Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Скорочені силогізми
Силогізм, в якому явно виражені всі його складові - обоє засновків та висновок - у практиці мислення майже не використовується. Частіше використовується силогізм, в якому відсутній один із засновків або висновок.
Силогізм з опущеним засновком або висновком називають скороченим силогізмом або *ентимемою (з грецького - те, що мається на увазі).
Опущеним може бути більший засновок, менший засновок або висновок.
А) Силогізм першої фігури з опущеним більшим засновком.
Наприклад, "Оскільки Петренко навчається в університеті "Україна", то він вивчає логіку". Відновимо цю ентимему:
Усі студенти університету "Україна" (М) вивчають логіку (Р). Петренко (Б) є студентом університету "Україна" (М). Петренко (Б) вивчає логіку (Р).
B) Силогізм першої фігури з опущеним меншим засновком.
Наприклад, "Оскільки всі громадяни України мають політичні права, то їх має і Петренко".
Відновлений силогізм має такий вигляд: Усі громадяни України (М) мають політичні права (Р). Петренко (Б) - громадянин України (М). Петренко (Б) має політичні права (Р).
C) Силогізм першої фігури з опущеним висновком.
Наприклад, "Усі студенти зобов'язані відвідувати практичні заняття, а Петренко - студент". Оскільки висновок не тільки є необхідним, але й очевидним, то він не формулюється.
Використовуються також ентимеми, побудовані за іншими фігурами категоричного силогізму. У формі ентимем можуть будуватися й умовно-категоричні та розділово-категоричні умовиводи.
D) Умовно-категоричний вивід з опущеним більшим засновком.
Наприклад, "Оскільки температура нижча, ніж 0 °С, то вода замерзла". Більший засновок: "Якщо температура опускається нижче 0 °С, то вода замерзає" мається на увазі. Оскільки це загальновідоме твердження, то потреби його формулювати немає.
Е) Розділово-категоричний вивід з опущеним більшим засновком.
Наприклад, "У даній справі звинувачувальний вирок не ухвалено, отже він буде виправдовувальним". Більший засновок - розділове судження "У справі ухвалюється або звинувачувальний, або виправдовувальний вирок" - не формулюється.
F) Розділово-категоричний силогізм з опущеним висновком.
Наприклад, "Це могли бути або А, або В, або С. Це був А". Висновок: "Це не були ні В, ні С" формулювати нема потреби, бо він є очевидним у двох засновках.
Використання скорочених силогізмів зумовлено тим, що опущений засновок або висновок містять відоме твердження, яке не потребує письмового чи усного вираження, або в контексті висловлених частин умовиводу воно легко встановлюється. Тому міркування здійснюється в формі ентимеми. Але, оскільки в ентимемі не всі складові умовиводу є наявними, то помилку, яка криється у виводі, знайти значно важче,
Ніжу повному умовиводі. Тому для перевірки правильності міркування необхідно знайти опущені складові виводу і відновити ентимему в повний умовивід.
Література для поглибленого вивчення розділу
A. Основна
1. Гетманова А. Д. Логика. - М.: Новая школа, 1995. - С. 139-159.
3. Жеребкін В. Є. Логіка. - X.: Основа; К.: Знання. 1999. - С. 143-169.
4. Кириллов В. И., Старченко A. A. Логика. - М.: Высшая школа, 1995. - С. 144-163.
5. Конверський А. Є. Логіка. - К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 204-228.
6. Иванов Е. А. Логика. - М.: Издательство БЕК, 1996. - С. 202-211.
7. СвинцовВ. И. Логика.-М.: Скорина; Весь мир, 1998. - С. 231-241.
8. Тофтул М. Г. Логіка: Навч. посібн. для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Академія, 2003. - С. 137-160.
9. Хоменко І. В., Алексюк I. A. Основи логіки. - К.: Золоті ворота, 1996. - С. 96-145.
10.Хоменко І. В. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Абрис, 2004. - СІ43-149.
B. Додаткова
1. Ивин A. A. Искусство правильно мыслить. - М.: Просвещение, 1990. - С. 6-57.
2. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник. - М.: Наука, 1975.
- Статті: алгебра логики, выведение, дедукция, исчисление высказываний, исчисление предикатов, modus ponendo tollens, modus ponens, modus tollendo ponens, modus tollens, разделительно-категорический силлогизм, умозаключение, условно-категорический силлогизм, энтимема та інші статті до даної теми.
Схожі статті
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Правила засновків силогізму
З істинних засновків не завжди можна отримати істинні висновки. Для його істинності необхідно ще дотримання загальних правил категоричного силогізму....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Фігури та модуси силогізму
З істинних засновків не завжди можна отримати істинні висновки. Для його істинності необхідно ще дотримання загальних правил категоричного силогізму....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Правила термінів силогізму
З істинних засновків не завжди можна отримати істинні висновки. Для його істинності необхідно ще дотримання загальних правил категоричного силогізму....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 8. Розподіленість термінів у категоричних судженнях
Оскільки кожне судження одночасно має якісну і кількісну характеристику, то буде доцільним об'єднати два попередніх поділи суджень за якістю і кількістю....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Поняття простого категоричного силогізму та його структура
Короткий зміст розділу До дедуктивних умовиводів належить простий категоричний силогізм (від грецького - міркувати, робити висновок). Це найбільш...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 8. Простий категоричний силогізм
Короткий зміст розділу До дедуктивних умовиводів належить простий категоричний силогізм (від грецького - міркувати, робити висновок). Це найбільш...
-
Оскільки кожне судження одночасно має якісну і кількісну характеристику, то буде доцільним об'єднати два попередніх поділи суджень за якістю і кількістю....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Категоричний силогізм з виділяючим судженням
Оскільки середній термін силогізму (М) займає в кожній з чотирьох фігур різне місце, то кожна фігура має свої особливі правила, які виводяться з...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Особливі правила фігур силогізму
Оскільки середній термін силогізму (М) займає в кожній з чотирьох фігур різне місце, то кожна фігура має свої особливі правила, які виводяться з...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Протиставлення предикатові
Перетворення - це логічна операція, в результаті якої судження змінює свою якість, а предикат висновку заперечує предикат засновку. Кількість судження...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Виводи за логічним квадратом
Перетворення - це логічна операція, в результаті якої судження змінює свою якість, а предикат висновку заперечує предикат засновку. Кількість судження...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Перетворення судження
Перетворення - це логічна операція, в результаті якої судження змінює свою якість, а предикат висновку заперечує предикат засновку. Кількість судження...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Логіка й мова
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 8. Визначення логіки як науки
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Поняття штучної мови
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Види понять за обсягом
Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема. Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Логічні прийоми утворення понять
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Ознака предмета думки
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 2. Загальна характеристика поняття
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Неявні визначення та прийоми, подібні до визначення
Визначення повинно бути не тільки істинним за змістом, але й правильним за своєю структурою. Правильність визначення залежить від дотримання певних...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Правила визначення поняття
Визначення повинно бути не тільки істинним за змістом, але й правильним за своєю структурою. Правильність визначення залежить від дотримання певних...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Явне визначення
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Види визначень
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Визначення поняття
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 3. Логічні операції з поняттями
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Правильний та неправильний умовивід
Умовами здобуття істинних висновків в умовиводі є: 1) істинність вихідних висловлювань або засновків; 2) правильність виводу. Поняття істинного...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Відношення підпорядкування
*Закон тотожності як закон правильного мислення є певною формою відображення закону об'єктивної дійсності - визначеності, певної відносної сталості...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Відношення часткової сумісності
*Закон тотожності як закон правильного мислення є певною формою відображення закону об'єктивної дійсності - визначеності, певної відносної сталості...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Закон тотожності
*Закон тотожності як закон правильного мислення є певною формою відображення закону об'єктивної дійсності - визначеності, певної відносної сталості...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 8. Відношення між поняттями
Поділ понять за обсягом ілюструє наведена схема. Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина",...
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Скорочені силогізми