Історія України - Литвин В. М. - Українська мова як фактор культурно-національного відродження
Важливим фактором культурно-національного відродження на рубежі XVIII-XIX ст. стало формування української літературної мови та національної літератури. Творцем української літературної мови по праву вважається Іван Котляревський (1769-1838). Українські традиції, звичаї, на яких виховувався Котляревський, провінційний побут українського дворянства, в якому він жив, поєднувалися з новими європейськими ідеями, літературними впливами. У творчості І. Котляревського "схрестилися" українське XVIII і нове, "романтичне", XIX століття. Зародження нової української літератури знаменувала поява поеми І. Котляревського "Енеїда" в 1798 р. За жанром вона являла собою травестію, тобто пародію на класичний оригінал - однойменну поему римського письменника Вергілія. І. Котляревський з'єднав в єдине ціле бурлескну поему про пригоди троянців, які мали вигляд українських зухвалих козаків, з широкою національно-побутовою картиною своєї епохи. Заслуга І. Котляревського полягає насамперед у пробудженні інтересу до української мови, побуту, гумору, що й формувало основи української самосвідомості, сприяло культурно-літературному відродженню.
Неперевершеним знавцем української народності був поет і перекладач Петро Гулак-Артемовський (1790-1865), котрий, як і Котляревський, дав зразки переспівів світової літератури від Горація до Лермонтова. Для його поезії були характерні моралізаторські та філософські мотиви песимістичного забарвлення.
Батьком української повісті справедливо вважається Григорій Квітка-Основ'яненко (1778-1843), у творчості якого розрізняють повісті-анекдоти "Салдацький патрет", "Пархомове снідання" та психологічні повісті - "Маруся", "Сердешна Оксана", "Козир-дівка", "Конотопська відьма", "Божі діти" тощо. Зображуючи малоросійський побут, повсякденне життя звичайних малоросів, він не критикував соціально-політичний лад, а радше стояв на позиціях патріархального гуманізму. Г. Квітка широко відомий як драматург, автор комедій "Сватання на Гончарівці", "Шельменко - волосний писар", "Шельменко-денщик". Незаперечна його заслуга полягає в тому, що він першим в українській літературі виводить образ селянина-кріпака, який розповідає про себе рідною мовою. Жіночі образи в творах Г. Квітки були взірцевими в тогочасній українській літературі і не поступалися європейським зразкам. А започаткований ним жанр української повісті різниться глибоким етнографізмом, живою українською мовою, пробудженням інтересу до української людності та народної культури.
Помітний слід в українському літературно-культурному відродженні залишив байкар, поет, перекладач Євген Гребінка (1812-1848). Викладаючи з 1834 р. російську словесність в кадетському та Морському корпусах у Петербурзі, заснував гурток, що об'єднав українських літераторів північної столиці. Літературну славу Є. Гребінці приносять байки, яким він надає неповторного національного колориту. Своєю творчістю він пропагував і романтичні жанри - романси, пісні. Поезія Є. Гребінки "Ні, мамо, не можна нелюба любить" сприймалася як народна творчість.
Формування ж стандартів української літературної мови та національної літератури нерозривно пов'язане з творчістю Тараса Шевченка (1814-1861). Першою поетичною збіркою творів Шевченка став "Кобзар", виданий у 1840 р. на кошти П. Мартоса за ініціативою Є. Гребінки. В 1844 р. з'являється друге чигиринське видання "Кобзаря". У 1860 р. вийшло останнє, прижиттєве, видання "Кобзаря" коштом відомого українського підприємця-мецената Платона Симиренка. Геніальність Т. Шевченка як літератора полягала в тому, що він зумів поєднати в органічне ціле традиції народної усної творчості з новітніми літературними впливами, романтичними жанрами, сюжетами, усвідомити і переосмислити досвід кращих зразків російської та європейської літератур.
Твори Т. Шевченка мали великий вплив на пробудження національної свідомості і на Наддніпрянщині, і на західноукраїнських землях.
Схожі статті
-
Культурно-національне відродження в Україні було зумовлено цілою низкою причин. До соціальних причин належить перетворення козацької старшини на...
-
У ніч з 21 на 22 серпня на еміграції помер Іван Мазепа. Його тіло поховали спочатку в православній парафіяльній церкві с. Варниця, що поблизу Бендер, а...
-
Історія України - Литвин В. М. - Рух "будителів" у Закарпатській Україні
У Закарпатській Україні культурно-національне відродження протікало під впливом т. зв. будительства (назва походить від слова "пробудження"). Як і в...
-
Історія України - Литвин В. М. - ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА
Українська історична наука кінця XX - початку XXI ст., попри матеріальну скруту й падіння суспільного престижу інтелектуальної праці в країні, переживає...
-
Історія України - Литвин В. М. - Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
Дворянська опозиція. Декабристський рух в Україні На початку XIX ст. виникають і здобувають організаційне оформлення прояви політичної і соціальної...
-
Передумови, причини та початок Національної революції Однією з головних передумов визрівання в Україні Національної революції, що вибухнула з початком...
-
Історія України - Литвин В. М. - Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України
З другої чверті XVI ст. в більшості країн Західної та Центральної Європи набув поширення соціально-політичний та ідеологічний рух, спрямований на...
-
Історія України - Литвин В. М. - Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир
Грандіозні перемоги, здобуті козацьким військом упродовж 1648 р., до невпізнання змінили Україну. Адже тріумфальне просування повсталих на захід...
-
Лівобережна Україна в роки стабілізації. Гетьманування Івана Самойловича та Івана Мазепи Гетьманування Івана Самойловича на Лівобережжі було най...
-
Після від'їзду гетьмана Тетері з Правобережжя в краї знову спалахнула міжусобиця, тепер уже за гетьманську булаву. Переможцем з неї вийшов представник...
-
Історія України - Литвин В. М. - Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р
Після отриманої під Полтавою перемоги над опозицією Виговському не довелося почивати на лаврах переможця. Адже невдовзі, в середині червня 1658 р., в...
-
Перша після Переяслава проба сил мала місце вже взимку 1654 р., коли на Подністров'я вдерлися коронні хоругви С. Потоцького, яким вдалося оволодіти...
-
Розділ 11. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЙ Остаточна інкорпорація Гетьманщини та Слобожанщини до складу Російської імперії Початок...
-
Історія України - Литвин В. М. - Розділ 11. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЙ
Розділ 11. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЙ Остаточна інкорпорація Гетьманщини та Слобожанщини до складу Російської імперії Початок...
-
Історія України - Литвин В. М. - Частина 3. Українські землі в добу модернізації
Розділ 11. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ГАБСБУРЗЬКОЇ ІМПЕРІЙ Остаточна інкорпорація Гетьманщини та Слобожанщини до складу Російської імперії Початок...
-
Восени 1763 р. на з'їзді в Глухові вища козацька старшина дебатувала навколо проблеми розширення української автономії. За результатами обговорення було...
-
Після сходження на російський престол наприкінці 1741 р. дочки Петра І імператриці Єлизавети офіційний курс російського керівництва щодо України зазнав...
-
Історія України - Литвин В. М. - Нова Січ
Звістка з України про закриття Малоросійської колегії та відновлення на Лівобережжі гетьманства вселила неабиякий ентузіазм запорозьким козакам, котрі...
-
Несподівана смерть імператора Петра І в січні 1725 р. відкрила нову епоху російської історії, коли наступники монарха-реформа-тора були змушені...
-
Історія України - Литвин В. М. - Українсько-російський договір 1654 р
На початку січня 1654 р. царське посольство прибуло до Переяслава, на який вказав Хмельницький як на місце проведення переговорів та проголошення акта...
-
Лівобережна Україна в роки стабілізації. Гетьманування Івана Самойловича та Івана Мазепи Гетьманування Івана Самойловича на Лівобережжі було най...
-
Історія України - Литвин В. М. - Особливості національно-культурного відродження Галичини
В Галичині, де давно було втрачено традиції державності, а панівна верства виявилася покатоличеною і спольщеною, роль лідера культурно-національного руху...
-
Історія України - Литвин В. М. - Пізній палеоліт
Близько 35 тис. років тому з'являються люди сучасного типу. Територію Європи вони колонізували дещо пізніше. За назвою грота Кро-Маньйон у французьких...
-
Історія України - Литвин В. М. - Ранній палеоліт
Розділ 1. ПЕРЕБІГ ПОДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В ДОІСТОРИЧНИЙ, РАННЬОІСТОРИЧНИЙ ТА РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ПЕРІОДИ Ранній палеоліт Сліди праісторії на...
-
Історія України - Литвин В. М. - Епоха бронзи на території України
Бронзовий вік на території нашої держави тривав понад тисячу років, приблизно від XX до Х-ІХ ст. до н. е. Свою назву епоха отримала від найменування...
-
Історія України - Литвин В. М. - Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура
Первісні форми відтворюючого господарства, що зародилися в епоху неоліту, отримали подальший розвиток у перехідний від кам'яного віку до епохи бронзи...
-
Історія України - Литвин В. М. - Аграрна (неолітична) революція
Зростання продуктивності полювання внаслідок удосконалення знарядь праці, передовсім винайдення лука та стріл, збільшення кількості населення поступово...
-
Історія України - Литвин В. М. - Людське суспільство епохи мезоліту
Приблизно 14-12 тис. років тому Європа майже повністю звільнилася від льодового покриття. Склалися нові, близькі до сучасних, ландшафтно-географічні...
-
Розділ 1. ПЕРЕБІГ ПОДІЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В ДОІСТОРИЧНИЙ, РАННЬОІСТОРИЧНИЙ ТА РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ПЕРІОДИ Ранній палеоліт Сліди праісторії на...
-
Історія України - Литвин В. М. - Хрещення Русі Володимиром Великим
Початковий період князювання Володимира Святославовича (розпочався чи то з 980 p., чи то з 978 р.) додав мало нового до державної практики. Святкуючи...
Історія України - Литвин В. М. - Українська мова як фактор культурно-національного відродження