Маркетинг турпродукту - Мунін Г. Б. - Вступ

На сучасному етапі розвитку соціально-економічних і суспільних відносин туризм є феноменальним явищем, якому притаманні певні характеристики,-безліч визначень у понятійному сенсі, сильний вплив на економіку й політику, дуалістичність у внутрішній природі явищ.

Згідно з визначенням ВТО, туризм - це не тільки економічне, але одночасно соціальне, культурне, екологічне і політичне явище. Тобто для того, щоб туристичний маркетинг більше відображав інтереси як туристичних компаній, так і споживачів - туристів, необхідно враховувати всі вищеперелічені чинники.

Маркетинговий підхід, що базується на ідеології ринкової пропорційності та використанні принципу адекватності виробничих програм і оптимальних характеристик, дає змогу вирішувати завдання різного рівня, починаючи від локальних підприємницьких ланок, у тому числі туристичних фірм і готельного господарства, і закінчуючи інтегрованими макроекономічними комплексами регіонального, міжрегіонального, державного і міжнародного значення.

Ключовою особливістю нового трактування концепції маркетингу є його комплексна інтеграція у сферу туризму. Єдина цільова орієнтація, спільність науково-методологічної бази, близькість методичного апарату дають можливість зробити висновок про появу нової системно-орієнтованої освіти, яка є основою діяльності сфери туризму в галузі маркетингу і володіє чітко структурованими внутрішніми взаємозв'язками, що забезпечують досягнення ефекту.

Системне бачення об'єкта дослідження припускає застосування нового підходу до оцінки ефективності як маркетингової, так і всієї діяльності туризму. Цей підхід взаємопов'язує основні положення теорії ефективності та методологію управління ринковими процесами в стратегічно важливій перспективі.

За нинішніх умов туризм як унікальне соціальне явище доступний широким верствам населення, він є засобом оздоровлення, забезпечення душевного комфорту людей. Сфера туризму в економіці багатьох країн світу займає важливе місце, а в деяких навіть вирішальне. На частку туризму припадає 6 % світового національного продукту, 7 % усіх світових інвестицій і близько 11 % всіх світових споживчих витрат. Всесвітня туристична організація прогнозує, що до 2010 р. кількість поїздок становитиме 1006 млн, до 2020 р. - 1560 млн. Прибутковість туризму зросте до 1,1 трлн дол. Зрозуміло, не всі райони світу, які навіть мають дивовижно привабливі туристичні ресурси, поки що освоєні та доступні масовому туристу. Значну роль відіграють природно-кліматичні та політико - економічні чинники, стабільність миру в регіоні і рівень розвитку сфери туризму. Багато країн вважають туризм найважливішою галуззю національного господарства. Наприклад, Іспанія за рахунок доходів від туризму покриває витрати на купівлю енергії.

Сфера туризму - це велика самостійна галузь економіки, що складається з групи галузей і підприємств, функції яких полягають у задоволенні різноманітного попиту на різні види відпочинку і розваг. Корінними тенденціями зростання туризму на даний момент є:

- збільшення доходів населення, які будуть задовольняти не тільки першочергові (житло, харчування, одяг), але й рекреаційні потреби. Витрати на туристичні продукти вийшли на друге місце після витрат на житло;

- урбанізація і погіршення екологічної ситуації, зумовлюють попит на відпочинок в екологічно чистому середовищі і змушують змінювати стереотип сталого життя на іншу діяльність для відходу від повсякденних турбот і побутового стресу;

- зростання дозвілля, тобто того часу, який людина може мати у своєму розпорядженні не з примусу, а вільно. Туризм в економічно розвинених країнах диференціюється так: зазвичай відпускний період часу використовується на закордонні туристичні поїздки, уїк-енд - на екскурсії всередині країни, а вечірній вільний час - на відпочинок у місті. Попит на внутрішній туризм у розвинених країнах все більше зростає, отже, прибутковість внутрішнього туризму розвивається активніше;

- розвиток організаційних засобів та інфраструктури, що надає можливість зробити унікальні туристичні ресурси доступнішими, а туристичну діяльність із їх споживання - комфортнішою;

- "розкручування" міжнародного туризму, передусім - завдяки його високій ефективності в задоволенні туристичного попиту, що швидко зростає;

- розвиток засобів масової інформації, РR, телекомунікаційних систем і інформаційних технологій, які дають змогу розвивати маркетингові підходи і швидко й зручно обслужити безліч туристів.

Сфера туризму складається з компаній та організацій, які випускають товари і налають послуги, виробництво яких тісно пов'язане з туризмом:

- екскурсійні бюро;

- транспортні підприємства;

- підприємства з виробництва сувенірів;

- навчальні заклади туристичного профілю;

- інформаційні та рекламні служби;

- науково-дослідні та проектні організації туристичного профілю;

- готелі;

- підприємства харчування, зокрема ресторанного господарства;

- підприємства з виробництва туристичних товарів (які необхідні туристу) тощо.

Сфера туризму надає послуги, які мають попит у туристів. Туроператори формують пакет туристичного продукту, який володіє ціннішими споживчими властивостями, ніж кожний із туристичних продуктів, узятий окремо.

Туристичний продукт утворює елементи сфери туризму, оскільки кожен туристичний продукт споживається ізольовано в місці його створення, а завдяки саме діяльності туроператора створення туристичного продукту набуло на сьогодні "мануфактурного" характеру.

Попит на туристичний продукт може задовольнити тільки індустрія туризму, де створюються відповідні туристичні продукти, які можуть мати характер основних (номер в готелі, трансфер) або другорядних (наприклад, басейн або екскурсії).

Індустріальний характер туризму сприяє ефективності туристичних компаній для національної економіки, оскільки внаслідок збільшення його популярності зростають державний бюджет від діяльності туристичних компаній та зайнятість населення, підвищується рівень життя місцевого населення, одержують новий імпульс до розвитку народні промисли, здійснюється сприятливий вплив на всю решту галузей, пов'язаних зі створенням туристичних продуктів, відбувається розвиток соціальної та виробничої інфраструктури в зосередженнях туристичної активності.



Схожі статті




Маркетинг турпродукту - Мунін Г. Б. - Вступ

| Следующая