Історія України - Литвин В. М. - Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради
Про переворот у Петрограді в Києві дізналися ввечері 7 листопада. На спільному засіданні виконкомів рад робітничих і солдатських депутатів більшовики закликали до переходу влади до рад, але есери та меншовики стояли за підтримку Тимчасового уряду. До підтримки уряду схилялися міська дума, а головне - штаб Київського військового округу.
Пізно ввечері відбулося засідання Малої ради, яка створила підзвітний Центральній Раді Крайовий комітет з охорони революції в Україні. По суті, це була перша публічна заява Центральної Ради про переобрання влади до своїх рук. Проте, не бажаючи мати вигляд узурпатора влади, вона запросила до Комітету охорони революції представників політичних партій (у т. ч. російських і єврейських), громадських організацій, представників рад Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава. Наступного дня Комітет оприлюднив свою першу постанову. В ній попереджалося, що погроми, бешкети і непорядки будуть нещадно придушуватися на всій території України. 9 листопада Комітет звернувся з відозвою до населення України, в якій повторив заклик зберігати спокій і рекомендував революційним та демократичним організаціям об'єднуватися в місцеві комітети для охорони революції. У відозві підкреслювалося, що влада Комітету поширюється на дев'ять губерній України.
Про це було повідомлено командування Київського військового округу. Однак командуючий округом генерал М. Квецинський та комісар округу І. Кирієнко вороже поставилися до створення Крайового комітету, а включення до його складу представників більшовицької партії Крейсберга та Затонського дало формальну підставу для заяв про неправочинність Комітету. Щоб не загострювати конфлікт і залучити на свій бій якомога більше демократичних сил, Центральна Рада 9 листопада винесла резолюцію про владу в країні. В ній ішлося про перехід влади "до рук революційної демократії", а не до рад робітничих і солдатських депутатів. УЦР висловилася проти повстання у Петрограді і заявила про власну готовність боротися "з усякими спробами піддержати бунти на Україні".
Одразу після голосування резолюції більшовики оголосили про свій вихід із Центральної Ради і Крайового комітету. Вони запропонували організувати в Києві ревком і передати йому всю владу в місті. Рада робітничих депутатів цю пропозицію схвалила.
Тим часом 10 листопада до Києва прибули очікувані штабом КВО козача дивізія та загони чехословаків. Командування штабу вирішило спочатку завдати удару по більшовиках як найрадикальніших елементах. 10 листопада частини штабу оточили Марийський палац, де засідала Рада робітничих депутатів, і арештували утворений більшовиками ревком. Правда, більшовики одразу ж створили другий ревком. Ситуація в місті вийшла з-під контролю і обернулася рядом збройних інцидентів переважно на Печерську, навколо заводу "Арсенал". Бої тривали до 13 листопада і закінчилися поразкою штабу округу.
У місті почала роботу узгоджувальна комісія, завданням якої було унормувати ситуацію в Києві. До її складу увійшли всі впливові політичні сили, включно з більшовиками. Комісія вирішила вивести з міста викликані штабом К ВО військові частини, демократизувати штаб КВО, повернути місто до мирного життя. Комісія визнала за УЦР повноту влади. 14 листопада Генеральний секретаріат призначив командуючим КВО полковника В. Павленка. Того ж дня робітники Києва припинили страйк, а чсрвоногвардійці перейшли до загонів вільного козацтва. Більшовицький ревком продовжував існувати, але жодних претензій на владу не заявляв. 16 листопада об'єднане засідання виконкомів рад робітничих і солдатських депутатів визнало Центральну Раду крайовою владою.
12 листопада на сьомих загальних зборах УЦР М. Грушевський зробив доповідь про проект Конституції України, в якій озвучив ідею проголошення Української держави. Це мала бути демократична республіка, в якій не передбачалося жодного місця авторитарному режимові, а виконавча влада була поставлена в чітко окреслені рамки. Україна мала бути унітарною державою з широким місцевим самоврядуванням та конституційним забезпеченням прав національних меншин. Верховне право в Українській демократичній республіці забезпечувалося не за федеративним центром, а за українським народом в особі Всенародних зборів України.
Кількома днями пізніше питання про проголошення України демократичною республікою було переведено в практичну площину. 19 листопада Генеральний секретаріат обговорив проект 111 Універсалу Центральної Ради, головна ідея якого була передана через цілком конкретне політичне рішення: "Віднині Україна стає Українською Народною Республікою".
III Універсал можна вважати одним із найрадикальніших і найкон-структивніших документів, які вийшли зі стін Центральної Ради. Він відкинув унітарний принцип державного устрою Росії. Але йшлося не про автономію України в Росії в баченні Тимчасового уряду, а про принципово нове майбутнє державне утворення. Універсал виходив з факту поширення влади Генерального секретаріату на 9 губерній України, а також розширення його компетенції. За III Універсалом Генеральний секретаріат перестав виконувати роль передавального механізму у вертикалі виконавчої влади. Він отримав повноваження і статус повноцінного українського уряду, а Центральна Рада забезпечила собі до проведення Українських Установчих зборів права найвищого законодавчого органу влади.
Важливою відмітною рисою Універсалу була його соціально-економічна платформа. Вона містила в собі вирішення земельного питання, робітничу політику, державний контроль за виробництвом, негайне припинення світової війни, скасування смертної кари, нову судову систему, поширення прав місцевого самоврядування, забезпечення демократичних свобод особи та національних меншин. У всіх цих напрямах Центральна Рада пішла значно далі Тимчасового уряду, і не набагато відстала від більшовиків. У всякому разі є підстави говорити проте, що III Універсал задовольнив революційні (національні й соціальні) очікування переважної більшості українського суспільства.
Вотумом довіри до Центральної Ради стали вибори до Всеросійських установчих зборів, що відбулися 25 листопада. За українські списки у Волинській та Київській губерніях голосувало майже 87 %, у Подільській - 92, у Полтавській - понад 75, у Катеринославській та Чернігівській - 54 % виборців.
Праві російські політичні сили, які з недовірою ставилися до діяльності УЦР за часів Тимчасового уряду, проголошення Української Народної Республіки розцінили як сепаратистську акцію, спрямовану на розвал Росії. В Київській міській думі кадети виступили із заявою про те, що III Універсал був узурпацією прав Всеросійських Установчих зборів. Майже аналогічною була позиція київських меншовиків.
Наміри авторів III Універсалу провести демократичну земельну реформу на користь безземельного селянства викликали протести союзу земельних власників, об'єднання цукрозаводчиків та польської земельної ради. їх підтримали фінансові кола, які блокували фінансові потоки. Це був потужний важіль тиску на молодий український уряд, який 29 листопада був змушений вдатися до роз'яснень у земельній справі, які не стільки заспокоїли правих, як розбурхали лівих.
III з'їзд УПСР, який відбувся в Києві 4-6 грудня 1917 р. і на якому помітну роль відіграли ліві українські есери, застеріг Центральну Раду від того, щоб брати за основу своєї діяльності не соціальний, а національний чинник, оскільки в такому разі вона може втратити підтримку трудового народу України.
Схожі статті
-
Історія України - Литвин В. М. - Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради
18 травня у Києві розпочав роботу І Український військовий з'їзд. На нього прибули понад 900 делегатів від усіх фронтів, флотів і великих гарнізонів....
-
З 2-ї пол. XIX ст. національні рухи стали складовою загальноросійського революційного руху. Перша світова війна, яка велась обома Воюючими сторонами під...
-
Історія України - Литвин В. М. - Початок революції в Російській імперії
Початок революції в Російській імперії У Петрограді Лютнева революція 1917 р. почалася з поширення чуток про відсутність хліба в столиці та довжелезних...
-
Початок революції в Російській імперії У Петрограді Лютнева революція 1917 р. почалася з поширення чуток про відсутність хліба в столиці та довжелезних...
-
Історія України - Литвин В. М. - Листопадовий переворот у Петрограді
Тим часом в Росії намітився поворот до згортання революції. Почали формуватись непартійні організації правого штибу: Союз георгіївських ковалерів, Рада...
-
Історія України - Литвин В. М. - Корніловський заколот
Тим часом в Росії намітився поворот до згортання революції. Почали формуватись непартійні організації правого штибу: Союз георгіївських ковалерів, Рада...
-
Історія України - Литвин В. М. - Частина 3. Українські землі в добу модернізації
Розділ 11. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЙ Остаточна інкорпорація Гетьманщини та Слобожанщини до складу Російської імперії Початок...
-
Восени 1763 р. на з'їзді в Глухові вища козацька старшина дебатувала навколо проблеми розширення української автономії. За результатами обговорення було...
-
Історія України - Литвин В. М. - Форми народного соціального протесту
На відміну від дворянської опозиції режиму, що мала організовані форми - таємні політичні організації, програмові документи, визнаних лідерів тощо,...
-
Історія України - Литвин В. М. - Українська соціал-демократія в роки революції
Українська соціал-демократія під час революції носила вторинний характер, відчуваючи ідейний та організаційний тиск російських соціал-демократів. Утім,...
-
Розділ 11. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЙ Остаточна інкорпорація Гетьманщини та Слобожанщини до складу Російської імперії Початок...
-
Історія України - Литвин В. М. - Розділ 11. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЙ
Розділ 11. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЙ Остаточна інкорпорація Гетьманщини та Слобожанщини до складу Російської імперії Початок...
-
Історія України - Литвин В. М. - Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р
Після отриманої під Полтавою перемоги над опозицією Виговському не довелося почивати на лаврах переможця. Адже невдовзі, в середині червня 1658 р., в...
-
Історія України - Литвин В. М. - Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр
Зборівська угода 1649 р. могла стати лише тимчасовим компромісом, зважаючи на те, що ані українська сторона, ані польська не були вдоволені ухваленими...
-
Історичні долі різних частин запорозького козацтва після зруйнування царськими військами Січі в 1775 р. розвивалися по-різному. Частина козаків...
-
Історія України - Литвин В. М. - Запорозьке козацтво після ліквідації Січі
Історичні долі різних частин запорозького козацтва після зруйнування царськими військами Січі в 1775 р. розвивалися по-різному. Частина козаків...
-
Історія України - Литвин В. М. - Господарське освоєння земель Південної України
Південній Україні випало відіграти особливу роль в економічній і політичній інтеграції усіх українських земель. Зовнішньополітичний курс Російської...
-
Внаслідок тотальної соціально-політичної та конфесійної кризи польського суспільства, ослаблення міжнародного впливу Речі Посполитої у 1772 р. відбувся...
-
Після того, як у травні 1709 р. Чортомлицька Січ була зруйнована російськими військами під командою полковника П. Яковлєва, Петро І у маніфесті від 26...
-
Історія України - Литвин В. М. - Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ
Генеза українського козацтва, формування його станових ознак Термін "козак" має тюркське походження. Вперше його появу фіксує Початкова монгольська...
-
Перша після Переяслава проба сил мала місце вже взимку 1654 р., коли на Подністров'я вдерлися коронні хоругви С. Потоцького, яким вдалося оволодіти...
-
Після провалу сценарію "бліцкригу " й переходу до позиційних форм ведення бойових дій основними показниками визначення переможців і переможених стали...
-
Соціальні потоки та ритми першої російської революції Перша в Російській імперії революція початку XX ст. не була ні буржуазною, ні соціалістичною. Можна...
-
Восени 1917 р. на арену політичної боротьби в Росії активно вступила найрадикальніша частина російської соціал-демократії - більшовики. Вони взяли курс...
-
Історія України - Литвин В. М. - Соціальні потоки та ритми першої російської революції
Соціальні потоки та ритми першої російської революції Перша в Російській імперії революція початку XX ст. не була ні буржуазною, ні соціалістичною. Можна...
-
В середині XIX ст. беззастережним лідером українського руху були наддніпрянські діячі, українофіли. Наслідком репресивної політики російського уряду...
-
На рубежі XIX-XX ст. набуває темпів процес політизації українського руху, що було пов'язано із виникненням українських політичних партій. Перша політична...
-
Історія України - Литвин В. М. - Народництво в Україні
Народництво в Україні Народництво - це складне явище, притаманне суспільно-громадському життю України та Росії другої половини XIX ст. Причина його...
-
Історія України - Литвин В. М. - Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ
Народництво в Україні Народництво - це складне явище, притаманне суспільно-громадському життю України та Росії другої половини XIX ст. Причина його...
-
Важливою складовою економічного життя України XIX ст. було входження у світовий економічний простір. Становлення системи міжнародної торгівлі України...
Історія України - Литвин В. М. - Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради