Політична економія - Ніколенко Ю. В. - Сутність та форми міжнародних науково-технічних зв'язків

Виділити сферу міжнародного науково-технічного співробітництва досить непросто, важко визначити межу, де б закінчувалося виробниче співробітництво і починалось науково-технічне. Про зростаюче значення науково-технічної інформації і технології свідчить висновок експертів комісії Європейського співтовариства: конкурентоспроможність 2/3 вироблюваної в наш час промислової продукції та 55% робочих місць в Західній Європі залежить від рівня розвитку технології.

До міжнародних науково-технічних зв'язків відносять зв'язки з приводу:

O обміну результатами науково-дослідних і експериментально-конструкторських робіт (НДЕКР);

O спільного проведення підприємствами, країнами чи організаціями науково-дослідних робіт з подальшим спільним чи роздільним використанням їхніх результатів;

O спільної розробки і використання науково-технічних нормативів, вимог і стандартів;

O обміну загальною науково-технічною інформацією.

Міжнародні науково-технічні відносини мають практично цілком комерційний характер і являють основу для розвитку одного з найважливіших і швидко зростаючих в останні десятиліття у зв'язку із розгортанням НТР світового ринку інформації та знань.

До основних форм міжнародних науково-технічних зв'язків відносять:

O укладання та реалізація контрактних угод щодо проведення науково-дослідних робіт;

O спільне проведення на основі прямих зв'язків коопераційних науково-дослідних робіт з наступним спільним володінням патентом і правом надання ліцензій;

O здійснення міжнародних науково-технічних програм за участю багатьох країн та фірм з розробки важливих спеціальних проблем (з приводу телекомунікаційної технології, біотехнології або комплексних програм із сучасних інформаційних технологій).

Два останні види складають основу процесу науково-технічної інтеграції.

До пріоритетних напрямків розвитку науково-технічного співробітництва відносять електронізацію, автоматизацію та роботизацію виробничих процесів; надійне використання атомної енергії; створення нових видів конструкційних матеріалів; розширення практичного використання біотехнології та генної інженерії; космічні дослідження.

Торгівля ліцензіями

Основна форма торгівлі науково-технічними знаннями - торгівля ліцензіями. Ліцензія - це надання права однією стороною другій стороні права на промисловий та комерційний винахід впродовж обумовленого строку за певну винагороду на певній території.

Ліцензії включають як угоди з приводу патентів на винаходи, так і угоди з приводу ноу-хау. Ліцензії на передачу прав використання патентів без відповідного ноу-хау (так звані патентні ліцензії) відіграють відносно скромну роль у ліцензійній торгівлі внаслідок того, що використання запатентованого винаходу у виробництві потребує, як правило, значних додаткових досліджень, при цьому існує ризик, що винахід може бути економічно нерентабельним або технологічно неприйнятним. Найбільше розповсюдження у зовнішньоекономічній діяльності отримали ліцензійні угоди, які передбачають комплексну передачу одного або декількох патентів і пов'язаного з ними ноу-хау. В той же час зростає кількість ліцензій на використання ноу-хау без патентів на дослідження. Додаткова перевага цих типів угод у тому, що багато з таких ліцензій, крім передавання технічних знань, передбачають надання супутніх науково-технічних послуг з організації ліцензійного виробництва, а нерідко - і відповідні поставки обладнання, окремих вузлів готової продукції, вихідної сировини тощо.

За надання ліцензійних прав на використання винаходу та іншого об'єкта ліцензування передбачаються ліцензійні винагороди (плата за ліцензії). До основних форм плати за ліцензії відносять: Роялті (періодичні поточні процентні відрахування, які мають вид фіксованих процентних ставок від фактичного економічного результату використання ліцензії за кожний період) Та паушальні платежі (чітко зафіксовані в угодах суми, що встановлюються на основі оцінки очікуваного економічного ефекту і виплачуються одноразово або в декілька разів). Крім того, формою оплати за ліцензії може бути перехресне ліцензування (взаємовигідний обмін ліцензіями), попередня оплата (коли необхідні кошти для продовження досліджень або передбачається, що винахід є проміжним продуктом), участь у прибутку компанії.

Зовнішньоекономічна ліцензійна торгівля зростає дуже швидкими темпами, оскільки прибутковість ліцензійних операцій часто вища, ніж інвестиційних, а ризики є меншими.

Схожі статті




Політична економія - Ніколенко Ю. В. - Сутність та форми міжнародних науково-технічних зв'язків

Предыдущая | Следующая