Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Переваги і недоліки вільного ринку

Для соціально-економічного розвитку характерні такі основні типи ринку: нерозвинений, вільний, регульований та деформований.

Нерозвинений ринок - це ринкове господарство, для якого властиві випадкові ринкові відносини, найчастіше, вони мають товарний (бартерний) характер. Проте навіть і в цих умовах ринок відіграє певну роль, сприяє диференціації членів суспільства, посиленню мотивації до розвитку виробництва тих чи інших товарів і послуг.

У марксистській економічній теорії нерозвинений ринок характерний для звичайного товарного виробництва в умовах низки суспільно-економічних формацій (первіснообщинної, рабовласницької, феодальної та іноді капіталістичної).

Вільний (класичний) ринок, або, за іншою термінологією, ринок вільної (досконалої) конкуренції, - ринкове господарство, для якого властиві такі ознаки:

1) необмежена чисельність учасників ринкових відносин і вільна конкуренція між ними;

2) абсолютно вільний доступ усіх членів суспільства до будь-якої господарської діяльності;

3) необмежена свобода руху капіталу в усіх його формах і абсолютна мобільність факторів виробництва;

4) володіння кожним учасником ринку абсолютно повною інформацією про ринок (норму прибутку, попит, пропозицію та ін.). Здійснення принципу раціональної поведінки ринкових суб'єктів неможливе без повної інформації;

5) абсолютна однорідність однойменних товарів (брак торговельних марок тощо);

6) відсутність будь-яких безпосередніх методів впливу одного учасника вільної конкуренції на рішення іншого;

7) стихійне ціноутворення під впливом попиту та пропозиції у процесі вільної конкуренції;

8) брак перешкод розвитку конкуренції з боку монополії, монопсонії або державного регулювання.

Переваги і недоліки вільного ринку

Вільний ринок - апріорний бездефіцитний ринок, оскільки він функціонує на основі саморегулювання, спрямований на задоволення різноманітних потреб людини за допомогою рівноважних цін на базі попиту-пропозиції, створює орієнтири для капіталовкладень і виробництва, забезпечує ефективний розподіл обмежених ресурсів серед альтернативних споживачів.

Для вільного ринку характерні такі основні переваги, як сприяння ефективнішому розподілу ресурсів під час виробництва необхідних для суспільства та його членів товарів і послуг; гнучка і висока адаптивність до умов, що змінюються.

Розглянемо найважливіші недоліки вільного ринку.

1. Ринок забезпечує високу мотивацію до праці, що призводить до диференціації в рівні життя населення, але не забезпечує його соціальний "захист". Соціальними наслідками вільного ринку є: безробіття, розорення, бідність окремих груп населення. З огляду на загальнолюдські позиції ринковий розподіл несправедливий, оскільки не забезпечує мінімального рівня життя всім членам суспільства. Тому з метою розв'язання соціальних проблем у цих умовах збільшується потреба втручання інституту держави.

Розподіл на ринку здійснюється на основі отриманих доходів. З позицій ринкових відносин він справедливий, адже одержаний на основі вільної конкуренції. Питання полягає в тому, що частина суспільства (хворі, інваліди, пенсіонери та ін.) не є конкурентоспроможними на ринку праці і приречені на жебрацьке існування.

Ринок не може створити умови реалізації права на працю для усіх членів суспільства. Переваги мають ті, на робочу силу яких є попит. Вільний ринок не гарантує повну зайнятість населення, а також стабільний рівень цін.

Неспроможність ринкового регулювання економіки - неспроможність ринку, ринкових важелів саморегулювання розв'язати ключові проблеми соціально-економічного розвитку суспільства.

2. Механізм вільної конкуренції не забезпечує економіку потрібною кількістю грошей для розвитку виробництва. Відбувається демонетизація економіки. Вирішує це питання шляхом емісії грошей держава в особі Національного банку.

Демонетизація - поступова втрата благородними металами функцій грошей, скорочення їх використання шляхом розширення використання кредитно-паперових грошей.

3. Діяльність вільних конкурентів, метою яких є максимізація прибутків, сприяє збільшенню негативних екстерналій (забруднення навколишнього середовища, розвиток наркоманії, алкоголізму та ін.).

4. Відсутність стимулів для виробництва товарів і послуг колективного користування (оборона, державне управління, охорона природи тощо).

5. Слабкість дієвої мотивації до фундаментальних досліджень як основи НТП. З метою швидкого отримання доходів він успішно реалізує науково-технічні досягнення, але не сприяє виокремленню засобів для створення міцного фундаменту в галузі науки і техніки на перспективу.

6. Неспроможність ринкових механізмів запобігти розвитку економіки від значних її коливань (спад чи уповільнення темпів зростання) та інфляції.

Насправді не може бути абсолютної економічної свободи. Проте ринкова економіка потребує достатньої економічної свободи, що є основою справжнього добробуту, сприяє швидкому розвитку економіки і разом з тим забезпечує розвиток нормального, цивілізованого регульованого ринку.

Регульований ринок - це результат цивілізації та гуманізації суспільства, коли держава намагається усунути або пом'якшити негативні наслідки функціонування ринку і водночас не звести нанівець мотивацію до творчої ініціативної праці та ризику в господарській діяльності.

Ринок може регулюватися:

1) за допомогою власного ринкового механізму, складовими якого є конкуренція, прибуток, ціна, попит, пропозиція тощо;

2) державою безпосередньо або опосередковано через державні замовлення, податки та ін.

Конкуренція - економічне суперництво і боротьба між приватними та колективними товаровиробниками, продавцями товарів і послуг за що-найвигідніші умови їх виробництва і збуту, за привласнення найбільших прибутків, у процесі чого стихійно регулюються пропорції суспільного виробництва.

Завдання реформаторів полягає в тому, щоб віднайти оптимальне поєднання ринкового і державного регулювання. Взаємодія цих двох аспектів регулювання ринку має моніторинговий характер, що свідчить про посилення або власне ринкового механізму, або державного регулювання. Держава має відігравати більшу роль у забезпеченні умов функціонування ринку, оскільки надмірне втручання її в ринкові відносини призводить до деформації. Прикладом деформації ринку може бути ринок на початкових етапах переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки.

До основних ознак деформації ринку в умовах надмірного державного регулювання належать:

- відсутність багатоманітності ринкових суб'єктів, які організують господарську діяльність на основі різних форм власності;

- надмірна централізація у розподілі товарних ресурсів і їх русі, брак самостійності в комерційній діяльності;

- монополізм виробника і торговця;

- незбалансованість попиту і пропозиції, що з кожним роком збільшується;

- надмірне зростання цін, інфляція, порушення грошового обігу, бюджетний дефіцит, велика емісія грошей та ін.;

- наявність досить вагомого тіньового сектора економіки, "сірого" та "чорного" ринків;

- намагання посилити діяльність регіональних ринків, вплив і вияв центробіжних сил;

- збільшення кількості бартерних угод замість розвитку товарно-грошових відносин;

- деформація економічних інтересів суб'єктів ринкових відносин, брак мотивації до ефективної праці, ризику в господарській діяльності;

- відсутність у споживача права вибору товару.

Щоб подолати деформацію ринку, слід створити сприятливі умови для переходу до ринкового господарства та наступного його розвитку. Такими умовами є:

1) існування та ефективне використання різних форм власності (поліформізм власності) і різноманітність форм господарювання, а також вільної конкуренції між ними, свобода участі всіх господарників у конкуренції та виходу із неї, достатня чисельність виробників;

Вільна конкуренція - стан ринкового середовища, за якого окремі суб'єкти економічних відносин не можуть мати вирішального впливу на встановлення рівня ринкової ціни або обсяги продажу чи виробництва продукції, тобто на визначення основних параметрів господарської системи, що функціонує на ринкових засадах.

2) забезпечення свободи господарської діяльності, вибору партнерів з господарських зв'язків; самостійність, незалежність і відповідальність за господарські рішення суб'єктів ринку; їх здатність самостійно укладати контракти, договори, розміщувати і приймати замовлення; здатність вільно розпоряджатися частиною своїх доходів; вільна купівля-продаж;

3) формування механізму вільного ціноутворення, право ринкових суб'єктів самим встановлювати повні ціни. Наявність спілок виробників і споживачів як своєрідна реакція на ціни, що не усуває ринкових механізмів їх регулювання;

Ціна повна формується під впливом умов не лише виробництва, а й споживання, і відображає своєю структурою і загальним рівнем або величиною як економічні витрати виробництва, так і накладні витрати від споживання.

4) вільне маневрування ресурсами, їх наявність, яка забезпечує мобільність у використанні факторів (матеріальних, трудових, фінансових) виробництва для його розвитку: можливість змінити умови виробництва, його технологію, вільне переміщення будь-яких капіталів у нову галузь застосування; недовантаження потужностей є обов'язковою умовою для функціонування ринкової економіки;

5) забезпечення наявності та доступу до інформації про стан ринку всіх господарників;

6) створення ринкової інфраструктури, тобто комплексу галузей, систем, служб, підприємств, які обслуговують ринок;

7) збереження разом із поширенням ринкових відносин значного неринкового сектора економіки, наприклад, державного;

Сектор державний - частина економіки, що перебуває у власності держави, регулюється і контролюється державними органами.

8) послідовна інтеграція національної економіки в систему світо-господарських зв'язків;

Інтеграція економічна - процес зближення і поступового об'єднання національних економічних систем, сучасна найрозвинутіша форма інтернаціоналізації господарського об'єднання.

9) забезпечення з боку держави соціальних гарантій громадянам, надання усім рівних можливостей у застосуванні здібностей з метою матеріального благополуччя і підтримки непрацездатних та соціально незахищених членів суспільства.

Сутність ринкових відносин полягає у відшкодуванні затрат продавців (товаровиробників і продавців) й отриманні ними прибутку, а також задоволенні платоспроможного попиту покупців на основі вільної взаємної угоди, еквівалентності та конкурентоспроможності. Саме це і є родовими сутнісними ознаками ринку. Рух товарів і грошей становить матеріальну основу ринкових відносин. Зважаючи на те, що ринок функціонує в певній економічній системі та, розвиваючись, перетворюється у самостійну підсистему, то це зумовлює специфіку форм його виявів (різна частка ринкових відносин у всій економічній системі, різна організація ринку, різні форми, методи і розміри, регулювання та ін.). Специфічні властивості у ринку (асортимент товарів, організація ринку, традицій тощо) свідчать про український, американський, японський та інші ринки.

Економічна система - сукупність усіх видів економічної діяльності людини у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін і споживання товарів та послуг, а також на регулювання діяльності відповідно до мети суспільства.

Сутність ринку відображається у головних його економічних функціях.

Розрізняють такі функції ринку:

1) за допомогою ринкових механізмів погоджується виробництво і споживання в асортиментній структурі, підтримується збалансованість попиту! пропозиції за обсягом і структурою. Функцію регулювання пропорцій ринок виконує шляхом встановлення зв'язків між сотнями і тисячами незалежних виробників і споживачів через купівлю-продаж товарів і послуг;

2) для обміну продуктів і послуг ринок встановлює ціннісні еквіваленти. При цьому він порівнює індивідуальні затрати праці на виробництво товарів із суспільним еталоном, тобто затрати і результати, виявляє цінність товару шляхом визначення не тільки кількості затраченої праці, але й її віддачі;

3) економічне стимулювання ефективності виробництва, стимулювання виробників до створення необхідних товарів з найменшими витратами й отриманням достатнього прибутку: стимулювання науково-технічного прогресу і на його основі - інтенсифікація виробництва й ефективності функціонування усієї економіки. Виконання ринком стимулювальної функції е дуже важливим для розвитку економіки;

4) забезпечення динамічної пропорційності у розвитку окремих регіонів, областей, територій, національних господарств в умовах поглиблення суспільного розподілу праці та тенденції інтернаціоналізації й зростання інтеграційних процесів в економіці.

Інтернаціоналізація виробництва - розвиток міжнародних економічних зв'язків і відносин між суб'єктами підприємницької діяльності в процесі переростання продуктивними силами меж національної економіки і формування інтернаціонального процесу безпосереднього виробництва.

Ця функція актуальна для України і може бути важливим аргументом на користь створення умов для функціонування єдиного всеукраїнського ринку і його інтеграції в світове господарство.

У суспільному виробництві ринок відіграє важливу роль. Поняття "функція" і "роль" ринку взаємопов'язані. Функція безпосередньо виражає сутність явища і визначає роль категорії, що її здійснює.

У суспільному виробництві ринок відіграє такі найважливіші ролі:

1) видає сигнал виробництву за допомогою зворотних "первинних" зв'язків: що, в якому обсязі та якої структури слід виробляти;

2) врівноважує попит і пропозицію, забезпечує збалансованість економіки;

3) диференціює товаровиробників відповідно до ефективності їх роботи і спрямованості на покриття ринкового попиту;

4) "санітарна" роль, що передбачає вимивання неконкурентоспроможних підприємств і зменшення обсягів застарілого виробництва.

Зрозуміло, що проблема ринку значно складніша. Ринок - це не тільки загальноекономічна категорія, що характеризується тією чи іншою мірою всіма етапами розвитку цивілізації, але й складне соціально-філософське поняття (зовсім не обмежується економічною сферою). Як результат природно-історичного розвитку людського суспільства ринок охоплює історичні, національні, культурні, релігійні, психологічні особливості розвитку народів, які увібрали все багатство вікових традицій спільного устрою, культурного й економічного життя, що визначає особливості сучастного ринку та ринкової системи у різних країнах. Ринок мав місце в усіх цивілізаціях, але його роль у них досить різна; його удосконалення продовжується.




Схожі статті




Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Переваги і недоліки вільного ринку

Предыдущая | Следующая