Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю. Г. - 1.4.5. В чому полягають особливості зовнішньої торгівлі України товарами?

Україна належить до держав з високим рівнем відкритої економіки, на яку припадає 0,07% світового ВВП і 0,3% світового експорту.

До основних торговельних партнерів України належать: Росія (24,1% українського експорту та 41,7% - імпорту), Німеччина (друге місце серед країн, звідки Україна імпортує товари, - 8,1% і третє - 5,1% - серед країн-партнерів у товарному експорті); Туркменістан (третє місце за обсягом імпорту в Україну, причому одного товару - природного газу), США (четверте місце зі експортом й зовнішньоторговельним обігом, шосте - з імпортом).

Україна експортує свої товари в 201 країну світу, при цьому лідирує Європа, частка якої в загальному обсязі експорту склала в 2001 р. 35% (див. таблицю 1.17).

Таблиця 1.17. Зовнішня торгівля України товарами по регіонам світу 2001 р.

зовнішня торгівля україни товарами по регіонам світу 2001 р.

Таблиця 1.18. Зовнішня торгівля України товарами по товарних групах у 2001 р. (тис. дол. США)

зовнішня торгівля україни товарами по товарних групах у 2001 р. (тис. дол. сша)

Починаючи з 2002 р. намітилася негативна тенденція витіснення українських товарів із найпривабливіших ринків - ЄС і Північної Америки.

Товарна структура експорту України носить чітко виражений сировинний характер (таблиця 1.18).

Товарна структура за укрупненою номенклатурою представлена в таблиці 1.19.

Основні статті експорту української продукції до економічних союзів у 2002 р.:

❖ країни Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС): чорні і кольорові метали, а також вироби з них;

❖ країни СНД: продукція машинобудування, чорні і кольорові метали, а також вироби з них, готові продукти харчування;

❖ країни Центральноєвропейської зони вільної торгівлі (ЦЕФТА): мінеральні продукти, чорні і кольорові метали, а також вироби з них;

❖ країни ЄС: чорні і кольорові метали, а також вироби з них, мінеральні продукти, продукти рослинного походження;

❖ країни Організації виробників і експортерів нафти (ОПЕК): чорні і кольорові метали, а також вироби з них, продукти рослинного походження. Таким чином, у структурі українського експорту переважають товари з низьким ступенем обробки (близько 66%). Ця обставина зумовлює його вразливість до змін у зовнішній кон'юнктурі, яка залишається головним чинником динаміки експорту. Така структура свідчить, що формування зовнішнього сектора відбувається на основі використання природних конкурентних переваг.

Зростання українського експорту досягається за рахунок чорних металів. Частка інших видів продукції незначна. Географічна структура, експорту металопродукції представлена в таблиці 1.20.

Таблиця 1.19. Товарна структура експорту та імпорту України (%)

товарна структура експорту та імпорту україни (%)

Таблиця 1.20. Географічна структура українського експорту металопродукції за 2001-2002 рр.

географічна структура українського експорту металопродукції за 2001-2002 рр.

Характерною рисою зовнішньої торгівлі України є те, що експорт чорних металів та виробів з них і продукції хімічної промисловості збільшуватиметься повільнішими темпами, порівняно з рештою галузей, передусім через нижчі темпи зростання зовнішнього попиту на цю продукцію. Водночас, завдяки інвестиціям у нові технології, підприємства чорної металургії, машинобудування, хімічної та харчової промисловості зможуть покращити якість продукції, і в такому разі частка продукції з порівняно високим ступенем обробки в експорті у подальшому збільшиться.

Зміцнює свої позиції в експорті товарів машинобудівна галузь. її частка в обсязі експорту 2002 року збільшилася з 7,9% до 9,3%. Це у великій мірі пов'язано зі збільшенням попиту на дану категорію продукції українських підприємств з боку її традиційних споживачів у Росії та в ряді країн СНД, де сприятлива динаміка світових цін на сировину стимулювала промислове зростання.

Імпорт товарів збільшується більш високими темпами, ніж експорт. Так, у 2001 р. темп зростання експорту склав 11,6%, а імпорту - 13,03%. Товари імпортуються в основному з країн СНД (56%) і ЄС (30%). Традиційний імпорт із країн СНД, особливо з Росії - енергоносії і сировина;

У структурі імпорту, у порівнянні з експортом, домінують інші складові (див. табл. 1.19). Так, у структурі імпорту переважає природний газ, машини й устаткування, сира нафта (43,8% у загальному обсязі імпорту товарів). Ці галузі забезпечують загальне зростання імпорту, яке у 2002 р. складало - 14%. Знижується частка імпорту електроенергії (0,01%) і практично всіх видів продукції тваринництва при одночасному зростанні їхнього експорту з України, що свідчить про початок піднесення в цих галузях.

Спостерігається тенденція збільшення імпорту готових продуктів харчування: кондитерських виробів, місцевих продуктів, макаронних виробів.

Основні постачальники продуктів харчування Росія, Польща, країни близького зарубіжжя. Знизився імпорт в Україну м'яса і субпродуктів, що пов'язано із забороною на імпорт американської курятини і переорієнтацією вітчизняних експортерів цієї продукції з російського ринку на внутрішній.

Розширюється імпорт пшениці з Росії і Казахстану. Збільшуються постачання в Україну добрив, (в основному з Росії), оскільки через низькі ціни на енергоносії російська продукція є набагато привабливішою, ніж українська.

Зовнішня торгівля України окремими товарами, розподіленими на три групи відповідно до їх призначення (ринки промислових товарів, ринки сільськогосподарської і непродовольчої сировини, ринки продовольства), наведені в додатку 1.

Особливістю зовнішньої торгівлі України є розвиток зустрічної торгівлі і перш за все бартерних операцій. Це є наслідком нескоординованих механізмів зовнішньоторговельної податкової та валютної політики. Бартерна торгівля має матеріалізовану форму збереження валютної виручки.

Бартерні постачання в експортній продукції становили наприкінці 90-х років близько 9,5%, а імпортні формувалися за рахунок бартеру на 8,8%.

Бартерна форма торгівлі є найпоширенішою на ринках продукції хімічних, металургійних і машинобудівних виробництв.

У зустрічній торгівлі широко використовуються експортно-імпортні операції на основі давальницької сировини. За своїм вартісним обсягом ці операції дорівнюють експорту до Франції. Найбільші обсяги такої сировини надходять до Росії, Литви, Польщі, Нідерландів.

Перероблення давальницької сировини на території України зростає. Основними постачальниками її є Ірландія, Росія, Німеччина, Казахстан, Швейцарія. Близько 62% такої сировини припадає на нафту, нафтопродукти, газ та інше мінеральне паливо, 12% - на текстиль і текстильні вироби, 4,9% - на продукцію харчової промисловості.

Сировинна спрямованість українського експорту свідчить про атрофію переробної промисловості. Вітчизняні товаровиробники мають обмежені можливості в закупівлі необхідної сировини і виготовленні відповідної продукції внаслідок низької платоспроможності. Не маючи попиту на внутрішньому ринку, сировина спрямовується за кордон для виготовлення з неї продуктів, які повертаються на ринки України, витісняючи вітчизняних виробників. Закони ринку вимивають вітчизняні товари, потребують інтенсивного використання природних конкурентних переваг.

Схожі статті




Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю. Г. - 1.4.5. В чому полягають особливості зовнішньої торгівлі України товарами?

Предыдущая | Следующая