Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Валютний курс

Це можливість країни чи групи країн забезпечувати свої короткострокові зовнішні зобов'язання прийнятними платіжними засобами. Міжнародна ліквідність характеризує зовнішню платоспроможність країн чи регіонів та пов'язана з забезпеченням міжнародної валютної системи міжнародними резервами, необхідними для її нормального функціонування, з порядком їхнього створення і регулювання.

Міжнародна ліквідність виконує три функції: - засіб формування ліквідних резервів;

- засіб міжнародних платежів;

- засіб валютної інтервенції.

Основну частину міжнародної ліквідності становлять офіційні золотовалютні резерви. До золотовалютних резервів належать запаси золота в стандартних зливках, а також високоліквідні іноземні активи у вільно конвертованій валюті (валютні резерви). Крім того, до золотовалютних резервів держави можуть належати дорогоцінні метали (платина і срібло), якщо вони використовуються в міжнародних своп-операціях чи під них отримана валюта.

Власні резерви формують так звану абсолютну ліквідність. Держави можуть отримувати і використовувати кредити іноземних банків, як центральних, так і комерційних, також можуть залучати кредити Міжнародного валютного фонду, формуючи таким чином "умовну ліквідність". Якщо власними резервами країни можуть розпоряджатися без обмежень, то використання кредитних ресурсів пов'язано з виконанням визначених вимог кредитора. Ліквідні позиції країни-боржника оцінюють за таким показником:

Валютний курс

Валюта є товаром, і як усякий товар, має свою ціну. Ціна валюти - валютний курс. Валютний курс визначають як вартість грошової одиниці однієї країни, виражену в грошових одиницях іншої країни. Основна роль валютного курсу пов'язана:

- з необхідністю конвертації одних грошових одиниць в інші під час здійснення міжнародних операцій (торгівля товарами і послугами, міжнародне кредитування та інвестування);

- порівняння цін на світових товарних ринках, а також вартісних показників різних країн;

- періодична переоцінка рахунків у іноземній валюті фірм, банків, урядів і фізичних осіб.

Залежно від міри втручання органів грошово-кредитного регулювання у ринкове курсоутворення, валютні курси поділяються на плаваючі та фіксовані. Але, на думку експертів, жодна із систем валютних курсів не має виняткової переваги з погляду досягнення повної зайнятості і стабільного рівня цін.

Фіксований курс означає закритість грошової системи, повну незалежність офіційного валютного курсу від ринкових коливань. (Найефектнішим варіантом цього типу є курс, що фіксується центральним банком.) Така закритість, як правило, вводиться під час слабкої, нестійкої грошової системи. Так в Україні фіксований валютний курс був введений у 1994 р. як міра протидії бурхливій гіперінфляції. Фіксований курс застосовується у країнах із закритою економікою планово-адміністративного типу. Система фіксованого валютного курсу не ринкова, але може бути виправдана надзвичайними економічними обставинами. Головний недолік фіксованого курсу - поява паралельного тіньового курсу і тіньового валютного ринку, що дестабілізує економіку і робить її недостатньо керованою. Курсоутворення, що адміністративно фіксується, переходить у м'якшу форму, коли держава допускає коливання валютного курсу в межах встановленого коридору. Як правило, в межах коридору центральний банк регулює курс операціями на валютному ринку: валютними інтервенціями на ринку з метою задоволення попиту і пропозиції. Це регульоване курсоутворення в межах коридору. Наступний за ступенем лібералізації тип - регульоване курсоутворення без законодавчо встановленого коридору. Центральний банк регулює курс на валютному ринку на основі економічної доцільності, очікуваних можливих впливів зміни курсу на процеси в економіці. Регулювання через валютний ринок іноді може поєднуватися з адміністративним коригуванням (як ревальвація в Україні у квітні 2000 р.).

Найбільш ліберальним і таким, що відповідає нормальним ринковим умовам, є вільно плаваючий курс, коли центральний банк усувається від регулюючих дій (якщо не відбудеться яких-небудь непередбачуваних подій). Плаваючий валютний курс залежить від ринкового попиту та пропозиції на валюту на валютному ринку і може суттєво коливатися. Вільно плаваючий курс характерний для сильної, стійкої економіки.

Схожі статті




Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Валютний курс

Предыдущая | Следующая