Фандрайзинг - Чернявська О. В. - США

Історія і досвід благодійництва та фандрайзингу зарубіжних країн є необхідними для дослідження та вивчення в Україні.

США

Найбільших масштабів розповсюдження благодійництво набуло у Сполучених Штатах Америки. Це було спричинено раннім розвитком демократичного суспільства в країні та організацією економіки держави - розвитком приватної власності та підприємництва, ринково-орієнтованої економіки.

Свідомість громадян Америки направляється на утвердження обов'язків кожного громадянина за загальний національний добробут.

Демократичний устрій США побудований на заохоченні до благодійництва, що вже історично підтверджує законодавство Америки.

Бангун О. В. у своєму посібнику зазначає, що в Америці щорічно в середньому пожертви становлять майже 129 млрд дол., з них: індивідуальні внески - 105 млрд дол. (близько 81,3% від загальних пожертв), благодійні внески, заповіти - 8 млрд дол., корпоративні - 6 млрд дол., від різних фондів - 10 млрд дол. У довгостроковій програмі залучення коштів Америка орієнтується на індивідуальних спонсорів, корпорації, благодійні фонди. Дані із доповіді Джейн Ньюмен, директора Великих фондів Океанографічного інституту штату Массачусетс на Міжнародному семінарі "Інтелектуальна свобода та доступ до інформації: досвід зарубіжних країн. Залучення коштів" (Київ, вересень 1996 р.) надають уявлення про структуру спонсорства: 1) - релігія - 59 млрд дол. (45%); 2) - освіта (бібліотеки) - 17 млрд дол. (13%); 3) - соціальне забезпечення - 11 млрд дол. (9%); 4) - мистецтво, культура - 10 млрд дол. (7%) [19, с. 93].

До найвідоміших спонсорів та меценатів США відносяться: понад двісті років тому видатний американський діяч Бенджамін Франклін проводив кампанію збору коштів для невеликого доброчинного інституту (з часом університет штату Пенсільванія); Джон Гарвард заповів Гарвардському університету половину свого капіталу у розмірі 800 фунтів стерлінгів та власну бібліотеку з 400 томів (з 1639 р. в честь Гарварда названо університет); банкір Ендрю Меллон створив у 1941 р. на основі своєї колекції Національну галерею мистецтв у Вашингтоні, його син, мільярдер Пол Меллон продовжив справу батька - збудував на території Уельського університету, в якому навчався, Британський центр мистецтв вартістю 12,5 млн дол., який складався з бібліотеки, навчальних аудиторій та картинної галереї; мільярдер Генрі Форд старший жертвував десятки мільйонів доларів Чикагському університету, Музею сучасного мистецтва та Центру виконавського мистецтва Лінкольна [12, с. 6]; промисловець Ендрю Карнегі створив 1412 бібліотек в різних містах Америки, за що на більшості бібліотек є його меморіальні дошки або бібліотекам присвоєно його ім'я [19, с. 93]; Джон Темплтон заснував Фонд Джона Темплтона, Темплтонівську премію, Темплтонівську бібліотеку в місті Сьюані у штаті Теннесі, у 1984 р. пожертвував значну суму Оксфордському центру вивчення менеджменту для перетворення його в коледж (нині Темплтон-коледж) Оксфордського університету) з акцентом на вивченні бізнесу та менеджменту, за активну участь у благодійній діяльності у 1987 році Джон Темплтон одержав від королеви Елизавета II титул лицаря; Девід Рокфеллер здійснив найбільшу приватну пожертву Гарвардському університету - 100 млн дол., в листопаді 2006 р. газета Нью-Йорк Тайме оцінила загальний розмір зроблених їм пожертвувань в суму понад 900 млн дол.

Одним із найвідоміших благодійників США є Джон Сорос, який започаткував свою благодійну діяльність підтримкою прагнення чорношкірої молоді ПАР навчатись в університеті Кейптауна в 1979 р. Також 1979 р. у Нью-Йорку він заснував першу фундацію - Фонд Відкритого Суспільства і на сьогодні фінансує мережу фундацій більш ніж у 50 країн Центральної та Східної Європи, колишнього Радянського Союзу, Латинській Америці, Південній Африці, Гаїті та США. Діяльність мережі спрямована на розбудову і підтримку інфраструктури відкритого суспільства. Щорічно мережа фондів Сороса витрачає приблизно 400 млн. доларів на підтримку проектів в сфері освіти, охорони здоров'я, розвитку громадянського суспільства та ін. Сорос очолює Інститут відкритого суспільства. У 80-х роках він надавав фінансову підтримку дисидентам та організаціям Східної Європи. В Україні Дж. Сорос створив Міжнародний фонд "Відродження".

Комаровський О. В. у своєму підручнику наводить наступні дані [13, с. 6]: в 1990 р. в США нараховувалося близько 450 тисяч неприбуткових організацій, що проводили фандрайзингові кампанії (більшість з них об'єднані у AAFRC - Американську асоціацію фандрайзерів, яка видає власний спеціалізований щорічний журнал "Givmg USA"), за 1996-1997 рр. Колумбійський університет отримав 3 млрд дол., Стен-форд - 4,4 млрд дол., Прінстон - 4,9 млрд дол., Иєль - 5,7 млрд дол., Гарвард - 11,1 млрд дол., Кембріджський університет (Велика Британія) у 1997 p. - 12 млн фунтів стерлінгів від Біла Гейтса, а у 1998 році - 13 млн фунтів стерлінгів від Unilever та 19,5 млн - від British Petroleum.

За останні роки в США і в Канаді налічується близько 26 тис. фандрайзерів [14, с. 9]. Фандрайзери Америки у своїй діяльності керуються декларацією принципів етики, яка називається "Заява з питань етики Ради з розвитку і підтримки освіти", а також Кодексом етики та Стандартами професійної практики, що були прийняті Асоціацією професійних фандрайзерів. Останні два документи містять специфічні правила та пояснення суті основних понять і положень та побудовані так. Стандарти детально розтлумачують процес реалізації Кодексу.

У США практикуються такі види фінансової допомоги студентам: гранти, стипендії типу Scholarship, Fellowship, Teaching Assistantship, Research Assistantship, Study/Work, Subsidized Work, позики (loans).

1) Гранти видаються виходячи з комплексного критерію, де головний - підтвердження того, що заявник дійсно потребує матеріальної підтримки для навчання. Отримання гранту покладає на отримувача деякі зобов'язання, наприклад, суворе відвідування занять або успішність не нижче певного рівня. Порушення вимог спричиняє переривання фінансування.

2) Scholarships надаються на основі попередніх досягнень студента, поточних навчальних показниках та для представників певних груп (етнічних, релігійних та ін.).

3) Fellowships надаються старшокурсникам, що встигли визначитися з майбутньою спеціалізацією у відносно вузькій і конкретній області

1 коли їх навчання вже набуває наукового рівня (подібно до української аспірантури).

4) Teaching Assistantship, Research Assistantship передбачають роботу за сумісництвом, тобто включають допомогу університетському професору, науковому досліднику, адміністратору чи іншому працівнику в університету.

5) Study/Work, Subsidized Work припускають будь-яку роботу в межах університетських структур. Ооплата за таку роботу зараховується як плата за навчання.

Для аспірантів університети США надають такі види фінансової допомоги:

Teaching Assistantships - фінансова допомога за роботу в якості помічника викладача.

Research Assistantships - за виконання дослідницької роботи. Fellowships - повне фінансове утримання кращих аспірантів. У 2010 р. американці пожертвували понад 290 млрд дол. (приблизно

2 % ВВП країни) і зайняли 5 місце у світовому рейтингу пожертв (73 % суми надійшло від пересічних громадян), а в 2011 р. за даними CAF [38] очолили даний рейтинг (додаток Б).

Далі в світовому рейтингу благодійності, який сформований за показниками: кількістю грошових пожертв, масштабами волонтерського руху та розмірами допомоги нужденним, йдуть: Ірландія, що порівняно з 2010 р. піднялась на одну позицію і зайняла 2-ге місце, Австралія (знизилась на позицію) - третє, Нова Зеландія (- 3 позиції) - четверте та Велика Британія (+ 3 позиції) - п'яте. Україна (поряд із Японією і Чад) в рейтингу посіла 105 місце порівняно з 150 в 2010 р., Білорусія - 87 (106), Російська Федерація - 130 (138) і останнє 153 місце у Мадагаскару (у 2010 р - 152).

Розглянемо історію та стан благодійності і фандрайзингу в даних країнах.



Схожі статті




Фандрайзинг - Чернявська О. В. - США

Предыдущая | Следующая