації.
Формація - це історичний тип суспільства, яке базується на певному способі виробництва матеріальних благ і його основі - формі власності.
В історії людства таких формацій було п'ять:
1) первіснообщинна;
2) рабовласницька;
3) феодальна;
4) буржуазна (капіталістична);
5) комуністична (перехідним етапом до якої була соціалістична).
Перехід від однієї суспільно-економічної формації до іншої відбувається внаслідок зміни типів виробничих відносин, що віджили, і заміни їх новим економічним ладом.
З кожною формацією, крім первіснообщинної та комуністичної, пов'язаний певний історичний тип держави.
Історичний тип держави - це сукупність найбільш суттєвих ознак держави, що існують в межах однієї суспільно-економічної формації, які виражають її соціальну сутність і соціальне призначення у суспільстві.
Марксистсько-ленінська теорія виділяє чотири типи держави залежно від форм пануючої в них власності:
1) рабовласницька;
2) феодальна;
3) буржуазна (капіталістична);
4) соціалістична.
У сучасних умовах науковці в Україні за формаційною ознакою виділяють такі типи держав:
1) рабовласницька держава, Яка виникла у 1У-Ш тисячолітті до н. е. в країнах Близького Сходу (Єгипет, Лівія, Вавилон) та у УШ-УП тисячолітті до н. е. в Європі (Греція, Рим). її економічною основою був рабовласницький спосіб виробництва. Значного розвитку виробничі відносини досягли у Стародавній Греції та Римі. Соціальну основу цих держав складали клас рабів та рабовласників. Рабовласники були вільними людьми, а раби були як знаряддя праці, їх не визнавали суб'єктами права, перелік і обсяг їх прав і обов'язків визначалися рабовласниками і вони цілком залежали від волі останніх, що закріплювало соціальну нерівність. У зазначених державах існували різні форми правління: монархія, аристократія, демократична республіка, але найтиповішою формою державного устрою була імперія, а політичні режими - авторитарний, деспотичний. У цей період були розроблені демократичні норми державного права Греції та класичне приватне (майнове) право Риму;
2) феодальна держава, Яка виникла в Європі в У-У1 ст. н. е. на основі рабовласницької держави, що потерпіла крах. Характерними ознаками такої держави є закріплення соціальної нерівності та відносин сюзеренітету - васалітету; визнання селян вільними людьми, але економічно залежними від феодалів; закріплення монополії феодалів на основні засоби виробництва та політичну владу; затвердження власності на землю, як основи суспільства. Одночасно з одержанням права власності на земельну ділянку її господар (феодал) вступає в право володіння, користування і розпорядження селянами, які проживають на цій ділянці й адміністративно закріплені за нею. Відносини феодалів з селянами у цей час супроводжувалися абсолютним політичним і соціальним безправ'ям останніх. Формами правління були ранньофеодальна монархія, представницька монархія, абсолютна монархія і феодальна міська республіка. Феодальне право було відверто класове, неузгоджене, значний вплив у якому мали релігійно-правові норми;
3) буржуазна (капіталістична) держава, Яка виникла в результаті революцій XVII-XVIII ст. та внаслідок впровадження капіталістично - го способу виробництва. У цей період ліквідується будь-яка особиста позаекономічна залежність виробника від власника засобів виробництва. Економічна свобода стає основою для створення громадянського суспільства, заснованого на недоторканності приватної власності, свободі договірних відносин, політичній та ідеологічній свободі. Основною формою цієї держави в період її становлення і розвитку виступала буржуазно-демократична республіка, в якій проголошували формальну рівність громадян перед законом, декларували права і свободи особи. Відносини між буржуазією і виробником, який позбавлений власності на знаряддя і засоби виробництва, будуються на підставі економічної залежності й економічної експлуатації з метою отримання прибутку. Існуюча майнова нерівність, різке розшарування суспільства, полюсна протилежність між бідністю і багатством породжувала соціальні конфлікти. У цих умовах воля і сила держави були спрямовані на захист інтересів буржуазії. У буржуазній державі відбувалося поступове зростання ролі права, апарату держави, розширення сфери впливу та функцій держави; закріплення на конституційному рівні таких інститутів і принципів демократії, що мають загальнолюдську цінність, як парламентаризм, поділ влади, економічний, політичний та ідеологічний плюралізм, особисті та політичні права і свободи людини і громадянина тощо.
На сучасному етапі свого існування розвинуті буржуазні держави значною мірою втрачають своє колишнє обличчя в аспекті апарату панування буржуазії і поступово переростають в постіндустріальні держави соціально орієнтованого типу;
4) соціалістична держава, Яка виникла в Росії на початку ХХ ст. Головними її ознаками теоретики соціалізму вважали насамперед провідну роль держави в економічному житті. Така держава повинна спиратися на широку народну соціальну базу і служити потребам трудового народу, забезпечувати справедливий розподіл результатів праці. Економічну основу цієї держави повинна становити економіка, провідну роль у якій відіграє загальнонародна (державна) власність на засоби виробництва. Працівники повинні залучатися до вирішення загальнодержавних і загальносуспільних справ, і здійснювати контроль за діяльністю державного апарату. Відносини між класами у такій державі втрачають соціально-антагоністичний характер.
Усі теоретики соціалізму вбачали соціалістичну державу такою, що служить народові, побудованою на принципах гуманізму, демократії, колективізму і справедливості. Однак при цьому слід урахувати, що існує кілька моделей соціалістичної держави і до їх переходу необхідний тривалий історичний перехідний період. Поряд з такими країнами, як Китай, В'єтнам, Північна Корея, Куба, які беруть за орієнтир марксистську теорію соціалізму з тими чи іншими змінами і доповненнями, різні за змістом соціалістичні моделі пропонуються в Швеції, Австрії, Індії та інших країнах.
Соціалістична держава в марксистсько-ленінському розумінні в умовах перехідного періоду - це держава диктатури пролетаріату, яка зламавши буржуазну державну машину, повинна бути диктаторською по відношенню до буржуазії і демократичною до широких верст населення, яке в перспективі має прийти до народного самоврядування. Проте, як свідчить досвід СРСР та інших країн Східної та Центральної Європи, одержавлення усіх основних засобів виробництва і тотальне втручання держави у суспільне і особисте життя людей зводили нанівець ідею загальнонародної власності, дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, що проголошувалися, і тим самим суперечило вченню про соціалізм як втілення соціальної справедливості;
5) держава соціально-демократичної орієнтації - це перехідний тип держави, який існує в період переходу від буржуазного типу держави до держави соціальної демократії, який характеризує якісно новий етап організації влади. Головними її ознаками є: організація політичної влади більшості населення країни; забезпечення реального здійснення та захист основних прав і свобод людини і громадянина; задоволення загальнолюдських потреб на засадах гуманізму і справедливості; існування приватної, державної та комунальної форм власності; наявність різних соціальних груп, прошарків населення та створення умов для їх консолідації і солідарності.
Схожі статті
-
Політичні системи світу - Кириченко В. М. - 2.1. Основні теорії походження держави
2.1. Основні теорії походження держави Держава є основним політичним інститутом суспільства, найважливішим елементом його політичної системи. При цьому...
-
Політичні системи світу - Кириченко В. М. - Тема 2. Держава як основний інститут політичної системи
2.1. Основні теорії походження держави Держава є основним політичним інститутом суспільства, найважливішим елементом його політичної системи. При цьому...
-
Політичні системи світу - Кириченко В. М. - 2.2. Поняття та основні ознаки держави
Держава, як продукт суспільного розвитку, є складним соціальним явищем. Протягом століть мислителі та вчені намагалися зрозуміти, що являє собою держава,...
-
Політичні системи світу - Кириченко В. М. - 1.4. Політична система України
Будь-яка політична система тісно пов'язана із навколишнім середовищем, у якому вона функціонує і розвивається, що зумовлює способи реалізації влади,...
-
Політичні системи світу - Кириченко В. М. - 1.3. Функції та типологія політичних систем
Життєдіяльність політичної системи проявляється у процесі виконання нею певними методами і засобами своїх функцій (основних напрямів діяльності), які у...
-
Політичні системи світу - Кириченко В. М. - 1.2. Структура політичної системи
Структура політичної системи - це сукупність владних інститутів, що пов'язані між собою і створюють стійку цілісність. Зазначена структура складається з...
-
Політичні системи світу - Кириченко В. М. - Тема 1. Теорія політичних систем
Тема 1. Теорія політичних систем 1.1. Поняття політичної системи Суспільство є складним і багатоманітним утворенням. Найважливішими елементами його...
-
Тема 1. Теорія політичних систем 1.1. Поняття політичної системи Суспільство є складним і багатоманітним утворенням. Найважливішими елементами його...
-
Політичні системи світу - Кириченко В. М. - 1.1. Поняття політичної системи
Тема 1. Теорія політичних систем 1.1. Поняття політичної системи Суспільство є складним і багатоманітним утворенням. Найважливішими елементами його...
-
Політичні системи світу - Кириченко В. М. - Передмова
Політика завжди впливала, впливає і впливатиме на життя людей, але незважаючи на це, вона не завжди входить до сфери їх інтересів. На жаль, більшість...
-
Теорія держави і права - Кириченко В. М. - 3. Типологія держави
Під типологією держави слід розуміти поділ усіх держав, що існували й існують, на такі групи, які дадуть змогу розкрити їхню соціальну сутність. Поділ...
-
Теорія держави і права - Ведєрніков Ю. А. - 2.8. Типологія держав: підстави, різні підходи
Різноманітність держав, що мали місце в історії людства та існують нині, потребує їх певної впорядкованості, тобто класифікації за типами, які...
-
Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - 8. Особливості виникнення держави у різних народів світу
На стадії розпаду первісного суспільства в різних народів світу, незважаючи на певні закономірності, виникли й розбіжності в походженні держави. Основні...
-
Першими в Європі на шлях визвольно-революційної боротьби стали Нідерланди. Тут незадоволення іспанським пануванням назріло у 60-х роках XVI ст. Проти...
-
Поняття форми держави розкриває особливості організації державної влади. Складовими елементами форми держави є форма правління, форма державного устрою,...
-
Теорія держави і права - Кириченко В. М. - Тема 3. ПОХОДЖЕННЯ, СУТНІСТЬ ТА ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ
Тема 3. ПОХОДЖЕННЯ, СУТНІСТЬ ТА ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ План 1. Основні теорії походження держави. 2. Поняття та ознаки держави. 3. Типологія держави. 4. Функції...
-
Теорія держави і права - Кириченко В. М. - 2. Поняття та ознаки держави
Держава, як продукт суспільного розвитку, є складним соціальним явищем. Протягом століть мислителі та вчені намагалися зрозуміти, що являє собою...
-
Країнознавство - Масляк П. О. - Розділ 3. ПРОСТОРОВО-ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВ СВІТУ
У розвитку і самому існуванні держав на політичній карті світу визначальну роль донині відіграють чинники просторово-територіальної організації. До них...
-
Країнознавство - Масляк П. О. - Розділ 2. ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ
Політична карта світу в суто технологічному сенсі є географічною картою, яка відображає розміщення країн на нашій планеті. Політичні карти поділяються на...
-
Теорія держави і права - Кириченко В. М. - 1. Основні теорії походження держави
Тема 3. ПОХОДЖЕННЯ, СУТНІСТЬ ТА ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ План 1. Основні теорії походження держави. 2. Поняття та ознаки держави. 3. Типологія держави. 4. Функції...
-
Теорія держави і права - Кириченко В. М. - ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ
Тема 3. ПОХОДЖЕННЯ, СУТНІСТЬ ТА ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ План 1. Основні теорії походження держави. 2. Поняття та ознаки держави. 3. Типологія держави. 4. Функції...
-
Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - Норми права в державі
Такими ознаками публічної влади первіснообщинного ладу є: 1) соціальна однорідність общини, відсутність антагоністичних суперечностей слугують підставою...
-
Теорія держави і права - Кириченко В. М. - 2. Методологія теорії держави і права
Як будьяка наука теорія держави і права має систему методів, за допомогою яких досліджується і вивчається її предмет. Система цих методів складає...
-
Політологія - Гетьманчук М. П. - 3.2. Сутність, структура і функції політичної системи
Реалізація політичної влади певними способами, у тих чи інших формах, з використанням різноманітних ресурсів, відбувається за допомогою політичної...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 1. Основні цивільно-правові системи світу
1. Основні цивільно-правові системи світу Поняття цивільно-правової системи Кожному суспільству, що претендує на звання державно-організованого, властиві...
-
Розділ 1. Держави Стародавнього Сходу Поняття "Стародавній світ" хронологічно охоплює історію приблизно від 5 тисячоліття до н. е. і до 1 століття н. е....
-
Теорія права і держави - Скакун О. Ф. - 9. Особливості виникнення права у різних народів світу
Історично право спочатку утворювалося однаково в усіх народів світу шляхом переростання соціальних норм (норм-звичаїв) на правові звичаї, які згодом...
-
Усі досоціалістичні економічні системи спочатку виникали в процесі еволюційного розвитку, і лише потім наука вдавалась до спроб теоретично осмислити їх....
-
Теорія держави і права - Ведєрніков Ю. А. - 2.13. Поняття та елементи політичної системи суспільства
На певному етапі розвитку суспільства виникає політична система як одна із систем (поряд з економічними, соціальними, духовними), пов'язана з особливою...
-
Основи економічної теорії - Мамалуй О. О. - § 1. Економічні системи та їх класифікація
§ 1. Економічні системи та їх класифікація Економічна система - це сукупність взаємопов'язаних і певним чином упорядкованих елементів економіки. Основним...
Політичні системи світу - Кириченко В. М. - 2.3. Типологія держав