Логіка - Карамишева Н. В. - Застосування законів логіки в суперечках
Успішність суперечки та її ефективність багато в чому визначається тим, як суб'єкти, що сперечаються, застосовують закони логіки у власних міркуваннях. Дотримання законів логіки дає змогу бути логічним, тобто послідовним, не суперечити самому собі, висловлювати думки точно, зрозуміло, однозначно, вміти доходити висновків із своїх і чужих тверджень, доводити тези на підставі істинних аргументів.
Опираючись на закон тотожності, всі учасники суперечки повинні чітко визначити й сформулювати тему дискусії чи полеміки (предмет обговорення), встановити певну спільність позицій різних сторін. Правила логіки, викликані стосовно тези в темі "Доведення та спростування" (див. 3.5), визначають, як правильно формулювати тезу. Беручи до уваги ці правила, необхідно точно і чітко встановити предмет обговорення, правильність формулювання та розгляду питань і проблем, не підмінювати тему та проблему, не аналізувати наступне питання, не обговоривши попереднього. Порушуючи вимоги закону тотожності, учасники суперечки втрачають предмет обговорення, і вона стає безпредметною (логомахія).
Якщо учасники суперечки "забувають" (навмисно чи ненавмисно) предмет обговорення і намагаються образити, принизити суперника, а він робить те саме, то така суперечка перетворюється на сварку - найнижчий рівень суперечки.
Дотримуючись закону несуперечності, треба сформулювати тему дискусії чи полеміки несуперечливо, вміти виявляти суперечності в міркуваннях опонентів або противників і спростовувати їх. У суперечках на певну тему пропонент або опонент висловлюють суперечні (контрадикторні) судження стосовно суджень інших учасників. Це випливає або з різних поглядів на одну проблему, або з різних підходів до її розв'язання, або зі суб'єктивного небажання одного з учасників мати спільну думку з іншими учасниками.
Якщо в суперечці необхідно досягти консенсусу (згоди), щоб прийняти спільне рішення, тоді полярно протилежні (суперечливі) висловлювання нейтралізуються.
Закон виключеного третього застосовують у суперечках як знаряддя критики опонента чи противника тоді, коли опонент або противник намагається сумістити несумісне, тобто суперечливі висловлювання, згоден на компроміс у тих випадках, коли це неможливо. Закон передбачає чіткий вибір однієї з двох взаємосуперечних альтернатив.
Використовуючи закон достатньої підстави, треба, висуваючи певне твердження, обгрунтувати його за допомогою істинних аргументів і тим самим змусити опонента чи противника визнати його. Значення цього закону полягає в тому, що він вимагає від усіх учасників суперечки не бути голослівними, вміти аргументувати власні тези й антитези, логічно обгрунтовувати свої погляди, позиції, не сприймати "на віру" недоведені твердження опонентів або противників.
Недотримання законів логіки в суперечках, небажання шукати переконливі аргументи, незацікавленість деяких її учасників у встановленні істини або досягненні згоди перетворює реальну суперечку на сварку, а іноді навіть на бійку, що часто спостерігаємо в реальному житті.
Вимоги до ведення суперечок
Основні положення стосовно суперечок уперше сформулював Арістотель у праці "Топіка". Отже, пропоненти й опоненти повинні дотримуватись таких вимог:
- уміти поважати думку та переконання інших;
- бути підготовленими до суперечки (дискусії, полеміки);
- доводити висунуте твердження на істинність і спростовувати на хибність;
- правильно використовувати логічні методи аргументації: дедукцію, індукцію, аналогію;
- вчитися розрізняти "справжню" мудрість від "уявної".
Давні римляни розробили декілька порад щодо суперечки, і позиції, якої повинні дотримуватись її співучасники. Ось кілька таких порад:
1. Якщо не вмієш говорити, навчись слухати (Auscultare disce, 8І nescis toqui).
2. Думай, що кажеш, коли і кому (Cave, quid dicas, quando et cui).
3. Про принципи не сперечаються (De principiis non est dis-putandum),
4. Не кажи про те, чого не знаєш (Nec sutor ultra crepidam).
5. Потрібно вислухати й іншу (протилежну) сторону в суперечці (Audiatur et altera dars).
6. Де згода, там перемога (Ubi concordia - ibi victoria).
Схожі статті
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон несуперечності
Закон несуперечності вперше теоретично сформулював Арістотель: "Неможливо, щоб одне і те саме водночас було і не було притаманне одному й тому самому в...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон достатньої підстави
Закон виключеного третього (лат. tertium non datur - третього не дано) вперше теоретично сформулював Арістотель: "Рівнозначно не може бути нічого...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон виключеного третього
Закон виключеного третього (лат. tertium non datur - третього не дано) вперше теоретично сформулював Арістотель: "Рівнозначно не може бути нічого...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон тотожності
Завдання логіки - підвищитися над тими забобонами, які відбуваються від нечіткості та плутанини непослідовного мислення. В. Мінто Термін "закон логіки"...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 7.2. Суперечка та її теоретико-ігрова модель
Ніколи не сперечайтеся з дурнем - збоку можуть і не побачити різниці. Закон Мерфі Суперечка - різновид дискурсу. її мета - виголошення й обговорення...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Види запитань
Бути чи не бути? Ось в чому питання. Вільям Шекспір Якщо людоїд їсть ножем і виделкою, це прогрес? Станіслав Єжи Лец Якщо миша дивиться на Всесвіт, чи...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Логічна характеристика відповіді
Бути чи не бути? Ось в чому питання. Вільям Шекспір Якщо людоїд їсть ножем і виделкою, це прогрес? Станіслав Єжи Лец Якщо миша дивиться на Всесвіт, чи...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.6. Запитання та відповіді
Бути чи не бути? Ось в чому питання. Вільям Шекспір Якщо людоїд їсть ножем і виделкою, це прогрес? Станіслав Єжи Лец Якщо миша дивиться на Всесвіт, чи...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закони логіки предикатів
Після квантифікації, тобто використання квантора загальності або існування до вільної змінної одномісного або /і-місного предиката, можна отримати різні...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Відношення слідування в логіці предикатів
Після квантифікації, тобто використання квантора загальності або існування до вільної змінної одномісного або /і-місного предиката, можна отримати різні...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Заперечення висловлювань з кванторами
Після квантифікації, тобто використання квантора загальності або існування до вільної змінної одномісного або /і-місного предиката, можна отримати різні...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Рівносильні формули логіки предикатів
Після квантифікації, тобто використання квантора загальності або існування до вільної змінної одномісного або /і-місного предиката, можна отримати різні...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.3. Закони логіки
Завдання логіки - підвищитися над тими забобонами, які відбуваються від нечіткості та плутанини непослідовного мислення. В. Мінто Термін "закон логіки"...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Способи спростування
Процес обгрунтування хибності тези, аргументів, демонстрації здійснюється у формі критики. Критика тези, аргументів, демонстрації означає їх...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.5. Доведення та спростування
Необхідність - аідрі. тяльна властивість доведення. Арістотель Manifestum поп eget probat Urne - Очевидне не потребує доведення. Доведення - логічна...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Правила доведення і спростування та логічні помилки під час їх порушення
Процес обгрунтування хибності тези, аргументів, демонстрації здійснюється у формі критики. Критика тези, аргументів, демонстрації означає їх...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 4.3.3. Логіка існування
Cogito ergo surn - Я мислю, отже, я існую. Р. Декорт Існує об'єкт х, який не існує. Логіка існування - напрям сучасної некласичної логіки (модальної...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Дискурс як об'єкт пізнання
Дискурс як особливий вид комунікації, що має риси раціональності, інтенсиональності, історичності, став головним об'єктом дослідження сучасної філософії...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Наукова мова як знакова система
Наукова мова, з погляду семіотики та логічної семантики, постає особливою системою мовних знаків, що виконують функції означення та позначення, і має...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Зміст і форма мислення
Зміст мислення - те, про що людина думає, розмірковує. Об'єктом думок, міркувань може бути все, що існує у Всесвіті, а також створене самим творчим...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Основні значення терміна "логіка"
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.4.2. Висловлювання
Логіка не вивчає слова, а вивчає висловлювання. Л. Вітгенштайн У сучасній логіці виокремилися два терміни - "судження" та "висловлювання". Вони...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки
Логіка - наука про суб'єктивний логос. Наука логіка виникла в Давній Греції. її засновник - давньогрецький філософ і вчений Арістотель (384-382 рр. до н....
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 4.2.2. Логіка предикатів
Логіка предикатів розділ класичної символічної логіки, що вивчає суб'єктно-предикатну структуру висловлювань, на підставі чого визначають значення...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Рівносильні формули логіки висловлювань
Формули називаються рівносильними, якщо таблиці істинності цих формул будуть збігатися. Рівносильні формули називаються ще еквівалентними, бо в процесі...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Особливості формально-логічних систем
Визначають на рівні металогіки. Серед них основні такі: 1. Єдності семантичного (змістовного) та синтаксичного (формального) аспектів мови, що створюють...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 5.3. Норми як регулятиви практичних дій
Quod non vetat lex, hoc veta pudor - Чого не забороняє закон, те забороняє сором. Сенека Закон ніколи не повинен вимагати неможливого. Закон Морфі...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Принципи побудови формально-логічних систем
Визначають на рівні металогіки. Серед них основні такі: 1. Єдності семантичного (змістовного) та синтаксичного (формального) аспектів мови, що створюють...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Алетична логіка
Для інтерпретації модальних систем розроблено декілька семантичних моделей, які отримали назви "алгебраїчна", "ситуаційна", семантика "можливих світів"....
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Інтерпретація модальних систем
Для інтерпретації модальних систем розроблено декілька семантичних моделей, які отримали назви "алгебраїчна", "ситуаційна", семантика "можливих світів"....
Логіка - Карамишева Н. В. - Застосування законів логіки в суперечках