Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

5.1. Класифікація шкідливих речовин

В авіації застосовують велику кількість шкідливих речовин, які розрізняються за своїм складом, агрегатним станом, способом і ступенем дії на організм людини.

Шкідлива речовина - це речовина, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров'я, які виявляють сучасними методами як у процесі роботи, так і у віддалені терміни життя теперішнього і наступних поколінь.

Токсичними (отруйними) називаються речовини, які, потрапляючи в організм навіть у відносно невеликих кількостях, викликають порушення нормальної життєдіяльності аж до отруєння. Вони можуть бути у вигляді газу, пари, рідини і пилу.

В авіації до них відносяться: рідини, які застосовують як пальне, і їхні присадки для авіаційних двигунів; мінеральні мастила; рідини, які застосовують для гідравлічних систем літаків; кислоти і луги; спирти, лаки, фарби, деякі миючі рідини; пара деяких металів; пил, який утворюється в процесі механічної обробки матеріалів і т. ін.

В умовах виробництва шкідливі речовини використовують або як сировину (сірчанокислі солі нікелю, хромовий ангідрид і т. ін.), або як допоміжний матеріал (ацетон, деякі розріджувачі фарб, скловолокно і т. ін.). Шкідливі речовини утворюються також як побічні продукти в процесі самої роботи. Цинк і кислоти, які використовують при оцинковуванні, мають незначну токсичну дію, але в результаті взаємодії їх з арсеном в разі забруднення може утворитись арсеновмісний водень - речовина високої токсичності.

Хімічнонебезпечні й шкідливі виробничі чинники класифікуються за характером дії на організм людини:

- токсичні (свинець, ртуть та ін.);

- подразнювальні (хлор, бензин, гас, кислоти, луги тощо);

- сенсибілізуючі (бензин, гас І т. ін.);

- канцерогенні (продукти неповного згоряння авіаційних палив та ін.);

- мутагенні (свинець, ртуть і т. ін.);

- такі, що впливають на репродуктивну функцію (спирти, креолін тощо);

- за шляхом проникнення в організм людини:

- через органи дихання (хлор, ефір, азот, гелій, окис вуглецю і т. ін.);

- через шлунково-кишковий тракт (свинець, хромовий ангідрид, ціаністі сполуки і т. ін.);

- через шкірні покриви і слизові оболонки (гас, бензин тощо).

За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяють на такі класи небезпеки: перший - надзвичайно небезпечні; другий - високонебезпечні; третій - помірнонебезпечні; четвертий - малонебезпечні.

Під час технічного обслуговування ПС використовують велику кількість авіаційного пального і мастильних матеріалів. Ці пально-мастильні матеріали при випаровуванні забруднюють вуглеводами атмосферне повітря робочої зони на території аеропортів.

Небезпека забруднення атмосферного повітря вуглеводами посилюється можливістю утворення таких високотоксичних продуктів, як озон, альдегіди, кетони, органічні перекиси. Ці продукти утворюються в повітрі в суміші з оксидами азоту під впливом ультрафіолетової радіації Сонця в результаті фотохімічних реакцій. Накопичення цих продуктів і призводить до утворення фотохімічного туману - смогу, який характеризується різко підвищеною окиснювальною дією.

Джерелами забруднення повітря на стоянці ПС, зокрема, є відпрацьовані гази авіадвигунів та спеціального автотранспорту. Оскільки до їхнього складу входять у великій кількості оксиди азоту, то в зоні технічного обслуговування ПС під час оперативного обслуговування створюються умови для утворення високотоксичних продуктів.

Атмосферне повітря на стоянці забруднюється також парою пального високої концентрації, що утворюється під час заправки паливних баків. Значним джерелом забруднення аеропортів є також котельні установки, які працюють на рідкому мазуті й твердому паливі тощо.

Схожі статті




Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

Предыдущая | Следующая