Курс фінансів - Кудряшов В. П. - Розділ 8. ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА НАПРЯМИ ЙОГО РЕФОРМУВАННЯ

8.1. Державне соціальне страхування та його організаційні форми.

8.2. Пенсійна система України і напрями їі перебудови.

8.3. Джерела формування доходів і структура видатків Пенсійного фонду України.

8.1. Державне соціальне страхування та його організаційні форми

Державне соціальне страхування відіграє важливу роль у розвитку суспільства. У Конституції України (ст. 46) зазначено: "Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом". З метою забезпечення таких прав в Україні створена система загальнообов'язкового державного соціального страхування. Поряд розвиваються форми добровільного соціального страхування.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система гарантій, які надаються з метою впровадження соціального захисту громадян за рахунок державних страхових коштів. Такий захист, зокрема, передбачає організацію матеріального забезпечення громадян у разі хвороби, втрати працездатності (повної, часткової або тимчасової), втрати годувальника, безробіття, у старості, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, хворими членами сім'ї, У випадках смерті громадянина та ін. З метою фінансового забезпечення соціального захисту населення створено цільові державні страхові фонди, на які покладаються задачі надання матеріальної допомоги громадянам.

Залежно від страхового випадку розрізняють такі види загальнообов'язкового соціального страхування:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття;

- інші види страхування.

Складові загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні наведено на рис. 8.1.

До суб'єктів загальнодержавного соціального страхування належать (рис. 8.2):

1) застраховані особи;

2) страхувальники;

3) страховики.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється державне соціальне страхування. В окремих випадках до застрахованих належать члени сімей громадян, а також інші особи. Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та громадяни, що забезпечують себе роботою самостійно. Громадяни України, які працюють за межами України, мають право на забезпечення державного соціального страхування за умови сплати передбачених страхових внесків. Представниками застрахованих осіб можуть бути профспілки або інші уповноважені працівниками органи.

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Це, зокрема, самозайняті (адвокати, підприємці тощо), громадяни, які проживають за межами України і сплачують внески та ін. Страхувальники зобов'язані сплачувати обов'язкові страхові внески. Страховики - це цільові державні фонди, створені з метою забезпечення мобілізації коштів та фінансування державних соціальних програм. Об'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є страховий випадок, із настанням якого застрахована особа отримує право на одержання матеріального забезпечення та соціальні послуги.

види загальнообов'язкового державного соціального страхування в україні

Рис. 8.1. Види загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні

структура загальнообов'язкового державного соціального страхування в україні за суб'єктами

Рис. 8.2. Структура загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні за суб'єктами

Для забезпечення певних видів соціального страхування створюються відповідні державні фонди. Страхові фонди - установи, що здійснюють мобілізацію страхових внесків та забезпечують фінансування передбачених виплат застрахованим особам. Усі застраховані громадяни є членами відповідних страхових фондів залежно від виду соціального страхування. Державні страхові фонди належать до некомерційних самоврядних організацій.

Як правило, цільові страхові державні фонди не можуть займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено.

Таким фондам забороняється також використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з виконанням їх функцій. Кошти цільових страхових державних фондів не входять до складу Державного бюджету України. Ці фонди мають самостійні бюджети. Управління страховими фондами здійснюється на паритетній основі представниками держави та суб'єктів соціального страхування (страхувальників і страховиків). Для забезпечення стабільної діяльності фондів створюються резерви страхових коштів. Фонди зобов'язані публікувати в засобах масової інформації свої бюджети.

З метою забезпечення загальнообов'язкового соціального страхування в Україні створено такі державні фонди:

1) Пенсійний фонд України (ПФУ);

2) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ФЗДССБ);

3) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФССТВП);

4) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ФССНВ);

5) Фонд медичного страхування (ФМС) (передбачається створити).

Основними джерелами доходів фондів соціального страхування є обов'язкові внески роботодавців та застрахованих осіб, асигнування та інші кошти. Розміри внесків до фондів визначають, грунтуючись на необхідності забезпечити достатній рівень фінансування соціальних програм, що реалізуються державою. Порядок створення страхових фондів регламентується законодавством України. Виплати застрахованим особам здійснюються з періоду настання страхових випадків. Джерела доходів загальнообов'язкових державних фондів соціального страхування в Україні зображено на рис. 8.3.

Для прикладу розглянемо джерела формування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. До них, зокрема, належать:

1) страхові внески страхувальників - роботодавців і застрахованих осіб. Роботодавці зобов'язані перераховувати до бюджету фонду 1,5% витрат на оплату праці найманих працівників (включаючи основну та додаткову заробітну плату). Для найманих працівників установлені такі внески: для осіб, зарплата яких становить величину нижчу за прожитковий мінімум працездатної особи, - 0,5% від суми оплати праці. Для працівників, зарплата яких перевищує величину прожиткового мінімуму працездатних осіб, - 1,0%.

джерела доходів державних фондів соціального страхування

Рис. 8.3. Джерела доходів державних фондів соціального страхування

2) пені, штрафи та інші фінансові санкції;

3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

4) асигнування із Державного бюджету України;

5) інші надходження.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності може одержувати такі кошти у формі фінансових санкцій:

1) за порушення строків реєстрації страхувальника або несвоєчасну сплату страхових внесків накладається штраф в обсязі 50% від суми належних внесків з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися;

2) за порушення порядку витрачання страхових коштів установлено штраф у розмірі 50% від необхідної до сплати суми внесків;

3) на суму недоїмки, на яку нараховується пеня, виходячи зі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати.

При цьому слід звернути увагу на те, що несплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються до Фонду в безспірному порядку.

Фінансові ресурси цільових фондів державного соціального страхування мають забезпечити:

1) надання громадянам матеріального забезпечення та соціальних послуг, передбачених законодавством України;

2) фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків;

3) створення резерву коштів для забезпечення витрат застрахованим особам;

4) покриття витрат страховика, пов'язаних із виконанням загальнообов'язкового соціального страхування.

Ресурси фондів спрямовуються на фінансування соціальних програм, які передбачені законодавством України. До них, зокрема, належать:

1) виплата допомоги із втрати працездатності у зв'язку з народженням, похованням (близько 70% витрат);

2) фінансування санітарно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей (приблизно 25% витрат фондів);

3) повне або часткове фінансування дитячих та студентських таборів та позашкільного обслуговування учнів;

4) утворення резерву страхових фондів для забезпечення непередбачених витрат і надання соціальних послуг застрахованим особам;

5) забезпечення поточної діяльності фондів (близько 4% витрат);

6) інші витрати.

При цьому кожний державний соціальний фонд вирішує певні задачі. Так, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає фінансування таких програм:

- допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

- допомоги при вагітності та пологах;

- допомоги при народженні дитини та догляді за нею;

- допомоги на поховання (крім пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

- забезпечення оздоровчих заходів.

Страхування від безробіття забезпечує фінансування таких витрат:

- допомоги із безробіття;

- виплат, пов'язаних з підготовкою та перепідготовкою безробітних;

- надання допомоги безробітному та членам його сім'ї;

- дотацій роботодавцям для створення робочих місць;

- допомоги на поховання безробітного.

Нині система соціального страхування України зазнає реформування. Єдиний (до 2001 р.) Фонд соціального страхування України перетворено на чотири фонди. Змінюється роль профспілкових організацій в управлінні фондів соціального страхування та в розподілі його коштів. Передбачається формування місцевих фондів соціального страхування. Розробляються та впроваджуються заходи, спрямовані на підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування.



Схожі статті




Курс фінансів - Кудряшов В. П. - Розділ 8. ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА НАПРЯМИ ЙОГО РЕФОРМУВАННЯ

Предыдущая | Следующая