Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Формування культурологічної думки в XVI-XVIII ст
Значну роль у суспільно-культурному житті України кінця XVI - першої третини XVII ст. відігравали братства - національно-релігійні організації православного населення українських міст. У філософуванні братчиків доволі помітні традиції ще києворуського візантинізму: філософія розуміється як шлях осягнення істини через містичне єднання з Богом, доводиться актуальність духовних цінностей княжої доби, висловлюються містично-аскетичні ідеї. При цьому активно обстоюється ідея використання старослов'янської мови, яка наділяється майже чудодійною силою і сакральним сенсом. Що стосується розуміння сенсу та тенденцій розвитку культури представниками братських шкіл цього часу, то тут переважають ідеї перетворення старозаповітної, перейнятої земними пристрастями і бажаннями людини на людину нового - духовного, або "внутрішнього", типу. Такими ідеями пройняті твори Герасима Смотрицького, Ісаї Копинського, Клірика Острозького, Івана Вишенського, Йова Княги-ницького, Віталія з Дубна та ін.
Приблизно до 1615 р. у братській традиції простежується виразно негативне ставлення до культурних надбань латинізованого католицького Заходу. Але із заснуванням Київського братства, членами якого стали чимало випускників західноєвропейських університетів та колегій, ситуація поволі змінюється. Посилюються тенденції до розвитку типово західних гуманістичних ідей, з'являється зацікавленість натурфілософською проблематикою, логікою. Пріоритет побожності все більше замінюється на пріоритет освіченості та розуму. Приходить усвідомлення необхідності синтезу досягнень вітчизняної та європейської теоретичної думки. На цьому етапі розвитку філософської культури братських шкіл активно виступають із своїми ідеями Мелетій Смотрицький, Йов Борецький, Касіян Сакович, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Хома Євлевич та ін.
Ці мислителі дивилися на людину вже не титьки в етичному ракурсі, а й у гносеологічному та природничому. Кирило Транквіліон-Ставровецький звертався до своїх сучасників: "...0 чоловіче, тил ко познай самого себе, яко єст-єсь дивним створеням божіим и скарбницею примудрости єго неизреченной; которий в тебі закрита и положена єст". "Найбільшою мудрістю, найвищою філософією і найпотрібнішою теологією" вважав пізнання людиною своєї власної природи філософ, письменник і культурно-освітній діяч Касіян Сакович. У дослідженні "Арістотелівські проблеми, або питання про природу людини" він писав: "У праві було колись написано: непристойно громадянину не знати законів своєї вітчизни. А я можу сказати: ще не пристойніше людині не знати законів своєї природи..."
Новий етап формування української культурологічної думки почався із заснуванням у 1632 р. Києво-Могилянської академії. Саме цей навчальний заклад започаткував не тільки традицію української вищої освіти, а й традиції вітчизняної науки в її сучасному розумінні. Розвиток філософської думки в стінах Києво-Могилянської академії сприяв значному піднесенню натурфілософії, психології, права і загалом підвищенню рівня теоретичного мислення. До видатних представників Києво-Могилянської наукової школи належать Йосип Кононович - Горбацький, Інокентій Гізель, Йоасаф Кроковський, Стефан Яворський, Георгій Кониський, Амвросій Дубневич, Георгій Щербацький, Іоаникій Галятовський, Лазар Барановський, Григорій Сковорода та багато інших відомих діячів української культури.
Характерне відображення духовних Пошуків цього часу можна знайти в працях історика й філософа Інокентія Гізеля (бл. 1600-1683), який досліджував проблематику таких категорій, як "єдине", "істинне" та "добре". Він доводить, що поняття єдиного є мірою досконалості, а істинного та доброго - мірою оціненості.
Звернення до специфічно культурологічної проблематики стало характерною рисою української філософської думки XVIII ст. Григорій Сковорода (1722-1794), безперечно, був найвизначнішим українським мислителем цього часу. Його філософські погляди, в тому числі з культурологічної проблематики, викладені насамперед у трактатах та діалогах. Сковорода сповідує ідею "трьох світів": макрокосм (всесвіт), мікрокосм (людина) та особлива символічна реальність, яка поєднує мікро - та макрокосм і відтворює їх в ідеальній формі. Хоча Сковорода, звісно, не вживає слова "культура" (як відомо, воно з'явилося в українській лексиці майже за століття по тому), але поняття його ідеального світу є дуже близьким до пізніших культурологічних трактувань світу культури як простору смислів і значень. За Сковородою, що був близький до "внутрішнього" християнства (духовна течія, що виводиться найчастіше від містики ренесансної доби, заперечує абсолютний авторитет церкви та прагне до алегоричного тлумачення Святого Письма), найдосконалішим зразком цього ідеального світу є Біблія.
Християнська культура у світогляді Г. Сковороди безперечно домінувала, та йому не була чужою й антична філософія (насамперед платонізм). А вчення українського філософа про "сродну" працю ("сродність" у Сковороди - це придатність кожної окремої людини до певної, саме для неї найкраще підхожої праці) має очевидні паралелі зі східною концепцією карми. Він висловлює переконаність у тому, що щасливою людина стає тоді, коли їй вдається розгледіти свою сродність, розпізнати свою схильність до того чи іншого виду фізичної або духовної праці. Власне, йдеться про значення самопізнання людини в культурі та її самореалізації в суспільстві. Сковорода закликає "спершу пізнати самого себе" і пише: "Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами, як риба у воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва, відхили лише вхід у душу свою".
Г. Сковорода вбачав основною метою філософування досягнення людиною стану щастя й блаженства, гармонії з навколишнім та внутрішнім світом. Він писав: "...Філософія, або любов до мудрості, спрямовує все коло справ своїх на той кінець, щоб дати життя нашому духові, благородство серцю, світлість думкам, як голові всього. Коли дух у людині веселий, думки спокійні, серце мирне, то все мирне, то все світле, щасливе, блаженне. Оце і є філософствування".
Схожі статті
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Тема 2. Історія та складники становлення культурологічної думки
Позанаукові уявлення про культуру Культурологія як спеціальна наукова дисципліна склалася тільки у XX ст. Однак протягом тривалого часу (а надто з кінця...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Становлення культурологи як науково-філософської дисципліни
Як було з'ясовано вище, проблеми смислу і мети культурно-історичного процесу завжди суттєво стимулювали філософські шукання. Особливо ж актуальною ця...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Філософсько-соціологічне осмислення культури
Філософія не цуралася культурної проблематики фактично з самого свого народження. Суттєву увагу приділяли питанням культури вже філософи Давньої Греції....
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Культура і цивілізація
Слово "цивілізація" походить від латинського слова civilis, що, в свою чергу, утворилося від латинського civis - "громадянин". Словом civilis -...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Тема 1. Предмет курсу "культурологія"
Тема 1. Предмет курсу "культурологія" Історія слова "культура", його сучасні значення. Культура як об'єкт дослідження культурології Слово "культура" має...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Розділ 1. Культурологія: зміст та історія становлення
Тема 1. Предмет курсу "культурологія" Історія слова "культура", його сучасні значення. Культура як об'єкт дослідження культурології Слово "культура" має...
-
Тема 1. Предмет курсу "культурологія" Історія слова "культура", його сучасні значення. Культура як об'єкт дослідження культурології Слово "культура" має...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Історико-антропологічні дослідження культури
Під антропологічними дослідженнями культури ми в даному разі матимемо на увазі наукові результати, досягнуті в межах таких суміжних дисциплін, як...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Позанаукові уявлення про культуру
Позанаукові уявлення про культуру Культурологія як спеціальна наукова дисципліна склалася тільки у XX ст. Однак протягом тривалого часу (а надто з кінця...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Передмова
Тематичне насичення такої навчальної дисципліни, як культурологія, на сьогодні є досить варіативним. Мабуть, це зумовлено як певною аморфністю самого...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Уявлення про культуру в часи Київської Русі
Уявлення про культуру в часи Київської Русі Київська Русь була однією з найбільших територіально і розвинутих культурно держав середньовічної Європи. Ще...
-
Уявлення про культуру в часи Київської Русі Київська Русь була однією з найбільших територіально і розвинутих культурно держав середньовічної Європи. Ще...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Проблема визначення культури
За свідченнями культурологів, на сьогодні в науці існує понад 400 визначень культури і кількість їх постійно зростає. Тож природно, що на певному етапі...
-
Культурологія - Шейко В. М. - МОДУЛЬ І. ІСТОРІЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ
Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів,...
-
Філософія ніколи не виникала на пустому місці. Вона завжди постає як результат попереднього духовного розвитку. Основним джерелом, на грунті якого...
-
Основи культурології - Сандюк Л. О. - 1.1. Історія становлення культурологічної думки
Підготовка сучасного економіста передбачає не тільки засвоєння спеціальних знань, але і формування Гуманістичних переконань, уявлення про світ людського...
-
Культурологія: українська та зарубіжна культура - Закович М. М. - 3. Основні концепції культури
Вивчення походження, сутності культури мас свою історію. Воно передусім пов'язане з такими галузями знань, як етнографія, мистецтвознавство, історія і...
-
Історія філософської думки в Україні - Огородник І. В. - Лекція 5
Лекція 5 1. СУТНІСТЬ ГУМАНІЗМУ ТА УМОВИ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ Формування і розвиток філософської думки в Україні стояли не осторонь світової...
-
Лекція 5 1. СУТНІСТЬ ГУМАНІЗМУ ТА УМОВИ ЙОГО ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ Формування і розвиток філософської думки в Україні стояли не осторонь світової...
-
Соціологія - Герасимчук А. А. - Формування соціологічної думки
Друга половина XIX ст. стала справжнім розквітом соціологічної думки в Україні. Микола Іванович Зібер, Сергій Андрійович Подолинський, Остап Степанович...
-
Соціологія - Макеєв С. О. - § 1. Виникнення та формування соціологічної думки
Як би не рухалася вперед соціологія, корені її усе-таки хронологічно знаходяться в минулому, одні далі, інші ближче. І хоч сучасний образ соціології...
-
Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Формування полісів
В архаїчну епоху формувалися античні поліси - міста-держави. їх основу становила антична форма власності, тобто єдність державної та приватної форм...
-
1.1 Економічна думка кінця XIX - першої третини XX ст. як теоретичне підгрунтя формування сучасних економічних теорій Сучасні економічні знання...
-
І. Культурологічний підхід до аналізу культури 1. Методологічні засади культурології. 2. Поняття і сутність культури. 3. Основні концепції культури. 4....
-
Культурологія - Шейко В. М. - Психоаналітична теорія походження культури
Екзистенціальна теорія походження культури розроблена К. Ясперсом у праці "Зміст і призначення історії". Він вважав, що, культуру можна датувати осьовим...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Екзистенціальна теорія походження культури
Екзистенціальна теорія походження культури розроблена К. Ясперсом у праці "Зміст і призначення історії". Він вважав, що, культуру можна датувати осьовим...
-
Історія філософської думки в Україні - Огородник І. В. - ТЕМА. ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА ДАВНЬОЇ РУСІ
Лекції 2-3 1. СВІТОГЛЯДНІ ОСНОВИ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ СХІДНИХ СЛОВ'ЯН ЯЗИЧНИЦЬКОЇ ДОБИ Наші далекі пращури, виборюючи умови свого існування, завбільше...
-
І. Культурологічний підхід до аналізу культури 1. Методологічні засади культурології. 2. Поняття і сутність культури. 3. Основні концепції культури. 4....
-
Культурологія: українська та зарубіжна культура - Закович М. М. - 5. Функції культури
Вищезгаданий характер культури як суспільно-історичного явища зумовлює її поліфункціональність. Серед її функцій виокремлюють пізнавальну, інформативну,...
-
І. Культурологічний підхід до аналізу культури 1. Методологічні засади культурології. 2. Поняття і сутність культури. 3. Основні концепції культури. 4....
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Формування культурологічної думки в XVI-XVIII ст