Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Виділяюче судження
Дещо стверджувати або заперечувати можна стосовно одного предмета, частини предметів та всіх предметів деякої множини предметів. У залежності від цього судження за кількістю поділяються на одиничні, часткові та загальні.
Одиничним називають судження, в якому дещо стверджується чи заперечується про один предмет. Наприклад, "Ця стаття кримінального кодексу встановлює відповідальність за шахрайство". "Верховна Рада України найвищий законодавчий орган держави", "Леся Українка - видатна українська поетеса" тощо. Логічна формула одиничних суджень: "Це S є Р" та "Це S не є Р".
Частковим називають судження, в якому дещо стверджується або заперечується стосовно частини даного класу (множини) предметів. Часткові судження висловлюються реченнями, які мають у своєму складі слова: "деякі", "не всі", "частина", "більшість", "меншість" тощо. Наприклад, "деякі правопорушення не є злочинами", "більшість студентів нашої групи успішно оволодівають логікою", "не всі люди є вегетаріанцями" тощо. Логічна формула часткових суджень: "Деякі S є Р" або "Деякі S не є Р".
Загальним називають судження, в якому дещо стверджується або заперечується стосовно всіх предметів даного класу. Наприклад, "Усі громадяни рівні перед законом", "Жодне твердження науки не є остаточним", "Кожен студент-юрист вивчає логіку", "Немає такої людини, яка б усе знала" тощо.
Загальні судження виражаються реченнями, які містять у своїй структурі слова: "всі", "жоден", "кожен", "будь-який", "ніхто" тощо. Однак, ці слова можуть і не входити до складу речення. Наприклад, "Громадяни України мають виборчі права", "Присуд повинен бути обгрунтованим". За смислом такі висловлювання є загальними, бо предикат стосується кожного предмета думки: "Усі громадяни України...", "Кожен присуд...". Слова "всі", "жоден", "деякі", "саме цей" тощо, які характеризують судження з боку його кількості, називаються кванторними (від латинського quantum - скільки), а використання кванторних слів у судженнях називають квантифікацією.
6. Виділяюче судження
Особливе місце в класифікації суджень посідає виділяюче судження. Це визначається тим, що кількісна характеристика суджень встановлює обсяг суб'єкта, а обсяг предиката при цьому залишається невизначеним. Дійсно, із судження "Мокренко є очевидцем події" неможливо встановити, чи є Мокренко одним єдиним чи одним з багатьох очевидців події. У судженні "Деякі студенти нашої групи користуються Інтернетом" слово "деякі" може означати "принаймні деякі, а може і всі" або "тільки і тільки деякі".
* Виділяюче судження усуває цю невизначеність; воно відображає той факт, що ознака, висловлена предикатом, належить тільки даному і ніякому іншому предметові (множині предметів).
Виділяюче судження може бути одиничним, частковим та загальним. Наприклад, "Тільки Мокренко є очевидцем події". Його логічна формула "Це S, і тільки це S є Р". Відношення між обсягами S та Р у цьому випадку у вигляді кіл Ейлера будуть такими:
Суб'єкт та предикат цього судження мають однаковий обсяг або є рівнозначними, бо воно виражає той факт, що Мокренко є єдиним свідком події.
Часткове виділяюче судження:
"Деякі юристи є прокурорами". Його логічна формула: "Деякі S, і тільки S є Р". І дійсно, прокурори є серед юристів, і тільки серед юристів. Об'ємна інтерпретація буде такою:
Предикат часткового виділяючого судження повністю входить в обсяг суб'єкта, бо поза межами обсягу суб'єкта предмети, позначені предикатом, не існують.
Загальне виділяюче судження:
"Усі правильні трикутники є рівнобічними". Його логічна формула: "Всі S, і тільки S є Р". І дійсно, рівнобічними можуть бути правильні, і тільки правильні трикутники. Відношення між обсягами Б та Р буде таким:
Обсяги суб'єкта та предиката загального виділяючого судження повністю збігаються.
Отже, в загальному випадку виділяючим буде таке судження, яке за смислом відношень між S та Р, відповідає формулі "S, і тільки S є Р".
Схожі статті
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Поділ простих суджень за кількістю
Дещо стверджувати або заперечувати можна стосовно одного предмета, частини предметів та всіх предметів деякої множини предметів. У залежності від цього...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Обмеження та узагальнення поняття
Поняття є нерозривно пов'язаним з мовною одиницею - словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Зміст та обсяг понять
Поняття є нерозривно пов'язаним з мовною одиницею - словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Судження та речення
Розділ 4. Просте судження Короткий зміст розділу Окремими, ізольованими одне від одного поняттями процес мислення здійснюватися не може. Елементарною...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Загальна характеристика судження
Розділ 4. Просте судження Короткий зміст розділу Окремими, ізольованими одне від одного поняттями процес мислення здійснюватися не може. Елементарною...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 4. Просте судження
Розділ 4. Просте судження Короткий зміст розділу Окремими, ізольованими одне від одного поняттями процес мислення здійснюватися не може. Елементарною...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - МОДУЛЬ 2. СУДЖЕННЯ
Розділ 4. Просте судження Короткий зміст розділу Окремими, ізольованими одне від одного поняттями процес мислення здійснюватися не може. Елементарною...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Поділ простих суджень за якістю
Усі судження поділяються на прості та складні. Простим називають судження, яке виражає зв'язок двох і тільки двох понять. Судження, яке складається з...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Прості судження, їх види та структура
Усі судження поділяються на прості та складні. Простим називають судження, яке виражає зв'язок двох і тільки двох понять. Судження, яке складається з...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Поняття та слово
Поняття є нерозривно пов'язаним з мовною одиницею - словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Визначення поняття
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Явне визначення
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Види визначень
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Поділ за видозміною ознаки та його правила
При вивченні деякого поняття перед нами часто виникає питання про необхідність розкриття його обсягу, тобто розподілу предметів, які містяться в понятті,...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Поділ поняття та його види
При вивченні деякого поняття перед нами часто виникає питання про необхідність розкриття його обсягу, тобто розподілу предметів, які містяться в понятті,...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 3. Логічні операції з поняттями
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Логічні прийоми утворення понять
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Види понять за обсягом
Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема. Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Ознака предмета думки
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Неявні визначення та прийоми, подібні до визначення
Визначення повинно бути не тільки істинним за змістом, але й правильним за своєю структурою. Правильність визначення залежить від дотримання певних...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Правила визначення поняття
Визначення повинно бути не тільки істинним за змістом, але й правильним за своєю структурою. Правильність визначення залежить від дотримання певних...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 8. Відношення між поняттями
Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема. Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Види понять за змістом
Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема. Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 2. Загальна характеристика поняття
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Особливості абстрактного мислення
Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Чуттєві форми пізнання
Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Логічні форми мислення
Основними формами абстрактного (логічного) мислення є поняття, судження, умовивід. Кожна з названих логічних форм буде предметом нашого вивчення в...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Попереднє уявлення про логіку
Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Поняття штучної мови
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Логіка й мова
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Виділяюче судження