Естетика - Мовчан В. С. - 2.5. Праукраїнці про красу світу: генеза уявлень
Цікаво й важливо простежити витоки естетичних уявлень наших пращурів, рівень їхніх творчих умінь і закріплення у зображеннях досвіду ставлення до явищ дійсності (природних сил) та людей до себе самих. Пам'ятки культури на землях сучасної України дослідники відносять до доби верхнього палеоліту. Саме в цей період виникає примітивна ліпна скульптура з глини: тривимірне зображення тварин, що засвідчує володіння анатомією тіла й уміння передати його пропорції. Тоді також з'являються ліплені жіночі зображення, в котрих акцентовано на дітородних частинах тіла (часто голова і ноги відсутні, є лише торс). Це підтверджує усвідомлення ролі жінки у примноженні роду. Чоловічих зображень палеолітичної епохи значно менше. Особливості пластики - поєднання умовних і натуралістичних тенденцій у зображеннях. Жіноча тема відображала зв'язки первісного колективу з природним світом: тотемічні вірування у спорідненість людини та тварини (спільний предок), родючість і магічний вплив на неї. Звідси й символіка "ялинки" - ритмічно повторюваних "трикутників", "кутів", що символізували жіноче черево - місце таємничого зародження життя [4, с. 25-26].
Розгортання символіки образу відбувалося в добу неоліту. Жінка (мати) посідала провідне місце у соціальній структурі. її образ є водночас символом матері-землі (розвиток культу матері збігається з розвитком землеробства). Набагато пізніше починають переважати чоловічі зображення.
Люди створюють власні образи, осмислюючи їх функції, ставлення до цих функцій, тобто складається емоційно-небайдуже ставлення людини до власної подоби, що об'єктивується завдяки формуванню її образу і відтак постає предметом осмислення та переживання. Зростання складності символу материнства пов'язано з ускладненням практичного досвіду людей у процесі переходу від скотарства до землеробства. Жіночі божества (Мати-прародителька) - носій двох образів: богині землеробства та скотарства. Такі образи поширені в культурі Трипілля - однієї з давніх цивілізацій на території Східної Європи, яка виникла й утвердилася в ІII-II тис. до н. е. у районах середньої течії Дніпра та по Дністру. Поширеним символом для зображення жіночого начала у трипільській культурі був ромб. Він означав жінку-матір, землю, рослини. Варіантів ромба існує чимало, і завжди він символізує родючість, дерево життя, початок усього сущого. Кружечки - символ сонця - означали чоловіче начало. У цей період складається система планування житла всередині та будівель між собою: вони утворювали концентричне коло, а входи були розташовані до центру кола (відображення родинності зв'язку спільноти). Дуже поширені у цій культурі схематизовані жіночі статуетки - символ богині землі й родючості. Це ліплені з глини зображення, для котрих характерне символічне трактування образу за більшої умовності у переданні пропорцій і форм тіла, порівняно з палеолітичними зображеннями.
Урізноманітнювалися художні знання й уміння. Людина ранніх культур оволоділа технікою виготовлення зображень із кістки та рогу з достатньо філігранним їх обробітком. У культурі Трипілля чільне місце посідають виготовлення посуду, статуеток тварин і птахів. Великого розвитку набули орнаментальні зображення, характерні для всього періоду розвитку образотворчості, починаючи від доби палеоліту. Особливо поширені орнаментальні зображення у наступників трипільської культури - східнослов'янських племен, становлення яких відбулося близько V-III ст. до н. е. і пов'язане з індоєвропейською, арійською культурою. Це культура вихідців із Центральної Азії, культура скотарів і землеробів. Розвиток орнаменту в цей період характерний урізноманітненням ліній, нарізок, начерків. їх наносили на всі предмети, виготовлені людиною, - керамічні вироби, бойові сокири, мечі, ножі та ін. Лінії були символами простору, визначали відстань, місце розташування і відмежування речей одних від інших, тобто були способом фіксації та передання інформації про речі, їх розташування. Символіка ліній мала й естетичне спрямування. Предмети, позначені лініями, щоразу неповторними, набували своєрідності образу, індивідуальної його визначеності - "душі". Лінія, покладена в основу всіх художніх зображень, - це також мова жестів. Лінії мали й магічний характер: окреслені лінією предмети (огороджені) потрапляли у символічне коло, недосяжне для злих сил. Відтак, саме звідси складається традиція огороджувати помешкання, а згодом міста обносити мурами.
У І тис. до н. е. зростала кількість скульптурних зображень людини. Це стели-обеліски кімерійців на степових територіях Північного Причорномор'я, кам'яні статуї скіфів. Чимало з них було поставлено в цих самих районах у VI-ПІ ст. до н. е. - переважно зображення скіфських воїнів з атрибутами їх фаху: мечі, сагайдаки, бойові молоти, нагаї. Часто зображали ріг достатку. Скіфи залишили шедеври образотворчої культури: золота пектораль із Товстої Могили, численні зображення людей і тварин надзвичайно тонкої роботи; золотий гребінь із Солохи, прикрашений зображеннями людських фігур, і низка інших знахідок з Куль-Оби, Чортомлика, Гайманової Могили та ін.
Широко відомі численні антропоморфні статуї половців - "кам'яні баби", поставлені на цих же землях. Вони були не просто "слідами" присутності народу, а й утверджували його укорінений образ у цьому просторі. Ідеопластика слов'ян на ваших землях відома з III-IV ст. н. е. Слов'яни Подніпров'я й Прикарпаття поклонялися ідолам, зокрема чотириликим людським статуям. До них належить знайдений у XIX ст. Збруцький ідол - чотирикутний кам'яний стовп, з усіх боків якого висічені картини людського життя та космогонічних уявлень давніх слов'ян. На ньому зображений складний комплекс, що поєднує три сфери буття світу: боги (верхній ряд зображень), люди (середній ряд), підземний світ (нижній ряд). Образність їх значно ускладнена, адже в цілісному бутті переплелись реальне й уявне, небесне, земне й підземне. На верхньому ярусі стели - ряд слов'янських богів. Складна композиція, продуманість образів, виражена символічність зображень засвідчує: період створення ідола - це час розвинутої міфології зі стійким розумінням функції божеств та їхніх "стосунків" з людьми. Названі зображення - символічне уособлення цілісних космогонічних уявлень давніх слов'ян про світ. Це та система, на яку згодом наклалась однобожна віра - християнство. Воно народжує іншу образно-символічну систему, що відображає інші погляди на світ та ставлення до нього.
Отже, естетична предметність є символічним уособленням потреб, умінь, уявлень про світ людей ранніх культур. Практичне формування з наданими йому символічними значеннями - це спосіб творення духовності стосунків з природними силами, вияв активного образно-формуючого ставлення людини до природи. Естетичне начало ("творення" світу в образах) постає універсальною формою взаємодій з навколишнім світом та основою творення сталості досвіду взаємодій у межах спільнот.
Список літератури
1. Гегель Г. В. Ф. Эстетика: В 4 т. - М.: Искусство, 1969. - Т. 1.
2. История эстетической мысли. Становление и развитие эстетики как науки: В 6 т. - М.: Искусство, 1985.
3. Кассирер Э. Философия символических форм: В 2 т. - М.; С-Пб.: Универс. кн., 2002. - Т. 2.
4. Крвавич Д. /7., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво: У 3 т. - Л.: Світ, 2003. - Т. 1.
5. Лангер С. Философия в новом ключе. - М.: Республика, 2000.
6. Леонардо да Винчи. Избранные произведения. - Мн.: Харвест; М.: АСТ, 2000.
7. Леся Українка. Зібрання творів: У 12 т. - К.: Наук, думка, 1975. - Т. 2.
8. Мастера искусства об искусстве: В 7 т. - М.: Искусство, 1965. - Т. 1.
9. Матье М. Э. Древнеегипетские мифы. - М.; Л.: АН СССР, 1956.
10. Михайлов Б. П. Витрувий и Эллада. - М.: Изд-во лит. по строительству, 1967.
11. Ригведа. Мандалы I-IV. - М.: Наука, 1989.
12. Рубинштейн С. Л. Принципы и пути развития психологии. - М.: АН СССР, 1965.
13. Русские эстетические трактаты первой трети XIX века: В 2 т. - М.: Искусство, 1974. - Т. 2.
Запитання для самоперевірки
1. Розкрийте витоки здатності людини до предметного формування й об'єктивації відносин зі світом в естетичних формах.
2. Проаналізуйте закономірності становлення естетичного знання як особливої сфери духовного досвіду в історичному поступі людства.
3. Визначте об'єктивні підстави формування символічної предметності та розкрийте її функції у наївних культурах.
4. Поясніть поняття "символізація" світу, обгрунтуйте її витоки і підстави у ранніх культурах.
5. Охарактеризуйте основні ідеї давньоіндійського трактату з естетики "Читралакшана".
6. Наведіть найтиповіші естетичні характеристики богів і героїв давньоіндійського епосу.
7. Розкрийте символічно-образну систему антропоморфних зображень у культурі праукраїнців.
8. Який взаємозв'язок практичних і символічно-естетичних значень побутової та культової предметності у наївних культурах?
Схожі статті
-
Естетика - Мовчан В. С. - Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ
Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 2.4. Естетичні уявлення народів Давнього Сходу
Найдавніші цивілізації, відомі людству, - цивілізації Близького Сходу, де склалося розвинуте зрошувальне землеробство, утворилися перші держави, були...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 2.1. Метафізика естетичного
Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - Розділ І. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ
Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 2.3. Естетичні елементи в культурі первісної доби
Систематизація закономірностей художньої діяльності й аналіз виразних форм дійсності розпочинається як наукова проблема в античній Греції. Однак уявлення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 1.4. Естетика - філософська теорія виховання
Естетика є найефективнішою теорією виховання, оскільки вона оперта на свободу творчої взаємодії суб'єкта з предметом небайдужості. Це зумовлено самою...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 1.3. Проблематика й основні завдання естетики як науки
Сучасна естетика становить цілісну систему знання, що утворює його своєрідність і засвідчує про нього як про особливий тип духовного досвіду, що потребує...
-
Естетика - Мовчан В. С. - Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки
Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття "естетика" Поняття "естетика" увійшло до системи філософського знання для означення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 1.1. Зміст поняття "естетика"
Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття "естетика" Поняття "естетика" увійшло до системи філософського знання для означення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - ВСТУП ДО ЕСТЕТИКИ
Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття "естетика" Поняття "естетика" увійшло до системи філософського знання для означення...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 1.2. Історія становлення предмета естетики
Виокремлення естетики, як уже згадувалося, відбулося в середині XVIII ст. завдяки, насамперед, працям О. Баумгартена. Водночас у надрах філософії...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 3.1. Об'єктивні підстави становлення античної естетики
3.1. Об'єктивні підстави становлення античної естетики Наукова теорія естетичного знання складалася в античній Греції від VI до IV ст. до н. е. Витоки...
-
Естетика - Мовчан В. С. - Тема 3. АНТИЧНА ЕСТЕТИКА: ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ, ОСНОВНІ ІДЕЇ
3.1. Об'єктивні підстави становлення античної естетики Наукова теорія естетичного знання складалася в античній Греції від VI до IV ст. до н. е. Витоки...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 2.2. Становлення історії естетики та її основні проблеми
Історія естетики - особлива галузь естетичного знання, що вивчає генезу, розвиток і функціонування в суспільстві естетичної думки, естетичних теорій,...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 3.2. Основні закономірності розвитку естетичної теорії
Аналізуючи історію античної естетики, О. Лосєв вважає єдиним її предметом видимий, даний слуху і відчуттям "чуттєвий космос" [11, с. 135]. "...Чуттєвий...
-
Естетика - Мовчан В. С. - ВСТУП
Основна мета нашої книги - розкрити важливість естетичної теорії для творчої організації людського життя: життя красою світу та красою, створеною...
-
Естетика - Мовчан В. С. - 3.3. Ідеї естетики античних натурфілософів
Початки становлення естетичної теорії Давньої Греції пов'язані з архаїчним періодом (VI ст. до н. е.). Це час формування античного логосу, що постає...
-
Зародження уявлень про цілісність світу та його першооснови в країнах Стародавнього Сходу Перші елементи філософських уявлень виникають у Стародавньому...
-
Культурология - Берестовская Д. С. - Семиотика культуры
Различные функции культуры не существуют обособленно. Их единство проявляется в любом культурном явлении, предмете, событии. В этом плане можно...
-
Культурология - Берестовская Д. С. - Единство функций
Различные функции культуры не существуют обособленно. Их единство проявляется в любом культурном явлении, предмете, событии. В этом плане можно...
-
Культурологія - Шейко В. М. - Ігрова концепція походження культури
Багато сучасних культурологів вважають, що культура виникла зовсім з іншого джерела - гри. Так, голландський історик Йоган Хейзінга (1872-1945) дійшов...
-
Історія України - Кормич Л. І. - ПЕРВІСНООБЩИННИЙ ЛАД НА СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
Лекція І Короткий зміст: Первіснообщинний лад на сучасних українських землях. Кіммерійці. Скіфи. Сармати. Античні міста-держави у Північному...
-
Лекція І Короткий зміст: Первіснообщинний лад на сучасних українських землях. Кіммерійці. Скіфи. Сармати. Античні міста-держави у Північному...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Педагогічні аспекти у філософських системах давнього світу
У своїх працях та виступах давньогрецькі і давньоримські вчені й філософи висвітлили низку перших педагогічних теорій, які в той час ще не могли...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.4.5. Телеологічність релігійного сприйняття світу історії
Важливість релігійної свідомості у системі людського осмислення історичних явищ чималою мірою зумовлена й тим, що всі компоненти цієї свідомості...
-
У стародавності склалось уявлення про історію як вчительку життя. Уроки історії допомагають відкривати шляхи до мудрощів, орієнтуватися у складних явищах...
-
У стародавності склалось уявлення про історію як вчительку життя. Уроки історії допомагають відкривати шляхи до мудрощів, орієнтуватися у складних явищах...
-
1. Політичні і правові концепції Стародавньої Греції У середині І тисячоліття до н. е. у Греції завершується перехід до рабовласницького ладу. Починають...
-
Історія України - Левицька Н. М. - Неоліт
У період пізнього палеоліту похолодання посилюється. Пік похолодання настав близько 20 тисяч років тому. Формується близький до сучасного фізичний тип...
-
Історія України - Левицька Н. М. - Мезоліт
У період пізнього палеоліту похолодання посилюється. Пік похолодання настав близько 20 тисяч років тому. Формується близький до сучасного фізичний тип...
Естетика - Мовчан В. С. - 2.5. Праукраїнці про красу світу: генеза уявлень