Фандрайзинг - Чернявська О. В. - 1. Нормативно-правові основи фандрайзингу

1. Нормативно-правові основи фандрайзингу

Фандрайзингову діяльність, окрім Декларації етичних принципів і Кодексів етики, регламентують та контролюють законодавчі акти країни, на території якої вона здійснюється. Основне правило фандрайзингу, яким необхідно керуватися фандрайзерам, некомерційним організаціям і донорам будь-якої країни - це те, що донори дійсно повинні надавати ресурси на некомерційній безповоротній основі, отримуючи взамін визнання, самоствердження, знаки уваги, а не товари або послуги на відшкодування за пожертву, дивіденди від своїх інвестицій тощо. Якщо донори будуть отримувати грошову винагороду за дарунок, то вони втратять свої податкові пільги на суму пожертви.

Основними законодавчими актами у сфері фандрайзингу в Україні можна вважати акти, які регламентують діяльність громадських організацій, а саме благодійних та неприбуткових - це: Конституція України, Господарський Кодекс України, Закони України: "Про благодійництво і благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість".

У Конституції України зазначається лише те, що: "Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей" [2, ст. 52].

Детальніше описує благодійницьку діяльність та соціальний захист населення України Господарський Кодекс, зокрема ст. 10 свідчить, що: "У соціально-економічній сфері держава здійснює соціальну політику захисту прав споживачів, політику заробітної плати і доходів населення, політику зайнятості, політику соціального захисту та соціального забезпечення" [1, ст. 10]; ст. 131 розкриває "Особливості статусу благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері господарювання", де зазначається, що: "Благодійною організацією визнається недержавна організація, яка здійснює благодійну діяльність в інтересах суспільства або окремих категорій осіб без мети одержання прибутків від цієї діяльності. Благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом" [1, ст. 131], також умови створення, права благодійних організацій, і те, що: "додаткові вимоги щодо створення, державної реєстрації, здійснення господарської діяльності та інших питань діяльності благодійних організацій встановлюються цим Кодексом, законом про благодійництво та благодійні організації (531/97-ВР), іншими законами" [там само]; ст. 336, де вказується на те, що: "Учасниками банку не можуть бути... благодійні організації" [1, ст. 336].

Закон України "Про благодійництво і благодійні організації" " "визначає загальні засади благодійництва, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, гарантує державну підтримку її учасникам, створює умови для діяльності благодійних організацій відповідно до законодавства України" [3, с. 1].

Цей закон вказує, що "благодійність - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство, спонсорство і волонтерська діяльність; (Абзац другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3236-УІ (3236-17) від 19.04.2011} [15, ст. 1], а також розкриває сутність основних понять: благодійна діяльність, благодійна організація, благодійники, набувачі благодійної допомоги, меценатство тощо.

Закон України "Про волонтерську діяльність" регулює відносини, пов'язані з провадженням волонтерської діяльності в Україні та зазначає, що: "Волонтерська діяльність - добровільна, безкорислива, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами та волонтерськими організаціями шляхом надання волонтерської допомоги" [4, ст. 1], інші загальні положення, а також особливості правового статусу волонтерів та діяльність волонтерської організації.

Закон України "Про гуманітарну допомогу" визначає правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги та сприяє гласності і прозорості цього процесу [6, ст. 1].

У Законах України "Про оподаткування прибутку підприємств" [8] та "Про податок на додану вартість" [9] окремі статті визначають порядок оподаткування організацій, які надають або отримують благодійну допомогу, визначають об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування благодійної допомоги тощо.

В Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" згідно ст. 7.11 "Оподаткування неприбуткових установ і організацій" зазначається, що від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, у тому числі отримані у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є:

А) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

Б) благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями; науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами Ш-ІУ рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідниками, музеями-заповідниками;

В) пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом... тощо [8, ст. 7.11].

Закон України "Про податок на додану вартість" вказує, що від оподаткування звільнені операції з подання благодійної допомоги, а саме безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), у тому числі при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України, закладам науки, фізкультури і спорту, що утримуються за рахунок бюджетів; закладам дошкільної, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти, закладам охорони здоров'я, культури; релігійним, благодійним організаціям, зареєстрованим у порядку, встановленому законодавством, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства України [9, ст. 5.1.21]. При цьому під безоплатною передачею слід розуміти надання товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій благодійній організації такими отримувачами або іншими особами, пов'язаними з ними. Порушення цього правила прирівнюється до навмисного ухилення від оподаткування [там само]. Також передбачається, що правила маркування та порядок розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, а також контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді конкретно наданих послуг або виконаних робіт встановлюються Кабінетом Міністрів України [там само]. Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), оподатковуваних акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів та товарів (робіт, послуг), призначених для використання у підприємницькій діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України [там само].



Схожі статті




Фандрайзинг - Чернявська О. В. - 1. Нормативно-правові основи фандрайзингу

Предыдущая | Следующая