Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 13.3. Споживання і заощадження та їх функції
Однією з найважливіших складових як сукупного попиту, так і валового внутрішнього продукту є споживання. Люди не можуть існувати, не споживаючи різні блага. Обсяг споживання визначається багатьма факторами, найважливішим серед яких є дохід домогосподарства. Саме залежно від величини доходу, тобто тієї грошової суми, яка є в розпорядженні домогосподарства і може бути використана ним на свій розсуд, залежить розмір споживання. Останнє є тією сумою грошей, яку витрачають домогосподарства на придбання споживчих товарів та послуг, що задовольняють особисті потреби людей.
Структура споживання неоднакова у різних груп домогосподарств. Вона залежить від багатьох факторів, серед яких одним із визначальних є рівень доходу. Залежність між ними проявляється через так звані якісні моделі поведінки, або закони Енгеля. Структура споживання включає такі групи витрат: на харчування, одяг, житло, транспорт, медицину, освіту та заощадження. їх співвідношення різне для груп домогосподарств з різним рівнем доходу. Загальна тенденція, згідно із законами Енгеля, полягає у тому, що з підвищенням доходів у структурі споживання відбуваються певні зміни. По-перше, збільшується загальний розмір витрат на харчування, що приводить до поліпшення його якості, бо купуються якісніші продукти харчування. Водночас частка витрат на харчування в міру зростання доходів має яскраво виражену тенденцію до скорочення. По-друге, суттєво зростає як абсолютний розмір, так і частка витрат на придбання товарів та послуг для задоволення соціально-культурних потреб (медичне обслуговування, освіта, відпочинок, розваги). По-третє, з підвищенням доходів зростає як абсолютна, так і відносна частина доходів, що заощаджується, нагромаджується.
Таким чином, дохід домогосподарства складається з двох частин - споживання та заощадження. Заощадження - це та частина доходу, що не споживається. Його можна визначити за такою формулою:
Заощадження = дохід - споживання.
Споживання і заощадження домогосподарств безпосередньо впливає на обсяг національного виробництва, рівень цін та зайнятість населення. Це, насамперед, проявляється через функції споживання і заощадження, вперше введені Д. Кейнсом. Він вважав, що одним із найважливіших факторів споживання є так звана схильність до споживання, зумовлена основним психологічним законом, суть якого полягає в тому, що із збільшенням сукупного доходу суспільства зростає і споживання, але меншою мірою, ніж збільшується дохід. У результаті частина доходу вилучається з обігу, і на її величину, відповідно, зменшується попит на споживчі товари та послуги.
Отже, схильність до споживання виражає бажання купувати споживчі товари та послуги. Найважливішим її фактором є величина доходу, складовою якого є споживчі витрати. Між останніми та доходом в їх динаміці існує певна залежність, яка називається функцією споживання. Суть її полягає у тому, що при зростанні доходу збільшуються і споживчі витрати в абсолютному розмірі, але повільніше, ніж зростає дохід. Тому частка споживання у доході має тенденцію до скорочення. Цю залежність можна зобразити графічно (див. графік 13.5).
У цьому графіку на горизонтальній осі відкладаються доходи домогосподарств, а на вертикальній - їх споживчі витрати. Якби весь дохід використовувався на споживання, то залежність між ним і доходом виражалася б бісектрисою, бо в будь-якій її точці споживчі
Графік 13.5. Функція споживання
Витрати дорівнювали б доходу. Але фактичні доходи і споживчі витрати у різних групах населення неоднакові. Якщо прожитковий мінімум на особу складає 5000 грн на рік, то та група населення, доходи якої сягають 3000 грн, повинна була б позичати 2000 грн на кожну особу, щоб задовольнити свої потреби. Група домогосподарств з доходом 5000 грн усю цю суму витрачає на споживання. А група з доходом 7000 грн на споживання витрачає 6500 грн, а 500 грн заощаджує. У групи з доходом 10000 грн на споживання витрачається 8500 грн, а 1500 грн заощаджується.
З графіка видно, що із збільшенням доходу абсолютний розмір споживання зростає, але його частка у доході зменшується. В ньому і полягає суть функції споживання. З останньою пов'язана функція заощадження. Вона передбачає схильність до заощадження, яка відображає бажання людей частину свого доходу зберігати, тобто відкладати використання коштів на майбутнє. Функція заощадження показує відношення заощадження до доходу населення в їх динаміці (див. графік 13.6).
З графіка 13.6 видно, що домогосподарство першої групи не тільки не має заощадження, а й повинно позичати 2000 грн, щоб задовольнити свої мінімальні потреби. У групи Б заощаджень також немає, домогосподарство групи В відкладає 500 грн, а групи Г - 1500 грн. Отже, з підвищенням доходу зростає як розмір заощадження, так і його частка в доході.
Графік 13.6. Функція заощадження
Функції споживання та заощадження пов'язані з такими поняттями, як гранична схильність до споживання і гранична схильність до заощадження. Гранична схильність до споживання показує, яка максимальна частка приросту доходу використовується на збільшення споживчих витрат. Вона визначається за формулою:
Де ГСС - гранична схильність до споживання; АС - приріст споживчих витрат (споживання); А Д - приріст доходу.
А гранична схильність до заощадження характеризує той максимально можливий обсяг додаткового доходу, що спрямовується на заощадження, і виражається формулою:
Де ГСЗ - гранична схильність до заощадження; А 3 - приріст заощадження.
Їх суть розглянемо на прикладі таблиці 13.1.
Таблиця 13.1. Гранична схильність до споживання і гранична схильність до заощадження
Група домогосподарств |
Річний дохід на члена домогосподарства (грн) |
Споживчі витрати (грн) |
Гранична схильність до споживання |
Заощадження (грн) |
Гранична схильність до заощадження |
А |
3000 |
5000 |
- |
- 2000 |
- |
Б |
5000 |
5000 |
1,0 |
0 |
0 |
В |
7000 |
6500 |
0,75 |
500 |
0,25 |
Г |
10000 |
8500 |
0,67 |
1500 |
0,33 |
Д |
15000 |
11000 |
0,50 |
4000 |
0,50 |
З таблиці видно, що у групі В приріст доходу (додатковий дохід) складає 2000 грн. З них 1500 грн використовується на збільшення споживання, а на 500 грн зростає заощадження. На основі цих даних можна визначити граничну схильність до споживання і заощадження. При зростанні доходу максимальний розмір збільшення споживчих витрат дорівнює 1500 грн, більше додаткового доходу на приріст споживання не використовується. Відношення приросту споживання до приросту доходу і називається граничною схильністю до споживання. В даному разі вона дорівнює 0,75 (1500 : 2000). Подібним чином визначаємо і граничну схильність до заощадження. Оскільки заощадження зросли на 500 грн, то їх відношення до додаткового доходу становить 0,25 (500 : 2000).
Гранична схильність до споживання характеризує тенденції у зміні величини споживчих витрат при збільшенні доходу. А гранична схильність до заощадження - тенденції у зміні величини заощаджень. При цьому слід зазначити, що гранична схильність до споживання і гранична схильність до заощадження у сумі завжди дорівнюють одиниці. Це можна довести на підставі наведених вище формул. Додатковий дохід складається з двох частин: приросту споживання і приросту заощадження, тобто
Отже, вирішальним фактором, що впливає на споживання та заощадження, є дохід. Загальна тенденція така, що із зростанням доходу збільшується як споживання, так і заощадження. Але частка споживчих витрат має чітко виражену тенденцію до зниження. Оскільки споживання є складовою частиною сукупного попиту, то така тенденція позначається на його величині, а зрештою впливає і на обсяг національного виробництва. Знаючи ці тенденції, можна впливати на обсяг споживання, а через нього і на сукупний попит та обсяг національного виробництва.
Схожі статті
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 13.2. Визначення сукупного попиту і сукупної пропозиції
Сукупний попит - це сукупна величина обсягу продукції, яку готові купити всі суб'єкти національної економіки за даного рівня цін та за інших однакових...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 5.2. Теорія поведінки споживачів
Попит визначається багатьма факторами, які зрештою залежать від людей, котрі приймають ті чи інші рішення у сфері економіки. їх називають економічними...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 11.2. Рентні відносини і форми земельної ренти. Ціна землі
Важливою складовою аграрних відносин є рентні відносини. їх виникнення і функціонування насамперед пов'язано із специфікою землеволодіння і...
-
Витрати, які фірма або галузь здійснює при виробництві заданого обсягу продукції, пов'язані із можливістю зміни обсягу всіх ресурсів, що...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 9.1. Суть витрат виробництва та їх види
Для виготовлення товарів і послуг використовуються різноманітні ресурси, або фактори виробництва. Це сировина, паливо та енергія, машини та механізми,...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 12.4. Система національних рахунків
Валовий внутрішній продукт є показником, що одночасно враховує сукупний дохід усіх суб'єктів національної економіки і загальний обсяг витрат на...
-
Валовий внутрішній продукт є сукупною ринковою вартістю кінцевих товарів та послуг, створених на території даної країни протягом певного періоду часу (як...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - Диференціальна рента
Важливою складовою аграрних відносин є рентні відносини. їх виникнення і функціонування насамперед пов'язано із специфікою землеволодіння і...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 9. Витрати виробництва і прибуток
Для виготовлення товарів і послуг використовуються різноманітні ресурси, або фактори виробництва. Це сировина, паливо та енергія, машини та механізми,...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 2. Суть, структура та типи економічних систем
ТЕМА 2. Суть, структура та типи економічних систем Однією з найважливіших сфер людського суспільства є та, в якій створюються умови для життєдіяльності...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 4.2. Структура (види) ринку
Ринок - це складне утворення, що має розгалужену структуру. її аналіз можна здійснювати за різними критеріями. За рівнем економічних свобод можна...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 3.2. Форми економічних зв'язків та виробництва
Використання економічних ресурсів здійснюється у процесі виробництва, кінцевою метою якого є задоволення потреб, тобто споживання створених благ. Ця мета...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 6. Економічна роль держави у ринковій економіці
Роль держави у ринковій економіці на різних етапах її розвитку була неоднаковою. Майже до середини XX ст. панувала думка про те, що держава не повинна...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 5.4. Формування ціни у ринковій економіці
Аналіз попиту і пропозиції показав, що вони тісно пов'язані з ціною. Остання може як сприяти збільшенню попиту та пропозиції, так і приводити до їх...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 10.2. Формування цін на ринку досконалої конкуренції
Одним із найважливіших факторів, що впливає на визначення ціни у ринковій економіці, є конкуренція. Однак її роль у ціноутворенні неоднакова на різних...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 10.1. Загальні принципи ціноутворення
Як уже зазначалося, головною метою підприємництва є одержання прибутку як надлишку виручки від реалізації продукції (послуг) над витратами на її...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 10. Особливості формування цін залежно від моделі ринку
Як уже зазначалося, головною метою підприємництва є одержання прибутку як надлишку виручки від реалізації продукції (послуг) над витратами на її...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 9.3. Прибуток, його норма і напрями використання
З витратами виробництва пов'язана ще одна категорія - прибуток. Вона надзвичайно складна і неоднозначна. Американський економіст Ф. Найт у середині XX...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 2.1. Поняття економічної системи
ТЕМА 2. Суть, структура та типи економічних систем Однією з найважливіших сфер людського суспільства є та, в якій створюються умови для життєдіяльності...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 5.1. Попит та його детермінанти
Нормальне функціонування ринкової економіки передбачає постійне підтримання певної відповідальності між суспільними потребами та економічними ресурсами,...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 5. Основи саморегулювання ринкової економіки
Нормальне функціонування ринкової економіки передбачає постійне підтримання певної відповідальності між суспільними потребами та економічними ресурсами,...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 8.3. Організація заробітної плати
Функції заробітної плати реалізуються через її організацію, яка являє собою приведення її складових елементів у певну систему. Основою цієї системи є...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 6.2. Економічні функції держави
Державне регулювання ринкової економіки здійснюється через економічні функції держави. Ними виступають ті заходи, що здійснюються державою і впливають на...
-
Роль держави у ринковій економіці на різних етапах її розвитку була неоднаковою. Майже до середини XX ст. панувала думка про те, що держава не повинна...
-
Ринок чистої монополії є повною протилежністю ринку досконалої конкуренції. Це така ринкова ситуація, при якій виробництво якогось товару зосереджено в...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ЧАСТИНА І. Загальні засади економічного розвитку і ринку
ТЕМА 2. Суть, структура та типи економічних систем Однією з найважливіших сфер людського суспільства є та, в якій створюються умови для життєдіяльності...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - ТЕМА 1. Економічна теорія: предмет, методи, функції
ТЕМА 1. Економічна теорія: предмет, методи, функції У повсякденному житті щоденно відбуваються різні події: зростають ціни на товари, змінюється обмінний...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 2.2. Продуктивні сили суспільства
Як уже зазначалось, продуктивні сили суспільства є сукупністю особистих факторів виробництва, яку складають люди з їх здатністю працювати, та об'єктивних...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 1.3. Методи економічних досліджень. Економічні закони
Сфера економічного життя суспільства надзвичайно складна. Якщо її досліджувати без будь-якого керованого начала, то одержимо не систему знань про...
-
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 1.2. Предмет економічної теорії
У кожної науки є свій предмет, тобто коло тих явищ та процесів, що виступають об'єктом її дослідження. Не є винятком і економічна теорія. Що ж вона...
Економічна теорія - Чепінога В. Г. - 13.3. Споживання і заощадження та їх функції