Міжнародні економічні відносини - Передрій О. С. - 2.8.5. Інші елементи механізму регулювання внутрішніх і зовнішніх відносин

Заслуговує на увагу аналіз проблем Митної служби У СЕТ. Вона істотно відрізняється від інших сфер діяльності тим, що залежить від розташування, розмірів, типу та інших параметрів, які характеризують ту чи іншу СЕТ. Зокрема, організація митного режиму в точковій зоні істотно відрізняється від організації її в зоні, яка займає велику територію. Значні відмінності в митному обслуговуванні зон, які знаходяться на державному кордоні, і тих, які розташовані в глибині території держави. Це стосується й відмінностей в технологічній направленості зон.

У цій ситуації основний урок, який можна винести з існуючої світової практики і який є спільним для митних процедур у всіх СЕТ, це, по-перше, те, що їх митним службам скрізь надаються значні повноваження щодо огляду товарів і документів, які переправляються із СЕТ або в СЕТ. Крім того, в практиці функціонування зональних структур нормальним явищем є обов'язковість інформування митних органів про всі товари, які вони одержують, безперешкодний допуск офіційних митних представників для догляду виробничих та складських приміщень, а також аналізу бухгалтерських облікових документів, забезпечення видачі будь-якої інформації на першу вимогу. По-друге, в умовах досить жорсткого митного режиму проходження товарів через митний контроль не повинно перевищувати 24 годин. Така умова може бути дотримана у випадку, коли мають місце взаємозв'язки і взаємопорозуміння між митною службою, зональними управлінськими структурами і суб'єктами економічної діяльності. Оперативне проходження зональних експортно-імпортних вантажів через митну службу можливе в тому випадку, коли відповідний її підрозділ буде працювати винятково на СЕТ.

Однією з актуальних проблем формування та функціонування механізму регулювання внутрішніх та зовнішніх зносин СЕТ є формування системи планування. Справа ускладнюється тим, що в Україні значного поширення набув вкрай радикальний погляд на управління національною економікою, який межує з анархізмом. Суть його полягає в тому, що вільний ринок синонімізується з нерегульованим ринком. Цей погляд і заснована на ньому практика поширюються і на управління СЕТ. У той же час цілком зрозуміло, що центральне планування соціально-економічного розвитку території, розміщення СЕТ, особливо, коли справа стосується виробничих комплексних СЕТ, розташованих на великих територіях, конче необхідне. Більше того, тільки достатньо сильна і ефективна планово-координаційна структура зонального управління може забезпечити ефективне розв'язання складних регіональних соціально-економічних завдань. Основною функцією цього структурного підрозділу зонального управління є формування та підтримання через ринкові механізми ринкового середовища.

Важливим регулюючим впливом зонального управління і стимулюючим фактором для іноземного інвестора виступають оренда і орендна плата. В умовах реалізації зонального проекту концептуальним підходом до формування орендної політики в регіоні є використання орендної плати як однієї з форм субсидій. Особливо це стосується початкового етапу функціонування СЕТ. З часом, залежно від економічної ситуації, практики, що складається в конкуруючих СЕТ за кордоном та інфляційних процесів у країні, орендна плата може змінюватися в залежності від рейтингу СЕТ та загального економічного клімату. Але у всіх випадках вона не повинна сягати розміру, який стримував би фірми від ведення економічної діяльності в зоні. Крім того, як стимулюючий фактор орендна плата може вноситися в кінці року.

Становлячи частину національної економіки, СЕТ можуть ефективно функціонувати лише за умови радикальних змін у господарському механізмі всієї економіки. Що стосується заходів щодо стабілізації фінансової системи, яких слід вжити, то це:

А) суворий контроль за грошовою емісією;

Б) здійснення жорстких антиінфляційних програм;

В) прийняття ефективно діючої податкової системи.

Важливо і те, що спеціальні економічні території слід розглядати в загальному контексті переходу держави до відкритої економіки. У даному випадку зональні проекти є одним із напрямків вирішення цієї проблеми.

Підбиваючи підсумки, в першу чергу потрібно мати на увазі, що регулювання внутрішніх і зовнішніх зносин по своїй суті спрямоване, головним чином, на стимулювання зовнішніх інвестицій. У той же час пільги, які надаються іноземним інвесторам, будуть дійовими за умови раціонального використання уже існуючих відносних переваг регіону. До них, зокрема, належать: зручне геоекономічне розташування території під зональний проект; спеціальні природи о-кліматичні умови, кваліфікована, і в той же час відносно дешева, робоча сила тощо. Таким чином, зональна пільгова система спрямована в основному на реалізацію тих переваг, які регіон уже має. У протилежному випадку дієвість системи регулювання, а отже, і ефективність зонального проекту буде мінімальною.

Схожі статті




Міжнародні економічні відносини - Передрій О. С. - 2.8.5. Інші елементи механізму регулювання внутрішніх і зовнішніх відносин

Предыдущая | Следующая