Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Розділ 1. Культурологія: зміст та історія становлення
Тема 1. Предмет курсу "культурологія"
Історія слова "культура", його сучасні значення. Культура як об'єкт дослідження культурології
Слово "культура" має не тільки досить широкий семантичний спектр у багатьох сучасних мовах, у тому числі і в українській, а й тривалу та складну суто лінгвістичну історію. В сучасні європейські мови це слово безпосередньо або опосередковано (як у випадку з українською) прийшло з латини. Латинське ж cultura, в свою чергу, походило від латинського colère. Слово colère мало безліч значень ("поклонятися", "шанувати", "покровительствувати", "плекати", "населяти", "обробляти", "виховувати" і т. д.)* Деякі з цих значень із часом закріпилися за самостійними словами і термінами, генетично пов'язаними, як і слово "культура", з colère. Так, через латинське colonus з colère (у значенні "населяти") пов'язане сучасне слово "колонія" та похідні від нього. Такі значення colere, як "поклонятися", "шанувати", через cultus утілились у сучасному слові "культ" (культ релігійний, культ особистості, культ речі тощо). Англійське coulter (леміш) походить від слова colère в значенні "обробляти", запозиченого через форму cuiter (пор. "культиватор" у сучасній українській).
Класичний спектр значень латинського слова cultura передається в сучасній українській мові словами "оброблення", "виховання", "створення", "формування", "розвиток", "шанування". Загалом найбільш рання історія слова cultura так чи інакше пов'язана з діями, намірами, ставленням людини до землі, рослин, тварин тощо. Причому йшлося не просто про фізичні дії, спрямовані на обробку або вирощування, - малася на увазі наявність особливого позитивного емоційного тла цих дій та його усвідомлення, так би мовити, ритуалізації, сакралізації, "одуховлення" землеробських, сільськогосподарських процесів. Певною мірою прадавнє значення слова "культура" відбивається в характері народних ритуалів, якими протягом тривалого часу супроводжувався весь цикл сільськогосподарських робіт.
Показово, що у трактаті Марка Порція Катона (234- 149 до н. е.) "Агрикультура" (переклад українською подається зазвичай як "Про сільське господарство" або "Про землеробство") можливість гарного догляду за земельною ділянкою, тобто її cultura, обумовлюється тим, що ця ділянка має насамперед подобатись хазяїну, приваблювати, викликати у нього стійкі позитивні емоції. Підтверджує саме такий первісний відтінок значення слова "культура" і те, що ще в середньовічній англійській мові воно вживалося в значенні "розвивати", "плекати" з відтінком служіння, шанування, певного навіть благоговіння. Як видно із значень слова, в лінгвістичному плані воно мало виступати головним у словосполученнях, другим елементом яких мало бути слово в родовому відмінку.
Майже з самого початку існування слова cultura почало практикуватись і його метафоричне, переносне вживання в контексті тематики суто духовних аспектів людської життєдіяльності. Вже Марк Туллій Ціцерон (106-43 до н. е.) говорив про "культуру духу і розуму". У його роботі "Тускуланські бесіди" стверджується, що "культура розуму є філософія". І хоча навіть Френсіс Бекон (1561-1626) ще писав про "культуру й удобрювання умів" (безперечно, поєднання тут слів "культура" і "удобрювання" як однорідних членів свідчить про те, що ще не забувся "землеробський" контекст використання слова "культура"), але подібні метафори поступово ставали все більш звичними і загальновживаними, аж доки словосполучення на зразок "культура розуму", "культура поведінки", "культура мови" і т. п. не втратили остаточно свій початковий метафоричний відтінок і почали сприйматися прямо і безпосередньо, а не в переносному значенні. Таким чином, еволюція семантики слова "культура" пов'язана насамперед з перенесенням уявлень про особливе, так би мовити, "одухотворене" виконання певних фізичних, переважно землеробських, робіт (тобто діяльність, спрямовану на природні процеси та об'єкти) на суто людський розвиток і життєдіяльність. Іншим важливим моментом стало те, що слово, яке спочатку застосовувалось для означення конкретних дій і процесів, з часом почало використовуватись для означення процесів розвитку і вдосконалення взагалі, тобто набуло характеристик абстрактного поняття.
Деякі дослідники відносять початок історії сучасного поняття "культура" до другої половини XVII ст., коли воно було використано в працях С. Пуфендорфа (1632- 1694) для означення результатів діяльності суспільної людини. При цьому німецький автор демаркував (відділяв) і навіть протиставляв "природну" людину і людину культурну, внаслідок чого поняття культури набувало значення чогось поза природного, штучного. Слід сказати, що такий сенс поняття культури (як чогось протиприродного) зберігався тривалий час. Одне з найвідоміших і найпопулярніших визначень культури навіть стверджує, що культура - це те, що не є природою. І тільки у XX ст. (точніше - у його другій половині) почали набувати поширення наукові концепції, в яких культура в цілому (і навіть технічний розвиток) не протиставлялася природі, а розумілась як етап або варіант її розвитку. Однак, повертаючись до історії сучасного поняття "культура", слід зауважити, що більшість науковців сходяться на тому, що цю історію все ж таки слід починати не раніше кінця XVIII - початку XIX ст., коли воно стає загальновживаним принаймні в кількох європейських мовах, насамперед німецькій, англійській, французькій. У східнослов'янських мовах слово "культура" починає активно вживатись ще пізніше. В Російській імперії вперше воно було зареєстровано в "Кишеньковому словнику іншомовних слів", виданому в 1845 р. Разом з тим у публікації 1853 р. в "Москвитянине" під назвою "Пам'ятний лист помилок у російській мові" це слово ще було названо серед непотрібних. Тільки в 60-ті роки XIX ст. слово "культура" нарешті з'являється у більшості російськомовних словників, а від 80-х набуває справді значного поширення як у російській, так і в українській мовах.
У сучасних європейських мовах поняття "культура" є одним з найуживаніших як у повсякденному, так і у науковому (переважно гуманітарному) дискурсі і, разом з тим, залишається одним з найбільш складних і неоднозначних у розумінні. Останнє частково може бути пояснене тим, що слово "культура" використовується для означення спеціальних понять (іноді надзвичайно складних) у різних наукових дисциплінах і системах мислення. Якщо спробувати узагальнити і певним чином систематизувати семантичні ситуації використання слова "культура", то насамперед (не претендуючи на вичерпність) слід виділити такі контексти:
1. Сільськогосподарський (озима культура, однорічна культура, культура соняшнику і т. д.).
2. Біологічний та медичний (культура мікроорганізмів, культура тканини і т. д.).
3. Тип устрою суспільства (рабовласницька культура, феодальна культура, демократична культура і т. п.).
4. Історична епоха (антична культура, середньовічна культура, культура Новітнього часу і т. п.).
5. Сфера організації суспільного життя (релігійна культура, художня культура, інформаційна культура, культура побуту, культура праці і т. п.).
6. Специфіка життєдіяльності окремих соціальних груп, класів, страт, верств населення і т. д. (аристократична культура, народна культура, міська культура, молодіжна культура, культура гіпі і т. п.).
7. Специфіка життєдіяльності конкретних народностей, націй, національних спільнот (гуцульська культура, українська культура, слов'янська культура, японська культура).
8. Специфіка життєдіяльності людини в окремих географічних регіонах (західноєвропейська культура, африканська культура і т. п.).
9. Форми і продукти духовної, естетичної та інтелектуальної (насамперед художньої) діяльності людини (література, кіно, музика, театр та ін.).
10. І, нарешті, культура як загальна відмінність людської життєдіяльності від інших форм життя.
Слід звернути увагу, що пункти 3 і 4 надають слову "культура" окремих значень у кожному випадку. Так, античність не є синонімом рабовласництва: антична культура представлена, наприклад, і родоплемінним устроєм суспільства, а рабовласницька культура існувала навіть ще і в Новий час (згадаймо про існування рабовласництва в США ще в XIXст).
Великому спектрові контекстів розуміння культури відповідає не менша кількість наук, у яких об'єктом дослідження є культура в тому чи іншому значенні. Наведені значення поняття "культура" пов'язані між собою й іноді можуть частково перекриватися або збігатися. Так, якщо ми будемо говорити про храми Давньої Греції, то так чи інакше заторкуватимемо проблематику античної культури, рабовласницької культури, релігійної культури, художньої культури, середземноморської культури, грецької культури, звісно ж, позицій 9 та 10 вищенаведеного переліку значень, та, крім того, як мінімум, питань матеріальної культури та археологічної культури. Однак будь-який текст культурної проблематики (в тому числі науковий) все ж таки може бути віднесений до якоїсь конкретної галузі знання. В такій ситуації дуже важливе значення має ракурс дослідження. Якщо ми зосередимо увагу на архітектурних особливостях храмів, то в нашій темі домінуватиме проблематика художньої культури і, відповідно, наукового мистецтвознавства. Якщо головний наш інтерес стосується призначення і використання храмів Давньої Греції, то, вочевидь, наш аналіз тяжіє до релігієзнавчої проблематики. В разі ж, коли особлива увага приділяється процесам розкопок, атрибуції давньогрецьких храмів, - перед нами археологічна тема. Звісно ж, у науковому тексті, в якому йдеться про давньогрецькі храми, можуть бути і численні інші акценти, які свідчитимуть про належність даного дослідження до певної наукової дисципліни.
Як бачимо, в тому чи іншому своєму аспекті саме культура є об'єктом дослідження фактично всіх гуманітарних наук. Тому, якщо спробувати стисло і, на перший погляд, відповідно визначити культурологію як науку про культуру, то ми ані на крок не наблизимось до розуміння об'єкта цієї науки. Це буде наука про все, отже, ні про що конкретно.
Не важко помітити, що серед перелічених можливих значень і розумінь культури вирізняється широтою і максимальним узагальненням 10-й варіант, тобто тлумачення культури як загальної специфіки людської життєдіяльності, відмінності людського існування від інших форм життя. Саме культура в такому розумінні і є об'єктом вивчення культурології. Специфіка ж людського існування полягає насамперед у тому, що людина живе в просторі смислів. Усі феномени і сутності стосовно людини об'єднуються передовсім тим, що вони є результатом людського осмислення. Те, що перебуває за межами осмислення, не може бути ані предметом мислення, ані, тим більш, предметом дискурсивного аналізу. Тому культура в найширшому розумінні є результатом дії законів смислотворення, а культурологія - насамперед наукою про культурні смисли і закономірності їх утворення та функціонування.
Необхідно чітко відрізняти поширене побутове вживання слів культура та культурна людина від їх значення як культурологічних термінів. У побуті люди часто використовують слово "культура" для означення міри освіченості, виховання людини. В такому плані цілком можливими є вирази на кшталт: "X... є культурною людиною", "X", більш культурною людиною, ніж У", "У" проявив себе як некультурна людина" тощо. В культурології ж слово культура є науковим терміном для означення специфіки людської життєдіяльності як такої, тобто в ракурсі цього значення слова некультурних людей на планеті сьогодні фактично немає. Можна провести певну аналогію між біологічною і культурологічною термінологією. Оперуючи біологічними термінами, ми можемо сказати, що єдиним біологічним видом людини на Землі на сьогодні є homo sapiens - людина розумна. І хоча в побутовій мові цілком можливим є зауваження, що, мовляв, "розумнішій за "Y" або "Z -- зовсім нерозумна людина", однак з погляду біології X, К, Z абсолютно однаковою мірою є представниками виду людина розумна. Відповідно з точки зору культурологічної термінології кожна людина, яка в принципі може щось мислити, здатна до найелементарнішого спілкування з іншими людьми, тобто може бути визнана людиною як такою, автоматично розглядається як людина культурна.
Схожі статті
-
Тема 1. Предмет курсу "культурологія" Історія слова "культура", його сучасні значення. Культура як об'єкт дослідження культурології Слово "культура" має...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Тема 1. Предмет курсу "культурологія"
Тема 1. Предмет курсу "культурологія" Історія слова "культура", його сучасні значення. Культура як об'єкт дослідження культурології Слово "культура" має...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Становлення культурологи як науково-філософської дисципліни
Як було з'ясовано вище, проблеми смислу і мети культурно-історичного процесу завжди суттєво стимулювали філософські шукання. Особливо ж актуальною ця...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Тема 2. Історія та складники становлення культурологічної думки
Позанаукові уявлення про культуру Культурологія як спеціальна наукова дисципліна склалася тільки у XX ст. Однак протягом тривалого часу (а надто з кінця...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Позанаукові уявлення про культуру
Позанаукові уявлення про культуру Культурологія як спеціальна наукова дисципліна склалася тільки у XX ст. Однак протягом тривалого часу (а надто з кінця...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Культура і цивілізація
Слово "цивілізація" походить від латинського слова civilis, що, в свою чергу, утворилося від латинського civis - "громадянин". Словом civilis -...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Філософсько-соціологічне осмислення культури
Філософія не цуралася культурної проблематики фактично з самого свого народження. Суттєву увагу приділяли питанням культури вже філософи Давньої Греції....
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Історико-антропологічні дослідження культури
Під антропологічними дослідженнями культури ми в даному разі матимемо на увазі наукові результати, досягнуті в межах таких суміжних дисциплін, як...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Проблема визначення культури
За свідченнями культурологів, на сьогодні в науці існує понад 400 визначень культури і кількість їх постійно зростає. Тож природно, що на певному етапі...
-
Уявлення про культуру в часи Київської Русі Київська Русь була однією з найбільших територіально і розвинутих культурно держав середньовічної Європи. Ще...
-
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Передмова
Тематичне насичення такої навчальної дисципліни, як культурологія, на сьогодні є досить варіативним. Мабуть, це зумовлено як певною аморфністю самого...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Тема 1. Поняття, зміст, функції культури
Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів,...
-
Культурологія - Шейко В. М. - МОДУЛЬ І. ІСТОРІЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ
Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів,...
-
Естетика - Мовчан В. С. - Розділ І. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ
Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення...
-
Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - Розділ І. Юридична деонтологія: історія та сучасність
1. Історичний аспект становлення системи деонтологічних знань Для того, щоб розібратися, що являє собою ця специфічна область наукових знань та яке...
-
Основи культурології - Сандюк Л. О. - 1.1. Історія становлення культурологічної думки
Підготовка сучасного економіста передбачає не тільки засвоєння спеціальних знань, але і формування Гуманістичних переконань, уявлення про світ людського...
-
Історія української культури - Павлова О. Ю. - Культурологія та історія культури України
Культурологія вивчає відношення культури до природи, суспільства й людини; дослідження багатомірної будови культури, обумовленої її функціями у житті й...
-
Готельний бізнес - Мальська М. П - Розділ 1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ
1.1. Головні історичні періоди розвитку готельної сфери у світі Сфера гостинності як важлива соціальна, економічна та культурна категорія, одна з...
-
Із землеробів виходять найвідважніші люди і найдіяльніші воїни; дохід землероба найчистіший, найнадійніший і найменше викликає заздрощі; люди, зайняті...
-
1.1. Родовід українського краєзнавства, його давні традиції. Фундатори національного краєзнавства "Для України краєзнавство завжди було не лише міцним...
-
1.1. Основні історичні періоди розвитку готельної сфери в світі Історія сфери гостинності тісно пов'язана з розвитком культури, подорожей і туризму,...
-
Історія України - Литвин В. М. - Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Слов'янські племінні союзи Центрально-Східної Європи Уперше слов'янські племена привернули до себе увагу античних авторів під іменем Венедів Або венетів....
-
Історія української культури - Павлова О. Ю. - Розділ 1. Проблемне поле історії культури
У полікультурному і багатонаціональному світі особливої актуальності набуває науковий підхід до вивчення історії української культури. Важливе значення...
-
Культурологія - Безвершук Ж. О. - Розділ 2 КАТЕГОРІЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ
2.1. Культурологія Культурологія - наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її...
-
Сучасна епоха, для якої характерний прискорений суспільний розвиток і пов'язані з ним глобальні соціальні, економічні та технологічні зміни, ставить...
-
Формування предметного поля історії української культури, розуміння необхідності її виникнення і самообгрунтування не можливо поза розумінням генези...
-
Культурологія - Шейко В. М. - 1.1. Поняття культури
Тема 1. Поняття, зміст, функції культури 1.1. Поняття культури Положення людини у світі та її ставлення до світу залежать від різних соціальних факторів,...
-
Історія української культури - Павлова О. Ю. - Етап перший. Виникнення культурологічної проблематики
Формування предметного поля історії української культури, розуміння необхідності її виникнення і самообгрунтування не можливо поза розумінням генези...
-
Логіка - Жеребкін В. Є. - 2.3. Зміст і обсяг поняття
Поняття й слово - не одне й те саме. Поняття є категорія мислення, слово - категорія мови. І як думка перебуває в нерозривному зв'язку з мовою, так і...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ І. Історія філософії, основні етапи розвитку
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
Культурологія - Матвєєва Л. Л. - Розділ 1. Культурологія: зміст та історія становлення