Педагогіка - Пальчевський С. С. - Виховання розумової культури

Вона потребує розвитку інтелектуальних здібностей учнів - основи саморегуляції інтелектуальної діяльності.

Оволодіння основними розумовими операціями передбачає оволодіння методиками: аналізу, виділення головного, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, оцінки, конкретизації, доведення, спростування.

У вітчизняному педагогічному просторі вже діє програма формування інтелектуальних умінь учнів, сформована професором В. Ф. Паламарчук на основі вивчення відповідного досвіду (Див.: Паламарчук В. Ф. Як виростити інтелектуала. - Тернопіль, 2000). Вона передбачає вдосконалення інтелектуальних умінь і навичок у віковому аспекті. Якщо в молодших класах вони формуються практично, то у старших - на теоретичній основі, перетворюючись у методи наукового пізнання. Таке формування планується у різних видах діяльності: навчально-пізнавальної, ігрової, трудової, суспільної.

Аналіз - мисленнєве розкладання цілого на складові частини. У молодших класах передбачає здійснення комплексу дій, що становлять елементарний емпіричний аналіз різної інформації (розділення цілого на складові у практичних діях, при сприйманні й осмисленні зображень у тексті, в логічних іграх, розрізнення суттєвих і несуттєвих ознак нескладних об'єктів; розділення завдань на прості елементи тощо). У старших класах вважається за можливе застосування різних видів емпіричного і теоретичного (у т. ч. системного) аналізів залежно від мети і характеру поставлених завдань, а також удосконалення різних видів аналізу за допомогою ТЗН і нових інформаційних технологій.

Виділення головного. Вчити у молодших класах розрізняти суттєві й несуттєві ознаки нескладних об'єктів, розділяти завдання на прості елементи, а інформацію - на логічні частини, вирізняти родові й видові поняття, вчитися виділяти головне у практичних завданнях і організаційній роботі. У старших: застосовувати сформовані вміння виділяти головне з перенесенням його на різні види діяльності (навчальну, трудову, суспільну та ін.); уміти виділяти головне в різній за обсягом та характером інформації, у способах діяльності методологічного характеру; фіксувати головне в різній знаковій та образній формах; самостійно розробляти пра-вила-орієнтири виділення головного.

Синтез - мисленнєве об'єднання складових у цілісність. Вироблення вміння у молодших класах об'єднувати окремі частини предметів або окремих сторін явищ, установлювати властивість такого об'єднання. У старших класах - об'єднувати окремі елементи знань, умінь та навичок у систему.

Порівняння - встановлення подібності чи відмінності між предметами або явищами за однією чи кількома ознаками. У молодших класах: вчити порівнювати до якісного ступеня, за яким іде узагальнення; визначати об'єкти і мету порівняння; встановлювати відмінності чи схожості; формувати відповідні висновки. У старших класах: виконувати проблемні завдання порівняльно-узагальнювального характеру; здійснювати історико-генетичне порівняння; вчитися порівнювати способи діяльності методологічного характеру; користуватися між предметними порівняннями; вчитися порівнювати не тільки навчально-пізнавальну, але й всі види навчальної, суспільної і трудової діяльності окремих осіб, груп, колективів; робити теоретичні й практичні висновки з порівняння.

Узагальнення - визначення об'єднуючої основи для окремих об'єктів, явищ, фактів тощо. У молодших класах: здійснювати весь комплекс дій, що складають індуктивне емпіричне узагальнення; осмислювати структуру його і дане вчителем правило-орієнтир. У старших класах: вчитися найскладнішим способам узагальнення: діалектичному і системно-структурному; виконувати завдання проблемно-узагальнювального характеру; переносити вміння узагальнювати на різні види діяльності; узагальнювати методи і прийоми інтелектуальної та практичної діяльності.

Систематизація (класифікація) - об'єднання окремого на основі певних спільних ознак. У молодших класах: використовувати накопичений практичний досвід визначення і пояснення найпростіших понять для осмислення логічного визначення через рід і видові відмінності; знайомитися з найпростішою структурою логічного визначення на наочних моделях, у дидактичних іграх, словниково-логічних вправах. У старших класах: удосконалювати оцінні судження учнів за заданими критеріями; вчити встановлювати такі критерії самостійно; виправляти неправильні класифікації і генетичні визначення.

Конкретизація. У молодших класах: здійснювати комплекс дій, що складає елементарну емпіричну конкретизацію, зокрема, аналізувати умову завдання; виділяти відоме і невідоме; розпізнавати в реальному житті вивчені загальні поняття й закономірності; розшифровувати певне родове поняття; конкретизувати заголовок, малюнок, простий словесний план; осмислювати структуру прийому. У старших класах: використовувати вміння конкретизації для дослідження, розшифрування і застосування різноманітної інформації; освоювати найскладніші види конкретизації: а) сходження від абстрактного до конкретного; б) на основі системно-структурного аналізу; в) на основі моделей; вчитися переносити вміння і навички конкретизації на інші види діяльності.

Доведення. У молодших класах: удосконалювати практичний досвід прямого (індуктивного, дедуктивного, за аналогією) доведення; ознайомитися із суттю, структурою і правилом-орієнтиром доведення (тези, аргументи, спосіб доведення, висновки); будувати елементарне доведення за заданою структурою і правилом-орієнтиром (теза - конкретне поняття, прямий спосіб демонстрації, 2-3 аргументи - конкретні судження, приклади, факти); освоювати правило-орієнтир, яке доцільно подати у формі картинки з поясненням. У старших класах: застосовувати різні форми доведення: пряме і непряме, індуктивне і дедуктивне, за аналогією, проблемне, "мозкового штурму", синектики; володіти всіма видами спростування; вміти відстоювати свої погляди, ставити запитання; розрізняти лояльні й некоректні прийоми евристики.

Розвиток творчого мислення у молодших класах слід пов'язувати з навчанням бачити суперечності в різних ситуаціях навчально-пізнавальної діяльності, нову функцію об'єкта, структуру об'єкта. Вчити молодших школярів розуміти запропоновану проблемну ситуацію, висловлювати емпіричне передбачення про можливі способи вирішення суперечностей, здійснювати часткове перенесення відомих знань і способів у нову ситуацію в різних видах навчальної, ігрової, практичної діяльності.

У старших класах із цією метою слід учити вихованців систематизувати перелік умінь, практично оцінювати будь-яку інформацію, творчо застосовувати вміння та навички в нових умовах у різних видах навчально-пізнавальної та організаційної діяльності.

Схожі статті




Педагогіка - Пальчевський С. С. - Виховання розумової культури

Предыдущая | Следующая