Естетика - Мовчан В. С. - Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ
Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ
2.1. Метафізика естетичного
Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення розпалося на фрагменти, локалізувалося у русло конкретних людських потреб: світ почав розглядатися у його корисності для людини, а не в об'єктивній визначеності його буття. Таке розуміння зумовлює неадекватність відношення до дійсності, що шкодить не лише природному світові, а й людським стосункам і внутрішньому світові людини. Вона звикає дивитися на світ лише прагматично.
Людство формувалося як вид розумного життя, створюючи предметність, - її образи символізували його якісну відмінність від інших природних видів. Надприродні - духовні феномени, є символами метафізичної, духовної сутності людини як виду. Формувалося людство саме у процесі творення таких феноменів, чуттєво даних, народжених уявою та практичними уміннями й здібностями. Процес духовного само-становлення людства, здійснюючись у формах об'єктивації духу в матерії природи, рухався від найпростіших, примітивних уявлень та їх втілення в образи (початки становлення людини розумної) до неухильно зростаючих умінь, ускладнення образності, зростання її символічної завантаженості. Поза такою здатністю символізації - об'єктивації духу в матерії формування й об'єктивації його образу - людство не утвердилося б як вид.
Опанування світу та власної природи здійснювалося через об'єктивацію духу в образи, тобто дистанціювання від себе, "виведення назовні". Утілені в матеріалі формування, а отже, чуттєво й інтелектуально осяжні, вони постають спільним духовним надбанням людства - джерелом удосконалення (принаймні, в потенції) кожного суб'єкта життєвості. Осмислення та переживання їх доцільної у собі життєвості має духовний характер, оскільки сама предметність, що створюється, концентрує всезагальний духовний досвід. Це досвід небайдужості, який якісною визначеністю відкривається у формах життєвості, наданих йому свідомістю, ідеальні образи предметів небайдужості - тварин, людини, природних сил і под. Вони постають символами стосунків людини зі світом і своїми якостями наочно виявляють рівень досконалості й повноти цих стосунків. Інакше кажучи: цілісність світобачення, світорозуміння та світовідношення відображається у художніх феноменах, постаючи реальним свідченням небайдужості, цілісності відношення до світу.
Міфологічні уявлення про світ, релігійна свідомість, моральні уявлення та досвід стосунків у їх закономірних виявленнях, саме як людяність стосунків, стають реальністю за умови надання їм чуттєвої образності, природа якої естетична. Символи віри в міфології та релігії отримують реальну життєвість за умови, що здобули образ; образи живлять почуття і свідомість віруючих. Міфологічна образність осягає собою всесвіт як сферу людської життєвості: стосунки людини з природними силами, стосунки усередині родових спільнот, світ "надприродних" сил. Форми образності, урізноманітнюючись, відображають історію зростання досвіду світобачення та світорозуміння в процесі накопичення досвіду відносин людини зі світом.
Художньо-образний спосіб втілення духовного досвіду відносин зі світом засвідчує не відчужений його зміст і характер, а відтак - потребу постійно утримувати предмети, що визначилися як небайдужі, здобувши своє ідеальне життя в образах. Названий спосіб їх буття - чуттєво-образний - також можливість постійного "відновлювання" стосунків людства з ними й у філогенезі (для роду людського), і в онтогенезі (для окремої особи). Отже, естетичне - це універсальна форма закріплення досвіду відношення людини до світу, універсальне джерело живлення людського духу.
Ідеальна предметність - полі-функціональна. Вона поєднує ідеальні функції (задовольняє конкретні духовні запити), слугує практичному (в ідеальних формах) опануванню реальним світом і своїми естетичними якостями формує гармонійність духовних структур людини.
Історія естетики дає змогу виявляти цілісний образ часу: своєрідність його у конкретні історичні періоди залежно від кола проблем, котрі вона досліджувала на тому чи іншому етапі духовного поступу людства. Тому історія естетики - необхідна складова естетичного знання, що допомагає простежувати його як історію розгортання творчих умінь та духовних зв'язків зі світом, котрі постають в естетичному само-цінно.
Схожі статті
-
Естетика - Мовчан В. С. - 2.1. Метафізика естетичного
Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - Розділ І. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ
Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 2.5. Праукраїнці про красу світу: генеза уявлень
Цікаво й важливо простежити витоки естетичних уявлень наших пращурів, рівень їхніх творчих умінь і закріплення у зображеннях досвіду ставлення до явищ...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 1.3. Проблематика й основні завдання естетики як науки
Сучасна естетика становить цілісну систему знання, що утворює його своєрідність і засвідчує про нього як про особливий тип духовного досвіду, що потребує...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 2.3. Естетичні елементи в культурі первісної доби
Систематизація закономірностей художньої діяльності й аналіз виразних форм дійсності розпочинається як наукова проблема в античній Греції. Однак уявлення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 2.4. Естетичні уявлення народів Давнього Сходу
Найдавніші цивілізації, відомі людству, - цивілізації Близького Сходу, де склалося розвинуте зрошувальне землеробство, утворилися перші держави, були...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 1.4. Естетика - філософська теорія виховання
Естетика є найефективнішою теорією виховання, оскільки вона оперта на свободу творчої взаємодії суб'єкта з предметом небайдужості. Це зумовлено самою...
-
Естетика - Мовчан В. С. - Тема 3. АНТИЧНА ЕСТЕТИКА: ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ, ОСНОВНІ ІДЕЇ
3.1. Об'єктивні підстави становлення античної естетики Наукова теорія естетичного знання складалася в античній Греції від VI до IV ст. до н. е. Витоки...
-
Естетика - Мовчан В. С. - Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки
Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття "естетика" Поняття "естетика" увійшло до системи філософського знання для означення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 1.2. Історія становлення предмета естетики
Виокремлення естетики, як уже згадувалося, відбулося в середині XVIII ст. завдяки, насамперед, працям О. Баумгартена. Водночас у надрах філософії...
-
Естетика - Мовчан В. С. - ВСТУП
Основна мета нашої книги - розкрити важливість естетичної теорії для творчої організації людського життя: життя красою світу та красою, створеною...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 3.2. Основні закономірності розвитку естетичної теорії
Аналізуючи історію античної естетики, О. Лосєв вважає єдиним її предметом видимий, даний слуху і відчуттям "чуттєвий космос" [11, с. 135]. "...Чуттєвий...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 3.1. Об'єктивні підстави становлення античної естетики
3.1. Об'єктивні підстави становлення античної естетики Наукова теорія естетичного знання складалася в античній Греції від VI до IV ст. до н. е. Витоки...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 1.1. Зміст поняття "естетика"
Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття "естетика" Поняття "естетика" увійшло до системи філософського знання для означення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - ВСТУП ДО ЕСТЕТИКИ
Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття "естетика" Поняття "естетика" увійшло до системи філософського знання для означення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 3.3. Ідеї естетики античних натурфілософів
Початки становлення естетичної теорії Давньої Греції пов'язані з архаїчним періодом (VI ст. до н. е.). Це час формування античного логосу, що постає...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 2.2. Становлення історії естетики та її основні проблеми
Історія естетики - особлива галузь естетичного знання, що вивчає генезу, розвиток і функціонування в суспільстві естетичної думки, естетичних теорій,...
-
Філософія - Подольська Є. А. - Міфологія і релігія як витоки філософії
Міфом ми називаємо щось нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності (слово "міф" від грец. мзнот - оповідь, переказ). У давніх греків...
-
Людина і світ - Юрій М. Ф. - ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК УЯВЛЕНЬ ПРО СВІТ
§ 8. Світ і форми його існування Що таке світ? Як проявляється співвідношення матеріального і ідеального? Які форми руху? Що таке закон? Чому простір і...
-
Вступ до філософії - Лузан А. О. - 2.1 Історичні передумови і джерела античної філософії
Тема "Антична філософія" посідає особливе місце в курсі філософії. Античність, точніше давньогрецька філософія і культура в цілому (Античність включає...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 1. Філософія та її основні функції
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія - світоглядне знання Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це...
-
Естетика - Газнюк Л. М. - Тема 1. Історія світової естетичної думки
Естетичні уявлення в первісному суспільстві Первісне суспільство охоплює значний період в історії людства, що датується зі 100 тис. років до н. е. по IV...
-
Я в особистісному бутті людини Глибинною таємницею справжнього духовного розвитку людини є її Я-обурюване - психологічне утворення особистості, яке...
-
Естетика - Газнюк Л. М. - Середньовічна естетика
Доба Середньовіччя починається в Європі з кінця IV ст. і завершується приблизно в XIV ст. Середньовічна культура - це культура релігійного типу, якому...
-
Міжнародна економіка - Білоцерківець В. В. - ТЕМА 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
Основні питання для вивчення 1.1. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки. 1.2. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст...
-
Експериментальна психологія - Максименко С. Д. - 1.1. Джерела наукового знання
Щоб зрозуміти предмет експериментальної психології як другої після загальної психології базової дисципліни для підготовки професійного психолога, зробимо...
-
Релігієзнавство - Мозговий Л. І. - Тема 1. Основи теорії релігії
Тема 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РЕЛІГІЇ Тема 2. ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ Тема 3. ЕТНІЧНІ РЕЛІГІЇ Тема 4. БУДДИЗМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ Тема 5. ІСЛАМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 2. філософія Давнього світу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Психологічні джерела виховної майстерності - Бех І. Д. - Я в особистісному бутті людини
Я в особистісному бутті людини Глибинною таємницею справжнього духовного розвитку людини є її Я-обурюване - психологічне утворення особистості, яке...
-
Педагогіка - Зайченко І. B. - Тема 2. Методологія і методи педагогічних досліджень
2.1. Поняття про методологію педагогіки і її рівні Наука може розвиватись лише тоді, коли вона поповнюватиметься все новими і новими фактами. В свою...
Естетика - Мовчан В. С. - Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ