Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Правила термінів силогізму
З істинних засновків не завжди можна отримати істинні висновки. Для його істинності необхідно ще дотримання загальних правил категоричного силогізму. Існують сім загальних правил силогізму: три З них відносяться до термінів і чотири - до засновків. Розглянемо правила термінів силогізму:
1) У даному силогізмі повинно бути тільки три терміни. Вивід в силогізмі грунтується на відношенні двох крайніх термінів, тому він повинен мати тільки три терміни. Порушення цього правила пов'язане з явищем багатозначності слів, коли середній термін в одному засновку має одне значення, а в іншому - інше значення. Така помилка є порушенням вимог закону тотожності і називається подвоєнням терміна.
Наприклад:
Штамп (М) є технологічна оснастка (Р). Це судження (Б) є штампом (М).
Це судження (8) є технологічною оснасткою (Р)?!
У другому засновку під словом "штамп" розуміють вираз, який перетворився на загальне, позбавлене смислу твердження. У результаті порушення зв'язку між крайніми термінами виникає позбавлений змісту висновок.
2) Середній термін повинен бути розподіленим принаймні в одному із засновків. Якщо середній термін (М) не розподілений у жодному із засновків, то зв'язок між крайніми термінами буде невизначеним. Наприклад:
Деякі студенти (М) - відмінники (Р). Усі мої друзі (5) - студенти (М). 777
1-ший засновок:
М-нерозподілений у жодному із засновків. 2-гий засновок:
Висновок може бути:
A) Усі мої друзі - відмінники.
B) Деякі з моїх друзів - відмінники.
C) Жоден з моїх друзів не є відмінником.
3) Якщо крайній термін (8, Р) не розподілений у засновку, то він не повинен бути розподілений і в висновку (і навпаки). Наприклад: Усі мої друзі (М) - студенти (Р). Симоненко (Бї не є моїм другом (МУ Симоненко (8) не є студентом (Р)?! 1 - ший засновок
Р" - у засновку. 2-гий засновок
Р+ - у висновку.
Висновок не є необхідним і не може вважатися істинним. Помилка пов'язана з порушенням правила розподіленості крайніх термінів.
3. Правила засновків силогізму
1) Принаймні один із засновків силогізму повинен бути стверджувальним судженням. З двох заперечних суджень висновок з необхідністю не витікає. Наприклад:
Серед студентів університету "Україна" (М) немає математиків (Р).
Серед студентів КДУ ($) немає студентів університету "Україна" ПУГ).
Оскільки обоє засновків є заперечними,
То відношення між Б та Р є невизначеним. Тут можливі такі твердження: Е(5Р) - "Жоден студент КДУ не є математиком", О (БР) - "Деякі студенти КДУ не є математиками", А (5Р) - "Усі студенти КДУ є математиками".
2) Якщо один із засновків - заперечне твердження, то і висновок повинен бути заперечним. Наприклад:
Зацікавлений суддя (М) не бере участі в розгляді справи (Р). Сидоренко (Б) є зацікавленим суддею (М).
Сидоренко (Б) не бере участі в розгляді справи (Р).
Оскільки всі Б належать до М, а жодне М не належить до Р, то жодне в не належить до Р. Висновок є загальнозаперечним судженням.
3) Принаймні один із засновників повинен бути загальним судженням. Із двох часткових суджень висновок з необхідністю не витікає. Наприклад:
Деякі філателісти - адвокати І (БР). Деякі прокурори - філателісти І (БРУ? ? ?
4) Якщо один із засновків - часткове судження, то висновок повинен бути частковим.
Усі студенти-юристи (М) вивчають логіку (Р) А (БР). Деякі слідчі (5) є студентами-юристами (М) І (БРУ Деякі слідчі (Б) вивчають логіку (Р) І (5Р). Оскільки менший засновок цього силогізму є частковим судженням І (БР), то і висновок його є частковим судженням І (БР).
4. Фігури та модуси силогізму
У засновках простого категоричного силогізму середній термін (М) може займати місце суб'єкта (Б) або предиката (Р). У залежності від цього розрізняють чотири різновиди силогізму, які називають його фігурами:
Б-Р 5-Р
У І-шій фігурі середній термін займає місце суб'єкта в більшому засновку і місце предиката в меншому засновку. У ІІ-гій фігурі - місце предиката в обох засновках. У Ш-тій фігурі - місце суб'єкта в обох засновках.
У IV-тій фігурі - місце предиката в більшому засновку і місце суб'єкта в меншому засновку.
Ці фігури вичерпують усі можливі комбінації термінів силогізму.
Таким чином *фігури силогізму - це його різновиди, які відрізняються місцем середнього терміну в засновках.
Засновками силогізму можуть бути категоричні судження, різні за якістю та кількістю: А, Е, 1, О. Число можливих комбінацій двох засновків в одній фігурі силогізму дорівнює 24 = 16:
АА ЕА ЇА ОА
АЕ (ЕЕ) IE (ОЕ)
AI EI (II) (Ol)
AO (EO) (10) (00).
Отже, в чотирьох фігурах силогізму всіх можливих модусів буде 16 х 4 = 64. Але не всі ці можливі комбінації засновків відповідають вимогам загальних правил силогізму. Так, наприклад, у наведених 16-ти комбінаціях для однієї фігури не відповідають правилам засновків такі: ЕЕ, ЕО, ОЕ, 00 - вони обидва є заперечними; II, 10, 01 - вони обидва є частковими. Такі комбінації засновків слід виключати.
Врахувавши вимоги всіх загальних правил силогізму, з 64-х можливих модусів силогізму отримаємо 19 правильних, або сильних його модусів. Дописавши тип судження-висновка отримаємо:
І-ша фігура: ААА, EAE, AH, ЕІО.
ІІ-га фігура: EAE, АЕЕ, ЕІО, АОО.
Ш-тя фігура: А AI, 1 AI, All, ЕАО, ОАО, ЕІО.
IV-та фігура: ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕАО, ЕІО.
* Різновиди силогізму, що розрізняються якістю та кількістю засновків та висновку, називаються модусами (від латинського modus - спосіб, образ) простого категоричного силогізму.
Правильними, або сильними серед них є такі, що відповідають усім вимогам загальних правил силогізму. Сильних модусів - 19.
Крім сильних модусів існують і слабкі модуси, тобто такі, що дають необхідний вивід при певних умовах.
Неважко помітити, що серед сильних модусів є видимі повтори. Наприклад, модус ЕАЕ в І-шій фігурі і модус ЕАЕ - у ІІ-гій. Не слід забувати, що ці модуси належать до різних фігур силогізму і крім типів суджень засновків та висновку (А, Е) розрізняються ще місцем середнього терміна. Таким чином, це - неоднакові силогізми.
Схожі статті
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Поняття простого категоричного силогізму та його структура
Короткий зміст розділу До дедуктивних умовиводів належить простий категоричний силогізм (від грецького - міркувати, робити висновок). Це найбільш...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 8. Розподіленість термінів у категоричних судженнях
Оскільки кожне судження одночасно має якісну і кількісну характеристику, то буде доцільним об'єднати два попередніх поділи суджень за якістю і кількістю....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Поділ за видозміною ознаки та його правила
При вивченні деякого поняття перед нами часто виникає питання про необхідність розкриття його обсягу, тобто розподілу предметів, які містяться в понятті,...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Правила визначення поняття
Визначення повинно бути не тільки істинним за змістом, але й правильним за своєю структурою. Правильність визначення залежить від дотримання певних...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 8. Простий категоричний силогізм
Короткий зміст розділу До дедуктивних умовиводів належить простий категоричний силогізм (від грецького - міркувати, робити висновок). Це найбільш...
-
Оскільки кожне судження одночасно має якісну і кількісну характеристику, то буде доцільним об'єднати два попередніх поділи суджень за якістю і кількістю....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Закон тотожності
*Закон тотожності як закон правильного мислення є певною формою відображення закону об'єктивної дійсності - визначеності, певної відносної сталості...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Відношення підпорядкування
*Закон тотожності як закон правильного мислення є певною формою відображення закону об'єктивної дійсності - визначеності, певної відносної сталості...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Відношення часткової сумісності
*Закон тотожності як закон правильного мислення є певною формою відображення закону об'єктивної дійсності - визначеності, певної відносної сталості...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Поділ поняття та його види
При вивченні деякого поняття перед нами часто виникає питання про необхідність розкриття його обсягу, тобто розподілу предметів, які містяться в понятті,...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Поняття про логічні відношення між простими судженнями
Короткий зміст розділу Судження відображають зв'язки і відношення між предметами об'єктивної дійсності. Якщо судження правильно відображають предмети...
-
Короткий зміст розділу Судження відображають зв'язки і відношення між предметами об'єктивної дійсності. Якщо судження правильно відображають предмети...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 4. Зміст та обсяг понять
Поняття є нерозривно пов'язаним з мовною одиницею - словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Поняття та слово
Поняття є нерозривно пов'язаним з мовною одиницею - словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 6. Виділяюче судження
Дещо стверджувати або заперечувати можна стосовно одного предмета, частини предметів та всіх предметів деякої множини предметів. У залежності від цього...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Поділ простих суджень за кількістю
Дещо стверджувати або заперечувати можна стосовно одного предмета, частини предметів та всіх предметів деякої множини предметів. У залежності від цього...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Обмеження та узагальнення поняття
Поняття є нерозривно пов'язаним з мовною одиницею - словом. Поняття виражаються і закріплюються в словах або словосполученнях. Наприклад, "людина",...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Відношення еквівалентності
Короткий зміст розділу Судження відображають зв'язки і відношення між предметами об'єктивної дійсності. Якщо судження правильно відображають предмети...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 8.4. Загальні правила категоричного силогізму
Для того, щоб із істинних засновків можна було робити істинний висновок, необхідно дотримуватися таких правил силогізму. 1. У кожному силогізмі має бути...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 5. Неявні визначення та прийоми, подібні до визначення
Визначення повинно бути не тільки істинним за змістом, але й правильним за своєю структурою. Правильність визначення залежить від дотримання певних...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Ознака предмета думки
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 3. Явне визначення
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Поняття умовиводу та його структура
Розділ 7. Безпосередній дедуктивний умовивід Короткий зміст розділу Знання людини про навколишній світ поділяються на безпосередні та опосередковані....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 7. Безпосередній дедуктивний умовивід
Розділ 7. Безпосередній дедуктивний умовивід Короткий зміст розділу Знання людини про навколишній світ поділяються на безпосередні та опосередковані....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - МОДУЛЬ 3. УМОВИВІД
Розділ 7. Безпосередній дедуктивний умовивід Короткий зміст розділу Знання людини про навколишній світ поділяються на безпосередні та опосередковані....
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Види визначень
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 1. Визначення поняття
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - Розділ 3. Логічні операції з поняттями
Короткий зміст розділу У цьому розділі ми продовжимо вивчення теми "Поняття" і зупинимося на питаннях логічних операцій з поняттями. До логічних операцій...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Логічні прийоми утворення понять
Короткий зміст розділу Процес пізнання людиною зовнішнього світу є дуже складним; він включає в себе різні етапи, форми, результати відображення...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Виводи за логічним квадратом
Перетворення - це логічна операція, в результаті якої судження змінює свою якість, а предикат висновку заперечує предикат засновку. Кількість судження...
Логіка - Мозгова Н. Г. - 2. Правила термінів силогізму