Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю. Г. - 1.4. Світові товарні ринки

1.4.1. Якою є система класифікації товарів в міжнародній торгівлі?

Світові товарні ринки охоплюють ринок якого-небудь конкретного товару чи групи товарів, що характеризуються визначеними ознаками виробничого характеру чи слугують для задоволення однієї і тієї ж потреби (світовий ринок кондиціонерів, світовий ринок взуття, світовий ринок зерна тощо).

Зовнішньоторговельний оборот будь-якої країни характеризується визначеними класифікаційними ознаками, тобто критеріями угруповання товарів за статтями експорту й імпорту. Найбільш поширеними є наступні угруповання товарів:

❖ за галузями виробництва;

❖ за статтями обробки продуктів;

❖ за призначенням;

* за матеріалами виготовлення.

Вибір ознаки лежить в основі класифікації, що поділяє всі товари на розділи, групи і підгрупи. Перелік товарних найменувань у відповідній класифікаційній системі називається номенклатурою товарів.

Метою міжнародних товарних номенклатур є упорядкування відомостей про зовнішньоторговельні зв'язки, ефективний метод збереження інформації і спрощення процедури пошуку потрібної товарної позиції.

В даний час для класифікації товарів у міжнародній торгівлі використовують: Стандартну міжнародну торговельну класифікацію (СМТК) ООН (3-я редакція 1986 р.); Гармонізовану систему опису і кодування товарів (ГС); Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями (КУБУ) ООН (редакція 1989 р.) [12, с. 78-81; 90, с. 64-70; 93, с. 292-298].

У СМТК класифікація товарів на рівні груп здійснюється: за видами сировини, з якої виготовлено товар; за ступенем обробки товару; за призначенням товару; за місцем товару в міжнародній торгівлі.

У 3-м виданні СМТК складається з 9 розділів, 67 груп, 261 підгруп, 1033 базисних товарних позицій і 3118 субпозицій, що можуть деталізуватися в національних номенклатурах (табл. 1.9).

Класифікатор використовується для публікації даних щодо зовнішньої торгівлі країнами-членами ООН і міжнародними організаціями. На основі даної класифікації визначаються порівняльні показники обсягу і структури експорту й імпорту різних країн, крім того, за допомогою спеціального "ключа" можна робити перегрупування товарів в інші класифікації.

Гармонізована система опису і кодування товарів являє собою міжнародні вимоги до класифікації і статистичної інформації з товарів, що надходять у зовнішню торгівлю (таблиця 1.10).

Таблиця 1.9. Класифікаційна схема СМТК

Коди розділів та їх найменування

Кількість

Груп; їх коди

Підгруп

Позиції

Субпозиції

0. Продовольчі товари та живі тварини

10(00-09)

36

132

344

1. Напої та тютюн

2(11-12)

4

1!

22

2. Сировина непродовольча, крім палива

9(21-29)

36

123

267

3. Мінеральне паливо, мазути та подібні їм товари

4(32-35)

П

25

37

4. Жири, олії і віск рослинного й тваринного походження

3(41-43)

4

21

44

5. Хімічні продукти

9(51-59)

33

126

474

6. Оброблені вироби, класифіковані переважно за матеріалами

9(61-69)

52

233

829

7.Машини, обладнання і транспортні засоби

9(71-79)

50

214

653

8. Різні готові вироби

8(81-85,87-89)

ЗІ

144

442

9. Товари та угоди, не включені до вищеперерахованих розділів

4(91,93,96,97)

4

4

6

Разом

67

261

1033

3118

Таблиця 1.10. Класифікаційна схема ГС

класифікаційна схема гс

Гармонізована система була розроблена Комітетом з гармонізованої системи Ради по митному співробітництву (PMC). РМС - це міжурядова організація, що відіграє провідну роль у роботі з багатостороннього регулювання митно-тарифної практики, що є координаційним і методичним центром в галузі митного контролю. РМС у 1983 р. прийняла Міжнародну Конвенцію про ГС, яку наприкінці 1987 р. ратифікувало 53 країни і країни-члени ЄС. Гармонізована система є додатком до Конвенції. З 1 січня 1988 р. більшість країн світу перейшла на новий митний тариф, побудований за ГС. Усі 150 країн-учасниць міжнародної організації СОТ, на частку яких припадає понад 90% світової торгівлі, прийняли Гармонізовану систему.

Метою ГС є:

❖ спрощення складання й обробки комерційних і митних документів;

❖ скорочення витрат по переписуванню, класифікації й обліку зовнішньоторговельних вантажів за обсягом, вартістю, країнами призначення та іншими параметрами;

* спрощення збору, обліку даних, проведення економічного аналізу про зовнішню торгівлю;

❖ спрощення обміну тарифними знижками в рамках СОТ. Структура номенклатури Гармонізованої системи (НГС) складається із системи класифікації і системи кодування.

Система класифікації складається з 21 розділу, 96 груп, 33 підгруп, 1241 товарної позиції, 3553 підпозицій, 5019 субпозицій, тобто система має 6 ступенів.

Товари в НГС групуються за наступними ознаками:

❖ походження (продукти рослинного, тваринного походження);

* призначення (продовольчі товари і напої; промислова сировина; паливо і мастильні матеріали; машини й устаткування, включаючи інструменти; транспортні засоби; промислові товари народного споживання);

❖ ступінь обробки (сировинні товари виробничого і невиробничого призначення; напівфабрикати виробничого і невиробничого призначення; готові вироби).

Гармонізована система містить докладні пояснення, що сприяють однаковому розумінню класифікаційних угруповань, визначенню ставок мита, Порівнянності статистичних даних по зовнішній торгівлі.

Система кодування в ГС дозволяє надати інформацію в зручній формі для збору, передачі й обробки, а також здійснювати її комп'ютерну обробку. Код кожного товару має шість цифр. Перші дві цифри позначають товарну групу, чотири (дві перші і дві наступні) - товарну позицію, шість (дві останні і чотири попередні) - субпозицію.

Систему ГС застосовує більшість країн світу. На ній базується і товарна класифікаційна схема Єдиного митного тарифу України(товарна номенклатура). Це сприяє уніфікації, вдосконалюванню статистичного обліку і посиленню контролю за експортно-імпортними операціями. Товарна номенклатура України систематизована в 21 розділі, 97 групах, 1241 товарній позиції і 5019 товарних підпозиціях [56].

Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями застосовується для статистики міжнародної торгівлі. Схема КУЭГ представлена в таблиці 1.11.

Таблиця 1.11. Класифікаційна схема КУЕУ

класифікаційна схема куеу

Класифікатор заснований на товарах, включених у СМТК і ГС. Усі товари, перераховані в цих класифікаціях (СМТК і ГС), розподілені відповідно до їх призначення на 7 груп, а всередині кожної групи - за ступенем обробки. Крім того, деякі товари об'єднані в групи за ознакою промислового чи особистого споживання в залежності від терміну використання.

У КУЕУ дано визначення основних понять:

❖ сировинні товари - продукти сільського господарства, лісового господарства, рибальства і полювання або будь-які корисні копалини, вартість яких незначно залежить від обробки;

* напівфабрикати - продукти, що вимагають подальшої обробки або включені до складу інших товарів, перш ніж вони стали знаряддям виробництва або предметом споживання;

❖ готові вироби - усі промислові вироби, призначені для споживання і використання в домашньому господарстві, а також капітальне обладнання для промисловості, сільського господарства і транспорту, промислові товари нетривалого користування, що застосовуються в промисловості як матеріали і паливо;

* готові промислові товари короткотермінового користування, призначені для промисловості, - товари з терміном користування рік і менше; готові вироби тривалого користування - вироби з терміном споживання понад один рік, призначені для промисловості, а також для державних і приватних установ, класифікуються як капітальне устаткування, крім зброї, яка класифікуються як товари, не віднесені до інших категорій;

❖ споживчі товари (нехарчові) нетривалого користування - товари з терміном споживання один рік чи менше, включаючи товари, використовувані державними і приватними установами;

❖ товари середньострокового користування - товари з терміном користування від 1 до 3 років і з відносно низькою вартістю;

❖ товари тривалого користування - товари з терміном користування понад 3 років, а також товари з терміном користування від 1 до 3 років, але з високою вартістю.

Схожі статті




Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю. Г. - 1.4. Світові товарні ринки

Предыдущая | Следующая