Педагогіка - Зайченко І. B. - 21.5. Методичні основи виховання учнівського колективу
Педагогічним законом і методом організації, зміцнення та розвитку колективу слугують єдині педагогічні вимоги до школярів. На початку організації виховного колективу, коли в середовищі дітей утворюються нові товариські, ділові і дружні зв'язки й стосунки, всі основні педагогічні вимоги й імпульси обумовлені діяльністю педагога. Він - повноважний представник суспільства в дитячому середовищі, носій передових суспільних ідеалів демократії, гласності, спеціально підготовлений до педагогічної праці.
Виконання школярами суспільно значимих єдиних вимог зміцнює перші успіхи в їхній спільній діяльності, поглиблює дружні зв'язки, формує життєвий досвід, необхідні звички моральної поведінки і взаємовідносин у колективі. Коли з'являються перші успіхи в боротьбі за досягнення перспектив, діти переймаються вірою в прагнення педагога зробити їхнє життя більш радісним і цікавим, чимало дітей виявляє ініціативу й активність. Наступає час переходу до ускладненого змісту життя колективу. Удосконалення функцій щодо пред'явлення педагогічних вимог у колективі передається активу. Своїм авторитетом педагог підтримує вимоги активістів. В організації різноманітних справ і контролі за виконанням громадських доручень беруть участь все більше й більше школярів, що підтримують вихователя і актив. Вирішальним фактором морального виховання дітей стає громадська думка самого колективу. Досягнення цього рівня відносин свідчить про найвищу стадію розвитку єдиних педагогічних вимог до колективу. Активне вираження школярами громадської думки сприяє тому, що кожна дитина привчається пред'являти вимоги до самої себе на фоні загальних вимог колективу.
Центральною ланкою у становленні шкільного виховного колективу є учнівське самоврядування. В умовах розвитку демократії в школі можливі дві взаємодіючі системи самоврядування. Одна - як ланка державно-суспільного управління школою - шкільне самоврядування. До складу його різноманітних органів входять вчителі, учні, батьки, представники базових підприємств і громадських організацій.
Друга система - власне учнівське самоврядування, як самостійна організація життєдіяльності дітей. З його допомогою школярі залучаються до самоврядування, вирішуючи власні проблеми: активного засвоєння знань, організації суспільно корисної праці, забезпечення порядку в школі, розвитку позакласної роботи і здорового дозвілля. До нього залучаються всі учні школи, воно захищає і забезпечує права кожного. Учнівське самоврядування формує громадянськість, привчає дітей до гласності, демократичного вирішення проблем і соціальної справедливості. В результаті дитячої творчості учнівське самоврядування може набути найрізноманітніших форм. Важливо надати учням реальні права в школі: взяти школу на збереження, знати бюджет, поповнювати його, навчатися економно витрачати кошти. Дітей потрібно залучати до планування і організації педагогічного процесу, давати більше можливостей висловлювати думки про роботу учителів і поведінку своїх товаришів.
Вищим органом учнівського самоврядування є загальношкільні збори або учнівська конференція виборних представників, на яких заслуховуються звіти про роботу органів самоврядування, ухвалюють накази, обирають органи управління. Виконавчим органам учнівського самоврядування є учнівський комітет (учком, рада старост, рада командирів) та його комісії. Найкрупнішими загальношкільними заходами є: загальношкільні збори, участь школи в районних чи міських заходах, робота в сільськогосподарських об'єднаннях і кооперативах, загальношкільні суботники, свята і дні відпочинку.
Учком відповідає за стан успішності, порядок і дисципліну, чергування і чистоту, сумлінність і активність учнів у шкільних справах. Безпосереднє практичне керівництво життям колективу учком здійснює за допомогою комісій, які займаються організацією тієї чи іншої ділянки в житті школи. Кількість комісій і напрямки їх роботи залежать від рівня розвитку колективу, змісту його життєдіяльності, наявності реальних справ і потреби в їх управлінні. Організуються такі комісії як культурна, виробнича, господарча, стінної преси, шефська, туристична, дозвілля та ін.
Колективним органом самоврядування в класі є класні збори, на яких обирається староста, який входить до складу шкільного учкому. Обов'язок старости - це почесне і відповідальне доручення. Староста стежить за успішністю, сумлінністю учнів, організує чергування в класі і по школі, коли чергує клас, координує роботу класних організаторів - культоргів, фізоргів, туроргів, госпоргів, стінгазети.
Залученню всіх учнів до активного життя загальношкільного колективу сприяє трудове змагання. Різноманітні групи школярів беруть участь у різноманітних формах змагання у відповідності з їх віком та інтересами: робота на підприємствах, будівлях, сільськогосподарських об'єднаннях, пришкільній ділянці, збір металобрухту, макулатури тощо. Змагання стимулює діяльність, сприяє розвитку ініціативи, зміцненню колективних взаємозв'язків і залежностей.
Ефективним засобом формування виховного колективу є посильна участь школярів у самообслуговуванні, в процесі організації якого враховуються вікові особливості дітей, не допускаючи перевантаження і хаосу.
Важливу роль у житті дитячого колективу, як відзначав А. С. Макаренко, відіграють традиції - уставлені і підтримувані всіма звичаї. Вони виникають у процесі трудового змагання між класами; в ритуалах організації, проведення і підведення підсумків чергування по школі; у співробітництві з базовими підприємствами, іншими школами, коледжами, гімназіями, ПТУ; у проведенні фізкультурних змагань, огляді художньої самодіяльності, вечорів, походів, зустрічей з ветеранами війни та праці тощо.
А. С. Макаренко відкрив закон Паралельної педагогічної дії в колективі. В інтересах справи педагог пред'являє вимоги всьому колективу, апелює до його громадської думки. Первинний колектив відповідає за кожного свого члена, а кожен школяр відчуває свою відповідальність перед ним.
Важливе значення для морального клімату, самопочуття дітей у колективі має педагогічно виправданий тон і стиль відносин. Цікаве, радісне життя породжує у школярів піднесений, оптимістичний настрій, творчу активність, діловитість, постійну готовність до дії. Кожен школяр почуває гордість за такий колектив, у нього формується почуття власної гідності. Він почуває себе в такому колективі вільним, рівноправним і захищеним членом, має можливість сміливо критикувати своїх товаришів, вимагати від них виконання громадських доручень.
Для успішного виховання учнівського колективу, педагогу необхідна систематична діагностика його стану, самопочуття дітей у ньому. А. С. Макаренко вважав, що вихователь повинен знати ставлення вихованця до свого навчального закладу, колективу, чи хоче він активно поліпшувати його життя, чи налаштований по відношенню до нього вороже і у нього переважають певні егоїстичні, асоціальні перспективи. Вихователю необхідно знати, як уявляє дитина своє місце в колективі, чи не переважає у неї бажання лише до сьогоденної розваги, задоволення без урахування колективних інтересів. Необхідно знати, чому так відбувається, щоб своєчасно вжити заходів, спрямованих на виховання розумних потреб і педагогічно цінних перспектив. Досвідчені педагоги стежать за тим, як дитина навчається, поводиться, що має надзвичайний вплив на її настрій, відносини в колективі, в цілому в школі. Особливо важливо знати про індивідуальні, особисті проблеми, що виникають у дітей, і допомагати їм у їх вирішенні, в узгодженні особистих і загальних проблем.
Функціонування дитячого виховного колективу як цілісної системи забезпечує активну дію важливого механізму формування особистості - виховних стосунків. Вони виявляють вирішальний вплив на виховання у дітей системних колективних моральних якостей, мотивів і стимулів поведінки, потреб та інтересів. У зв'язку з цим, з метою діагностики стану колективу можуть бути встановлені наступні критерії його формування.
Організаційний критерій вимагає наявності загальної мети - перспективи розвитку колективу: спільної праці, суспільно корисної і загальної її організації; взаємозв'язку загально-колективного з трудовими колективами; розвинутого системного самоврядування; єдиної ідейно-політичної позиції.
Якісний критерій вимагає ряд опосередкованих показників: якість успішності; продуктивність праці, ефективність змагання; конфліктність у стосунках; естетика поведінки та інтер'єр; соціальна активність.
Моральний критерій виявляється в морально-психологічному кліматі колективу і психологічному стані кожної дитячої особистості: її цілеспрямованість; мажорно-емоційний стан; захищеність у колективі; творче ставлення до справи; індивідуальність; дисциплінованість і відповідальність.
Схожі статті
-
Як правило, в школі всі учні об'єднуються в єдиний загальношкільний колектив, організація і функціонування якого має надзвичайно важливе педагогічне...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 21.3. Структура виховного колективу в школі
Як правило, в школі всі учні об'єднуються в єдиний загальношкільний колектив, організація і функціонування якого має надзвичайно важливе педагогічне...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 21.2. Дитячий виховний колектив, його основні аспекти
Дитячий колектив - це об'єднання дітей на основі спільної корисної діяльності (наприклад, навчання громадської діяльності, спорту, туризму). Найважливіші...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 21.1. Поняття колективу і його види
21.1. Поняття колективу і його види Слово колектив походить від латинського Colligo, що в перекладі означає "об'єдную", а латинське Collectivus -...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 17.3. Завдання виховання
У педагогічній науці і практиці мета виховання конкретизується системою його завдань. Іншими словами, термін "всебічне виховання" передбачає конкретну...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 17.2. Мета виховання в сучасній школі
Серед загальнолюдських завдань виховання є одне завдання, яке виражає найвище призначення виховання - забезпечення кожній людині можливості всебічного і...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 19.8. Взаємозв'язок методів і засобів виховання
Зміст, засоби і методи утворюють систему виховного процесу, адекватну меті і завданням виховання. Зміст виховання складає духовні цінності внутрішнього...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 18.5. Зв'язок виховання з життям, працею
"Не для школи - для життя" - таке гасло зустрічало учнів давньоримських шкіл. Вже античні педагоги розуміли безглуздість виховання, відірваного від...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 20.3. Вибір форм виховання
Найважливішими складовими організації педагогічного процесу є: 1) Аналіз ситуації і визначення мети та завдань; 2) Планування виховного заходу (справи);...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 20.1. Загальна характеристика форм виховання та їх класифікація
20.1. Загальна характеристика форм виховання та їх класифікація Аналіз педагогічної літератури і практики свідчить, що молоді вчителі найбільше труднощів...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 4.2. Особливості виховання учнів різних вікових груп
Молодший шкільний вік (6 - 10 років) . У шестирічному віці дитина переживає значні зміни в житті. Перехід до шкільного віку пов'язаний з помітними...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 21. Учнівський колектив і його роль у формуванні особистості
21.1. Поняття колективу і його види Слово колектив походить від латинського Colligo, що в перекладі означає "об'єдную", а латинське Collectivus -...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 13.2. Функції форм навчання
Академік Б. Т. Лихачов виділяє наступні функції форм навчання: Навчально-освітню , Виховну , Організаційну , Психологічну , Розвиваючу ,...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 1.1. Педагогіка - наука про виховання
Тема 1. Педагогіка як наука і навчальний предмет, її зв'язок з іншими науками 1.1. Педагогіка - наука про виховання Свою назву педагогіка отримала від...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 3.4. Розвиток, виховання і формування особистості
Вплив спадковості і середовища коректується вихованням. Ефективність виховної взаємодії полягає в цілеспрямованості, систематичності й кваліфікованому...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 17.1. Проблема мети виховання
Тема 17. Проблема мети і завдань виховання 17.1. Проблема мети виховання Мета виховання - це те, до чого прагне виховання. Метою виховання в педагогіці...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 17. Проблема мети і завдань виховання
Тема 17. Проблема мети і завдань виховання 17.1. Проблема мети виховання Мета виховання - це те, до чого прагне виховання. Метою виховання в педагогіці...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 19.6. Система засобів виховання
Засоби виховання - це сукупність прийомів виховання; як правило, це предмети матеріальної і духовної культури, що використовуються у виховному процесі...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - РОЗДІЛ III ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ
Тема 17. Проблема мети і завдань виховання 17.1. Проблема мети виховання Мета виховання - це те, до чого прагне виховання. Метою виховання в педагогіці...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 18.4. Суспільна спрямованість виховання
Принципи виховного процесу (принципи виховання) - Це загальні положення, в яких виражені основні вимоги до змісту, методів, організації виховного...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 18.3. Специфіка принципів виховання
Принципи виховного процесу (принципи виховання) - Це загальні положення, в яких виражені основні вимоги до змісту, методів, організації виховного...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 18.1. Характеристика закономірностей і умов виховання
18.1. Характеристика закономірностей і умов виховання Як відомо, Закон - Філософська категорія, яка відображає необхідне, істотне, стійке, повторюване,...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 18. Загальні закономірності і принципи виховання
18.1. Характеристика закономірностей і умов виховання Як відомо, Закон - Філософська категорія, яка відображає необхідне, істотне, стійке, повторюване,...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 2.2. Філософські основи педагогіки
2.1. Поняття про методологію педагогіки і її рівні Наука може розвиватись лише тоді, коли вона поповнюватиметься все новими і новими фактами. В свою...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ
Тема 1. Педагогіка як наука і навчальний предмет, її зв'язок з іншими науками 1.1. Педагогіка - наука про виховання Свою назву педагогіка отримала від...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 14.3. Організація навчальної діяльності учнів на уроці
У пошуках шляхів найбільш ефективного використання структури уроків різних типів особливе значення набуває форма організації навчальної діяльності учнів...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 18.2. Принципи педагогічного процесу
Як відзначає академік Б. Т. Лихачов, в педагогічному принципі як теоретичному узагальненні відображені усталені й перевірені практикою суспільні...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 13.3. Форми організації навчання та їх розвиток у дидактиці
В історії світової педагогічної практики відомі найрізноманітніші форми організації навчання. їх виникнення, розвиток, удосконалення і поступове...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 19.2. Класифікація методів виховання
Класифікація методів - це побудована (складена) за певною ознакою система методів. Класифікація дозволяє вказати в методах загальне й специфічне, суттєве...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - 18.7. Гуманізація виховання
Якщо в своєму вихованцеві ви виявляєте хоча б краплинку доброго і будете потім спиратися на це добре в процесі виховання, то отримаєте ключ від дверей...
Педагогіка - Зайченко І. B. - 21.5. Методичні основи виховання учнівського колективу