Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.5. Міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень

Державоподібні утворення, як і міжнародні організації, є вторинним суб'єктом міжнародного права. Вони не мають суверенітету і створюються державами, які визначають їхній статус і обсяг правосуб'єктності. На відміну від первинних суб'єктів, вони можуть вступали лише в ті відносини, які передбачені документами про їхнє заснування.

Особливостями такого типу суб'єктів можна вважати: їх незалежність та самоуправління, визначення їх статусу на основі угоди, яка виконує роль основного закону, гарантії збереження їх статусу з боку держав або міжнародних організацій, наявність угоди з державою, на території якої воно знаходиться, особливий, визначений міжнародною угодою порядок здійснення зовнішніх зносин. Крім того, передбачався нейтральний статус такого утворення або він узагалі оголошувався демілітаризованою зоною.

Як правило, державоподібні утворення з'являлися за угодою двох і більше держав, які не могли вирішити питання про приналежність певної території. Як приклад подібних утворень можна назвати Данціг (Гданськ) у 1919-1939 рр., який за Версальським мирним договором отримував такий статус і переходив під покровительство Ліги Націй. Відповідно до угоди з Польщею, Данціг входив у польську митну зону. Польща здійснювала всі зовнішні зносини від імені цього утворення, дипломатичний захист та представництво громадян Данціга за кордоном.

Була спроба створити вільне місто на території Єрусалима, однак вона ніколи не була реалізована. Навіть попри той факт, що Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію 181 (II) і передала місто під управління Ради з опіки ООН, у результаті збройного конфлікту між Ізраїлем і Палестиною останній був захоплений Ізраїлем і донині перебуває під його владою.

Прикладом також можна вважати створення відповідно до мирного договору з Італією Вільної території Трієст. Вона існувала з 1947 по 1954 рр, її статус був досить схожим до статусу Данціга, однак ця територія перебувала під протекторатом Ради Безпеки ООН. Статус регулювався ще низкою документів, серед яких найважливішу роль відігравало положення про вільний порт Трієст та положення про тимчасовий режим Вільної території Трієст. Цей суб'єкт припинив своє існування внаслідок поділу його території між Італією та Югославією.

Особливий міжнародний статус мав Західний Берлін з 1950 по 1990 рр., хоча в той же час вважався територією ФРН. Він володів деякими правами, притаманними для суб'єкта міжнародного права, зокрема здійснював зовнішні зносини, мав право укладати міжнародні договори. Особливістю цього утворення є те, що воно було створено без спеціальної угоди чи резолюції міжнародної організації, і діяло так аж до 1971 р., коли було підписано угоду, що врегулювала його спеціальний статус.

Серед існуючих нині суб'єктів до державоподібних утворень відносять Мальтійський орден та Ватикан. Розглянемо їх більш докладно.

Мальтійський орден (Суверенний військовий орден госпітальєрів Святого Іоанна Ієрусалимського, Родоський і Мальтійський) - державоподібне утворення, що знаходиться на території Італії, яка визнає існування Мальтійського ордену на своїй території як суверенної держави. Глава ордену - великий магістр, глава виконавчої влади - канцлер. Має близько десяти тисяч підданих.

Орден підтримує дипломатичні відносини з 81 державою. Має статус спостерігача при ООН та декількох інших міжнародних організаціях. На відміну від більшості суб'єктів, його правосуб'єктність виводять не з прав і обов'язків, якими він володіє, а з міжнародного звичаю, відповідно До якого Мальтійський орден має статус суб'єкта міжнародного права.

Ватикан - місто-держава, розмішене на території Рима. Столиця і адміністративний центр Римської католицької церкви і резиденція її глави.



Схожі статті




Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 5.5. Міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень

Предыдущая | Следующая