Курс фінансів - Кудряшов В. П. - Розділ 4. ПОДАТКОВА СИСТЕМА І ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА

4.1. Оподаткування та його функції.

4.2. Податкова система і принципи її побудови.

4.3. Характеристика податкової системи України.

4.4. Податкова політика та напрями реформування податкової системи України.

4.1. Оподаткування та його функції

Оподаткування є невід'ємним елементом державності. Функціонування держави передбачає мобілізацію коштів з метою фінансування державних витрат. Переважна частина доходів для забезпечення функцій держави залучається у вигляді податків. Тому оподаткування розглядають як економічну основу функціонування держави. З розвитком державності змінюється і система оподаткування. Для кожного історичного етапу суспільного розвитку використовуються певні форми і способи стягнення податків. Зміни в системі оподаткування визначаються станом економічного, соціального і політичного розвитку країни.

За допомогою оподаткування частина доходів від громадян та суб'єктів господарської і фінансової діяльності передається до державних фондів, які мають забезпечувати розвиток країни. Мобілізовані ресурси використовуються з метою фінансування функцій держави. Ці процеси мають об'єктивний характер. Для забезпечення обороноздатності, судочинства, державного управління, проведення соціальної політики та виконання інших функцій у державі створюють відповідні фонди, джерелами фінансування яких є різні надходження. Та найбільш важливу роль відіграють податки.

Податки - це, по-перше, виплати суб'єктів до державних фондів. Державні органи влади визначають коло осіб, що залучаються до оподаткування. По-друге, це обов'язкові платежі. Суб'єкти оподаткування зобов'язані здійснювати установлені виплати в обов'язковому порядку. У разі їх відмови виконати добровільно, ці вимоги використовують засоби примусового стягнення. Для цього у складі державного апарату формують відповідні служби. По-третє, податки сплачують у певних, установлених законодавством країни, обсягах. їх величина залежить від багатьох факторів: стану розвитку економіки, рівня доходів суб'єктів оподаткування, обсягів державних видатків та ін.

Податки використовують для мобілізації коштів до різних державних фондів. Найважливішими є державний та місцеві бюджети. Це - основні фонди, що формуються на рівні держави або відповідної територіальної одиниці. Вони є основою фінансування функцій державних органів управління. Податки (в їх широкому розумінні) використовуються також з метою забезпечення надходжень до цільових державних фондів: пенсійного, фонду соціального страхування, валютного, інноваційного фонду та ін. У сучасній практиці є також і галузеві, і місцеві позабюджетні фонди, надходження до яких здійснюється на добровільних (необов'язкових) засадах.

У визначенні податків доцільно зазначити, по-перше, що це обов'язкові платежі. По-друге, це платежі до державних фондів. Останні включають як державний бюджет, так і державні цільові фонди, ресурси яких формуються за рахунок таких обов'язкових відрахувань. По-третє, платниками є лише визначені суб'єкти. Адже в окремих випадках певні групи громадян, підприємств, представництв та ін. не включаються до платників податків з тих чи інших причин. Важливим є і четверте: стягнення податків здійснюється в певному порядку і обсягах. Обов'язковість, спрямованість, визначення платників, порядок і величина оподаткування регламентуються законодавством. Це п'ятий важливий пункт, що має бути відображеним у понятті "податки".

Таким чином, можна дати таке загальне визначення податків. Податки - це обов'язкові платежі до державних фондів з боку визначених суб'єктів у порядку і обсягах, установлених законодавством. До таких суб'єктів, як правило, належать фізичні та юридичні особи, що одержують доходи або здійснюють певні операції. Порядок і обсяги оподаткування встановлюються законодавством країни. У відносинах між державами основою регулювання податкових платежів є міжнародні угоди. Основні вимоги законодавства конкретизуються в положеннях та інструкціях, які приймаються урядом. Вони є основою для проведення практичної діяльності з питань мобілізації та використання податків.

У процесі історичного розвитку використовувалися різні види і способи оподаткування. їх класифікували, грунтуючись на різних критеріях. До них, зокрема, зараховують: наявність еквівалентного обміну між платниками і державними фондами, цільовий характер надходжень податків; відшкодування коштів до визначеного державного фонду, вилучення податків безпосередньо з платників або віднесення їх до складу цін товарів та ін. Таке розмежування дає можливість більш раціонально використовувати оподаткування у процесі регулювання соціально-економічного розвитку країни.

Визначення податків подано в Законі України "Про систему оподаткування". "Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів, - зазначається в ст. 2 Закону, - слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування". Тут уточнюється, що обов'язкові платежі можуть здійснюватися тільки до бюджету або державних цільових фондів. При цьому передбачається врахування різних рівнів бюджету (Державного та місцевого). Важливим є і те, що замість загального визначення суб'єкта оподаткування (фізичної або юридичної особи) використовується термін "платник податків". Тим самим, до сфери діяльності Закону не зараховано осіб, яких за тих чи інших причин звільнено від оподаткування.

Податки в СРСР розглядалися як додатковий, підпорядкований соціалістичним принципам розподілу суспільного продукту важіль. До того ж, передбачалося, що їх роль ставатиме менш важливою. Наприклад, у "Финансово-кредитном словаре" зазначалося: "Податки, що використовуються в соціалістичних країнах, за своєю соціально-економічною сутністю принципово відрізняються від податків за капіталізму. В умовах панування суспільної власності на засоби виробництва соціалістична держава здійснює прямий розподіл національного доходу і формує переважну частину доходів державного бюджету за рахунок надходжень від соціалістичного господарства. Податки... є додатковим джерелом ресурсів для покриття суспільних витрат на задоволення суспільних потреб... Оскільки розширене відтворення і підвищення матеріального і культурного рівнів життя народу все більшою мірою забезпечується за рахунок нагромаджень соціалістичного господарства, податкова система в цьому аспекті втрачає свою значущість".

Відродження державності України та прийняття курсу на ринкову економіку поставили багато складних запитань щодо розвитку фінансової системи. Та найбільш гострі проблеми виникли у сфері оподаткування. Система оподаткування, що функціонувала в СРСР, виявилася зовсім непридатною для обслуговування розвитку ринкових відносин. Тому постало питання про повну її перебудову. Разом з тим, формування адекватної податкової системи для перехідного періоду зумовило появу складних проблем. Зокрема, до них можна зарахувати: зубожіння населення, різке зменшення обсягів ВВП, скорочення виробництва і навіть повну зупинку провідних підприємств, зростання рівня безробіття, прискорення інфляційних процесів, що призвели до гіперінфляції та ін. За таких умов використання досвіду зарубіжних країн у розбудові податкової системи в Україні стало проблемним. Тому формування раціонального податкового законодавства здійснювалося протягом багатьох років. Продовжується така робота і нині.

Суб'єкт оподаткування - це ті особи, на яких покладено обов'язки сплачувати, утримувати та перераховувати податки до державних фондів.

Об'єкт оподаткування відображає назву активів або операцій, які підлягають оподаткуванню. До них належать: дохід, майно, земельні ділянки, предмети споживання.

Джерело виплати податків - це дохід, за рахунок якого здійснюється виплата податку.

Одиниця оподаткування - це одиниця вимірювання об'єкта оподаткування. Використовуються фізичні одиниці (площа земельної ділянки, обсяг циліндра двигуна та ін.) та грошові одиниці (сума доходів або оцінювання фізичної одиниці у грошовому вираженні).

Ставка податку - це величина податку на одиницю бази оподаткування. Використовують універсальні і диференційовані ставки. Універсальну ставку встановлюють для всіх платників податку. Диференційовану - для окремих платників або для різних об'єктів оподаткування. Розрізняють тверді ставки (установлюються на одиницю оподаткування, прийняту у фізичному вираженні) та процентні ставки (для об'єкта, що має грошове вираження). Процентні ставки поділяються на пропорційні, прогресивні та регресивні.

Податки відіграють важливу роль у процесі соціально-економічного розвитку країни. Зокрема, з їх використанням здійснюється залучення доходів до державного бюджету та до найважливіших державних цільових фондів: пенсійного фонду, фондів соціального страхування, фондів сприяння розвитку окремих галузей економіки, формування інноваційної моделі економічного розвитку та ін. Разом з тим, податки є дійовим важелем впливу держави на розвиток економічних і соціальних процесів. Оподаткування впроваджується з метою обмеження (або прискорення) розвитку окремих галузей, надання пільг певним категоріям громадян, регулювання економічних зв'язків з іншими державами та ін. Особливої актуальності використання податкового механізму регулювання соціально-економічних процесів набуває у перехідному періоді.

В економічному і соціальному розвитку країни оподаткування виконує такі важливі функції, як фіскальну та регулювальну. Фіскальна функція - це, по суті, мобілізація ресурсів до державних фондів. Окремі автори виокремлюють також такі функції, як розподільна, стимулювальна і контрольна. Регулювальна функція забезпечує здійснення впливу на діяльність платників податків з метою спрямування такого впливу на реалізацію загальнодержавних інтересів та пріоритетів розвитку територій. Функції оподаткування наведено на рис. 4.1.

функції оподаткування

Рис. 4.1. Функції оподаткування

Регулювання економічного і соціального розвитку з використанням важелів оподаткування спрямовується на забезпечення балансу між попитом і пропозицією в умовах їх незбалансованого стану, стимулювання / стримування розвитку підприємницької діяльності у країні в цілому та в окремих галузях, стимулювання / стримування інвестиційної діяльності, регулювання розподілу доходів між різними групами громадян.

Регулювання економічного і соціального розвитку здійснюється за допомогою застосування різноманітних інструментів оподаткування, найважливішими з яких є: внесення змін до складу та умов діяльності суб'єктів оподаткування, кількості та видів податків і зборів, що входять до складу системи оподаткування, перегляд ставок оподаткування, що встановлюються для окремих видів податків і зборів, внесення змін до визначення податкової бази, запровадження податкових пільг і санкцій.



Схожі статті




Курс фінансів - Кудряшов В. П. - Розділ 4. ПОДАТКОВА СИСТЕМА І ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА

Предыдущая | Следующая