Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Загальна характеристика судження
Розділ 4. Просте судження
Короткий зміст розділу
Окремими, ізольованими одне від одного поняттями процес мислення здійснюватися не може. Елементарною логічною формою мислення є судження. Ця логічна форма виражає відношення між двома і більше поняттями. Встановлюючи певні відношення між окремими поняттями у формі судження, ми тим самим здійснюємо елементарний акт мислення. Наприклад, висловлюючи судження "Україна - європейська держава", ми пов'язуємо поняття "Україна" та "європейська держава", відображаючи реальний зв'язок між деякою країною та її ознакою.
1. Загальна характеристика судження
Зв'язки та відношення в судженні виражаються через твердження або заперечення. У судженні "Підозрюваний має право на захист" зв'язок між особою, що підозрюється в скоєнні злочину, та його правом на захист стверджується; в судженні "Деякі злочини не є навмисними", зв'язок між деякою частиною злочинних дій та їх умисним характером заперечується.
Будь-яке висловлювання (судження) є або істинним, або хибним, тобто або відповідає дійсності, або ні. Якщо у судженні стверджується зв'язок, що існує в дійсності, або заперечується зв'язок, якого в дійсності немає, то таке судження є * істинним. Наприклад, "Земля обертається навколо Сонця", "Кентаври не існують", - істинні судження. Якщо ж у судженні стверджується зв'язок, який у дійсності не існує, або заперечується зв'язок, що є дійсним, то таке судження буде *хибним. Наприклад, "Сонце обертається навколо Землі", "Мавки живуть у лісі" - хибні судження.
Істинність або хибність деякого судження не завжди є очевидною. Для доведення чи спростування істинності (хибності) деяких суджень дуже часто необхідно докласти значних зусиль та затрат.
Отже, судження - це форма мислення, в якій стверджується або заперечується зв'язок між предметом та його ознакою або відношення між предметами. Судження буває або істинним, або хибним.
Матеріальним носієм судження є речення.
2. Судження та речення
Мовною формою вираження судження є речення. Як поняття не може існувати без слова чи словосполучення, так і судження не може бути поза реченням. Проте єдність судження та речення не означає їх повного збігу. Якщо будь-яке судження виражається в реченні, то з цього не випливає, що будь-яке речення є судженням. Судження виражається розповідним реченням, в якому міститься деяке повідомлення. Наприклад, "Київ є столицею України", "В. А. Ющенко не є Президентом Польщі". У цих висловлюваннях відображається зв'язок між предметами думки та їх ознаками, цей зв'язок стверджується чи заперечується, ці висловлювання можуть бути істинними чи хибними.
Крім розповідних існують питальні та спонукальні речення, які суджень не містять. Наприклад, "Хто сьогодні черговий?", "Ви підготувалися до заняття?", "Сідайте!", "Вам необхідно подумати!" тощо.
Судження та речення відрізняються за своїм складом. Судження про зв'язок предмета та його ознаки складається з двох понять або двох * термінів (латинське terminus - кінець, границя - слово або словосполучення, яким позначають предмет або його властивість) судження: * суб'єкта (латинське subjecrum - підкладене, предмет думки) - поняття що відображає предмет думки, та * предиката (латинське praedicatum - сказане) - поняття, що відображає ознаки предметів. Суб'єкт та предикат позначаються латинськими літерами (символами) S та Р. Наприклад, "Київ (S) є столицею України (Р)" Крім S та Р судження має у своєму складі логічну зв'язку - елемент судження, який поєднує терміни судження, стверджуючи або заперечуючи належність ознаки предметові. Логічна зв'язка виражається словами "є" (" не є"), "суть", ("не суть") тощо. У слов'янських мовах логічна зв'язка часто замінюється на тире.
Головні члени речення (підмет та присудок), як правило, збігаються з суб'єктом та предикатом тільки в простому непоширеному реченні, наприклад, "Судження (S, підмет) - логічна форма (Р, присудок)". У більшості речень такого збігу немає. Так, у судженні "обласним центром Волині (S) є місто Луцьк (Р)", підмет - "Луцьк", а присудок "є обласним центром".
На відміну від підмета та присудка, які мають граматичні форми вираження, суб'єкт та предикат сталих форм вираження не мають і часто визначаються логічним наголосом. Наприклад, речення "Дідик є студентом університету "Україна" в залежності від логічного наголосу, за допомогою якого виділяється предикат судження, може висловлювати три різні судження: І) особою, що є студентом університету "Україна" (S) є саме Дідик (Р); 2) службове положення, яке займає в університеті "Україна" Дідик (S) є студент (Р); 3) вуз, у якому навчається студент Дідик (S), є саме університетом "Україна" (Р).
Різниця між судженням та реченням полягає також у тому, що граматична будова речень у різних національних мовах є різною. Логічна ж структура судження однакова незалежно від його вираження в тій чи іншій мові.
Таким чином, судження та речення утворюють нерозривну єдність, але ця єдність характеризується деякими відмінностями, які необхідно враховувати, оскільки ототожнення судження як ідеальної форми мислення і речення як його матеріального носія призводить до помилок у міркуваннях.
Схожі статті
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 4. Просте судження
Розділ 4. Просте судження Короткий зміст розділу Окремими, ізольованими одне від одного поняттями процес мислення здійснюватися не може. Елементарною...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - МОДУЛЬ 2. СУДЖЕННЯ
Розділ 4. Просте судження Короткий зміст розділу Окремими, ізольованими одне від одного поняттями процес мислення здійснюватися не може. Елементарною...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 2. Загальна характеристика поняття
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Особливості абстрактного мислення
Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Чуттєві форми пізнання
Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Логічні форми мислення
Основними формами абстрактного (логічного) мислення є поняття, судження, умовивід. Кожна з названих логічних форм буде предметом нашого вивчення в...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Попереднє уявлення про логіку
Логіка (від грец.) - це наука про людське мислення. Але на відміну від інших наук, які теж вивчають людське мислення, наприклад, психології та...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Поділ за видозміною ознаки та його правила
При вивченні деякого поняття перед нами часто виникає питання про необхідність розкриття його обсягу, тобто розподілу предметів, які містяться в понятті,...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Поділ поняття та його види
При вивченні деякого поняття перед нами часто виникає питання про необхідність розкриття його обсягу, тобто розподілу предметів, які містяться в понятті,...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Обмеження та узагальнення поняття
Поняття є нерозривно пов'язаним з мовною одиницею - словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Зміст та обсяг понять
Поняття є нерозривно пов'язаним з мовною одиницею - словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Поняття та слово
Поняття є нерозривно пов'язаним з мовною одиницею - словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Логічні прийоми утворення понять
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Ознака предмета думки
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 8. Відношення між поняттями
Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема. Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Види понять за змістом
Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема. Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Явне визначення
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Види визначень
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Визначення поняття
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 3. Логічні операції з поняттями
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Види понять за обсягом
Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема. Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Поняття закону правильного мислення
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 8. Визначення логіки як науки
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Неявні визначення та прийоми, подібні до визначення
Визначення повинно бути не тільки істинним за змістом, але й правильним за своєю структурою. Правильність визначення залежить від дотримання певних...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Правила визначення поняття
Визначення повинно бути не тільки істинним за змістом, але й правильним за своєю структурою. Правильність визначення залежить від дотримання певних...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Поняття штучної мови
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Логіка й мова
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 4.1. Загальна характеристика суджень
4.1. Загальна характеристика суджень Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад:...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Мета вивчення логіки
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 1. Предмет логіки
Мета вивчення логіки Навчальний посібник містить вичерпний обсяг теоретичного матеріалу, необхідного для успішного оволодіння програмними знаннями з...
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Загальна характеристика судження